Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Неоген, N Міоцен, N1 Аквітанський, N1aqt молодше
Палеоген, Ꝑ Олігоцен, Ꝑ3 Хаттський, Ꝑ3h 23,03 27,82
Рюпельський, Ꝑ3r 27,82 33,9
Еоцен, Ꝑ2 Приабонський, Ꝑ2p 33,9 37,8
Бартонський, Ꝑ2b 37,8 41.2
Лютецький, Ꝑ2l 41,2 47,8
Іпрський, Ꝑ2i 47,8 56,0
Палеоцен, Ꝑ1 Танетський, Ꝑ1t 56,0 59,2
Зеландський, Ꝑ1z 59,2 61,6
Данський, Ꝑ1d 61,6 66,0
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m древніше
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].

Палеоценова епоха, палеоцен (від дав.-гр. παλεω — «давній» та ζεηος — «явний»; рос. палеоценовая эпоха (палеоцен), англ. Palaeocene, нім. Paläozän n) — нижній відділ палеогенової системи (рання епоха палеогенового періоду). Нижня межа — 66,0 млн р. верхня — 56,0 млн р. тому. Нижня межа палеоцену є і нижньою межею кайнозою. Складається з трьох ярусів (віків)[2]:

Клімат у середній смузі Європи та на сучасній території України був теплий, переважала теплолюбна рослинність. Геологічні відклади, що утворилися, складають палеоценовий відділ.

ПриміткиРедагувати

  1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати