Супергурт
Супергурт (англ. «Supergroup») — музичний гурт, що складається із музикантів, що вже отримали визнання як сольні виконавці або у складі інших гуртів. Поняття застосовується в рок- та попмузиці.
Історія ред.
Поняття виникло в англомовних країнах у 1960-х роках для тих випадків, коли члени вже успішних груп збиралися, аби записати альбом разом, після чого вони зазвичай розлучалися[1]. Вважається, що назва «супергурт» походить від альбому Super Session[en], записаного 1968 року американським музикантом Елом Купером за участі гітаристів Майкла Блумфілда та Стівена Стіллза[2]. 1969 року редактор журналу Rolling Stone Янн Веннер назвав гурт Cream першим успішним супергуртом[3]. Цей гурт і досі широко визнається як архетип «супергурту». Його члени — Ерік Клептон, Джек Брюс та Джинджер Бейкер співпрацювали впродовж трьох років, випустивши чотири альбоми, після чого гурт розпався, а Клептон та Бейкер сформували новий гурт Blind Faith[4].
Протягом 1960-х років було засновано ще декілька гуртів, чиї учасники досягали успіху і до цього. Зокрема, 1968 року було створено супергурт Crosby, Stills, Nash & Young, що складався з музикантів The Byrds, The Hollies та Buffalo Springfield. Формально, супергуртом можна вважати й створених того ж року Led Zeppelin, бо Джиммі Пейдж до цього грав у The Yardbirds, а Роберт Плант і Джон Бонем — у Band of Joy. У кожному наступному десятилітті з'являлися нові супергурти: в 1970-ті роки — Emerson, Lake & Palmer, 10CC та Eagles, у 1980-ті — Asia, GTR, у 1990-ті — Temple of the Dog, Mad Season, Foo Fighters, у 2000-ні — Audioslave, Velvet Revolver, Five Finger Death Punch, у 2010-ті — Black Country Communion, Adrenaline Mob, The Winery Dogs, у 2020-ті — The Smile, L.S. Dunes та багато інших[2].
Найбільш відомі супергурти ред.
2016 року в журналі Rolling Stone провели опитування читачів, згідно з яким визначили 10 найбільш популярних супергуртів[5].
- Traveling Wilburys[en] (заснований 1988 року)
Боб Ділан, Том Петті, Рой Орбісон, Джефф Лінн та Джордж Гаррісон - Cream (1966)
Ерік Клептон (The Yardbirds), Джинджер Бейкер (Graham Bond Organization) та Джек Брюс (Manfred Mann) - Temple of the Dog (1990)
Кріс Корнелл (Soundgarden), Джеф Амент (Pearl Jam), Майк Маккріді (Pearl Jam), Стоун Госсард (Pearl Jam) та Метт Кемерон (Soundgarden, Pearl Jam) - Them Crooked Vultures (2009)
Дейв Грол (Nirvana, Foo Fighters), Джош Хомм (Queens of the Stone Age) та Джон Пол Джонс (Led Zeppelin) - Crosby, Stills, Nash & Young (1968)
Девід Кросбі (The Byrds), Грем Неш (The Hollies), Стівен Стіллз (Buffalo Springfield) та Ніл Янг (Buffalo Springfield) - Blind Faith[en] (1969)
Ерік Клептон (Cream), Джинджер Бейкер (Cream), Стів Вінвуд (Traffic) та Рік Греч (Family) - Mad Season (1994)
Майк Маккріді (Pearl Jam), Лейн Стейлі (Alice in Chains), Баррет Мартін (Screaming Trees) та Джон Бейкер Сондерс (The Walkabouts) - The Highwaymen (1985)
Джонні Кеш, Віллі Нельсон, Вейлон Дженнінгс та Кріс Крістоферсон - Audioslave (2001)
Кріс Корнелл (Soundgarden), Том Морелло (Rage Against the Machine), Бред Вілк (Rage Against the Machine) та Тім Коммерфорд (Rage Against the Machine) - Bad Company (1973)
Пол Роджерс (Free), Саймон Кірк (Free), Мік Ральфс (Mott the Hoople) та Боз Баррелл (King Crimson)
Примітки ред.
- ↑ Rosenberg, Stuart (2009). Rock and Roll and the American Landscape. iUniverse. ISBN 9781440164583.
- ↑ а б Childers, Chad (16 листопада 2023). Who Was the First Supergroup?. Loudwire (англ.). Процитовано 21 квітня 2024.
- ↑ Show 53 — String Man.: UNT Digital Library. Pop Chronicles. Digital.library.unt.edu. 1969. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Thompson, Dave (2005). Cream: The World's First Supergroup. Virgin. ISBN 1852272864.
- ↑ Greene, Andy (10 серпня 2016). Readers' Poll: The 10 Best Supergroups. Rolling Stone (амер.). Процитовано 21 квітня 2024.
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |