Rock Economy
Rock Economy (укр. «Рок-економія») — концерт у двох частинах італійського співака і кіноактора Адріано Челентано на підтримку його сорок першого студійного альбому «Facciamo finta che sia vero».[1] Назва концерту — алюзія на скандальний телепроєкт «Rockpolitik», де Челентано виступав як ведучий і ідейний натхненник.
| «Rock Economy» | |
|---|---|
  | |
| Загальні дані | |
| Жанр | концерт |
| Країна |
 Італія |
| Мова | Італійська мова |
| Ориг. мережа | Canale 5 |
| Ориг. трансляція | 8 жовтня 2012 |
| Остання трансляція | 9 жовтня 2012 |
| Тривалість | 140 хв. |
| Кількість сезонів | 1 |
| Місце фільм. | «Арена ді Верона» |
| Творча команда | |
| Технічні дані | |
| Камера | багатокамерна зйомка |
| Українськомовна локалізація | |
Концерт «Rock Economy» було визнано «Найращим італійським концертом 2012 року» за версією порталу «Rockol.it». Для шанувальників музиканта і самого Челентано концерт став значущим, оскільки це його перший сольний концерт після вісімнадцятирічної перерви.
30 листопада 2012 року відбулася урочиста, символічна передача ключів міста Верони Адріано Челентано, як почесному городянину.[2] Його концерт був визнаний головною подією року для Верони.[3] Церемонія була приурочена до виходу концертного видання CD/DVD — «Adriano Live».
Передумови ред.
13 червня 2012 року в Інтернеті з'явилася інформація про те, що 74-річний Адріано Челентано збирається повернутися на велику сцену.[4] Ця звістка стала повною несподіванкою для шанувальників співака, бо своє попереднє турне Челентано провів в 1994 році, і до 2012-го з'являвся лише в телепередачах і збірних шоу, а також випускав студійні альбоми. Трохи пізніше стало відомо, що на концерті виступить і друг Челентано, співак Джанні Моранді.[5]
Примітно, що транслювати концерт взялася не державна телекомпанія RAI, з якої Челентано співпрацював протягом довгих років, а «П'ятий канал» (Canale 5), що належить родині Сільвіо Берлусконі — можливо, таке рішення було прийнято через скандал на фестивалі в Сан-Ремо в лютому 2012 року, коли Челентано виступив з різкою критикою католицької церкви і ватиканських газет.[6]
Квитки на шоу надійшли в продаж 11 липня, більша їх частина була продана за символічною ціною — всього 1 євро за штуку, але вони були розкуплені за півгодини.[7][8][9] За словами Челентано і його дружини, Клаудії Морі, таке рішення було прийнято для того, щоб на концерт змогло потрапити якомога більше людей, незалежно від їх фінансового становища.[10] Максимальна ж вартість квитків склала 165 євро.[11]
12 вересня стало відомо назву концертної програми, а також вийшов офіційний проморолик, головним персонажем якого стала чорна пантера.[12] На початку жовтня на офіційному YouTube-каналі Челентано стали з'являтися невеликі відеоролики з репетицій.[13][14][15]
Про концерт ред.
Як місця проведення концертів артист вибрав знаменитий амфітеатр «Арена ді Верона», де наприкінці серпня 2012 року почали проводити репетиції.[16] У концертній програмі були представлені як старі хіти («Soli», «Azzurro», «Prisencolinensinainciusol»), так і пісні з більш пізніх альбомів. На сцені разом з Челентано виступили 18 музикантів, 20 бек-вокалістів та 25 танцюристів.[17] Показники Canale 5, який транслював концерт в прямому ефірі, стали найкращими в прайм-тайм за останні п'ять років — шоу дивилося дев'ять мільйонів глядачів.[11]
У першому вечорі виконавець не тільки співав — на сцені з ним розмовляв запрошений французький економіст Жан-Поль Фітуссі. Разом вони обговорили існуючий економічний лад і питання демократії в Європі.[11] Сам Челентано обидва вечори був в сірому піджаку, чорних штанях і сірій в'язаній шапочці. Всі пісні були виконані наживо. Сцена була оформлена в тому ж стилі, що і студія програми «Francamente me ne infischio» — ворота, з яких виходив Челентано і гості, барна стійка, вікна, а також два великих світлодіодних екрани. Двогодинний виступ супроводжувалося світловим шоу.[18] Початок пісні «Il ragazzo della via Gluck» замість Челентано вельми згуртовано виконували глядачі на обох вечорах.[19] Артист лише підігравав публіці на гітарі.[20]
Пісні ред.
Перший вечір ред.
| «Я вважаю, Адріано живе ідеєю знову співати перед публікою, яку він зможе побачити. У своїй кар'єрі він зробив кілька турів, і всі вони дійсно залишили багато хвилювань, а також емоцій від вражаючих успіхів. Все-таки основна його професія — співати. Для мене концерт буде ще одним великим хвилюванням. Я впевнена, що для нього — теж. Хоча він намагається цього не показувати» |
| —Клаудія Морі розповідає про причини повернення Челентано на сцену |
- Вступна частина
- Svalutation
- Rip it up
- Si è spento il sole/La mezza luna
- La cumbia di chi cambia
- L'emozione non ha voce
- Io sono un uomo libero
- Pregherò
- Ragazzo del Sud
- Друга частина
- L’artigiano
- Cammino
- Il ragazzo della via Gluck
- Scende la pioggia разом з Джанні Моранді
- La mezza luna разом з Джанні Моранді
- Ti penso e cambia il mondo разом з Джанні Моранді
- Третя частина
- Ready Teddy
- A woman in love разом з Джанні Моранді
- Prisencolinensinainciusol
- Rock Around the Clock
Другий вечір ред.
- Вступна частина
- Mondo in mi 7ª
- Soli
- L'arcobaleno
- Storia d’amore
- Medley (попурі з пісень: Si è spento il sole, La mezza luna, Si è spento il sole, Viola, Ringo)
- Il ragazzo della via Gluck
- Ragazzo del Sud
- Друга частина
- Yuppi du
- Cammino
- Straordinariamente
- Pregherò
- Un mondo d’amore разом з Джанні Моранді
- Caruso у виконанні Джанні Моранді
- Sei rimasta sola у виконанні Джанні Моранді
- Una carezza in un pugno
- Ti penso e cambia il mondo разом з Джанні Моранді
- Третя частина
- Azzurro
- Anna parte
- Ready Teddy
- Prisencolinensinainciusol
Концертний альбом ред.
Уже після концерту стало відомо, що вийде концертний альбом, який буде складатися з двох CD і одного DVD-диска.[21] Перший компакт-диск містив запис сімнадцяти пісень, виконаних на концерті, а другий був бонусом і включав в себе дев'ять пісень з альбомів попередніх років.[22] До DVD-диску, який містив двадцять дві пісні, також додавався 60-сторінковий буклет з фотографіями, зробленими під час концерту. Обкладинкою до всіх трьох дисків послужило фото Челентано, одягненого в білий лляний костюм, — ця ж фотографія була використана як рекламний білборд до концерту. «Adriano Live» вийшов 4 грудня 2012 року і став другим концертним альбомом виконавця — попередній, «Me, Live!», що вийшов в 1979 році.
Презентація альбому «Adriano Live» відбулася 30 листопада 2012 року в театрі «Ristori» в Вероні, де співак був присутній особисто.[2]
Список пісень ред.
Спочатку було оголошено про те, що концертний диск міститиме дванадцять пісень.[21] Однак насправді в альбом увійшло сімнадцять композицій.
| # | Назва | Автор слів | Автор музики | Тривалість |
|---|---|---|---|---|
| 1. | «Svalutation» (Svalutation, 1976) | Джино Сантерколе, Лучано Беретта, Віто Паллавічіні | Адріано Челентано | 4:36 |
| 2. | «Si è spento il sole» (A New Orleans, 1963) | Лучано Беретта, Мікі Дель Прете | Еціо Леоне, Адріано Челентано | 3:09 |
| 3. | «La cumbia di chi cambia» (Facciamo finta che sia vero, 2011) | Джованотті | Джованотті | 4:33 |
| 4. | «L'emozione non ha voce» (Io non so parlar d'amore, 1999) | Могол | Джанні Белла | 4:22 |
| 5. | «Pregherò» (Non mi dir, 1965) | Дон Бакі | Бен Кінг | 3:40 |
| 6. | «Mondo in mi 7°» (Le robe che ha detto Adriano, 1969) | Адріано Челентано | Адріано Челентано | 6:33 |
| 7. | «Soli» (Soli, 1979) | Крістіано Мінеллоно | Тото Кутуньйо | 4:12 |
| 8. | «L’arcobaleno» (Io non so parlar d'amore, 1999) | Могол | Джанні Белла | 3:21 |
| 9. | «Storia d’amore» (Le robe che ha detto Adriano, 1969) | Лучано Беретта, Мікі Дель Прете | Адріано Челентано | 5:30 |
| 10. | «Medely: Ringo» (мікс кількох пісень) | — | — | 5:06 |
| 11. | «Il ragazzo della via Gluck» (Il ragazzo della via Gluck, 1966) | Мікі Дель Прете, Лучано Беретта | Адріано Челентано | 4:49 |
| 12. | «Città senza testa» (мікс з пісень «Cammino» (1991) і «I passi che facciamo» (2002)) | Адріано Челентано | Паоло Леоне, Адріано Челентано | 6:03 |
| 13. | «Una carezza in un pugno» (Azzurro/Una carezza in un pugno, 1968) | Мікі Дель Прете, Лучано Беретта | Джино Сантерколе | 3:28 |
| 14. | «Ti penso e cambia il mondo» (Facciamo finta che sia vero, 2011) | Джино Де Крешенцо (Пачіфіко) | Стівен Ліпсон, Маттео Саджезе | 4:23 |
| 15. | «Azzurro» (Azzurro/Una carezza in un pugno, 1968) | Віто Паллавічіні | Паоло Конте | 2:49 |
| 16. | «Ready Teddy» (I mali del secolo, 1972) | Роберт Блеквелл, Джон Мараскалко | Роберт Блеквелл, Джон Мараскалко | 2:25 |
| 17. | «Prisencolinensinainciusol» (Nostalrock, 1973) | Адріано Челентано | Адріано Челентано | 3:31 |
Над концертом працювали ред.
- Автор ідеі і режисер: Адріано Челентано.
- Продюсер: Клаудія Морі («Clan Celentano»).
- Головний організатор: Джанмарко Мацці.
- Консультант: Лучіо Преста.
- Режисер телеверсії: Серджо Рубіно.
- Керуючий виробництвом: Вітторіо Деллаказа.
- Диригент, акордеоніст: Фіо Дзанотті.
- Хореограф: Іван Манцоні.
- Асистенти: Гвендоліна Алеарді, Діана Андреуссі.
- Звукооператор: Піно Піскетола.
- Костюмер: Сільвія Фраттолілло.
- Музиканти
- Габріеле Болоньєзі,
- Лука Коломбо,
- Джанні Далл'Альо,
- Карло Гаудьєлло,
- Давід Гідоні,
- Леле Мелотті,
- Дадо Нері,
- Мікеле Пападья,
- Плачідо Саламоне,
- Джорджо Секко,
- Массімо Дзанотті.
- Бек-вокал
- Ману Кортезі,
- Лола Фегалі,
- Морено Феррара,
- Антонелла Пепе,
- Пауль Розетте.
- Танцюристи
- Давід Белль,
- Джорджо Каф'єро,
- Крістіан Чікконе,
- Лідія Коломбеллі,
- Кім Фасано,
- Селін Мірам,
- Даніель Редавід,
- Марчелло Саччетта.
Рейтинг телеперегляду ред.
| nº | Дата | Кількість телеглядачів | Відсоток телеперегляду |
|---|---|---|---|
| 1 | 8 жовтня 2012 | 8.918.000 | 31,81% |
| 2 | 9 жовтня 2012 | 9.112.000 | 32,82% |
Джерела ред.
- ↑ Vincitori 2012. Rockol (італ.). rockol.it. 2012. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
- ↑ а б Natta. (01/12/2012). Выходит новый двойной альбом Адриано Челентано. Италия по-русски (рос.). italia-ru.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
- ↑ Cozzolino G. (1.12.2012). Tosi consegna le chiavi della città a Celentano (італ.). larena.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 29 листопада 2012.
- ↑ Musica: Celentano, dopo 18 anni ad ottobre il ritorno live all'Arena. IGN (італ.). adnkronos.com. 13.06.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Iannacci L. (14.06.2012). Celentano dal vivo dopo 18 anni Ma con Morandi. Libero (італ.). liberoquotidiano.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Щербакова В. (8 жовтня 2012). Адриано Челентано после 10-летнего перерыва возвращается на сцену. ITAR-TASS (рос.). itar-tass.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ ADRIANOLIVE (італ.). mediaset.it. 10.07.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ И вновь на сцене. Адриано Челентано возвращается (рос.). miaitalia.info. 12.07.2012. Архів оригіналу за 17.08.2012. Процитовано 4 серпня 2012.
- ↑ Легендарный Челентано вернулся на большую сцену. ТСН (рос.). tsn.ua. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Алексеев А. (28.09.2012). Челентано начал продавать билеты на концерты за 1 евро, чтобы усовестить других поп-звезд. Российская газета (рос.). rg.ru. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ а б в Шмакова Н. (9 жовтня 2012). Первый за 18 лет концерт Челентано собрал у экранов 9 млн итальянцев. РИА Новости (рос.). ria.ru. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Adriano Celentano Live 2012 (італ.). ilmondodiadriano.it. 12.09.2012. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Adriano alle prove: tip tap на YouTube
- ↑ Prove: Adriano e Gianni ballano insieme на YouTube
- ↑ Adriano Celentano- Video Extra Ufficiale - Prove Live Verona на YouTube
- ↑ Rigoni G. (28.08.2012). Celentano prova ad Asiago il ritorno in Arena (італ.). larena.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Миракян Н. (9 жовтня 2012). Челентано искупался в любви. Российская газета (рос.). rg.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 10 жовтня 2012.
- ↑ Арапиди М. (11 жовтня 2012). Челентано: вечно молодой и вечно первый (рос.). yoki.ru. Архів оригіналу за 17-12-2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
- ↑ Відео на YouTube
- ↑ Відео на YouTube
- ↑ а б Andrea. (14.11.12). “Adriano Live” in dvd e doppio cd (e non solo) (італ.). acfans.it. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ Lancioni M. (30.11.2012). Adriano Celentano - Adriano Live, 2CD + DVD delle serate di Rock Economy all'Arena di Verona (італ.). soundsblog.it. Архів оригіналу за 17.12.2012. Процитовано 4 грудня 2012.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rock Economy |
Посилання ред.
- Офіційний сайт Адріано Челентано [Архівовано 25 червня 2012 у WebCite] (італ.)