Вудсток

Ву́дсток (англ. Woodstock Music and Art Festival, Фестиваль музики й мистецтва у Вудстоці) — один із найзнаменитіших фестивалів музики. Вудсток став символом кінця «ери хіпі» та початком сексуальної революції

Фестиваль музики й мистецтва у Вудстоці (Woodstock Music and Art Festival)
Частина натовпу в перший день фестивалю. 1969 рік
Жанр	фольк, рок, блюз
Дати	15 серпня — 17 серпня 1969
Місце проведення	Бетел (штат Нью-Йорк)
Країна	США
Роки існування	1969 (ювілейні проводили у 1979, 1989, 1994, 1999, 2009)
Відкрито	1969
Засновано	1969
Вебсайт
www.woodstock69.com

Woodstock '69

Рекламний плакат розроблений Арнольдом Сколником

Відбувся 15-17 серпня 1969 року в Бетелі (штат Нью-Йорк) і зібрав близько 500 000 осіб.Гаслом були слова: Peace, Love and Happiness («Мир, любов і щастя»). Фестиваль отримав назву «Вудсток» через більшу благозвучність, ніж «Бетел», незважаючи на те, що це місто розташоване на 100 км далі від місця проведення фестивалю.

Вступне слово взяв власник ферми, — Макс Ясгур, на території якої проходив фестиваль, він сказав:

Я фермер ... Я не знаю як говорити з 20 людьми одночасно, не кажучи вже про такий натовп. Але я думаю, що ви, довели щось світові — не лише містечку Бетель, чи окрузі Салліван, чи штату Нью-Йорк; ви довели це світові ... півмільйона молодих людей можуть зібратися разом і провести три дні веселощів і музики, і не мати нічого, крім веселощів і музики, і я — благослови тебе Бог за це!

Спершу фестиваль мав бути платним, але побачивши таку кількість прибулих, організатори припинили продаж квитків, і переважну більшість відвідувачів вирішили пропустити на захід безоплатно. Санітарні умови були дуже поганими, бракувало практично всього. Проте навіть погана погода не завадила натовпу отримувати задоволення від спільного проведення часу.

Відкривав фестиваль американський фолк-музикант Річі Хевенс (1941—2013). Саме тоді він виконав свою версію спіричуела Motherless Child.

Натовп заповнює природний амфітеатр у Вудстоку

Хоча молодь дозволяла собі куріння марихуани, поліція вирішила не втручатися і, зрештою, за три дні не було зафіксовано жодного правопорушення. Листок конопель став одним із неофіційних символів Вудстока.

Конопля стала одним із неофіційних символів фестивалю

Фестиваль став однією з найвагоміших подій у американській молодіжній культурі 60-х рр. Попередником таких зібрань молоді була, наприклад, каліфорнійська «Літо кохання» (1967), але саме Вудсток символізував те прагнення єдності, миру та людської любові, якого так прагнуло покоління хіппі. Фестиваль означав і пік, і, водночас, наближення занепаду руху хіппі, початок сексуальної революції і руху «шістдесятників».

Двоє хіпі на фестивалі у Вудстоку

Підготовка

Вудсток був започаткований завдяки зусиллям Майкла Ленга, Арті Корнфельда, Джоєла Розенмана та Джона Робертса. Фінансуванням проекту займались Робертс і Розенман. Ленг мав певний досвід промоутера, будучи співорганізатором Miami Pop Festival на східному узбережжі минулого року, де приблизно 25 000 людей відвідали дводенний захід.

Із самого початку між чотирма були відмінності в підходах: Робертс був дисциплінованим і знав, що потрібно для успіху підприємства, тоді як Ланг бачив Вудсток, як новий, «розслаблений» спосіб об'єднати підприємців. Коли Ленг не зміг знайти місце для концерту, Робертс і Розенман, вирушили в дорогу та зрештою знайшли місце. Подібні розбіжності щодо фінансової дисципліни змусили Роберта та Розенмана задуматися, чи продовжувати вкладати гроші в проєкт.

Вибір місця проведення

Оригінальним планом для проведення фестивалю було місто Вудсток можливо, поблизу запропонованої студії звукозапису, що належить Александеру Тапузу. Після того, як місцеві жителі відхили цю ідею, Ленг і Корнфельд подумали, що знайшли інше можливе місце проведення на фермі Вінстона в Соджертіс. Але вони неправильно зрозуміли, як прояснив повірений землевласника під час короткої зустрічі з Робертсом і Розенманом. Стривожені відсутністю прогресу, останні взялися за пошук місця проведення та виявили, що 300 акрів [120 га] Індустріальний парк Міллс у містечку Воллкілл, який компанія Woodstock Ventures орендувала за 10 000 доларів США (еквівалент 83 000 доларів США сьогодні) навесні 1969 року. Міську владу запевнили, що на захід прийде не більше 50 тисяч. Жителі міста відразу виступили проти проекту. На початку липня міська рада прийняла закон, який вимагає дозволу на будь-яке зібрання понад 5000 людей. Умови, на яких видавався дозвіл, унеможливлювали промоутерам продовження будівництва на території Воллкілла. Однак повідомлення про заборону виявилися рекламою для фестивалю.

Елліот Тайбер запропонував провести захід на території свого мотелю площею 15 акрів [6,1 га]. Він стверджує що познайомив промоутерів із молочним фермером Максом Ясгуром. Ленг заперечує розповідь Тайбера та каже, що Тайбер познайомив його з ріелтором, який відвіз його на ферму Ясгура без Тайбера. Син Макса Ясгура — Сем, погоджується з версією Ленга. Земля Ясгура утворювала природну чашу, що спускалася до ставка Філіппіні на північній стороні землі. Сцена була встановлена на підніжжі пагорба, а заднім планом був ставок Філіппіні. Ставок став популярним місцем для купання. Філіппіні був єдиним землевласником, який відмовився підписувати договір оренди на користування своєю власністю.

Попри опозиції мешканців і плакати, що проголошували: «Не купуйте молока. Зупиніть фестиваль хіпі-музики Макса», міський прокурор Бетеля — Фредерік В.В. Шадт, будівельний інспектор Дональд Кларк і міський інспектор Деніел Аматуччі схвалили дозвіл на фестиваль. Тим не менш, міська рада Бетелю відмовилася офіційно надавати дозволи. Кларку було наказано розмістити накази про припинення роботи. Розенман пригадує зустрічі з Доном Кларком і обговорення з ним того, наскільки неетично для нього було відмовляти в дозволах, які були вже дозволені та які він мав у своїй кішені. Наприкінці зустрічі інспектор Кларк дав йому дозволи. Наказ про припинення роботи було скасовано, і фестиваль міг продовжуватися, очікуючи підтримки Департаменту охорони здоров'я та сільського господарства та демонтажу всіх споруд до 1 вересня 1969 року.

Пізня зміна місця проведення не дала організаторам фестивалю достатньо часу для підготовки. На зустрічі за три дні до заходу будівельники попросили Розенмана вибрати між добудовою огорожі та квиткових кіосків, без яких Робертс і Розенман майже напевно зіткнулися б з банкрутством після фестивалю. Незважаючи на те, що через фестиваль Робертс і Розенман були близькі до фінансового краху, їхня власність на фільм і права на запис змінила їхні фінанси, коли в березні 1970 року вийшов документальний фільм, який отримав премію «Оскар» та інші.

Звук, та його технічна характеристика

Звук для концерту створив звукорежисер Біллі Хенлі.

Це спрацювало дуже добре ... Я побудував спеціальні колонки гучномовців на пагорбах і мав 16 масивів гучномовців на квадратній платформі, що піднімалася до пагорба на вежах висотою 70 футів [21 метр]. Ми розраховували це на 150 000 — 200 000 людей. Звичайно з'явилося півмільйона. —Біллі Хенлі про події на Woodstock '69

Компанія ALTEC Lansing розробила морські фанерні шафи, які важили півтонни кожна і мали 6 футів [1,8 м] у висоту, майже 4 фути [1,2 м] у глибину та 3 фути [0,91 м] у ширину. Кожен з цих корпусів містив чотири 15-дюймові (380 мм) динаміки JBL D140 loudspeakers. Високочастотні динаміки складалися з 4×2-Cell і 2×10-Cell Altec Horns. За сценою стояли три трансформатори, які забезпечували 2000 А струму для живлення підсилювальної установки.Протягом багатьох років цю систему спільно називали «бункерами Woodstock». Живі виступи були записані на два 8-доріжкових рекордера Scully у причепі трактора за лаштунками Едвіном Крамером і Лі Осборном на 1-дюймову шотландську стрічку зі швидкістю 15 кадрів на секунду, а потім зведені на студії Record Plant у Нью-Йорку.

Освітлення, та його технічна характеристика

Освітлення концерту розробив дизайнер світла і технічний керівник Едвард Герберт Бересфорд Монк. Монк був найнятий для планування та створення сцени освітлення.

Монк використав дванадцять 1300-ватних спотів Super Trouper-follow, встановлених на чотирьох вежах навколо сцени. Наступні прожектори важили 600 футів [270 кг] кожен з них керували оператори прожекторів, яким доводилося підніматися на вершину освітлювальних веж висотою 60 футів [18 м]. Монка також назначили як ведучого перед концертом, коли Майкл Ленг помітив, що забув найняти останнього. Монка можна почути і побачити в записах Вудстока, які роблять оголошення на сцені, включаючи прохання «триматися подалі від веж» і попередження про «коричневу кислоту».

Артисти

У квітні 1969 року Creedence Clearwater Revival стала першою групою, яка підписала контракт, погодившись грати за 10 000 доларів (еквівалент 83 000 доларів у 2023 році ). Було виконано тридцять дві виступів протягом чотирьох днів.

п’ятниця, 15 серпня – субота, 16 серпня

Артисти	Час	Сет-ліст	Примітки
Річі Гевенс	17:07 – 17:54	1. «From the Poison» 2.«Get Together» 3.«From the Poison» (Reprice) 4. «The Minstrel from Gault» 5. «I'm a Stranger Here» 6. «High Flying Bird» 7. «I Can't Make It Anymore» 8. «With a Little Help from My friends» 9. «Handsome Johnny» 10. «Strawberry Fields Forever»/«Hey Jude» 11. «Freedom (Motherless child)»	Було переміщено до першого виступу після того, як Sweetwater були зупинені поліцією по дорозі на фестиваль, а інші артисти затрималися на автостраді. Частково Гевенсу було сказано продовжувати грати, оскільки багато артистів, які мали виступати після нього, затримувалися в досягненні місця проведення фестивалю, бо дороги фактично стояли в пробках. Гевенс імпровізував пісню на основі спіричуела «Motherless Child», яка згодом стане називатися «Freedom».. Також виконав кавер версії пісень «Let's Get Together» Чета Пауерса; «High Flying Bird» Біллі Едда Вілера; дві пісні гурту The Beatles «With a Little Help From My Friends», «Strawberry Fields Forever»
Свамі Сатчідананда	17:55 – 18:10	—	Виступив із вступною промовою до фестивалю: Мої любі брати і сестри Я переповнений радістю, коли бачу всю молодь Америки, яка зібралася тут в ім'я прекрасного музичного мистецтва. Насправді, завдяки музиці ми можемо творити чудеса. Музика — це небесний звук, і саме він керує всім Всесвітом, а не атомні коливання. Звукова енергія, звукова сила, набагато, набагато більша, ніж будь-яка інша сила в цьому світі. І я б дуже хотів, щоб ви всі запам'ятали одну річ: за допомогою звуку ми можемо створити — і в той же час зламати. Навіть на полі війни, щоб зробити ніжне серце твариною, використовують звук. Без цього бойового оркестру, цього приголомшливого звуку людина не стане твариною, щоб убивати своїх рідних братів. Отже, це доводить, що ви можете зламати звук, і якщо нам це важливо, ми також можемо його зробити.
Sweetwater	18:15 – 19:20	1. «Motherless Child» 2. «Look Out» 3. «For Pete's Sake» 4. «Day Song» 5. «What's Wrong» 6. «Crystal Spider» 7. «Two Worlds» 8. «Why Of Why» 9. «Let the Sunshine In» 10. «Oh Happy Day»	Друга група, яка виступала на фестивалі. Гурт також виконав спіричуел «Sometimes I Feel Like a Motherless Child» та кавер версію «Let the Sunshine In» Галт МакДермота
Берт Соммер	19:35 – 20:15	1. «Jennifer» 2. «The Road to Travel» 3. «I Wondered Where You Be» 4. «She's Gone» 5. «Things Are Going My Way» 6. «And When It's Over» 7. «Jeanette» 8. «America» 9. «A Note That Read» 10. «Smile»	Отримав перші овації на фестивалі після виконання пісні America гурту Simon & Garfunkel.
Тім Гардін	20:30 – 21:35	1. «How Can We Hang On to a Dream?» 2. «Susan» 3. «If I Were a Carpender» 4. «Reason to Believe» 5. «You Upset the Grace of Living When You Lie» 6. «Speak Like a Child» 7. «Show White Lady» 8. «Blue On My Ceiling» 9. «Simple Song Of Freedom» 10. «Misty Roses»	Виконав соло «If I Were a Carpender», а також повний набір своєї музики за підтримки групи, до складу якої входив барабанщик Муруга Букер.. Також виконав кавер версії «Blues on the Ceiling» Фреда Ніла та «Simple Song of Freedom» Боббі Даріна
Раві Шанкар	12:00 – 12:40	1. «Raga Puriya-Dhanashri (Get In Sawarital)» 2. «Tabla Solo In Jhaptal» 3. «Raga Manj Kmahaj»	Грав крізь дощ. На хвилі спіритизму та пошуку нових впливів його музика стала дуже популярною, але Шанкар не любив натовп молодих людей, що вживали наркотики та гуляли.
Мелані Сафка	1:00 – 1:25	1. «Close to It All» 2. «Momma Momma» 3. «Beautiful People» 4.«Animal Crackers» 5. «Mr. Tambourine Man» 6. «Turing My Guitar» 7.«Birthday of the Sun»	Відправлена на сцену для незапланованого виступу після того, як Incredible String Band відмовився виступати під час зливи. Виконала кавер версію «Mr. Tambourine Man» Боба Ділана
Арло Гатрі	1:45 ранку – 2:25 ночі	1. «Coming into Los Angeles» 2. «Wheel of Fortune» 3. «Walking Down the Line» 4. «The Story of Moses» 5. «Oh Mary, Don't You Weep» 6. «Every Hand in the Land» 7. «Amazing Grace»	Найбільш пам'ятну пісню «Coming into Los Angeles», яку виконував на Вудстоку заборонили на радіо.Виконав кавер версію «Walkin' Down the Line» Боба Ділана; спіричуел «Mary Don't You Weep» та християнський гімн Чудова ласка.
Джоан Баез	3:00 ранку – 4:00 ранку	1. «Oh Happy Day» 2. «The Last Thing On My Mind» 3. «I Shall Be Released» 4. «Story about how the Federal Marsalls came to take David Harris in custody» 5. «No Expectations» 6. «Joe Hill» 7. «Sweet Sir Galahad» 8. «Hickory Wind» 9. «Drug Store Truck Driving Man»(спільно з Джеффрі Шертлеффом) 10. «I Live One Day at a Time» 11. «Take Me Back to the Sweet Sunny South» 12. «Let Me Wrap You In My Warm and Tender Love» 13. «Swing Low, Sweet Chariot» 14. «We Shall Overcome»	Тоді була на шостому місяці вагітності,також під час виступу йшов дощ, а після того, як вона закінчила, почався сильний дощ. Весь сет-ліст окрім «Sweet Sir Galahad» та «Take Me Back to the Sweet Sunny South» складався з кавер версій, а саме «Oh! Happy Day» гурту Edwin Hawkins Singers; «The Last Thing on My Mind» Тома Пакстона; «I Shall Be Released» Боба Ділана; «No Expectations» гурту The Rolling Stones; «Joe Hill» Ерла Робінсона; дві пісні гурту The Byrds «Hickory Wind», «Drug Store Truck Driving Man»; «One Day at a Time» Віллі Нельсона; «Warm and Tender Love» Джо Хейвуда. Також Баез виконала спіричуел «Swing Low, Sweet Chariot» та госпел «We Shall Overcome».

субота, 16 серпня – неділя, 17 серпня

Артисти	Час	Сет-ліст	Примітки
Quill	12:15 – 13:00	1. «They Live the Life» 2. «That's How I Eat» 3. «Driftin» 4. «Waitin' for You»	Перший гурт другого дня. Виконали кавер версію «Driftin' Blues» гурту Johnny Moore's Three Blazers.
Кантрі Джо Макдональд	13:00 – 13:30	1. «Janis» 2. «Donovan's Reef» 3. «Heartaches by the Number» 4. «Ring of Fire» 5. «Tennessee Stud» 6. «Rockin' Round the World» 7. «Flying High» 8. «I Seen a Rocket» 9. «The "Fish" Cheer/I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag»	Залучений для позапланового екстреного сольного виступу, коли Сантана ще не був готовий вийти на сцену. Перший виступ Кантрі Джо Макдональда був сольним без групи The Fish. Наступного дня Джо знову виступав із Fish. Виконав кавер версії «Heartaches by the Number» Ґая Мітчелла; «Ring of Fire» Мерл Кілгор, Джун Картер Кеш та Джонні Кеш.
Santana	14:00 – 14:45	1. «Waiting» 2. «Evil Ways» 3. «You Just Don't Care» 4. «Savor» 5. «Jingo» 6. «Persuasion» 7.«Soul Sacrifice» 8. «Fried Neck Bones and Some Home Fries»	Карлос Сантана стверджував, що мав галюцинації від мескаліну протягом більшої частини виступу.Виконав кавер версії двух пісень Віллі Бобо «Evil Ways», «Fried Neck Bones and Some Home Fries» та Бабатунде Олатунджі «Ji-Go-Lo-Ba/Jingo».
Джон Себастьян	15:30 – 15:55	1. «How Have You Been» 2. «Rainbows All Ovel Your Blues» 3. «I Had a Dream» 4. Darlin' Be Home Soon» 5. «Younger Generation»	Себастьян не був в афіші, а скоріше відвідував фестиваль і був найнятий для виступу, поки промоутери чекали на прибуття багатьох із запланованих виконавців.
Keef Hartley Band	16:45 – 17:30	1. «Spanish Fly» 2. «She's Gone» 3. «Too Much Thinkin» 4. «Believe in You» 5. «Rock Me Baby» 6. «"Sinnin" for You / Leaving Trunk / Just to Cry / "Sinnin" for You»	Перший британський гурт, який виступав на фестивалі. Виконав кавер версію «Leaving Trunk» Сліпі Джона.
The Incredible String Band	18:00 – 18:30	1. «Innocation» 2. «The Letter» 3. «Gather 'Round» 4. «This Moment» 5. «Come with Me» 6. «When You Find Out Who You Are»	Спочатку планувалося виступити в перший день після Раві Шанкара, але, вони відмовилися виступати під час зливи і були перенесені на другий день.
Canned Heat	19:30 – 20:45	1. «I'm Her Man» 2. «Going Up the Country» 3. «A Change Is Gonna Come/Leaving This Town» 4. «Too Many Drivers at the Wheel» 5. «I Know My Baby» 6. «Woodstock Boggie» 7. «On the Road Again»	Небо було хмарне, тому було трохи темніше, ніж зазвичай.
Mountain	21:00 – 22:00	1. «Blood of the Sun» 2. «Stormy Monday» 3. «Theme for an Imaginary Western» 4. «Long Red» 5. «For Yasgur's Farm» 6. «Beside the Sea» 7. «Waiting to Take You Away» 8. «Dreams of Milk and Honey / Guitar Solo» 9. «Blind Man» 10. «Dirty Shoes Blues» 11. «Southbound Train»	Цей виступ був лише третім концертом для гурту. Виконали кавер версію «Call It Stormy Monday but Tuesday Is Just as Bad» Ті-Боун Вокера; «Theme for an Imaginary Western» Джека Брюса та Піта Брауна.
Grateful Dead	22:30 – 23:50	1. «St. Stephen» 2. «Mama Tried» 3. «Dark Star» 4. «High Time» 5.«Turn On Your Lovelight»	Гурт запізнився на сцену через не налагоджене заземлення на сцені. Їх сет закінчився після 36-хвилинної версії «Turn On Your Love Light» вона є кавером Боббі Бленда. Також виконали кавер версію «Mama Tried» Мерла Гаґґарда
Creedence Clearwater Revival	12:30 – 01:20	1. «Born on the Bayou» 2. «Green River» 3. «Ninety-Nine and a Half (Won't Do)» 4. «Commotion» 5. «Bootleg» 6. «Bad Moon Rising» 7. «Proud Mary» 8. «I Put a Spell on You» 9. «The Night Time Is the Right Time» 10. «Keep on Chooglin'» 11. «Suzy Q»	Джон Фогерті поскаржився, що довгий сет The Grateful Dead затримав їхній сет, тому більшість аудиторії лягла спати, коли гурт виступав серед ночі.Виконали кавер версії «Ninety-Nine and a Half (Won't Do)» Вілсона Пікетта; «I Put a Spell on You» Джея Хокінса; «Night Time is the Right Rime» Рузвельта Сайкса; «Suzy Q» Дейла Хоукінса
Дженіс Джоплін	2:00 – 3:00 ночі	1. «Raise Your Hand» 2. «As Good as You've Been to This World» 3. «To Love Somebody» 4. «Summertime» 5. «Try (Just a Little Bit Harder)» 6. «Kozmic Blues» 7. «Can't Turn You Loose» 8. «Work Me, Lord» 9. «Piece of My Heart» 10. «Ball and Chain»	Вона грала в ніч із суботи на неділю близько 2:00 ночі. На Вудстоку її гонорар склав 7 500 доларів СШАВиконала кавер версій «Rise Your Hands» Едді Флойда; «To Love Somebody» гурту Bee Gees; «Summertime» Джорджа Гершвіна; «I Can't Turn You Loose» Отіса Реддінга; «Piece of My Heart» Ерми Франклін; «Ball And Chain» Віллі Мей Торнтон.
Sly & the Family Stone	3:30 ранку – 4:20 ранку	1. «M'Lady» 2. «Sing A Simple Song» 3. «You Can Make It You Try» 4. «Everyday People» 5. «Dance To The Music» 6.«Music Lover» 7. «I Want To Take You Higher» 8. «Love City» 9. «Stand!»	З огляду на їх пізню появу, гурт були надзвичайно свіжими та потужними. Їхній виступ вважається одним із їхніх найкращих виступів.
The Who	5:00 ранку – 6:05 ранку	1. «Heaven and Hall» 2. «I Can't Explain» 3. «It's a Boy» 4. «1921» 5. «Amazing Journey» 6. «Sparks» 7.«Eyesight to the Blind (The Hawker)» 8. «Christmas» 9. «Acid Queen» 10. «Pinball Wizard» 11. «The Abbie Hoffman Incdent» 12. «Do You Think It's Alright?» 13. «Fiddle About» 14. «There's a Doctor» 15. «Go to the Mirror» 16. «Smash the Mirror» 17. «I'm Free» 18. «Tommy Holiday Camp» 19. «We're Not Honna Take It» 20. «See Me, Feel Me» 21. «Summertime Blues» 22.«Shakin' All Over» 23. «My Generation» 24. «Naked Eye»	Коротко перервано Еббі Хофманом. Хоффман — засновник Молодіжної міжнародної партії, був іконою антив'єтнамських протестів проти війни і навіть був звинувачений у підбурюванні до заворушень під час національного з'їзду Демократичної партії 1968 року. Вторгнення на сцену відбулося під час зміни камери, тому його не було знято на плівку, але аудіо можна почути в треку «Abbie Hoffman Incident» Виконав кавер версії «Eyesight to the Blind» Алека Міллера; «Summertime Blues» Едді Кокрана; «Shakin' All Over» гурту Johnny Kidd & the Pirates
Jefferson Airplane	8:00 – 9:40	1. «The Other Side of This Life» 2. «Somebody to Love» 3. «3/5 of a Mile in 10 Seconds» 4. «Won't You Try / Saturday Afternoon» 5. «Eskimo Blue Day» 6. «Plastic Fantastic Lover» 7. «Wooden Ships» 8. «Uncle Sam Blues» 9. «Volunteers» 10. «The Ballad of You & Me & Pooneil» 11. «Come Back Baby» 12. «White Rabbit» 13. «The House at Pooneil Corners»	На сцені на фортепіано приєднався Нікі Гопкінс. Спершу були заплановані як хедлайнери суботи, другого дня Вудстоку, але стартували в неділю вранці. Виконали кавер версії «The Other Side of This Life» Фреда Ніла, «Somebody to Love» гурту The Great Society; «Wooden Ships» гурту Crosby, Stills, Nash; «Come Back, Baby» Вальтера Девіса

неділя, 17 серпня – понеділок, 18 серпня

Артисти	Час	Сет-ліст	Примітки
Джо Кокер і The Grease Band	14:00 – 15:25	1. «Who Knows What Tomorrow May Bring» 2. «40,000 Headmen» 3. «Dear Landlord» 4. «Someting's Coming On» 5. «Do I Still Figure in Your Life» 6. «Feelin' Alright» 7. «Just Like a Woman» 8. «Let's Go Get Stoned» 9. «I Don't Need No Doctor» 10. «I Shall Be Released» 11. «Hitchcock Railway» 12. «Something to Say» 13. «With a Little Help from My Friends»	Був першим офіційно запланованим виступом у неділю. Виконав кавер «With a Little Help from My Friends» гурту The Beatles,також серед каверів були дві пісні гурту Traffic «Who Knows What Tomorrow May Bring», «Feelin' Alright?»;три пісні Боба Ділана «Dear Landlord», «Just Like a Woman», «I Shall Be Released»; «Do i Still Figure in Your Life?» гурту Honeybus; «Let's Go Get Stoned» гурту The Coasters; «I Don't Need No Doctor» Рея Чарльза; «Hitchcock Railway» Дон Данн та Тоні Маккешен. Після сету Джо Кокера гроза на кілька годин перервала поді.
Country Joe and the Fish	18:30 – 19:30	1. «Rock & Soul Music» 2. «(Thing Called) Love» 3. «Not So Sweet Martha Lorraine» 4. «Sing, Sing, Sing» 5. «Summer Dresses» 6. «Friend, Lover, Woman, Life» 7. «Silver and Gold» 8. «Maria» 9. «The Love Machine» 10. «Ever Since You Told Me That You Love Me (I'm a Nut)» 11. «Short Jam (instrumental)» 12. «Crystal Blues» 13. «Rock & Soul Music» (Reprice) 14. «"Fish" Cheer > I-Feel-Like-I'm-Fixin'-To-Die Rag»	Група відновила фестиваль після грози. Другий виступ Кантрі Джо Макдональда. Виконали кавер версію «Ever Since You Told Me That You Love Me (I'm a Nut)» Герберта Хаурі, «Friend, Lover, Woman, Wife» Лі Сміта.
Ten Years After	20:15 – 21:15	1. «Spoonful» 2. «Good Morning Little Schoolgirl» 3. «Hobbit» 4. «I Can't Keep from Crying Sometimes» 5. «Help Me» 6. «I'm Going Home»	Другий та останній британський гурт який вийшов на сцену під час фестивалю Вудсток 1969 року.Виконали кавер версії «Spoonful» Віллі Діксона; дві пісні Джона Лі Кертіса «Good Morning, School Girl», «Help Me».
The Band	22:00 – 22:50	1. «Chest Fever» 2. «Don't Do It» 3. «Tears of Rage» 4. «We Can Talk» 5. «Long Black Veil» 6. «Don't You Tell Henry» 7. «Ain't No More Cane on the Brazos» 8. «This Wheel's on Fire» 9. «I Shall Be Released» 10. «The Weight» 11. «Loving You Is Sweeter Than Ever»	«The Weight» — їхня передостання після, яка стала відомою завдяки фільму про байкерів Easy Rider. Виконали кавер версії «Baby Don't You Do It» Марвіна Ґея; «Long Black Veil» Лефті Фрізелл; «I Shall Be Released» Боба Ділана; «Loving You Is Sweeter Than Ever» гурту The Four Tops. Також гурт виконали традиційну пісню для в'язничої роботи на півдні Сполучених Штатів — «Ain't No More Cane on the Brazos».
Джонні Доусон Вінтер III	12:00 – 01:05	1. «Mama, Talk to Your Daughter» 2. «Leland Mississippi Blues» 3. «Mean Town Blues» 4. «You Done Lost Your Good Thing Now > Mean Misreater» 5.«I Can't Stand It»(спільно з Едгаром Вінтером) 6. «Tobacco Road»(спільно з Едгаром Вінтером) 7. «Tell the Truth»(спільно з Едгаром Вінтером) 8. «Johnny B. Goode»	Брат Вінтера, Едгар Вінтер, фігурує в трьох піснях. Також було виконано кавер версії «You Done Lost Your Good Thing Now» Райлі Бі Кінга; «I Can't Stand It» Бо Дідлі та «Johnny B. Goodle» Чака Беррі; «Mamma Talk to Your Daughter» Дж. Б. Ленора; «Mean Mistreater Mama» Лероя Карр та Скрепер Блеквелла; «Tobacco Road» Джона Лаудермілка; «Tell the Truth» гурту The "5" Royales.
Blood, Sweat & Tears	1:30 ранку – 2:30 ночі	1. «More and More» 2. «Just One Smile» 3. «Something's Coming On» 4. «More Than You'll Ever Know» 5. «Spinning Wheel» 6. «Sometimes in Winter» 7. «Smiling Phases» 8. «God Bless the Child» 9. «And When I Die» 10. «You're Made Me So Very Happy»	Відмовилися від участі в документальному фільмі чи альбомі саундтреків через незадоволення якістю звуку їх виконання. Виконали кавер версії «Just One Smile» Джина Пітні; «Something's Coming On» Джо Кокера; «Smiling Phases» гурту Traffic; «God Bless the Child» Біллі Голідей; «And When I Die» Лори Ніро; «You've Made Me So Very Happy» Бренди Холловей.
Crosby, Stills, Nash & Young	3:00 ранку – 4:00 ранку	1. «Suite: Judy Blues Eyes» 2. «Blackbird» 3. «Helplessly Hoping» 4. «Guinnevere» 5. «Marrakesh Express» 6. «4 + 20» 7. «Mr. Soul» 8. «I'm Wonderin'» 9. «You Don't Have to Cry» 10. «Pre-Load Downs» 11. «Pre-Load Downs» 12. «Bluebird Revisited» 13. «Sea of Madness» 14. «Wooden Ships» 15. «Find the Cost of Freedom» 16. «49 Bye-Byes»	Це був лише їхній другий концерт. Були зіграні акустичний та електричний сет. Ніл Янг пропустив більшу частину акустичного сету. Запис пісень Роберти Джоан Андерсена, присвячений Вудстоку, пізніше став хітом і записом, який найбільше асоціювався з фестивалем. Також гурт виконали кавер версії «Blackbird» гурту The Beatles; «Mr. Soul» гурту Buffalo Springfield.
Пол Баттерфілд	6:00 – 7:10 ранку	1. «Born Under a Bad Sign» 2. «No Amount of Loving» 3. «Driftin' and Driftin'» 4. «Morning Sunrise» 5. «All in a Day» 6. «Love March» 7. «Everything's Gonna Be Alright»	Розпочав виступ за планом часу. Виконав кавер версії «Born Under a Bad Sign» гурту Booker T. & the M.G.'s; «Drifting Blues» гурту Johnny Moore's Three Blazers; «Everything Gonna Be Alright» Меріона Джейкобса.
Sha Na Na	7:30 – 8:00	1. «Get A Job» 2. «Come Go With Me» 3. «Silhuettes» 4. «Teen Angel» 5. «Jailhouse Rock» 6. «Wipe Out» 7. «Blue Moon» 8. «(Who Wrote) The Book of Love» 9. «Little Darling» 10. «At The Hop» 11. «Duke Of Earl» 12. «Get A Job» (Reprice)	Гітарист Генрі Гросс був наймолодшим музикантом, який виступав на фестивалі. Весь сет-ліст складався з кавер версій, а саме: два виступи «Get a Job» гурту The Silhouettes; «Come Go With Me» гурту The Del-Vikings; «Silhouettes» гурту The Rays; «Teen Angel» Марка Діннінга; «Jailhouse Rock» Елвіса Преслі; «Blue Moon» Річарда Роджерса та Лоренца Харта; «Wipe Out» гурту The Surfaris; «Book of Love» гурту The Monotones; «Little Darlin'» гурту The Gladiolas; «At The Hop» гурту Danny & the Juniors; «Duke of Earl» Джина Чандлера.
Джимі Хендрікс	9:00 – 11:00	1. «Introduction» 2. «Message to Love» 3.«Getting My Heart Back Together Again > Hear My Train a-Comin'» 4. «Spanish Castle Magic» 5. «Red House» 6. «Mastermind» 7. «Lover Man» 8. «Foxy Lady» 9. «Beginning > Jam Back at the House 10. «Izabella» 11. «Gypsy Woman» 12. «Fire» 13. «Voodoo Child (Slight Return)» 14. «Stepping Stone» 15. «Star Spangled Banner» 16. «Purple Haze» 17. «Woodstock Improvisation» 18. «Villanova Junction» 19. «Hey Joe»	Виконано перед натовпом в останній день близько 200 000 людей. Окрім групи, грав лише Джимі Хендрікс. Виступ був запланований як останній, у неділю ввечері. Виконав кавер версію «Aware Of Love» гурту The Impressions та Гімн Сполучених Штатів Америки — «The Star-Spangled Banner».

Відхилені або пропущені запрошення

• The Beatles у той час записували Abbey Road і були на межі розпаду. Промоутер Майкл Ленг, розуміючи, що Бітлз — не варіант, запросив Джона Леннона і Plastic Ono Band. Через позицію Леннона щодо В’єтнаму та викриття наркотиків в Англії в 1968 році Річард Ніксон і уряд США, як повідомляється, не хотіли, щоб він був. Apple Corps надіслала листа промоутерам із пропозицією Plastic Ono Band, але лист не надійшов, оскільки промоутери втратили місцезнаходження у Воллкілл.
• The Jeff Beck Group розпалася ще до Вудстоку. «Я навмисно розігнав групу перед Вудстоком», — сказав Бек. «Я не хотів, щоб це збереглося». Піаніст Бека — Нікі Хопкінс виступав із Jefferson Airplane.
• Blues Image. Згідно з інтерв’ю з Джо Лала у 2011 році, погодився виступити на фестивалі у Вудстоку. Їхній менеджер не хотів, щоб вони йшли. Замість цього група влаштувала концерт у Бінгемтон.
• The Byrds були запрошені, але вирішили не брати участі, вважаючи, що Woodstock нічим не відрізнятиметься від інших музичних фестивалів того літа. Також були побоювання щодо грошей. Басист Джон Йорк пізніше сказав: «Ми поняття не мали, що це буде. Ми вигоріли й втомилися від фестивальної сцени».
• Chicago спочатку був підписаний для виступу на Вудстоку, але вони мали контракт із концертним промоутером Біллом Гремом, який дозволив йому перенести їхні концерти на Fillmore West. Він переніс деякі їхні дати на 17 серпня, таким чином змусивши їх відмовитися від концерту. Грем зробив це, щоб переконатися, що Santana займе своє місце на фестивалі, оскільки він також керував ними.
• The Doors. За словами гітариста Роббі Крігера, вони відмовилися від цього, оскільки вважали, що це буде «другокласне повторення Monterey Pop Festival», і пізніше пошкодували про це рішення. Інші джерела стверджують, що соліст Джим Моррісон «ненавидів грати на великих концертах з відкритим небом і боявся, що його можуть вбити». Крігер та Джон Денсмор відвідали Вудсток, «хоча вони не виступали». Пізніше The Doors виступили на 1970 Isle of Wight Festival.
• Боб Ділан жив у місті Вудсток, але ніколи не вів серйозних переговорів про появу. Натомість у середині липня він підписав контракт на участь у 1969 Isle of Wight Festival 31 серпня. Він мав намір поїхати до Англії на «RMS Queen Elizabeth 2» 15 серпня, коли розпочався фестиваль у Вудстоку, але його син був поранений дверима кабіни, і сім’я висадилася. Наступного тижня Ділан і його дружина Сара полетіли до Англії. The Band супроводжував його під час виступу на острові Вайт.
• Free попросили виступити, але вони відмовилися, хоча тижнем пізніше вони виступали на фестивалі 1969 Isle of Wight Festival.
• The Guess Who були запрошені виступити, але вони відмовилися.
• Iron Butterfly була заброньована на виступ і вказана на афіші Вудстока для недільного виступу, але не могла виступити, оскільки вони застрягли в аеропорту Ла-Гуардія.
• It's a Beautiful Day мав усну домовленість з Майклом Ленгом про виступ на фестивалі. Скрипаль і лідер гурту Девід Лафлем сказав, що їхній менеджер Білл Грем хотів, щоб Сантана замість нього зіграв на фестивалі. Ленг і Грем погодилися кинути монету, щоб вирішити, яка група гратиме, Грем переміг, а замість нього виступив Сантана.
• Tommy James & the Shondells стверджували, що відхилили запрошення. Джеймс сказав: «Ми могли б просто покінчити з собою. Ми були на Гаваях, і мій секретар подзвонив і сказав: «Так, послухай, у північній частині штату Нью-Йорк є один свинар, який хоче, щоб ти пограв на його полі». Так мені поставили концерт, ми пройшли, а через пару днів зрозуміли, що пропустили».
• Jethro Tull також відмовився. За словами Яна Андерсона, він знав, що це буде велика подія, але він не хотів йти, тому що не любив хіпі та мав інші проблеми, включно з недоречною наготою, пияцтвом і вживанням наркотиків.
• Led Zeppelin попросили виступити. Їхній менеджер Пітер Грант заявив: «Я сказав «ні», тому що на Вудстоку ми були б просто ще одним гуртом на рахунку».
• Lighthouse відмовився виступати на Вудстоку.
• Arthur Lee and Love відхилили запрошення, частково через негаразди в гурті.
• Mind Garage відмовився, тому що вони вважали, що фестиваль буде незначною подією, і вони мали більш високооплачуваний концерт в іншому місці.
• Роберта Джоан Андерсон. Спочатку був запланований виступ але його скасували за наполяганням її менеджера, щоб не пропустити заплановану появу на «Шоу Діка Каветта». Пізніше вона написала пісню «Woodstock», натхненну тим, що побачила по телебаченню.
• Езра Мохаук мала виступати на фестивалі, але її водій дорогою неправильно повернув. «Ми прийшли вчасно, щоб побачити останній куплет останньої пісні останнього акту першого вечора, а потім сцена померкла, перш ніж ми підійшли до неї зі стоянки», — згадувала вона у відеоінтерв’ю 2009 року.
• The Moody Blues були включені до оригінального плакату як виконавці, але вони відмовилися від участі після того, як їх забронювали в Парижі на тих же вихідних.
• Poco отримали можливість виступити на фестивалі, але їхній менеджер відмовився від концерту в шкільному спортзалі Лос-Анджелеса.
• Procol Harum були запрошені, але відмовилися, оскільки Вудсток впав наприкінці тривалого туру, а також збігся з датою народження дитини гітариста Робіна Троуера.
• The Rascals запросили зіграти, але вони відмовилися, оскільки вони були в середині запису нового альбому.
• Raven відхилив запрошення грати, оскільки вони грали на одному з Woodstock Sound-Outs роком раніше, і це не пройшло добре.
• Роя Роджерса попросили закрити фестиваль піснею «Happy Trails», але він відмовився.
• The Rolling Stones були запрошені, але відмовилися, оскільки Мік Джаггер був в Австралії на зйомках «Нед Келлі», і Кіт Річардс — Аніта Палленберг цивільна дружина, яка щойно народила їхнього сина Марлона.
• Simon & Garfunkel відхилили запрошення, оскільки вони працювали над своїм новим альбомом.
• Spirit також відхилили запрошення грати, оскільки вони вже мали заплановані концерти та хотіли зіграти їх натомість, не знаючи, наскільки великим буде Вудсток.
• Strawberry Alarm Clock відхилили запрошення, оскільки вони не думали, що Вудсток буде «настільки важливою справою».
• Zager and Evans запросили зіграти на Вудстоку та виступити на «American Bandstand», але Ріка Еванс постраждав від п’яного водія у ДТП.
• Френк Заппа тоді був із The Mothers of Invention; він сказав: «Багато бруду на Вудстоку... Нас запросили там грати, але ми відмовилися».
• Також, за словами Майкла Ленга, Apple Records хотіла надіслати деякі зі своїх композицій на Вудсток. «Apple надіслала мені листа, в якому повідомлялося, що вони збираються надіслати художню інсталяцію від Plastic Ono Band, а також запропонувала Джеймса Тейлора і Біллі Престона», — продовжив Ленг для журналу Billboard. «Усі три були б чудовими, але лист надійшов приблизно в той час, коли ми втрачали ділянку у Воллкіллі, й ми були трохи відволікані, тому їх так і не завершили».

Продажі квитків

За обставинами концерт був «безкоштовним» бо не було можливості організаторам встановити паркани та квиткові кабінки до дня відкриття. Квитки на триденний захід коштували 18 доларів США і 24 долари на вході (еквіваленто на сьогоднішній день 150—200 доларів США). Продаж квитків був обмежений магазинами звукозапису в районі Нью-Йорка або поштою через поштову скриньку відділення Radio City Station, що розташовується в центрі Манхетенна. Було продано близько 186 000 квитків.

Організаційні труднощі

Освітлення

Значну частину плану Монка довелося скасувати, оскільки промоутерам не дозволили використовувати початкове місце у Воллкіллі. Дах сцени, який був побудований за короткий час, не зміг витримати орендоване освітлення, яке залишилося невикористаним під сценою. Єдине світло на сцені було від прожекторів.

Початок фестивалю

Наплив відвідувачів на місце проведення фестивалю у Бетель створило величезну пробку. Місто Бетель не дотримувався своїх правил, побоюючись хаосу, коли натовп плив до місця. Зрештою радіо- та телевізійні описи заторів відбили людей від поїздки на фестиваль.

Погода

До проблем і труднощів у боротьбі з великим скупченням людей додали недавні дощі, які спричинили брудні дороги та поля. Приміщення не були обладнані для надання санітарних умов або надання першої медичної допомоги такій кількості відвідувачів. Сотні тисяч опинилися в боротьбі з поганою погодою, нестачею їжі та поганою санітарією. Вранці в неділю, 17 серпня, губернатор Нью-Йорка Нельсон Рокфеллер зателефонував організатору Джону Робертсу і сказав йому, що він думає відправити 10 тисяч військовослужбовців Національної гвардії на фестиваль, але Робертс переконав його це не робити. Округ Салліван оголосив про надзвичайний стан. Під час фестивалю співробітники сусідньої авіабази Стюарт допомагали забезпечувати порядок і доставляли артистів до місця концерту та з нього.

Останнім на фестивалі виступив Джимі Хендрікс, який вийшов на сцену о 8:30 ранку понеділка через затримки через дощ. До того моменту аудиторія впала приблизно до 30 000 з орієнтовного піку в 450 000. Багато з них пішли під час виступу Хендрікса, чекаючи, щоб просто побачити його.

Летальні випадки

Фестиваль пройшов напрочуд мирно, враховуючи кількість людей і умови, що брали участь, хоча було зареєстровано три летальні випадки: два випадки передозування наркотиками та ще один спричинений наїздом трактора на 17-річного хлопця, який спав на сусідньому сіножаті. За три дні було зареєстровано 742 передозування наркотиками.

Народження дітей

Стверджувалося, що у відвідувачів Вудстоку народжувалися діти: один народився в автомобілі, який потрапив у затор, а інший — у лікарні після перевезення гелікоптером. Проведене дослідження не змогло підтвердити жодних заяв про народження, за винятком того, що потенційний учасник так і не прибув. Було кілька викиднів (від 4 до 8).

Висвітлення ЗМІ

Дуже мало репортерів з-за меж безпосереднього району події було на місці події. Протягом перших днів фестивалю національні ЗМІ наголошували на проблемах. Заголовки на першій сторінці газети Daily News свідчать про те,що на Хіппіфесті напружений рух і «Хіпі загрузили в морі бруду».The New York Times опублікувала редакційну статтю під назвою «Кошмар у Кеткіллс», у якій частково говорилося: «Мрії про марихуану та рок-музику, які привернули 300 000 шанувальників і хіпі до Кетскіллз, мали трохи більше розуму, ніж імпульси, які спонукають лемінгів до маршу. До смерті в морі. Вони закінчилися кошмаром бруду та застою... Що це за культура, яка може створити такий колосальний безлад?». До кінця фестивалю частково висвітлення стало більш детальним, тому що батьки відвідувачів концерту зателефонували до ЗМІ та повідомили їм, базуючись на телефонних дзвінках їхніх дітей, що їхні звіти вводять в оману.

The New York Times висвітлювала прелюдію до фестивалю та переїзд із Воллкілла до Бетелю. Бернард Кольєр, який повідомляв про подію, стверджує, що чергові редактори газети тиснули на нього, щоб написати оманливу негативну статтю про подію. За словами Кольєра, це призвело до гострих дискусій і його погрози відмовитися від написання статті, доки виконавчий редактор газети Джеймс Рестон не погодиться дозволити йому написати статтю так, як він вважає за потрібне. Кінцева стаття стосувалася проблем заторів і незначних порушень закону, але продовжувала наголошувати на співпраці, щедрості та доброму характері відвідувачів фестивалю. Коли фестиваль закінчився, Кольєр написав іншу статтю про втечу фанатів із місця фестивалю та відсутність насильства на заході. Головний лікар заходу та кілька місцевих мешканців хвалили відвідувачів фестивалю.

Times Herald-Record єдина місцева газета, опублікувала свою редакцію проти закону, який забороняв фестиваль у Воллкіллі. Під час фестивалю вийшло лімітоване суботнє видання. У газети була єдина телефонна лінія, вона використовувала мотоцикліста, щоб доставляти історії та фотографії від непрохідного натовпу до офісу газети, розташованого за 35 миль [56 км] у Міддлтауні.

Woodstock '79

Відбувся 24 і 25 серпня 1979 року в Felt Ferum у Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США у рік 10-ї річниці оригінального фестивалю Woodstock. Ціна квитків була 37,50 доларів США

Наплив людей був невеликий в порівнянні 10 років тому.

Слово «Woodstock» не фігурувало в рекламі заходу, його було названо «Celebration: Ten Years Later».

Серед Артистів були:

Артисти	Сет-ліст	Примітки
Mushroom	1. «Lose Control» 2. «Juicy Mama» 3. «Jukebox Juillia» 4. «Blue Eyes» 5. «In Time» 6. «Subway Rythms»
Ерік Андерсен	1. «Time Run Like a Freight Train» 2. «Can't Get You Out of My Life» 3. «Rock 'n' Roll Woman» 4. «It Must Be Love» 5. «How It Goes»
Тадж Махал (спільно з Баєм і Дембо Конте)	1. «Take This Hammer» 2. «Freight Train» 3. «Going Up to the Country, Paint My Mailbox Blue» 4. «Ain't Gwine to Whistle Dixie (Any Mo')» 5. «Jeorge Ben» [24 серпня] 1. «Take This Hammer» 2. «Personnel Change» 3. «Freight Train» 4. «Going Up to the Country, Paint My Mailbox Blue» 5. «Ain't Gwine to Whistle Dixie (Any Mo') 6. «Jorge Ben» [25 серпня]	24—25 серпня було виконана: 1. традиційна пісня; кавер-версія 2. «Freight Train» Елізабет Коттен
Country Joe and the Fish	1. «Sexist Pig» 2. «Flying High» 3.«Sir Walter Garston's Poem Reading» 4. «The LSD Song» 5. «Itsy Bitsy Spider» 6. «Monologue: Robert Ford Phone Call» 7. «Jesse James» 8. «Mojo Navigator» 9. «Save the Whales!»
Canned Heat	1. «On the Road Again» 2. «Stand Up ( for What You are)» 3. «Amphetamine Annie» 4. «Going Up the Country» 5. «She Split» 6. «Woodstock Boogie» [24 серпня] 1. «On the Road Again» 2. «Chicken Shack Boogie» 3. «Human Condition» 4. «Going Up the Country» 5. «Woodstock Boggie» [25 серпня]	кавер «Chicken Shack Boogie» Еймоса Мілберна
Кенні Ранкін	1. «Mr. Tambourine Man» 2. «Berimbau» 3. «Lyin' Eyes» 4. «Haven't We Met» 5. «What Matters Most» 6. «After the Roses» 7. «You Are the Sunshine in My Life» 8. «You Are So Beautiful» 9. «Blackbird» 10. «Woman, Woman» 11. «In ths Name of Love»	1. Кавер на Боба Ділана; 2. на Бадена Павелли; 3.на гурт Eagles; 4. на Кармен Макрей; 5. на мелодію Девіда Грусіна 7. на Стіві Вандера; 8. Біллі Престона; 9. на гурт The Beatles
Річі Хевенс	1. «Nobody Left to Crown» 2. «Going Back to My Roots» 3. «Dreaming As One» 4. «Freedom»

Організаційні труднощі

Ухваливши закони про обмеження проведення рок-фестивалів, кілька округів штату Нью-Йорк заблокували спробу Джона Х. Морріса-молодшого, музичного промоутера, організувати триденний концерт на 10-ту річницю Вудстока.

Морріс зустрів сильну опозицію щодо свого ювілейного фестивалю в таких містах:

• Округ Сенека. Після перегляду гірок зі сміттєвими купами руху, викликаного рок-фестивалю 1973 року в сусідньому Воткінс-Глені. Наглядова рада прийняла закон про масові збори, як і округ Делавер.
  Лодай.
• Округ Делавер. Через одинадцять днів після візиту Морріса, округ Делавер прийняв закон про масові зібрання, який вимагає дозволу від округу на зібрання понад 10 000 людей, а також суворих вимог щодо охорони здоров'я, страхування та дорожнього руху.
  Сідней;
  Мередіт. Жителі зустрічали Морріса плакатами з написом «Морріс іди додому», також був проведений референдум щодо фестивалю за відмову від концерту проголосували 8 проти 1.
  Волтон.
• Тайога. У 1976 році законодавча влада вжила заходи, які фактично скасували такі фестивалі, вимагаючи від промоутера внести заставу в розмірі 10 000 доларів США за кожного власника квитка на будь-яке зібрання понад 10 000 людей.
  Ричфорд.

Люди завжди називали це великою соціологічною подією 60-х років, але ми не просунулися настільки, щоб провести велику соціологічну подію в 70-х ... Я чесно не знаю, що станеться на даний момент. У нас є максимум пару тижнів, щоб спробувати зібрати цю справу разом. Ми можемо спробувати це знову наступного року. Законодавчі збори округу сказали, що вони знають, що це неконституційно та завдає шкоди рок-музиці в цілому ... але хто має час на судову справу? Це настільки відверте обмеження права на зібрання та свободу слова, що це жарт. — Морріс про фестиваль Woodstock '79

Woodstock '79 Reunion

Відбувся 8 вересня цього ж року о 8 ранку і закінчилося опівночі на іподромі Suffolk Meadows (Parr Meadows), що знаходиться у місцевості Япанк (Нью-Йорк) біля Брукгевена. Він зібрав приблизно від 18 000 до 40 000 осіб і був організований Роном Парром й промоутером Річардом Надером до 10-ї річниці. Ціна квитків була від 15 до 25 доларів США. Це була одна з кількох подій возз'єднання Вудстоку того року.

Артисти

Рік Данко разом з Полом Баттерфілдом під час виступу Woodstock Reunion

Серед артистів були:

Артисти	Сет-ліст	Примітки
Рік Данко та Пол Баттерфілд	1. «I Love You Too Much» 2. «Stage Fright» 3. «Crazy Mama» 4. «Semolina» 5. «The Unfaithful Servant» 6. «Good Feeling» 7. «Brainwash» 8. «Sail On, Sailor» 9. «Born in Chicago» 10. «Java Blues» (cпільно з Джоном Себастьяном), 11. «Mystery Train» (cпільно з Джоном Себастьяном)	1 й 6. кавер гурту The Paul Butterfield Blues Band; 3. на Джей Джей Кейла; 4. на Блонді Чапліна; 8. на гурт The Beach Boys; 9. на гурт The Nick Gravenites John Cipolina Band; 11. на гурт Little Junior's Blue Flames
Майкл Шрів	1. «Part 1» 2. «Part 2» 3. «Part 3» 4. «Part 4» 5. «Percussion Jam»
Йорма Кауконен	1. «Too Long Out/Too Long In» 2. «Wanna Rock n' Roll» 3. «Valley of Tears» 4. «Milk Cow Blues» 5. «Happy Go Lucky Space Rats on Parade» 6. «Straight Ahead» 7. «Volunteers» (спільно з Стівеном Стіллзом та Леслі Уєстом) 8. «Call It Stormy Monday but Tuesday Is Just as Bad» (спільно з Стівеном Стіллзом та Леслі Уєстом) 9. «Roll Oven Beethoven»	4. кавер на Кокомо Арнольда 8. на Ті-Боун Вокера; 9. на Чака Беррі
Джонні Доусон Вінтер ІІІ	1. «Hide Away» 2. «Messing With the Kid» 3. «Johnny B. Goode» 4. «Come On in My Kitchen» 5. «Roll and Tumble Blues» 6. «Help Me» 7. «Stranger's Blues» 8. «Jumpin' Jack Flash» 9. «Bony Moronie»	1. кавер на Фредді Кінга; 2. на Мел Лондона; 3. на Чака Беррі; 4. на Роберта Джонсона; 5. на Хембоун Віллі Ньюберн 6. на Сонні Вільямса; 7. на Сіпі Уоллес; 8. на гурт The Rolling Stones; 9. на Ларрі Вільямса
Джон Себастьян	1. «Mobile Line» 2. «Welcome Back», 3. «Nashville Cats» 4. «Link in the Chain» 5. «Freezin' from the Inside Out» 6. «Looking for Something More» 7. «Younger Generation» 8. «She's a Lady» 9. «Don't You Run With Him» 10. «Red Eye Express» 11. «Daydream» 12. «Woodstock Toot» 13. «Darlin' Be Home Soon»
Кантрі Джо Макдональд	1. «Bring Back the Sixties Man» 2. «Entertainment Is My Business» 3. «Janis» 4. «Kiss My Ass» 5. «Tricky Dicky» 6. «Rock and Roll Again» 7. «Oh, Jamaica» 8. «Acid Commercial» 9. «The Return of Martha Lorraine» 10. «No So Sweet Martha Lorraine» 11. «Holy Roller» 12. «Colors for Susan» 13. «Save the Whales!» 14. «I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag»
Canned Heat	1. «On the Road Again» 2. «Bullfog Blues» 3. «Chicken Shack Boogie» 4. «Stand Up (for What You Are)» 5. «Going Up the Country» 6. «Don't Know Where She Went (She Split)» 7. «Human Condition» 8. «Shake'n Boogie»	2. кавер на Вільяма Харріса; 3. на Еймоса Мілберна
Стівен Стіллз	1. «Precious Love» 2. «Go Back Home» 3. «Fine Love» 4. «For What It's Worth» 5. «Make Love to You» 6. «Part Time Love» 7. «Cherokee» 8. «I'm Your Hoochie Coochie Man» 9. «Rocky Mountain Way» 10. «Woodstock» 11. «Treetop Flyer»	6. кавер на Джоні Маррета 8. на Віллі Діксона; 9. на Джо Волша; 10. на Роберту Джоан Андерсон

Організаційні труднощі

Концерт слугує заміною заходу, який деякі з тих самих промоутерів сподівалися провести минулого місяця на місці оригінального фестивалю або поблизу нього, але були змушені відмовитися через відсутність місця. Цей концерт зіткнувся з організаційними труднощами, подібними до оригінального Вудстоку, але в набагато меншому масштабі. У п'ятницю, 7-го числа серпня, за день до шоу, вишикувавшись на своїх автомобілях уздовж Вільям-Флойд-Паркуей та кількох миль LIE. Тієї ночі, коли температура впала, натовп запалив багаття з деревини, і до ранку біля воріт зібрався галасливий натовп під спостереженням невеликих сил Patron Security і SCPD. Побоюючись заворушень, промоутери відкрилися о 6 ранку, а потім швидко припинили контролювати рух на вході чи виїзді, обмежувати приплив їжі, напоїв, інгаляцій.

Хмара диму була настільки густою, —згадує Парр, — що доводилося розмахувати руками, щоб пройти

Летальні випадки

На відміну від оригінального Вудстоку, де було передозування наркотиків й інцидент з трактором, серйозних медичних випадків не було.

Запис концерту

Концерт був записаний, а згодом транслювався на радіостанції King Biscuit Flower Hour. Більшість ранніх архівів King Biscuit було знищено під час пожежі 1982 року.

Woodstock '89

Відбувся в 15-17 серпня 1989 року на місці оригінального фестивалю Woodstock '69 як святкування 20-річчя події. Він зібрав приблизно від 30 000 — 150 000 осіб

Під час концерту в ніч з 16 на 17 серпня сталося повне місячне затемнення. В цей час Джек Харді виконав пісню під назвою «Call Down the Moon» гурту Man.

Фестиваль також називають «The Forgotten Woodstock»

Підготовка

Річ Пелл — вчитель ,фолк-гітарист, організатор; отримав дозвіл від Чарльза та Джун Геліш, які володіли майном. За допомогою Вілла Хоппі, Пелл організував усі аспекти концерту від замовлення вантажівок з водою до визначення того, хто виступить на сцені. Річ також вів фестиваль як ведучий.

Подію рекламували лише усно, і спочатку здавалося,що не буде ні сцени, ні освітлення, а виконавців буде небагато, поки волонтери не почали привозити їх. Їжу та напої не продавали, учасники приносили власні запаси та торгували один з одним. На вихідних сцена та звукова система розрослися, щоб вмістити велику кількість глядачів.

Паркування автомобілів

Попри те, що власники землі брали по 5 доларів США за паркування, практично не було жодної комерційності. Оскільки учасникам дозволялося паркувати транспортні засоби біля своїх наметів по всьому майданчику, за винятку головної зони виступу, велика частина поля, яке було так щільно вкрито людьми в 1969 році, знову була заповнена, але цього разу автомобілями.

Артисти

Весь захід був спонтанним. Виступати запрошували будь-кого, незалежно від рівня кваліфікації.

Серед артистів були: Мелані Сафка, гурт Savoy Brown, Джимі Хендрікс та його батько Аль Хендрікс. Також серед місцевих артистів були: гурт Ice Nine, Вілл Хоппі, Річ Пелл, гурт The Psychedelic Kitchen, Target, Білл Мітчелл і Джек Харді.

Woodstock '94

Відбувся 12—14 серпня 1994 року в честь 25-річчя оригінального фестивалю. Його рекламували як «2 More Days of Peace and Music».

Планування

Спочатку концерт був запланований на вихідні 13—14 серпня, а третій день [п'ятниця 12 серпня] було додано пізніше. Подія відбулася на ферми Вінстона, що на захід від Соджертіс приблизно за 100 миль [160 км] на північ від Нью-Йорка та за 70 миль [110 км] на північний схід від початкового місця проведення фестивалю 1969 року біля Бетеля, де доречі було 12 000 осіб які також святкували ювілей.

Продажі квитків

Ціна квитків була 135 доларів США. Хоча було продано лише 164 000 квитків, натовп на фестиваль 1994 року оцінювався від 350 000 — до 550 000.

Організаційні труднощі

Погода

У п'ятницю погода була спекотною та сухою, але рано вдень суботи почалися шторми. Дощі перетворили більшу частину поля на бруд.

Логістика

Натовп був більшим, ніж планували організатори концерту, і до другої ночі багато правил проведення заходу були неможливими з логістики.

Безпека

Основні проблеми стосувалися безпеки, коли відвідувачі прибували, залишали або поверталися на місце, а також офіційної політики щодо продавців їжі та напоїв на концерті, яка спочатку обмежувала відвідувачів із запасами їжі, напоїв і, перш за все, алкоголю. З огляду на те, що місце проведення концерту здебільшого огороджено простими ланцюговими огорожами, багатьом відвідувачам навряд чи було труднощів вільно зайти туди з пивом та іншими забороненими предметами. Співробітники служби безпеки разом із персоналом входу та виходу не могли продовжувати обґрунтований моніторинг зростаючої кількості людей, які входили та виходили, водночас зберігаючи безпеку, та мирну атмосферу.

Летальні випадки

Підтверджено три смерті на фестивалі. 45-річний чоловік помер у суботу від ускладнень діабету. У неділю 20-річний хлопець помер від розриву селезінки. Також 4 000— 5 000 отримали допомогу в медичних наметах, 2 000 людей пройшли лікування в лікарняному відділенні побудованому для фестивалю, а 800 були доставлені в лікарні.

Запис концерту

Фестиваль був знятий за допомогою ранньої аналогової системи HD 1125-line Hi-Vision у форматі 16:9. Відео буде використано для запланованого документального фільму. Відео у форматі HD було змішано у прямому етері в стандартну чіткість 4:3 NTSC для кабельного телебачення. Фестиваль транслювався в прямому етері на MTV через плату за перегляд у США та Канада. У Великої Британії аудіо з події транслювалася на BBC Radio 1.

Примітки

Посилання

• woodstock69.com [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]