Відкрити головне меню
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Неоген, N Міоцен, N1 Аквітанський, N1aqt молодше
Палеоген, P Олігоцен, P3 Хаттський, P3h 23,03 27,82
Рюпельський, P3r 27,82 33,9
Еоцен, Р2 Приабонський, Р2p 33,9 37,8
Бартонський, Р2b 37,8 41.2
Лютецький, Р2l 41,2 47,8
Іпрський, Р2i 47,8 56,0
Палеоцен, Р1 Танетський, Р1t 56,0 59,2
Зеландський, Р1z 59,2 61,6
Данський, Р1d 61,6 66,0
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m древніше
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].

Олігоце́н (рос. олигоцен, англ. Oligocene, нім. Oligozän n) — остання геологічна епоха палеогенового періоду кайнозойської ери. Почалася 33,9 мільйонів років тому; завершилася 23,03 мільйонів років тому. Олігоцену передував еоцен, а після нього настав міоцен, що починає неогеновий період[2].

Виділена в 1855 р. німецьким геологом Генріхом Бейріхом.

Виділяють дві, іноді три частини олігоцену. Розподіл олігоцену на яруси має місцевий характер. Характеризується інтенсивними тектонічними рухами, з якими пов'язана альпійська складчастість і формування гірських систем Карпат, Альп, Гімалаїв та ін. Відклади, що утворилися протягом олігоцену, становлять олігоценовий відділ.

ПоділРедагувати

Олігоцен поділяють на два віки[2]:

Пізній олігоцен (хатт) 28,1—23,03 млн років тому
Ранній олігоцен (рюпель) 33,9—28,1 млн років тому

КліматРедагувати

Клімат залишається теплим, хоча невелике глобальне охолодження починається наприкінці епохи. Це похолодання веде до плейстоценового льодовикового періоду.

ПалеогеографіяРедагувати

Протягом цієї епохи континенти продовжують свій рух, формуючи сучасний вигляд планети. Антарктида продовжує ізолюватися і вкривається крижаним шаром.

ФлораРедагувати

Покритонасінні продовжують експансію. Тропічні та субтропічні ліси змінюються листопадними лісами помірної кліматичної зони. З'являються відкриті рівнини та пустелі. Поширюються трави.

ФаунаРедагувати

Представників фауни олігоцену знаходять на всіх континентах, крім Австралії. Більш відкриті ландшафти призвели до того, що тварини виростали навіть більшими, ніж у палеогені. Морська фауна вже була схожа на сучасну; так само і наземні хребетні північних континентів. Це сталося через вимирання старих форм, а не появу нових.

Північна Америка була ізольована від інших континентів, тому її фауна була унікальною.

Рептилії були досить поширені в олігоцені. З'явилося багато нових крокодилів, змій, ящірок.

Розвивався і клас Ссавці.

В олігоцені з'явилися деякі сучасні морські двостулкові молюски.

Вусаті та зубаті кити тільки з'явилися, і їхні пращури ще були досить поширені, але їхня чисельність зменшувалася через зміни у кліматі, а також через постійну боротьбу за виживання із представниками сучасних китів та акул. Ластоногі, імовірно, теж з'явилися у той же час. Їхніми попередниками вважають тварин, схожих на ведмедів.

ОкеаниРедагувати

Океани продовжують охолоджуватися, особливо навколо Антарктики.

ПриміткиРедагувати

  1. Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. а б International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів оригіналу за 2015-04-11. Процитовано 2015-04-11. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати