Відкрити головне меню

Francamente me ne infischio (укр. «Сказати по правді — мені наплювати») — італійська музично-соціальна телепередача в чотирьох епізодах, створена співаком та кіноактором Адріано Челентано, транслювалася восени 1999 року на каналі Rai 1.

«Francamente me ne infischio»
Francamente me ne infischio.jpeg
Жанр музикальна
соціальна
варьєте
Камери багатокамерна зйомка
Кількість сезонів 1
Ідея програми Адріано Челентано
Виробництво телерадіокомпанія RAI
Місце зйомок Мілан, цех авіазаводу Капроні
Ведучі Адріано Челентано
Франческа Нері
Країна Італія Італія
Мова італійська мова
англійська мова
Телеканал Rai Uno
Перша трансляція 7 жовтня 1999
Остання трансляція 28 жовтня 1999

Сюжет передачі та фактиРедагувати

Телешоу транслювалося щотижня з 7 жовтня по 28 жовтня 1999 року на телеканалі Rai 1. У передачі було об'єднано музику з соціально-політичними питаннями. Автором і ведучим був Адріано Челентано, а його співведучою стала акторка Франческа Нері. Телешоу стало презентацією нового на той час альбому Челентано — «Io non so parlar d'amore»

Гостями телешоу стали: Лучано Ліґабуе, Ману Чао, Компай Сегундо, Jamiroquai, Горан Брегович, П'єро Пелу, Том Джонс, Джо Кокер, Девід Бові, Б'яджо Антоначчі, Тео Теоколі, співачка Nada, Макс Пеццалі, Емир Кустуриця й інші.

На телешоу Челентано виконав 16 пісень, серед них — 5 з нового альбому. Була виконана пісня Джорджо Ґабера «Il conformista» («Конформіст»). Крім виконання пісень, однією з частин програми було використання різних документальних кінознімань підготовлених Челентано, які зачіпали серйозні і «незручні» теми, наприклад: досліди на тваринах, приведення у виконання смертного вироку в Гватемалі й багато іншого. Широкий план страти, з контрольним пострілом у потилицю та інші кадри шокували публіку. Таким чином Челентано пропагував близькі йому ідеї: від боротьби за скасування смертної кари — до допомоги африканським голоднякам. Мети співак досягнув телешоу спровокувало запеклу полеміку серед італійської громадськості.

Передача коштувала 5 мільйонів доларів (з яких один мільйон — гонорар ведучому). Для репетицій і знімань один цех колишнього авіазаводу в Мілані переобладнали під «Челентано-сіті» — концертний зал з апаратурою й освітленням, за лаштунками якого знаходилися апартаменти для співака.[1] Телешоу мало успіх, кожні епізоди збирали 35—51 % аудиторії, що відповідало 6.9—10.5 мільйонам глядачів.[2] 2000 року на фестивалі «Золота троянда» передачу нагороджено призом «Срібна троянда».[3]

ПісніРедагувати

Перелік пісень, виконаних Адріано Челентано

  1. L'emozione non ha voce
  2. Il ragazzo della via Gluck
  3. Il tuo bacio e come un rock
  4. La coppia piu bella del mondo
  5. Guantanamera
  6. Il mondo in mi 7a
  7. Il conformista
  8. Gelosia
  9. Delaila
  10. Una carezza in un pugno
  11. Senza amore
  12. Preghero
  13. Prisencolinensinaiciusol
  14. C'era un ragazzo
  15. Azzurro
  16. Soli

Рейтинг переглядівРедагувати

Вишло чотири епізоди, по 2 серії кожний.

Дата та епізод 1 серія 2 серія 1 серія 2 серія
7 жовтня 1999 42.28 % ? 9.696.000 ?
14 жовтня 1999 35.57 % 44.45 % 9.650.000 6.903.000
21 жовтня 1999 36.00 % 39.46 % 10.520.000 7.521.000
28 жовтня 1999 39.39 % 51.60 % 10.441.000 7.712.000

ДжерелаРедагувати

  1. Челентано - как коньяк: с годами все забористее.. allrus.info (Комсомольская правда). 16-10-1999. Процитовано 21 січня 2015.  (рос.)
  2. Celentano trionfa, ma il video - choc divide. archiviostorico.corriere.it (Corriere della Sera). 1999. Процитовано 22 січня 2015.  (рос.)
  3. Adriano Celentano: un nuovo programma pronto per la Rai. diredonna.it. 2010. Процитовано 22 жовтня 2014.  (італ.)

ПосиланняРедагувати