Відкрити головне меню

Історія гуртуРедагувати

Заснування і дебютний альбом (1981—1984)Редагувати

 
Anthrax в 1983 році

Гурт Anthrax був заснований 18 липня 1981 року гітаристами Скоттом Яном і Деном Лілкером[1]. Гурт був названий на честь однойменного інфекційного захворювання, яке на думку Яна було справжнім «металевим»[2]. До гурту незабаром приєдналися Дейв Вайс, Пол Кан (з першого гурту Яна Four-X) і вокаліст Джон Конеллі[1]. Перший свій концерт гурт відіграв в місті Флашинг, Квінс перед 30 глядачами[3]. Кана ненадовго замінив Кенні Кушнер, перш ніж Лілкер перейшов на бас-гітару, а Грег Воллс приєднався як соло-гітарист[4]. Вайс був замінений на Грега Д'Анджело, якого рекомендував Воллс. Молодший брат Яна Джейсон Розенфельд був тимчасовим вокалістом[5], поки в кінці серпня 1982 року до гурту не долучився колишній однокласник Яна Ніл Турбін[6]. В цей час гурт записує своє перше демо.

Перший виступ гурту з Нілом Турбіном відбувся в нью-йоркському клубі Great Gildersleeves, у вересні 1982 року. Гітарист Грег Воллс покинув Anthrax, що влітку і був замінений Бобом Беррі, якого рекомендував Турбіну Ретт Форрестер з Riot. Беррі невдовзі замінив Ден Спітц з гурту Overkill[7]. Незабаром після цього було записано друге демо.

Ера Беладонна (1985—1992)Редагувати

Spreading the DiseaseРедагувати

Другий альбом Anthrax, Spreading the Disease, був виданий в жовтні 1985 року. У вільний студійний час Ян, Бенанте і колишній басист гурту Ден Лілкер співпрацювали з вокалістом Біллі Мілано і сформували сайд-проект Stormtroopers of Death[8], записавши протягом трьох днів альбом Speak English or Die[9], який був виданий в грудні 1985 року[10].

Американський тур на підтримку Spreading the Disease, на розігріві Black Sabbath був скасований після чотирьох концертів у зв'язку з голосовими проблемами вокаліста Sabbath Гленна Г'юза[11]. В квітні 1986 року Anthrax вирушили в свій перший європейський тур, який розпочався в Бохумі, Німеччина за підтримки Overkill і Agent Steel[12]. Тур включав концерт біля Чорнобиля, Україна відразу ж після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Того ж року Anthrax продовжили гастролі по Європі з Metallica[13]. Тур розпочався 10 вересня в залі Святого Давида і закінчився 26 вересня в Стокгольмі, Швеція[14], яке стало останнім для басиста Metallica Кліффа Бертона, що загинув в автокатастрофі наступного дня[15].

Among the LivingРедагувати

State of EuphoriaРедагувати

В вересні 1988 року вийшов альбом State of Euphoria[16]. Сингл «Antisocial», спочатку записаний французьким хеві-метал гуртом Trust, отримав широку ротацію на MTV у програмі Headbangers Ball[16].

Persistence of TimeРедагувати

Більш серйозний Persistence of Time вийшов в серпні 1990 року і перевершив успіх State of Euphoria[17]. Альбом мав темніший відтінок та був більш технічним та прогресивним ніж попередні роботи гурту[18]. Найуспішнішим синглом з альбому став кавер Джо Джексона «Got the Time», яким, за словами самого Джексона він насолоджувався. В 1991 році Anthrax записали нову версію пісні «Bring the Noise» з Public Enemy, яка стала хітом і розпочала успішний тур з Public Enemy[19][20]. Міні-альбом Attack of the Killer B's, записаний в 1991 році, з новою версією «I'm the Man» і кавером «Bring the Noise», мав великий успіх і став золотим того ж року[21]. Наприкінці 1992 року Джої Беладонна був звільнений з Anthrax через творчі і стилістичні непорозуміння[22].

Ера Джона Буша (1992—2005)Редагувати

Anthrax підписують контракт із компанією Elektra і в березні 1992 року новим вокалістом Anthrax стає колишній лідер гурту Armored Saint Джон Буш[23]. Альбом досяг 7 рядку в Billboard 200, найкращий результат гурту на сьогоднішній день і в перший тиждень розійшовшись накладом в близько 100 000 примірників[24]. Перехід від ранніх робіт Anthrax, отримав в основному позитивні відгуки. Сингл «Only» став хітом і отримав широку ротацію на MTV і радіо[24]. На підтримку альбома гурт вирушив в тур з White Zombie і Quicksand[25].

В 1995 році гурт звільняє менеджера Джона Зазулу[26], а згодом і гітариста Дена Спітца[27], який потім став годинникаром. Того ж року Anthrax видають альбом Stomp 442, на якому більшість партій соло-гітари грає Чарлі Бенанте[28]. Бенанте допомагав технік Пол Крук, який пізніше став гастрольним гітаристом гурту протягом кількох років[29], і Даймбег Даррел з Pantera[30]. Незадоволені просуванням альбому Elektra Records, учасники гурту розірвали свої відносини з лейблом[31].

В 2002 році Anthrax підписали контракт із лейблом Sanctuary Records[32], на якому в березні 2003 року вийшов альбом під назвою We've Come for You All. На початку 2004 року Anthrax повернулися в студію, щоб записати The Greater of Two Evils — альбом, який представляє публіці оновлені версії ранніх пісень гурту.

Реюніони з Белладонна і Бушем (2005—2010)Редагувати

В квітні 2005 року Anthrax оголосили про відродження «класичного» складу зі Скоттом Яном, Чарлі Бенанте, Деном Спітцом, Джоуї Беладонна і Френком Белло. На деяких концертах туру гурт повністю виконував альбом Among the Living.

10 травня 2010 року на сайті Blabbermouth.net було офіційно оголошено про повернення Джоуї Беладонни у гурт.

Новий альбом «Worship Music», запланований як перша робота з новим вокалістом Деном Нельсоном, але в результаті став першою роботою із вокалістом класичної золотої епохи гурту, з'явився у продажу 12 вересня у Європі і 13 у США. Перший живий концерт відбувся на американському шоу «Late Night With Jimmy».

Музичний стиль і тематика пісеньРедагувати

Згідно висловлювань учасників Anthrax, на початковому етапі кар'єри на їх музичний стиль вплинули такі виконавці, як Black Sabbath, AC/DC, Motörhead[33], Iron Maiden[34], Ramones[35], Rush, Cheap Trick, Thin Lizzy, Boston і Journey[36].

Скотт Ян написав тексти пісень для всіх альбомів гурту.

ВпливРедагувати

Anthrax стали натхненниками для багатьох виконавців металу, їх вплив відмічали такі виконавці як: .

ДискографіяРедагувати

Студійні альбоми

Номінації та нагородиРедагувати

Рік Нагорода Категорія Номінант Результат Виноски
1990 Греммі Найкраще метал-виконання Persistence of Time Номінація
1991 Attack of the Killer B's Номінація [37]
1995 «Bring the Noise» (live) Номінація
2004 Kerrang! Awards Anthrax Номінація
2014 Греммі Найкраще метал-виконання «T.N.T.» Номінація
2015 «Neon Knights» Номінація

Склад гуртуРедагувати

Поточний склад Anthrax на фестивалі Rock im Park в Нюрнберзі 8 червня 2014 року
         
Скотт Ян Чарлі Бенанте Френк Белло Джоуї Беладонна Джонатан Донаіс

Поточний складРедагувати

  • Скотт Ян — ритм-гітара, бек-вокал (з 1981 року)
  • Чарлі Бенанте — ударні (з 1983 року)
  • Френк Белло — бас-гітара, бек-вокал (1984—2004, з 2005 року)
  • Джоуї Беладонна — вокал (1984—1992, 2005—2007, з 2010 року)
  • Джонатан Донаіс — соло-гітара (з 2013 року)

Колишні учасники гуртуРедагувати

СхемаРедагувати

 

ВиноскиРедагувати

  1. а б Ян, 2014, с. 42
  2. Ян, 2014, с. 41
  3. Ян, 2014, с. 43
  4. Ян, 2014, с. 44-45
  5. Ян, 2014, с. 44
  6. Ян, 2014, с. 46
  7. Ян, 2014, с. 53
  8. Ян, 2014, с. 79
  9. Ян, 2014, с. 81
  10. Ян, 2014, с. 82
  11. Ян, 2014, с. 84
  12. Behind the Music, 2002, 16:18-16:24
  13. Ян, 2014, с. 91
  14. Ян, 2014, с. 91, 93
  15. Ян, 2014, с. 93-94
  16. а б Ян, 2014, с. 108
  17. Ян, 2014, с. 119
  18. Ян, 2014, с. 117-118
  19. Ян, 2014, с. 128
  20. Behind the Music, 2002, 26:38-26:48
  21. Ян, 2014, с. 122
  22. Ян, 2014, с. 130-131
  23. Ян, 2014, с. 133
  24. а б Ян, 2014, с. 138
  25. Ян, 2014, с. 139
  26. Ян, 2014, с. 155
  27. Ян, 2014, с. 156-157
  28. Ян, 2014, с. 157
  29. Ян, 2014, с. 157, 185
  30. Ян, 2014, с. 158
  31. Ян, 2014, с. 158-159, 161
  32. Ян, 2014, с. 187
  33. Ян, 2014, с. 37
  34. Ян, 2014, с. 47
  35. Ян, 2014, с. 39
  36. Anthrax: 'Anthems' EP Artwork, More Details Revealed (англ.). Blabbermouth.net. 15 січня 2013. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  37. The Grammy Nominations. Los Angeles Times (англ.). 9 січня 1992. Процитовано 30 жовтня 2015. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати