Alice in Chains
Alice in Chains (англ. Аліса в ланцюгах) — американський рок-гурт із Сіетла, заснований 1987 року Джеррі Кантреллом. Колектив був на одній хвилі популярності музики Сіетла початку 90-х разом з такими гуртами як Nirvana, Pearl Jam та Soundgarden. З моменту свого заснування, гурт випустив шість студійних альбомів, три мініальбоми, два концертних альбоми, чотири повноформатних збірки та дві DVD-збірки.
Alice in Chains | |
---|---|
![]() | |
![]() Alice in Chains у вересні 2007. Зліва направо: William DuVall, Sean Kinney, та Jerry Cantrell. | |
Основна інформація | |
Жанр | Альтернативний метал, альтернативний рок, грандж, хеві-метал |
Роки |
1987 — 2002 2005 — дотепер |
Країна |
![]() |
Місто | Сіетл |
Мова | Англійська |
Лейбл | Columbia Records |
Склад |
Джеррі Кантрелл Майк Айнез Шон Кінні Вільям Дюваль |
Колишні учасники |
Лейн Стейлі Майк Старр |
Aliceinchains.com | |
| |
![]() |
Історія гуртуРедагувати
Гурт було створено в Сієтлі в 1987 році гітаристом Джеррі Кантреллом. До складу колективу також увійшли вокаліст Лейн Стейлі, барабанщик Шон Кінні та бас-гітарист Майк Старр. Свій перший концерт гурт відіграв в сієтлському Кейн-холлі 15 січня 1988 року під назвою Diamond Lie, але вже в середині року змінив назву на Alice in Chains. Музиканти стали відомими на місцевій музичній сцені та привернули увагу лейблу Columbia Records. Їхній дебютний альбом Facelift вийшов в 1990 році, а через рік став «золотим» завдяки хітові «Man in the Box», кліп на який потрапив до ротації на MTV. Гурт грав похмурий та повільний важкий метал, натхнений творчістю Black Sabbath. Alice in Chains також відправились у концертне турне по США разом зі своїми кумирами Van Halen[1].
У 1992 році музичним світом заволодів грандж, а до сіетлських колективів було прикуто найбільшу увагу. Alice in Chains вважалися одним з гуртів «великої четвірки гранджу», разом з Nirvana, Pearl Jam та Soundgarden. Всесвітню популярність групі принесла друга платівка Dirt, що вийшла восени 1992 року. Найбільш резонансними виявилися тексти пісень, в яких вокаліст Лейна Стейлі відверто розповідав про свою героїнову залежність. Весь 1993 рік Alice in Chains активно гастролювали, а бас-гітариста Майка Старра змінив музикант Оззі Осборна Майк Айнез[1].
У 1994 році група була змушена скасувати концертні виступи, в тому числі довгоочікувані концерти з Metallica, через погіршення здоров'я вокаліста. Колектив фактично розпався, а Лейн Стейлі зосередився на сайд-проєкті Mad Season. Лише навесні 1995 року завдяки зусиллям Джеррі Кантрелла музиканти знову зібрались в студії для запису чергового студійного альбому. Третя платівка вийшла наприкінці року, отримавши назву Alice in Chains, проте стан Стейлі не дозволяв виступати на сцені. Alice in Chains виступили після майже трирічної перерви на акустичному шоу MTV Unplugged навесні 1996 року, та зіграли ще декілька концертів, але після чергового передозування Стейлі припинили виступи, цього разу — назавжди в цьому складі[1].
В 1996 році від героїну загинула колишня наречена Стейлі Демрі Перрот, і музикант став відлюдником. Протягом наступних шести років Alice in Chains випустили декілька збірок концертних та архівних записів, включаючи бокс-сет Music Bank, для якого записали дві нові пісні, але жодного разу не з'являлися на сцені. Джеррі Кантрелл почав сольну кар'єру, а Майк Айнез та Шон Кінні зосередились на власних проєктах. Нарешті, у 2002 році прийшла сумна звістка про те, що Стейлі було знайдено мертвим у власній оселі — він вмер від передозування наркотиків[1].
У 2005 році колишні музиканти Alice in Chains вперше возз'єдналися для благодійного концерту в Сієтлі, виступивши з декількома запрошеними вокалістами. У 2006 році вони влаштували концертний тур, запросивши вокаліста Вільяма Дюваля. Згодом Дюваль став повноцінним учасником гурту. В оновленому складі гурт випустив ще три студійні альбоми: Black Gives Way to Blue (2009), The Devil Put Dinosaurs Here (2013) та Rainier Fog (2018)[2].
Учасники гуртуРедагувати
- Джеррі Кантрелл — соло-гітара, вокал (з 1987 року)
- Шон Кінні — ударні (з 1987 року)
- Майк Айнез — бас-гітара, підспів (з 1993 року)
- Вільям Дюваль — вокал, ритм-гітара (з 2006 року)
Колишні учасникиРедагувати
- Майк Старр — бас-гітара (1987—1993)
- Лейн Стейлі — вокал, ритм-гітара (1987—2002)
ДискографіяРедагувати
Студійні альбомиРедагувати
МініальбомиРедагувати
|
Концертні альбомиРедагуватиЗбіркиРедагувати
|
ВідеографіяРедагувати
- Live Facelift — концерт у Moore Theatre, 1990
- Nona Tapes — домашнє відео, інтерв'ю періоду «Tripod», 1995
- MTV Unplugged — концерт Unplugged у Нью-Йорку, 1996
- Music Bank: The Videos — збірник відео, 2001
Нагороди та номінаціїРедагувати
НагородиРедагувати
Рік | Нагорода | Категорія |
---|---|---|
1993 | Нагорода MTV за найкраще музичне відео | Найкраще відео з фільму — «Would?» з Singles |
НомінаціїРедагувати
Рік | Нагорода | Категорія |
---|---|---|
1991 | Нагорода MTV за найкраще музичне відео | Найкраще відео з фільму — «Would?» з Singles |
1992 | Музикальна нагорода Америки | Найкраща новий гурт у жанрі хеві-метал |
1992 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «Man in the Box» |
1993 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «Dirt» |
1995 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «I Stay Away» |
1996 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «Grind» |
1996 | Нагорода MTV за найкраще музичне відео | Найкраще музичне відео у жанрі хард-рок — «Again» |
1997 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «Again» |
2000 | Нагорода Grammy | Найкращий виступ у жанрі хард-рок — «Get Born Again» |
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г De Sola, 2010.
- ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Alice in Chains Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Процитовано 2 січня 2023.
ЛітератураРедагувати
- Anderson K. [1] — Macmillan, 2007. — 229 p. — ISBN 978-0-312-35819-8. Архівовано з джерела 6 березня 2022
- Brown J. [2] — Rock 'N' Roll Books, 2010. — ISBN 0-9726142-6-5. Архівовано з джерела 17 листопада 2021
- De Sola D. Alice in Chains: The Untold Story. — Thomas Dunne Books, 2010. — 470 p. — ISBN 9781466848399.
- Henderson J. [3] — Roaring Forties Press. — 2016. — 144 с. — ISBN 9781938901591. Архівовано з джерела 3 березня 2022
- Prato G. [4] — ECW Press, 2010. — 478 p. — ISBN 1-5502287-7-3. Архівовано з джерела 6 березня 2022
- Scrivani-Tidd L. M. [5] — Greenwood Press, 2006. — Т. 6. — ISBN 9780313329371. Архівовано з джерела 6 березня 2022
- Yarm M. [6] — Faber & Faber, 2011. — 592 p. — ISBN 978-0307464446. Архівовано з джерела 6 березня 2022