Відкрити головне меню

Джуліано Рапетті Могол
Giuliano Rapetti Mogol
Mogol.jpg
Могол у 2007
Ім'я при народженні Джуліо Рапетті
Псевдо Могол
Народився 17 серпня 1936(1936-08-17) (83 роки)
Мілан Італія
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Діяльність текстяр
Мова творів Італійська
Роки активності 1960 дотепер
Жанр тексти для пісень у царині легкої музики
Батько Calibid
Діти (4) Francesco Rapettid
Нагороди
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

Джуліано Рапетті Могол у Вікісховищі?

Дж̀уліо Рап̀етті Могол (італ. Giulio Rapetti Mogol) — італійський текстяр, відомий у широкої публіки під псевдонімом «Могол». Майже завжди згадується у зв'язку з Лучіо Баттісті, творча спілка з яким була довгою та успішною, хоча його внесок в італійську легку музику надзвичайно великий і виходить далеко за межі цього союзу. Починаючи з 1960-х і до сьогодні, тексти Могола поповнюють репертуари багатьох італійських виконавців, серед яких Катерина Казеллі, «Dik Dik», «Equipe 84», Фаусто Леалі, Джанні Моранді, «The Rokes», Боббі Соло, Літл Тоні і Адріано Челентано. 30 листопада 2006 року, постановою міністра внутрішніх справ Італії, Джуліо Рапетті було надано право до власного прізвища додавати «Могол».

БіографіяРедагувати

Батько, Маріано Рапетті, був впливовим керівником фірми грамзапису «Ricordi», створеної материнською фірмою «Ricordi Radio Record» або «RRR» задля випуску записів легкої музики. Поряд з цим він також був успішним у 1950-х роках текстярем, що писав під псевдонімом «Калібі» («Calibi»).

Молодий Джуліо також був зайнятий у «RRR» як працівник реклами, і почав діяльність «paroliere» («слов'яра»), як тоді почали називати авторів текстів для пісень, проти волі свого батька.

Його першими успіхами були: «Al di là», пісня виконана Лучано Таджолі та Бетті Куртісом, яка отримала у 1961 році перемогу на Фестивалі Санремо, та пісня «Una lacrima sul viso», з якою Боббі Соло отримав гучний успіх у 1964 році. Моголу належить пісня «Il cielo in una stanza», яку виконала Міна, вона вийшла ще у 1960 році.

Окрім написання текстів пісень італійською для численних співаків, Могол також займався перекладами найуспішніших англомовних виконавців, серед яких передусім саундтреки до фільмів та пісні Боба Ділана.

Спілка з Лучіо БаттістіРедагувати

У 1965 році відбувається ключова зустріч Могола з Лучіо Баттісті, який тоді був гітаристом ансамблю «I Campioni» та композитором. Могол сприяє своїми текстами першим гучним успіхам Баттісті як автор таких пісень як 29 settembre, довірена у 1968 гурту Equipe 84, та спонукує його до продюсування таких пісень, як Sognando la California/Dolce di giorno, італійська версія (переклад Могола) California Dreamin' американців The Mamas & the Papas, та Guardo te e vedo mio figlio/Senza luce, італійська версія A Whiter Shade Of Pale британців Procol Harum; обидві принесли Dik Dik неймовірний успіх у продажах.

У 1966, Могол переконує Баттісті співати самому свої пісні. Інтуїція міланського «парольєре», що примусила їх заради цієї мети долати спротив з боку «Ricordi», виявилась щасливою, після того як Баттісті, поза непевних перших спроб, починаючи з 1969 отримав успіх як співак. У тому ж році, він залишає фірму грамзапису, щоб заснувати разом з Баттісті іншу — Numero Uno, яка зібрала під своєю егідою багато знаменитих італійських кантауторе.

Інші важливі спілкиРедагувати

У 1980 році артистична спілка з Лучіо Баттісті припиняється, і Могол продовжує свою авторську діяльність з Ріккардо Коччанте, пишучи для нього тексти пісень, які увійшли до деяких вельми успішних його альбомів, наприклад, Cervo a Primavera. Відбулася також співпраця з Джанні Беллою, з яким пише, поміж інших, Nell'aria, Il patto, L'ultima poesia та Senza un briciolo di testa (третя була представлена на Фестивалі Санремо 1986 року), які виконала Марчелла Белла.

Останнім часом, після скорочення та спрямування до інших горизонтів творчої діяльності Коччанте, Могол, починаючи з альбому Io non so parlar d'amore (опублікованого у 1999 році), постійно пише чісленні пісні для Адріано Челентано; разом з тим продовжуючи творчу співпрацю з Джанні Беллою, з свого боку автором музики для Челентано. Поміж пісень, що увійшли до альбому Io non so parlar d'amore, є L'arcobaleno, присвячена Лучіо Баттісті, який з Челентано були добрими друзями. Моголові також належить вельми популярна в Україні пісня Confessa з альбому Per sempre.

Громадська діяльністьРедагувати

Могол також відомий як той, хто дав життя футбольній Національній збірній італійських співаків (заснована 10 жовтня 1975 разом з Джанні Моранді, Паоло МенҐолі та Клаудіо Бальоні), яка змагається у зустрічах з благодійною метою по всій Італії, а також хто надав змогу реалізувати в полях Умбрії, в Тосколано, Тосколанського Європейського Центру (Centro Europeo Toscolano — CET), найсучаснішої школи авторів, музикантів та співаків.

Йдеться про важливу на сьогодні структуру, оскільки вкоренився звичай, за яким допущені на Фестиваль Санремо молоді співаки удаються до попереднього виступу у Театрі Аристон (Teatro Ariston), артистичного «притулку» в оточенні витонченої природи поблизу структури Могола, який на знак своєї великої любові до музики та прихильності до молодих артистів, дотепер витрачає на утримання CET велику частину достоту значних доходів, набутих протягом кар'єри.

За Національну збірну співаків Могол зіграв 279 ігор та забив 33 голи.

Особисте життяРедагувати

Могол має чотирьох дітей: від першої дружини Маріо, Альфредо ((також текстяр, відомий під псевдо Кеопе (Cheope))[1] та Кароліна, в той час як четвертий, Франческо, народився від відносин з художницею та поетесою Габріеллою Марацці.

Премія МоголаРедагувати

У 2008 регіон Валле-д'Аоста заснував премію названу іменем Могола, яка вручається автору найкращого музичного тексту року, написаного італійською мовою[2]. У журі головує сам Могол.

ПриміткиРедагувати

  1. писав між іншими для Лаури Паузіні та для Raf
  2. Pagina ufficiale

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати