Відкрити головне меню

Rock Economy (укр. «Рок-економія») — концерт у двох частинах італійського співака і кіноактора Адріано Челентано на підтримку його сорок першого студійного альбому «Facciamo finta che sia vero».[1] Назва концерту — алюзія на скандальний телепроект «Rockpolitik», де Челентано виступав як ведучий і ідейний натхненник.

«Rock Economy»
Rock Economy.jpg
Rock Economy.png
Жанр концерт
Камери багатокамерна зйомка
Тривалість 140 хв.
Кількість сезонів 1
Місце зйомок «Арена ді Верона»
Країна Італія Італія
Мова Італійська мова
Телеканал Canale 5
Перша трансляція 8 жовтня 2012
Остання трансляція 9 жовтня 2012

Концерт «Rock Economy» було визнано «Найращим італійським концертом 2012 року» за версією порталу «Rockol.it». Для шанувальників музиканта і самого Челентано концерт став значущим, оскільки це його перший сольний концерт після вісімнадцятирічної перерви.

30 листопада 2012 року відбулася урочиста, символічна передача ключів міста Верони Адріано Челентано, як почесному городянину.[2] Його концерт був визнаний головною подією року для Верони.[3] Церемонія була приурочена до виходу концертного видання CD/DVD — «Adriano Live».

ПередумовиРедагувати

 
Місце проведення концерту —«Арена ді Верона»

13 червня 2012 року в Інтернеті з'явилася інформація про те, що 74-річний Адріано Челентано збирається повернутися на велику сцену.[4] Ця звістка стала повною несподіванкою для шанувальників співака, так як своє попереднє турне Челентано провів в 1994 році, і до 2012-го з'являвся лише в телепередачах і збірних шоу, а також випускав студійні альбоми. Трохи пізніше стало відомо, що на концерті виступить і друг Челентано, співак Джанні Моранді.[5]

Примітно, що транслювати концерт взялася не державна телекомпанія RAI, з якої Челентано співпрацював протягом довгих років, а «П'ятий канал» (Canale 5), що належить родині Сільвіо Берлусконі — можливо, таке рішення було прийнято через скандал на фестивалі в Сан-Ремо в лютому 2012 року, коли Челентано виступив з різкою критикою католицької церкви і ватиканських газет.[6]

Квитки на шоу надійшли в продаж 11 липня, більша їх частина була продана за символічною ціною — всього 1 євро за штуку, але вони були розкуплені за півгодини.[7][8][9] За словами Челентано і його дружини, Клаудії Морі, таке рішення було прийнято для того, щоб на концерт змогло потрапити якомога більше людей, незалежно від їх фінансового становища.[10] Максимальна ж вартість квитків склала 165 євро.[11]

12 вересня стало відомо назву концертної програми, а також був випущений офіційний проморолик, головним персонажем якого стала чорна пантера.[12] На початку жовтня на офіційному YouTube-каналі Челентано стали з'являтися невеликі відеоролики з репетицій.[13][14][15]

Про концертРедагувати

 
Тріумфальний вихід на сцену Челентано

Як місця проведення концертів артист вибрав знаменитий амфітеатр «Арена ді Верона», де наприкінці серпня 2012 року почали проводити репетиції.[16] У концертній програмі були представлені як старі хіти («Soli», «Azzurro», «Prisencolinensinainciusol»), так і пісні з більш пізніх альбомів. На сцені разом з Челентано виступили 18 музикантів, 20 бек-вокалістів та 25 танцюристів.[17] Показники Canale 5, який транслював концерт в прямому ефірі, стали найкращими в прайм-тайм за останні п'ять років — шоу дивилося дев'ять мільйонів глядачів.[11]

У першому вечорі виконавець не тільки співав — на сцені з ним розмовляв запрошений французький економіст Жан-Поль Фітуссі. Разом вони обговорили існуючий економічний лад і питання демократії в Європі.[11] Сам Челентано обидва вечори був в сірому піджаку, чорних штанях і сірій в'язаній шапочці. Всі пісні були виконані наживо. Сцена була оформлена в тому ж стилі, що і студія програми «Francamente me ne infischio» — ворота, з яких виходив Челентано і гості, барна стійка, вікна, а також два великих світлодіодних екрани. Двогодинний виступ супроводжувалося світловим шоу.[18] Початок пісні «Il ragazzo della via Gluck» замість Челентано вельми згуртовано виконували глядачі на обох вечорах.[19] Артист лише підігравав публіці на гітарі.[20]

ПісніРедагувати

Перший вечірРедагувати

«Я вважаю, Адріано живе ідеєю знову співати перед публікою, яку він зможе побачити. У своїй кар'єрі він зробив кілька турів, і всі вони дійсно залишили багато хвилювань, а також емоцій від вражаючих успіхів. Все-таки основна його професія — співати. Для мене концерт буде ще одним великим хвилюванням. Я впевнена, що для нього — теж. Хоча він намагається цього не показувати»
Клаудія Морі розповідає про причини повернення Челентано на сцену
  • Вступна частина
    • Svalutation
    • Rip it up
    • Si è spento il sole/La mezza luna
    • La cumbia di chi cambia
    • L'emozione non ha voce
    • Io sono un uomo libero
    • Pregherò
    • Ragazzo del Sud
  • Друга частина
  • Третя частина

Другий вечірРедагувати

 
Виступ Адріано Челентано
  • Вступна частина
  • Друга частина
    • Yuppi du
    • Cammino
    • Straordinariamente
    • Pregherò
    • Un mondo d’amore разом з Джанні Моранді
    • Caruso у виконанні Джанні Моранді
    • Sei rimasta sola у виконанні Джанні Моранді
    • Una carezza in un pugno
    • Ti penso e cambia il mondo разом з Джанні Моранді
  • Третя частина
    • Azzurro
    • Anna parte
    • Ready Teddy
    • Prisencolinensinainciusol
 
Челентано під час виступу

Концертний альбомРедагувати

Докладніше: Adriano Live

Уже після концерту стало відомо, що вийде концертний альбом, який буде складатися з двох CD і одного DVD-диска.[21] Перший компакт-диск містив запис сімнадцяти пісень, виконаних на концерті, а другий був бонусом і включав в себе дев'ять пісень з альбомів попередніх років.[22] До DVD-диску, який містив двадцять дві пісні, також додавався 60-сторінковий буклет з фотографіями, зробленими під час концерту. Обкладинкою до всіх трьох дисків послужило фото Челентано, одягненого в білий лляний костюм, — ця ж фотографія була використана як рекламний білборд до концерту. «Adriano Live» вийшов 4 грудня 2012 року і став другим концертним альбомом виконавця — попередній, «Me, Live!», був випущений в 1979 році.

Презентація альбому «Adriano Live» відбулася 30 листопада 2012 року в театрі «Ristori» в Вероні, де співак був присутній особисто.[2]

Список пісеньРедагувати

Спочатку було оголошено про те, що концертний диск міститиме дванадцять пісень.[21] Однак насправді в альбом увійшло сімнадцять композицій.

# НазваАвтор слівАвтор музики Тривалість
1. «Svalutation» (Svalutation, 1976)Джино Сантерколе, Лучано Беретта, Віто ПаллавічініАдріано Челентано 4:36
2. «Si è spento il sole» (A New Orleans, 1963)Лучано Беретта, Мікі Дель ПретеЕціо Леоне, Адріано Челентано 3:09
3. «La cumbia di chi cambia» (Facciamo finta che sia vero, 2011)ДжованоттіДжованотті 4:33
4. «L'emozione non ha voce» (Io non so parlar d'amore, 1999)МоголДжанні Белла 4:22
5. «Pregherò» (Non mi dir, 1965)Дон БакіБен Кінг 3:40
6. «Mondo in mi 7°» (Le robe che ha detto Adriano, 1969)Адріано ЧелентаноАдріано Челентано 6:33
7. «Soli» (Soli, 1979)Крістіано МінеллоноТото Кутуньйо 4:12
8. «L’arcobaleno» (Io non so parlar d'amore, 1999)МоголДжанні Белла 3:21
9. «Storia d’amore» (Le robe che ha detto Adriano, 1969)Лучано Беретта, Мікі Дель ПретеАдріано Челентано 5:30
10. «Medely: Ringo» (мікс кількох пісень) 5:06
11. «Il ragazzo della via Gluck» (Il ragazzo della via Gluck, 1966)Мікі Дель Прете, Лучано БереттаАдріано Челентано 4:49
12. «Città senza testa» (мікс з пісень «Cammino» (1991) і «I passi che facciamo» (2002))Адріано ЧелентаноПаоло Леоне, Адріано Челентано 6:03
13. «Una carezza in un pugno» (Azzurro/Una carezza in un pugno, 1968)Мікі Дель Прете, Лучано БереттаДжино Сантерколе 3:28
14. «Ti penso e cambia il mondo» (Facciamo finta che sia vero, 2011)Джино Де Крешенцо (Пачіфіко)Стівен Ліпсон, Маттео Саджезе 4:23
15. «Azzurro» (Azzurro/Una carezza in un pugno, 1968)Віто ПаллавічініПаоло Конте 2:49
16. «Ready Teddy» (I mali del secolo, 1972)Роберт Блеквелл, Джон МараскалкоРоберт Блеквелл, Джон Мараскалко 2:25
17. «Prisencolinensinainciusol» (Nostalrock, 1973)Адріано ЧелентаноАдріано Челентано 3:31

Над концертом працювалиРедагувати

 
Виступ Адріано Челентано
 
Челентано під час виступу
  • Автор ідеі і режисер: Адріано Челентано.
  • Продюсер: Клаудія Морі («Clan Celentano»).
  • Головний організатор: Джанмарко Мацці.
  • Консультант: Лучіо Преста.
  • Режисер телеверсії: Серджо Рубіно.
  • Керуючий виробництвом: Вітторіо Деллаказа.
  • Диригент, акордеоніст: Фіо Дзанотті.
  • Хореограф: Іван Манцоні.
  • Асистенти: Гвендоліна Алеарді, Діана Андреуссі.
  • Звукооператор: Піно Піскетола.
  • Костюмер: Сільвія Фраттолілло.
Музиканти
  • Габріеле Болоньєзі,
  • Лука Коломбо,
  • Джанні Далл'Альо,
  • Карло Гаудьєлло,
  • Давід Гідоні,
  • Леле Мелотті,
  • Дадо Нері,
  • Мікеле Пападья,
  • Плачідо Саламоне,
  • Джорджо Секко,
  • Массімо Дзанотті.
Бек-вокал
  • Ману Кортезі,
  • Лола Фегалі,
  • Морено Феррара,
  • Антонелла Пепе,
  • Пауль Розетте.
Танцюристи
  • Давід Белль,
  • Джорджо Каф'єро,
  • Крістіан Чікконе,
  • Лідія Коломбеллі,
  • Кім Фасано,
  • Селін Мірам,
  • Даніель Редавід,
  • Марчелло Саччетта.

Рейтинг телепереглядуРедагувати

Дата Кількість телеглядачів Відсоток телеперегляду
1 8 жовтня 2012 8.918.000 31,81%
2 9 жовтня 2012 9.112.000 32,82%

ДжерелаРедагувати

  1. Vincitori 2012. Rockol (it). rockol.it. 2012. Архів оригіналу за 2013-01-23. Процитовано 2013-01-07. 
  2. а б Natta. (01/12/2012). Выходит новый двойной альбом Адриано Челентано. Италия по-русски (ru). italia-ru.com. Архів оригіналу за 2012-12-17. Процитовано 2012-11-29. 
  3. Cozzolino G. (1.12.2012). Tosi consegna le chiavi della città a Celentano (it). larena.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-11-29. 
  4. Musica: Celentano, dopo 18 anni ad ottobre il ritorno live all'Arena. IGN (it). adnkronos.com. 13.06.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-10-10. 
  5. Iannacci L. (14.06.2012). Celentano dal vivo dopo 18 anni Ma con Morandi. Libero (it). liberoquotidiano.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-10-10. 
  6. Щербакова В. (8 жовтня 2012). Адриано Челентано после 10-летнего перерыва возвращается на сцену. ITAR-TASS (ru). itar-tass.com. Архів оригіналу за 2012-12-17. Процитовано 2012-10-10. 
  7. ADRIANOLIVE (it). mediaset.it. 10.07.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-10-10. 
  8. И вновь на сцене. Адриано Челентано возвращается (ru). miaitalia.info. 12.07.2012. Архів оригіналу за 17.08.2012. Процитовано 2012-08-04. 
  9. Легендарный Челентано вернулся на большую сцену. ТСН (ru). tsn.ua. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 2012-10-16. Процитовано 2012-10-07. 
  10. Алексеев А. (28.09.2012). Челентано начал продавать билеты на концерты за 1 евро, чтобы усовестить других поп-звезд. Российская газета (ru). rg.ru. Процитовано 2012-10-10. 
  11. а б в Шмакова Н. (9 жовтня 2012). Первый за 18 лет концерт Челентано собрал у экранов 9 млн итальянцев. РИА Новости (ru). ria.ru. Архів оригіналу за 2012-10-16. Процитовано 2012-10-07. 
  12. Adriano Celentano Live 2012 (it). ilmondodiadriano.it. 12.09.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-10-10. 
  13. Adriano alle prove: tip tap на сайті YouTube
  14. Prove: Adriano e Gianni ballano insieme на сайті YouTube
  15. Adriano Celentano- Video Extra Ufficiale - Prove Live Verona на сайті YouTube
  16. Rigoni G. (28.08.2012). Celentano prova ad Asiago il ritorno in Arena (it). larena.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-10-10. 
  17. Миракян Н. (9 жовтня 2012). Челентано искупался в любви. Российская газета (ru). rg.ru. Процитовано 2012-10-10. 
  18. Арапиди М. (11 жовтня 2012). Челентано: вечно молодой и вечно первый (ru). yoki.ru. Архів оригіналу за 17-12-2012. Процитовано 2012-10-11. 
  19. Відео на сайті YouTube
  20. Відео на сайті YouTube
  21. а б Andrea. (14.11.12). “Adriano Live” in dvd e doppio cd (e non solo) (it). acfans.it. Архів оригіналу за 2012-12-17. Процитовано 2012-12-04. 
  22. Lancioni M. (30.11.2012). Adriano Celentano - Adriano Live, 2CD + DVD delle serate di Rock Economy all'Arena di Verona (it). soundsblog.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 2012-12-04. 


ПосиланняРедагувати