Вудсток
Ву́дсток (англ. Woodstock Music and Art Festival, Фестиваль музики й мистецтва у Вудстоці) — один із найзнаменитіших фестивалів музики. Вудсток став символом кінця «ери хіпі» та початком сексуальної революції
Фестиваль музики й мистецтва у Вудстоці (Woodstock Music and Art Festival) | |
---|---|
Жанр | фольк, рок, блюз |
Дати | 15 серпня — 17 серпня 1969 |
Місце проведення | Бетел (штат Нью-Йорк) |
Країна | США |
Роки існування | 1969 (ювілейні проводили у 1979, 1989, 1994, 1999, 2009) |
Відкрито | 1969 |
Засновано | 1969 |
Вебсайт | |
www.woodstock69.com |
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (квітень 2019) |
Woodstock '69
ред.Відбувся 15-17 серпня 1969 року в Бетелі (штат Нью-Йорк)[1][2] і зібрав близько 500 000 осіб.[1][3] Гаслом були слова: Peace, Love and Happiness («Мир, любов і щастя»). Фестиваль отримав назву «Вудсток» через більшу благозвучність, ніж «Бетел», попри те, що це місто розташоване на 100 км далі від місця проведення фестивалю.
Вступне слово взяв власник ферми, — Макс Ясгур, на території якої проходив фестиваль, він сказав:
Я фермер ... Я не знаю як говорити з 20 людьми одночасно, не кажучи вже про такий натовп. Але я думаю, що ви, довели щось світові — не лише містечку Бетель, чи окрузі Салліван, чи штату Нью-Йорк; ви довели це світові ... півмільйона молодих людей можуть зібратися разом і провести три дні веселощів і музики, і не мати нічого, крім веселощів і музики, і я — благослови тебе Бог за це![4] |
Спершу фестиваль мав бути платним, але побачивши таку кількість прибулих, організатори припинили продаж квитків, і переважну більшість відвідувачів вирішили пропустити на захід безоплатно. Санітарні умови були дуже поганими, бракувало практично всього. Проте навіть погана погода не завадила натовпу отримувати задоволення від спільного проведення часу.
Відкривав фестиваль американський фолк-музикант Річі Хевенс (1941—2013). Саме тоді він виконав свою версію спіричуела Motherless Child.
Хоча молодь дозволяла собі куріння марихуани, поліція вирішила не втручатися і, зрештою, за три дні не було зафіксовано жодного правопорушення. Листок конопель став одним із неофіційних символів Вудстока.
Фестиваль став однією з найвагоміших подій у американській молодіжній культурі 60-х рр. Попередником таких зібрань молоді була, наприклад, каліфорнійська «Літо кохання» (1967), але саме Вудсток символізував те прагнення єдності, миру та людської любові, якого так прагнуло покоління хіппі. Фестиваль означав і пік, і, водночас, наближення занепаду руху хіппі, початок сексуальної революції і руху «шістдесятників».[5]
Підготовка
ред.Вудсток був започаткований завдяки зусиллям Майкла Ленга, Арті Корнфельда, Джоєла Розенмана та Джона Робертса[6][7]. Фінансуванням проекту займались Робертс і Розенман[6]. Ленг мав певний досвід промоутера, будучи співорганізатором Miami Pop Festival на східному узбережжі минулого року, де приблизно 25 000 людей відвідали дводенний захід.[8]
Із самого початку між чотирма були відмінності в підходах: Робертс був дисциплінованим і знав, що потрібно для успіху підприємства, тоді як Ланг бачив Вудсток, як новий, «розслаблений» спосіб об'єднати підприємців. Коли Ленг не зміг знайти місце для концерту, Робертс і Розенман, вирушили в дорогу та зрештою знайшли місце. Подібні розбіжності щодо фінансової дисципліни змусили Роберта та Розенмана задуматися, чи продовжувати вкладати гроші в проєкт.[9]
Вибір місця проведення
ред.Оригінальним планом для проведення фестивалю було місто Вудсток можливо, поблизу запропонованої студії звукозапису, що належить Александеру Тапузу.[10] Після того, як місцеві жителі відхили цю ідею, Ленг і Корнфельд подумали, що знайшли інше можливе місце проведення на фермі Вінстона в Соджертіс. Але вони неправильно зрозуміли, як прояснив повірений землевласника під час короткої зустрічі з Робертсом і Розенманом.[6] Стривожені відсутністю прогресу, останні взялися за пошук місця проведення та виявили, що 300 акрів [120 га] Індустріальний парк Міллс у містечку Воллкілл, який компанія Woodstock Ventures орендувала за 10 000 доларів США (еквівалент 83 000 доларів США сьогодні) навесні 1969 року.[11] Міську владу запевнили, що на захід прийде не більше 50 тисяч. Жителі міста відразу виступили проти проекту. На початку липня міська рада прийняла закон, який вимагає дозволу на будь-яке зібрання понад 5000 людей. Умови, на яких видавався дозвіл, унеможливлювали промоутерам продовження будівництва на території Воллкілла. Однак повідомлення про заборону виявилися рекламою для фестивалю.
Елліот Тайбер запропонував провести захід на території свого мотелю площею 15 акрів [6,1 га]. Він стверджує що познайомив промоутерів із молочним фермером Максом Ясгуром.[12] Ленг заперечує розповідь Тайбера та каже, що Тайбер познайомив його з ріелтором, який відвіз його на ферму Ясгура без Тайбера. Син Макса Ясгура — Сем, погоджується з версією Ленга.[13] Земля Ясгура утворювала природну чашу, що спускалася до ставка Філіппіні на північній стороні землі. Сцена була встановлена на підніжжі пагорба, а заднім планом був ставок Філіппіні. Ставок став популярним місцем для купання. Філіппіні був єдиним землевласником, який відмовився підписувати договір оренди на користування своєю власністю.[6]
Попри опозиції мешканців і плакати, що проголошували: «Не купуйте молока. Зупиніть фестиваль хіпі-музики Макса»,[14] міський прокурор Бетеля — Фредерік В.В. Шадт, будівельний інспектор Дональд Кларк і міський інспектор Деніел Аматуччі схвалили дозвіл на фестиваль. Тим не менш, міська рада Бетелю відмовилася офіційно надавати дозволи.[15] Кларку було наказано розмістити накази про припинення роботи.[16] Розенман пригадує зустрічі з Доном Кларком і обговорення з ним того, наскільки неетично для нього було відмовляти в дозволах, які були вже дозволені та які він мав у своїй кішені. Наприкінці зустрічі інспектор Кларк дав йому дозволи.[6] Наказ про припинення роботи було скасовано, і фестиваль міг продовжуватися, очікуючи підтримки Департаменту охорони здоров'я та сільського господарства та демонтажу всіх споруд до 1 вересня 1969 року.[17]
Пізня зміна місця проведення не дала організаторам фестивалю достатньо часу для підготовки. На зустрічі за три дні до заходу будівельники попросили Розенмана вибрати між добудовою огорожі та квиткових кіосків, без яких Робертс і Розенман майже напевно зіткнулися б з банкрутством після фестивалю. Попри те, що через фестиваль Робертс і Розенман були близькі до фінансового краху, їхня власність на фільм і права на запис змінила їхні фінанси, коли в березні 1970 року вийшов документальний фільм, який отримав премію «Оскар» та інші.[6]
Звук, та його технічна характеристика
ред.Звук для концерту створив звукорежисер Біллі Хенлі.
Це спрацювало дуже добре... Я побудував спеціальні колонки гучномовців на пагорбах і мав 16 масивів гучномовців на квадратній платформі, що піднімалася до пагорба на вежах висотою 70 футів [21 метр]. Ми розраховували це на 150 000 — 200 000 людей. Звичайно з'явилося півмільйона.
—Біллі Хенлі про події на Woodstock '69[18] |
Компанія ALTEC Lansing розробила морські фанерні шафи, які важили півтонни кожна і мали 6 футів [1,8 м] у висоту, майже 4 фути [1,2 м] у глибину та 3 фути [0,91 м] у ширину. Кожен з цих корпусів містив чотири 15-дюймові (380 мм) динаміки JBL D140 loudspeakers. Високочастотні динаміки складалися з 4×2-Cell і 2×10-Cell Altec Horns. За сценою стояли три трансформатори, які забезпечували 2000 А струму для живлення підсилювальної установки.[19] Протягом багатьох років цю систему спільно називали «бункерами Woodstock».[20] Живі виступи були записані на два 8-доріжкових рекордера Scully у причепі трактора за лаштунками Едвіном Крамером і Лі Осборном на 1-дюймову шотландську стрічку зі швидкістю 15 кадрів на секунду, а потім зведені на студії Record Plant у Нью-Йорку.[21]
Освітлення, та його технічна характеристика
ред.Освітлення концерту розробив дизайнер світла і технічний керівник Едвард Герберт Бересфорд Монк. Монк був найнятий для планування та створення сцени освітлення.
Монк використав дванадцять 1300-ватних спотів Super Trouper-follow, встановлених на чотирьох вежах навколо сцени. Наступні прожектори важили 600 футів [270 кг] кожен з них керували оператори прожекторів, яким доводилося підніматися на вершину освітлювальних веж висотою 60 футів [18 м].[22] Монка також назначили як ведучого перед концертом, коли Майкл Ленг помітив, що забув найняти останнього. Монка можна почути і побачити в записах Вудстока, які роблять оголошення на сцені, включаючи прохання «триматися подалі від веж» і попередження про «коричневу кислоту».[23]
Артисти
ред.У квітні 1969 року Creedence Clearwater Revival стала першою групою, яка підписала контракт, погодившись грати за 10 000 доларів (еквівалент 83 000 доларів у 2023 році[24] ).[25] Було виконано тридцять дві виступів протягом чотирьох днів.[26]
Артисти | Час | Сет-ліст[26] | Примітки |
---|---|---|---|
Річі Гевенс | 17:07 – 17:54 | 1. «From the Poison» 2.«Get Together» 3.«From the Poison» (Reprice) 4. «The Minstrel from Gault» 5. «I'm a Stranger Here» 6. «High Flying Bird» 7. «I Can't Make It Anymore» 8. «With a Little Help from My friends» 9. «Handsome Johnny» 10. «Strawberry Fields Forever»/«Hey Jude» 11. «Freedom (Motherless child)» |
Було переміщено до першого виступу після того, як Sweetwater були зупинені поліцією по дорозі на фестиваль, а інші артисти затрималися на автостраді. Частково Гевенсу було сказано продовжувати грати, оскільки багато артистів, які мали виступати після нього, затримувалися в досягненні місця проведення фестивалю, бо дороги фактично стояли в пробках. Гевенс імпровізував пісню на основі спіричуела «Motherless Child», яка згодом стане називатися «Freedom».[26]. Також виконав кавер версії пісень «Let's Get Together» Чета Пауерса; «High Flying Bird» Біллі Едда Вілера; дві пісні гурту The Beatles «With a Little Help From My Friends», «Strawberry Fields Forever» |
Свамі Сатчідананда | 17:55 – 18:10 | — | Виступив із вступною промовою до фестивалю:[26] |
Sweetwater | 18:15 – 19:20 | 1. «Motherless Child» 2. «Look Out» 3. «For Pete's Sake» 4. «Day Song» 5. «What's Wrong» 6. «Crystal Spider» 7. «Two Worlds» 8. «Why Of Why» 9. «Let the Sunshine In» 10. «Oh Happy Day» |
Друга група, яка виступала на фестивалі[26]. Гурт також виконав спіричуел «Sometimes I Feel Like a Motherless Child» та кавер версію «Let the Sunshine In» Галт МакДермота[ком. 1] |
Берт Соммер | 19:35 – 20:15 | 1. «Jennifer» 2. «The Road to Travel» 3. «I Wondered Where You Be» 4. «She's Gone» 5. «Things Are Going My Way» 6. «And When It's Over» 7. «Jeanette» 8. «America» 9. «A Note That Read» 10. «Smile» |
Отримав перші овації на фестивалі після виконання пісні America гурту Simon & Garfunkel.[27] |
Тім Гардін | 20:30 – 21:35 | 1. «How Can We Hang On to a Dream?» 2. «Susan» 3. «If I Were a Carpender» 4. «Reason to Believe» 5. «You Upset the Grace of Living When You Lie» 6. «Speak Like a Child» 7. «Show White Lady» 8. «Blue On My Ceiling» 9. «Simple Song Of Freedom» 10. «Misty Roses» |
Виконав соло «If I Were a Carpender», а також повний набір своєї музики за підтримки групи, до складу якої входив барабанщик Муруга Букер.[26]. Також виконав кавер версії «Blues on the Ceiling» Фреда Ніла та «Simple Song of Freedom» Боббі Даріна |
Раві Шанкар | 12:00 – 12:40 | 1. «Raga Puriya-Dhanashri (Get In Sawarital)» 2. «Tabla Solo In Jhaptal» 3. «Raga Manj Kmahaj» |
Грав крізь дощ. На хвилі спіритизму та пошуку нових впливів його музика стала дуже популярною, але Шанкар не любив натовп молодих людей, що вживали наркотики та гуляли.[26] |
Мелані Сафка | 1:00 – 1:25 | 1. «Close to It All» 2. «Momma Momma» 3. «Beautiful People» 4.«Animal Crackers» 5. «Mr. Tambourine Man» 6. «Turing My Guitar» 7.«Birthday of the Sun» |
Відправлена на сцену для незапланованого виступу після того, як Incredible String Band відмовився виступати під час зливи.[26] Виконала кавер версію «Mr. Tambourine Man» Боба Ділана |
Арло Гатрі | 1:45 ранку – 2:25 ночі | 1. «Coming into Los Angeles» 2. «Wheel of Fortune» 3. «Walking Down the Line» 4. «The Story of Moses» 5. «Oh Mary, Don't You Weep» 6. «Every Hand in the Land» 7. «Amazing Grace» |
Найбільш пам'ятну пісню «Coming into Los Angeles», яку виконував на Вудстоку заборонили на радіо.[28] Виконав кавер версію «Walkin' Down the Line» Боба Ділана; спіричуел «Mary Don't You Weep» та християнський гімн Чудова ласка. |
Джоан Баез | 3:00 ранку – 4:00 ранку | 1. «Oh Happy Day» 2. «The Last Thing On My Mind» 3. «I Shall Be Released» 4. «Story about how the Federal Marsalls came to take David Harris in custody» 5. «No Expectations» 6. «Joe Hill» 7. «Sweet Sir Galahad» 8. «Hickory Wind» 9. «Drug Store Truck Driving Man»(спільно з Джеффрі Шертлеффом) 10. «I Live One Day at a Time» 11. «Take Me Back to the Sweet Sunny South» 12. «Let Me Wrap You In My Warm and Tender Love» 13. «Swing Low, Sweet Chariot» 14. «We Shall Overcome» |
Тоді була на шостому місяці вагітності,[29] також під час виступу йшов дощ, а після того, як вона закінчила, почався сильний дощ.[26] Весь сет-ліст окрім «Sweet Sir Galahad» та «Take Me Back to the Sweet Sunny South» складався з кавер версій, а саме «Oh! Happy Day» гурту Edwin Hawkins Singers; «The Last Thing on My Mind» Тома Пакстона; «I Shall Be Released» Боба Ділана; «No Expectations» гурту The Rolling Stones; «Joe Hill» Ерла Робінсона; дві пісні гурту The Byrds «Hickory Wind», «Drug Store Truck Driving Man»; «One Day at a Time» Віллі Нельсона; «Warm and Tender Love» Джо Хейвуда. Також Баез виконала спіричуел «Swing Low, Sweet Chariot» та госпел «We Shall Overcome». |
Артисти | Час | Сет-ліст[26] | Примітки |
---|---|---|---|
Quill | 12:15 – 13:00 | 1. «They Live the Life» 2. «That's How I Eat» 3. «Driftin» 4. «Waitin' for You» |
Перший гурт другого дня.[26] Виконали кавер версію «Driftin' Blues» гурту Johnny Moore's Three Blazers. |
Кантрі Джо Макдональд | 13:00 – 13:30 | 1. «Janis» 2. «Donovan's Reef» 3. «Heartaches by the Number» 4. «Ring of Fire» 5. «Tennessee Stud» 6. «Rockin' Round the World» 7. «Flying High» 8. «I Seen a Rocket» 9. «The "Fish" Cheer/I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag» |
Залучений для позапланового екстреного сольного виступу, коли Сантана ще не був готовий вийти на сцену. Перший виступ Кантрі Джо Макдональда був сольним без групи The Fish.[26] Наступного дня Джо знову виступав із Fish. Виконав кавер версії «Heartaches by the Number» Ґая Мітчелла; «Ring of Fire» Мерл Кілгор, Джун Картер Кеш та Джонні Кеш. |
Santana | 14:00 – 14:45 | 1. «Waiting» 2. «Evil Ways» 3. «You Just Don't Care» 4. «Savor» 5. «Jingo» 6. «Persuasion» 7.«Soul Sacrifice» 8. «Fried Neck Bones and Some Home Fries» |
Карлос Сантана стверджував, що мав галюцинації від мескаліну протягом більшої частини виступу.[30] Виконав кавер версії двух пісень Віллі Бобо «Evil Ways», «Fried Neck Bones and Some Home Fries» та Бабатунде Олатунджі «Ji-Go-Lo-Ba/Jingo». |
Джон Себастьян | 15:30 – 15:55 | 1. «How Have You Been» 2. «Rainbows All Ovel Your Blues» 3. «I Had a Dream» 4. Darlin' Be Home Soon» 5. «Younger Generation» |
Себастьян не був в афіші, а скоріше відвідував фестиваль і був найнятий для виступу, поки промоутери чекали на прибуття багатьох із запланованих виконавців.[26] |
Keef Hartley Band | 16:45 – 17:30 | 1. «Spanish Fly» 2. «She's Gone» 3. «Too Much Thinkin» 4. «Believe in You» 5. «Rock Me Baby» 6. «"Sinnin" for You / Leaving Trunk / Just to Cry / "Sinnin" for You» |
Перший британський гурт, який виступав на фестивалі.[26] Виконав кавер версію «Leaving Trunk» Сліпі Джона. |
The Incredible String Band | 18:00 – 18:30 | 1. «Innocation» 2. «The Letter» 3. «Gather 'Round» 4. «This Moment» 5. «Come with Me» 6. «When You Find Out Who You Are» |
Спочатку планувалося виступити в перший день після Раві Шанкара, але, вони відмовилися виступати під час зливи і були перенесені на другий день.[26] |
Canned Heat | 19:30 – 20:45 | 1. «I'm Her Man» 2. «Going Up the Country» 3. «A Change Is Gonna Come/Leaving This Town» 4. «Too Many Drivers at the Wheel» 5. «I Know My Baby» 6. «Woodstock Boggie» 7. «On the Road Again» |
Небо було хмарне, тому було трохи темніше, ніж зазвичай.[26] |
Mountain | 21:00 – 22:00 | 1. «Blood of the Sun» 2. «Stormy Monday» 3. «Theme for an Imaginary Western» 4. «Long Red» 5. «For Yasgur's Farm»[ком. 2] 6. «Beside the Sea» 7. «Waiting to Take You Away» 8. «Dreams of Milk and Honey / Guitar Solo» 9. «Blind Man» 10. «Dirty Shoes Blues» 11. «Southbound Train» |
Цей виступ був лише третім концертом для гурту.[31] Виконали кавер версію «Call It Stormy Monday but Tuesday Is Just as Bad» Ті-Боун Вокера; «Theme for an Imaginary Western» Джека Брюса та Піта Брауна. |
Grateful Dead | 22:30 – 23:50 | 1. «St. Stephen» 2. «Mama Tried» 3. «Dark Star» 4. «High Time» 5.«Turn On Your Lovelight» |
Гурт запізнився на сцену через не налагоджене заземлення на сцені. Їх сет закінчився після 36-хвилинної версії «Turn On Your Love Light»[26] вона є кавером Боббі Бленда. Також виконали кавер версію «Mama Tried» Мерла Гаґґарда |
Creedence Clearwater Revival | 12:30 – 01:20 | 1. «Born on the Bayou» 2. «Green River» 3. «Ninety-Nine and a Half (Won't Do)» 4. «Commotion» 5. «Bootleg» 6. «Bad Moon Rising» 7. «Proud Mary» 8. «I Put a Spell on You» 9. «The Night Time Is the Right Time» 10. «Keep on Chooglin'» 11. «Suzy Q» |
Джон Фогерті поскаржився, що довгий сет The Grateful Dead затримав їхній сет, тому більшість аудиторії лягла спати, коли гурт виступав серед ночі.[26][32] Виконали кавер версії «Ninety-Nine and a Half (Won't Do)» Вілсона Пікетта; «I Put a Spell on You» Джея Хокінса; «Night Time is the Right Rime» Рузвельта Сайкса; «Suzy Q» Дейла Хоукінса |
Дженіс Джоплін | 2:00 – 3:00 ночі | 1. «Raise Your Hand» 2. «As Good as You've Been to This World» 3. «To Love Somebody» 4. «Summertime» 5. «Try (Just a Little Bit Harder)» 6. «Kozmic Blues» 7. «Can't Turn You Loose» 8. «Work Me, Lord» 9. «Piece of My Heart» 10. «Ball and Chain» |
Вона грала в ніч із суботи на неділю близько 2:00 ночі.[26] На Вудстоку її гонорар склав 7 500 доларів США[33] Виконала кавер версій «Rise Your Hands» Едді Флойда; «To Love Somebody» гурту Bee Gees; «Summertime» Джорджа Гершвіна; «I Can't Turn You Loose» Отіса Реддінга; «Piece of My Heart» Ерми Франклін; «Ball And Chain» Віллі Мей Торнтон. |
Sly & the Family Stone | 3:30 ранку – 4:20 ранку | 1. «M'Lady» 2. «Sing A Simple Song» 3. «You Can Make It You Try» 4. «Everyday People» 5. «Dance To The Music» 6.«Music Lover» 7. «I Want To Take You Higher» 8. «Love City» 9. «Stand!» |
З огляду на їх пізню появу, гурт були надзвичайно свіжими та потужними. Їхній виступ вважається одним із їхніх найкращих виступів.[26] |
The Who | 5:00 ранку – 6:05 ранку | 1. «Heaven and Hall» 2. «I Can't Explain» 3. «It's a Boy» 4. «1921» 5. «Amazing Journey» 6. «Sparks» 7.«Eyesight to the Blind (The Hawker)» 8. «Christmas» 9. «Acid Queen» 10. «Pinball Wizard» 11. «The Abbie Hoffman Incdent» 12. «Do You Think It's Alright?» 13. «Fiddle About» 14. «There's a Doctor» 15. «Go to the Mirror» 16. «Smash the Mirror» 17. «I'm Free» 18. «Tommy Holiday Camp» 19. «We're Not Honna Take It» 20. «See Me, Feel Me» 21. «Summertime Blues» 22.«Shakin' All Over» 23. «My Generation» 24. «Naked Eye» |
Коротко перервано Еббі Хофманом.[26] Хоффман — засновник Молодіжної міжнародної партії, був іконою антив'єтнамських протестів проти війни і навіть був звинувачений у підбурюванні до заворушень під час національного з'їзду Демократичної партії 1968 року.[34][35]
Вторгнення на сцену відбулося під час зміни камери, тому його не було знято на плівку, але аудіо можна почути в треку «Abbie Hoffman Incident»[34] Виконав кавер версії «Eyesight to the Blind» Алека Міллера; «Summertime Blues» Едді Кокрана; «Shakin' All Over» гурту Johnny Kidd & the Pirates |
Jefferson Airplane | 8:00 – 9:40 | 1. «The Other Side of This Life» 2. «Somebody to Love» 3. «3/5 of a Mile in 10 Seconds» 4. «Won't You Try / Saturday Afternoon» 5. «Eskimo Blue Day» 6. «Plastic Fantastic Lover» 7. «Wooden Ships» 8. «Uncle Sam Blues» 9. «Volunteers» 10. «The Ballad of You & Me & Pooneil» 11. «Come Back Baby» 12. «White Rabbit» 13. «The House at Pooneil Corners» |
На сцені на фортепіано приєднався Нікі Гопкінс.[36] Спершу були заплановані як хедлайнери суботи, другого дня Вудстоку, але стартували в неділю вранці.[26] Виконали кавер версії «The Other Side of This Life» Фреда Ніла, «Somebody to Love» гурту The Great Society; «Wooden Ships» гурту Crosby, Stills, Nash; «Come Back, Baby» Вальтера Девіса |
Артисти | Час | Сет-ліст[26] | Примітки |
---|---|---|---|
Джо Кокер і The Grease Band | 14:00 – 15:25 | 1. «Who Knows What Tomorrow May Bring» 2. «40,000 Headmen»[ком. 3] 3. «Dear Landlord» 4. «Someting's Coming On» 5. «Do I Still Figure in Your Life» 6. «Feelin' Alright» 7. «Just Like a Woman» 8. «Let's Go Get Stoned» 9. «I Don't Need No Doctor» 10. «I Shall Be Released» 11. «Hitchcock Railway» 12. «Something to Say» 13. «With a Little Help from My Friends» |
Був першим офіційно запланованим виступом у неділю. Виконав кавер «With a Little Help from My Friends» гурту The Beatles,[26] також серед каверів були дві пісні гурту Traffic «Who Knows What Tomorrow May Bring», «Feelin' Alright?»;три пісні Боба Ділана «Dear Landlord», «Just Like a Woman», «I Shall Be Released»; «Do i Still Figure in Your Life?» гурту Honeybus; «Let's Go Get Stoned» гурту The Coasters; «I Don't Need No Doctor» Рея Чарльза; «Hitchcock Railway» Дон Данн та Тоні Маккешен. Після сету Джо Кокера гроза на кілька годин перервала поді. |
Country Joe and the Fish | 18:30 – 19:30 | 1. «Rock & Soul Music» 2. «(Thing Called) Love» 3. «Not So Sweet Martha Lorraine» 4. «Sing, Sing, Sing» 5. «Summer Dresses» 6. «Friend, Lover, Woman, Life» 7. «Silver and Gold» 8. «Maria» 9. «The Love Machine» 10. «Ever Since You Told Me That You Love Me (I'm a Nut)» 11. «Short Jam (instrumental)» 12. «Crystal Blues» 13. «Rock & Soul Music» (Reprice) 14. «"Fish" Cheer > I-Feel-Like-I'm-Fixin'-To-Die Rag» |
Група відновила фестиваль після грози.[26] Другий виступ Кантрі Джо Макдональда. Виконали кавер версію «Ever Since You Told Me That You Love Me (I'm a Nut)» Герберта Хаурі, «Friend, Lover, Woman, Wife» Лі Сміта. |
Ten Years After | 20:15 – 21:15 | 1. «Spoonful» 2. «Good Morning Little Schoolgirl» 3. «Hobbit» 4. «I Can't Keep from Crying Sometimes» 5. «Help Me» 6. «I'm Going Home» |
Другий та останній британський гурт який вийшов на сцену під час фестивалю Вудсток 1969 року.[26] Виконали кавер версії «Spoonful» Віллі Діксона; дві пісні Джона Лі Кертіса «Good Morning, School Girl», «Help Me». |
The Band | 22:00 – 22:50 | 1. «Chest Fever» 2. «Don't Do It» 3. «Tears of Rage» 4. «We Can Talk» 5. «Long Black Veil» 6. «Don't You Tell Henry» 7. «Ain't No More Cane on the Brazos» 8. «This Wheel's on Fire» 9. «I Shall Be Released» 10. «The Weight» 11. «Loving You Is Sweeter Than Ever» |
«The Weight» — їхня передостання після, яка стала відомою завдяки фільму про байкерів Easy Rider.[26] Виконали кавер версії «Baby Don't You Do It» Марвіна Ґея; «Long Black Veil» Лефті Фрізелл; «I Shall Be Released» Боба Ділана; «Loving You Is Sweeter Than Ever» гурту The Four Tops. Також гурт виконали традиційну пісню для в'язничої роботи на півдні Сполучених Штатів — «Ain't No More Cane on the Brazos». |
Джонні Доусон Вінтер III | 12:00 – 01:05 | 1. «Mama, Talk to Your Daughter» 2. «Leland Mississippi Blues» 3. «Mean Town Blues» 4. «You Done Lost Your Good Thing Now > Mean Misreater» 5.«I Can't Stand It»(спільно з Едгаром Вінтером) 6. «Tobacco Road»(спільно з Едгаром Вінтером) 7. «Tell the Truth»(спільно з Едгаром Вінтером) 8. «Johnny B. Goode» |
Брат Вінтера, Едгар Вінтер, фігурує в трьох піснях. Також було виконано кавер версії «You Done Lost Your Good Thing Now» Райлі Бі Кінга; «I Can't Stand It» Бо Дідлі та «Johnny B. Goodle» Чака Беррі;[26] «Mamma Talk to Your Daughter» Дж. Б. Ленора; «Mean Mistreater Mama» Лероя Карр та Скрепер Блеквелла; «Tobacco Road» Джона Лаудермілка; «Tell the Truth» гурту The "5" Royales. |
Blood, Sweat & Tears | 1:30 ранку – 2:30 ночі | 1. «More and More» 2. «Just One Smile» 3. «Something's Coming On» 4. «More Than You'll Ever Know» 5. «Spinning Wheel» 6. «Sometimes in Winter» 7. «Smiling Phases» 8. «God Bless the Child» 9. «And When I Die» 10. «You're Made Me So Very Happy» |
Відмовилися від участі в документальному фільмі чи альбомі саундтреків через незадоволення якістю звуку їх виконання.[37] Виконали кавер версії «Just One Smile» Джина Пітні; «Something's Coming On» Джо Кокера; «Smiling Phases» гурту Traffic; «God Bless the Child» Біллі Голідей; «And When I Die» Лори Ніро; «You've Made Me So Very Happy» Бренди Холловей. |
Crosby, Stills, Nash & Young | 3:00 ранку – 4:00 ранку | 1. «Suite: Judy Blues Eyes» 2. «Blackbird» 3. «Helplessly Hoping» 4. «Guinnevere» 5. «Marrakesh Express» 6. «4 + 20» 7. «Mr. Soul» 8. «I'm Wonderin'» 9. «You Don't Have to Cry» 10. «Pre-Load Downs» 11. «Pre-Load Downs» 12. «Bluebird Revisited» 13. «Sea of Madness» 14. «Wooden Ships» 15. «Find the Cost of Freedom» 16. «49 Bye-Byes» |
Це був лише їхній другий концерт.[26] Були зіграні акустичний та електричний сет. Ніл Янг пропустив більшу частину акустичного сету.[38] Запис пісень Роберти Джоан Андерсена, присвячений Вудстоку, пізніше став хітом і записом, який найбільше асоціювався з фестивалем. Також гурт виконали кавер версії «Blackbird» гурту The Beatles;[26] «Mr. Soul» гурту Buffalo Springfield[ком. 4]. |
Пол Баттерфілд | 6:00 – 7:10 ранку | 1. «Born Under a Bad Sign» 2. «No Amount of Loving» 3. «Driftin' and Driftin'» 4. «Morning Sunrise» 5. «All in a Day» 6. «Love March» 7. «Everything's Gonna Be Alright» |
Розпочав виступ за планом часу.[26] Виконав кавер версії «Born Under a Bad Sign» гурту Booker T. & the M.G.'s; «Drifting Blues» гурту Johnny Moore's Three Blazers; «Everything Gonna Be Alright» Меріона Джейкобса. |
Sha Na Na | 7:30 – 8:00 | 1. «Get A Job» 2. «Come Go With Me» 3. «Silhuettes» 4. «Teen Angel» 5. «Jailhouse Rock» 6. «Wipe Out» 7. «Blue Moon» 8. «(Who Wrote) The Book of Love» 9. «Little Darling» 10. «At The Hop» 11. «Duke Of Earl» 12. «Get A Job» (Reprice) |
Гітарист Генрі Гросс був наймолодшим музикантом, який виступав на фестивалі.[39] Весь сет-ліст складався з кавер версій, а саме: два виступи «Get a Job» гурту The Silhouettes; «Come Go With Me» гурту The Del-Vikings; «Silhouettes» гурту The Rays; «Teen Angel» Марка Діннінга; «Jailhouse Rock» Елвіса Преслі; «Blue Moon» Річарда Роджерса та Лоренца Харта; «Wipe Out» гурту The Surfaris; «Book of Love» гурту The Monotones; «Little Darlin'» гурту The Gladiolas; «At The Hop» гурту Danny & the Juniors; «Duke of Earl» Джина Чандлера. |
Джимі Хендрікс | 9:00 – 11:00 | 1. «Introduction» 2. «Message to Love» 3.«Getting My Heart Back Together Again > Hear My Train a-Comin'» 4. «Spanish Castle Magic» 5. «Red House» 6. «Mastermind» 7. «Lover Man» 8. «Foxy Lady» 9. «Beginning > Jam Back at the House 10. «Izabella» 11. «Gypsy Woman» 12. «Fire» 13. «Voodoo Child (Slight Return)» 14. «Stepping Stone» 15. «Star Spangled Banner» 16. «Purple Haze» 17. «Woodstock Improvisation» 18. «Villanova Junction» 19. «Hey Joe» |
Виконано перед натовпом в останній день близько 200 000 людей. Окрім групи, грав лише Джимі Хендрікс. Виступ був запланований як останній, у неділю ввечері.[26][40] Виконав кавер версію «Aware Of Love» гурту The Impressions та Гімн Сполучених Штатів Америки — «The Star-Spangled Banner». |
Відхилені або пропущені запрошення
ред.- The Beatles у той час записували Abbey Road і були на межі розпаду. Промоутер Майкл Ленг, розуміючи, що Бітлз — не варіант, запросив Джона Леннона і Plastic Ono Band. Через позицію Леннона щодо В’єтнаму та викриття наркотиків в Англії в 1968 році Річард Ніксон і уряд США, як повідомляється, не хотіли, щоб він був. Apple Corps надіслала листа промоутерам із пропозицією Plastic Ono Band, але лист не надійшов, оскільки промоутери втратили місцезнаходження у Воллкілл.[41]
- The Jeff Beck Group розпалася ще до Вудстоку. «Я навмисно розігнав групу перед Вудстоком», — сказав Бек. «Я не хотів, щоб це збереглося». Піаніст Бека — Нікі Хопкінс виступав із Jefferson Airplane.[42]
- Blues Image. Згідно з інтерв’ю з Джо Лала у 2011 році, погодився виступити на фестивалі у Вудстоку. Їхній менеджер не хотів, щоб вони йшли. Замість цього група влаштувала концерт у Бінгемтон.[43]
- The Byrds були запрошені, але вирішили не брати участі, вважаючи, що Woodstock нічим не відрізнятиметься від інших музичних фестивалів того літа. Також були побоювання щодо грошей. Басист Джон Йорк пізніше сказав: «Ми поняття не мали, що це буде. Ми вигоріли й втомилися від фестивальної сцени».[44]
- Chicago спочатку був підписаний для виступу на Вудстоку, але вони мали контракт із концертним промоутером Біллом Гремом, який дозволив йому перенести їхні концерти на Fillmore West. Він переніс деякі їхні дати на 17 серпня, таким чином змусивши їх відмовитися від концерту. Грем зробив це, щоб переконатися, що Santana займе своє місце на фестивалі, оскільки він також керував ними.[45]
- The Doors. За словами гітариста Роббі Крігера, вони відмовилися від цього, оскільки вважали, що це буде «другокласне повторення Monterey Pop Festival», і пізніше пошкодували про це рішення.[46] Інші джерела стверджують, що соліст Джим Моррісон «ненавидів грати на великих концертах з відкритим небом і боявся, що його можуть вбити». Крігер та Джон Денсмор відвідали Вудсток, «хоча вони не виступали».[10] Пізніше The Doors виступили на 1970 Isle of Wight Festival.
- Боб Ділан жив у місті Вудсток, але ніколи не вів серйозних переговорів про появу. Натомість у середині липня він підписав контракт на участь у 1969 Isle of Wight Festival 31 серпня. Він мав намір поїхати до Англії на «RMS Queen Elizabeth 2» 15 серпня, коли розпочався фестиваль у Вудстоку, але його син був поранений дверима кабіни, і сім’я висадилася. Наступного тижня Ділан і його дружина Сара полетіли до Англії. The Band супроводжував його під час виступу на острові Вайт.[47]
- Free попросили виступити, але вони відмовилися,[48] хоча тижнем пізніше вони виступали на фестивалі 1969 Isle of Wight Festival.
- The Guess Who були запрошені виступити, але вони відмовилися.[49]
- Iron Butterfly була заброньована на виступ і вказана на афіші Вудстока для недільного виступу, але не могла виступити, оскільки вони застрягли в аеропорту Ла-Гуардія.[50]
- It's a Beautiful Day мав усну домовленість з Майклом Ленгом про виступ на фестивалі. Скрипаль і лідер гурту Девід Лафлем сказав, що їхній менеджер Білл Грем хотів, щоб Сантана замість нього зіграв на фестивалі. Ленг і Грем погодилися кинути монету, щоб вирішити, яка група гратиме, Грем переміг, а замість нього виступив Сантана.[51]
- Tommy James & the Shondells стверджували, що відхилили запрошення. Джеймс сказав: «Ми могли б просто покінчити з собою. Ми були на Гаваях, і мій секретар подзвонив і сказав: «Так, послухай, у північній частині штату Нью-Йорк є один свинар, який хоче, щоб ти пограв на його полі». Так мені поставили концерт, ми пройшли, а через пару днів зрозуміли, що пропустили».[52]
- Jethro Tull також відмовився. За словами Яна Андерсона, він знав, що це буде велика подія, але він не хотів йти, тому що не любив хіпі та мав інші проблеми, включно з недоречною наготою, пияцтвом і вживанням наркотиків.[53]
- Led Zeppelin попросили виступити. Їхній менеджер Пітер Грант заявив: «Я сказав «ні», тому що на Вудстоку ми були б просто ще одним гуртом на рахунку».[54]
- Lighthouse відмовився виступати на Вудстоку.[55]
- Arthur Lee and Love відхилили запрошення, частково через негаразди в гурті.[48]
- Mind Garage відмовився, тому що вони вважали, що фестиваль буде незначною подією, і вони мали більш високооплачуваний концерт в іншому місці.[48]
- Роберта Джоан Андерсон. Спочатку був запланований виступ але його скасували за наполяганням її менеджера, щоб не пропустити заплановану появу на «Шоу Діка Каветта». Пізніше вона написала пісню «Woodstock», натхненну тим, що побачила по телебаченню.[56]
- Езра Мохаук мала виступати на фестивалі, але її водій дорогою неправильно повернув. «Ми прийшли вчасно, щоб побачити останній куплет останньої пісні останнього акту першого вечора, а потім сцена померкла, перш ніж ми підійшли до неї зі стоянки», — згадувала вона у відеоінтерв’ю 2009 року.[57]
- The Moody Blues були включені до оригінального плакату як виконавці, але вони відмовилися від участі після того, як їх забронювали в Парижі на тих же вихідних.[48]
- Poco отримали можливість виступити на фестивалі, але їхній менеджер відмовився від концерту в шкільному спортзалі Лос-Анджелеса.[58]
- Procol Harum були запрошені, але відмовилися, оскільки Вудсток впав наприкінці тривалого туру, а також збігся з датою народження дитини гітариста Робіна Троуера.[59]
- The Rascals запросили зіграти, але вони відмовилися, оскільки вони були в середині запису нового альбому.[60]
- Raven відхилив запрошення грати, оскільки вони грали на одному з Woodstock Sound-Outs роком раніше, і це не пройшло добре.[61]
- Роя Роджерса попросили закрити фестиваль піснею «Happy Trails», але він відмовився.[62]
- The Rolling Stones були запрошені, але відмовилися, оскільки Мік Джаггер був в Австралії на зйомках «Нед Келлі», і Кіт Річардс — Аніта Палленберг цивільна дружина, яка щойно народила їхнього сина Марлона.[63]
- Simon & Garfunkel відхилили запрошення, оскільки вони працювали над своїм новим альбомом.[64]
- Spirit також відхилили запрошення грати, оскільки вони вже мали заплановані концерти та хотіли зіграти їх натомість, не знаючи, наскільки великим буде Вудсток.[65]
- Strawberry Alarm Clock відхилили запрошення, оскільки вони не думали, що Вудсток буде «настільки важливою справою».[66]
- Zager and Evans запросили зіграти на Вудстоку та виступити на «American Bandstand», але Ріка Еванс постраждав від п’яного водія у ДТП.[67]
- Френк Заппа тоді був із The Mothers of Invention; він сказав: «Багато бруду на Вудстоку... Нас запросили там грати, але ми відмовилися».[48]
- Також, за словами Майкла Ленга, Apple Records хотіла надіслати деякі зі своїх композицій на Вудсток. «Apple надіслала мені листа, в якому повідомлялося, що вони збираються надіслати художню інсталяцію від Plastic Ono Band, а також запропонувала Джеймса Тейлора і Біллі Престона», — продовжив Ленг для журналу Billboard. «Усі три були б чудовими, але лист надійшов приблизно в той час, коли ми втрачали ділянку у Воллкіллі, й ми були трохи відволікані, тому їх так і не завершили».[41]
Продажі квитків
ред.За обставинами концерт був «безкоштовним» бо не було можливості організаторам встановити паркани та квиткові кабінки до дня відкриття.[6] Квитки на триденний захід коштували 18 доларів США і 24 долари на вході (еквіваленто на сьогоднішній день 150—200 доларів США)[24]. Продаж квитків був обмежений магазинами звукозапису в районі Нью-Йорка або поштою через поштову скриньку відділення Radio City Station, що розташовується в центрі Манхетенна. Було продано близько 186 000 квитків.[68]
Організаційні труднощі
ред.Освітлення
ред.Значну частину плану Монка довелося скасувати, оскільки промоутерам не дозволили використовувати початкове місце у Воллкіллі. Дах сцени, який був побудований за короткий час, не зміг витримати орендоване освітлення, яке залишилося невикористаним під сценою. Єдине світло на сцені було від прожекторів.[23]
Початок фестивалю
ред.Наплив відвідувачів на місце проведення фестивалю у Бетель створило величезну пробку. Місто Бетель не дотримувався своїх правил, побоюючись хаосу, коли натовп плив до місця.[69] Зрештою радіо- та телевізійні описи заторів відбили людей від поїздки на фестиваль.[70][71]
Погода
ред.До проблем і труднощів у боротьбі з великим скупченням людей додали недавні дощі, які спричинили брудні дороги та поля. Приміщення не були обладнані для надання санітарних умов або надання першої медичної допомоги такій кількості відвідувачів. Сотні тисяч опинилися в боротьбі з поганою погодою, нестачею їжі та поганою санітарією.[72] Вранці в неділю, 17 серпня, губернатор Нью-Йорка Нельсон Рокфеллер зателефонував організатору Джону Робертсу і сказав йому, що він думає відправити 10 тисяч військовослужбовців Національної гвардії на фестиваль, але Робертс переконав його це не робити. Округ Салліван оголосив про надзвичайний стан.[70] Під час фестивалю співробітники сусідньої авіабази Стюарт допомагали забезпечувати порядок і доставляли артистів до місця концерту та з нього.[10]
Останнім на фестивалі виступив Джимі Хендрікс, який вийшов на сцену о 8:30 ранку понеділка через затримки через дощ. До того моменту аудиторія впала приблизно до 30 000 з орієнтовного піку в 450 000. Багато з них пішли під час виступу Хендрікса, чекаючи, щоб просто побачити його.[73]
Летальні випадки
ред.Фестиваль пройшов напрочуд мирно, враховуючи кількість людей і умови, що брали участь, хоча було зареєстровано три летальні випадки: два випадки передозування наркотиками та ще один спричинений наїздом трактора на 17-річного хлопця, який спав на сусідньому сіножаті.[74] За три дні було зареєстровано 742 передозування наркотиками.[75]
Народження дітей
ред.Стверджувалося, що у відвідувачів Вудстоку народжувалися діти: один народився в автомобілі, який потрапив у затор, а інший — у лікарні після перевезення гелікоптером. Проведене дослідження не змогло підтвердити жодних заяв про народження, за винятком того, що потенційний учасник так і не прибув.[76] Було кілька викиднів (від 4 до 8).[74][77]
Висвітлення ЗМІ
ред.Дуже мало репортерів з-за меж безпосереднього району події було на місці події. Протягом перших днів фестивалю національні ЗМІ наголошували на проблемах. Заголовки на першій сторінці газети Daily News свідчать про те,що на Хіппіфесті напружений рух і «Хіпі загрузили в морі бруду».[78]The New York Times опублікувала редакційну статтю під назвою «Кошмар у Кеткіллс», у якій частково говорилося: «Мрії про марихуану та рок-музику, які привернули 300 000 шанувальників і хіпі до Кетскіллз, мали трохи більше розуму, ніж імпульси, які спонукають лемінгів до маршу. До смерті в морі. Вони закінчилися кошмаром бруду та застою... Що це за культура, яка може створити такий колосальний безлад?».[79] До кінця фестивалю частково висвітлення стало більш детальним, тому що батьки відвідувачів концерту зателефонували до ЗМІ та повідомили їм, базуючись на телефонних дзвінках їхніх дітей, що їхні звіти вводять в оману.[70][80]
The New York Times висвітлювала прелюдію до фестивалю та переїзд із Воллкілла до Бетелю.[81] Бернард Кольєр, який повідомляв про подію, стверджує, що чергові редактори газети тиснули на нього, щоб написати оманливу негативну статтю про подію. За словами Кольєра, це призвело до гострих дискусій і його погрози відмовитися від написання статті, доки виконавчий редактор газети Джеймс Рестон не погодиться дозволити йому написати статтю так, як він вважає за потрібне. Кінцева стаття стосувалася проблем заторів і незначних порушень закону, але продовжувала наголошувати на співпраці, щедрості та доброму характері відвідувачів фестивалю.[70][80] Коли фестиваль закінчився, Кольєр написав іншу статтю про втечу фанатів із місця фестивалю та відсутність насильства на заході. Головний лікар заходу та кілька місцевих мешканців хвалили відвідувачів фестивалю.[77][82]
Times Herald-Record єдина місцева газета, опублікувала свою редакцію проти закону, який забороняв фестиваль у Воллкіллі. Під час фестивалю вийшло лімітоване суботнє видання. У газети була єдина телефонна лінія, вона використовувала мотоцикліста, щоб доставляти історії та фотографії від непрохідного натовпу до офісу газети, розташованого за 35 миль [56 км] у Міддлтауні.[11][83]
Woodstock '79
ред.Відбувся 24 і 25 серпня 1979 року в Felt Ferum у Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США у рік 10-ї річниці оригінального фестивалю Woodstock.[ком. 5] Ціна квитків була 37,50 доларів США[84]
Наплив людей був невеликий в порівнянні 10 років тому.[85]
Слово «Woodstock» не фігурувало в рекламі заходу, його було названо «Celebration: Ten Years Later».[86]
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Mushroom | 1. «Lose Control» 2. «Juicy Mama» 3. «Jukebox Juillia» 4. «Blue Eyes» 5. «In Time» 6. «Subway Rythms» |
|
Ерік Андерсен | 1. «Time Run Like a Freight Train» 2. «Can't Get You Out of My Life» 3. «Rock 'n' Roll Woman» 4. «It Must Be Love» 5. «How It Goes» |
|
Тадж Махал (спільно з Баєм і Дембо Конте) | 1. «Take This Hammer» 2. «Freight Train» 3. «Going Up to the Country, Paint My Mailbox Blue» 4. «Ain't Gwine to Whistle Dixie (Any Mo')» 5. «Jeorge Ben» [24 серпня] 1. «Take This Hammer» 2. «Personnel Change» 3. «Freight Train» 4. «Going Up to the Country, Paint My Mailbox Blue» 5. «Ain't Gwine to Whistle Dixie (Any Mo') 6. «Jorge Ben» [25 серпня] |
24—25 серпня було виконана: 1. традиційна пісня; кавер-версія 2. «Freight Train» Елізабет Коттен |
Country Joe and the Fish | 1. «Sexist Pig» 2. «Flying High» 3.«Sir Walter Garston's Poem Reading» 4. «The LSD Song» 5. «Itsy Bitsy Spider» 6. «Monologue: Robert Ford Phone Call» 7. «Jesse James» 8. «Mojo Navigator» 9. «Save the Whales!» |
|
Canned Heat | 1. «On the Road Again» 2. «Stand Up (for What You are)» 3. «Amphetamine Annie» 4. «Going Up the Country» 5. «She Split» 6. «Woodstock Boogie» [24 серпня]
|
кавер «Chicken Shack Boogie» Еймоса Мілберна |
Кенні Ранкін | 1. «Mr. Tambourine Man» 2. «Berimbau» 3. «Lyin' Eyes» 4. «Haven't We Met» 5. «What Matters Most» 6. «After the Roses» 7. «You Are the Sunshine in My Life» 8. «You Are So Beautiful» 9. «Blackbird» 10. «Woman, Woman» 11. «In ths Name of Love» |
1. Кавер на Боба Ділана; 2. на Бадена Павелли; 3.на гурт Eagles; 4. на Кармен Макрей; 5. на мелодію Девіда Грусіна 7. на Стіві Вандера; 8. Біллі Престона; 9. на гурт The Beatles |
Річі Хевенс | 1. «Nobody Left to Crown» 2. «Going Back to My Roots» 3. «Dreaming As One» 4. «Freedom» |
Організаційні труднощі
ред.Ухваливши закони про обмеження проведення рок-фестивалів, кілька округів штату Нью-Йорк заблокували спробу Джона Х. Морріса-молодшого, музичного промоутера, організувати триденний концерт на 10-ту річницю Вудстока.[84]
Морріс зустрів сильну опозицію щодо свого ювілейного фестивалю в таких містах:[84]
- Округ Сенека. Після перегляду гірок зі сміттєвими купами руху, викликаного рок-фестивалю 1973 року в сусідньому Воткінс-Глені. Наглядова рада прийняла закон про масові збори, як і округ Делавер.
Лодай. - Округ Делавер. Через одинадцять днів після візиту Морріса, округ Делавер прийняв закон про масові зібрання, який вимагає дозволу від округу на зібрання понад 10 000 людей, а також суворих вимог щодо охорони здоров'я, страхування та дорожнього руху.
Сідней;
Мередіт. Жителі зустрічали Морріса плакатами з написом «Морріс іди додому», також був проведений референдум щодо фестивалю за відмову від концерту проголосували 8 проти 1.
Волтон. - Тайога. У 1976 році законодавча влада вжила заходи, які фактично скасували такі фестивалі, вимагаючи від промоутера внести заставу в розмірі 10 000 доларів США за кожного власника квитка на будь-яке зібрання понад 10 000 людей.
Ричфорд.
Люди завжди називали це великою соціологічною подією 60-х років, але ми не просунулися настільки, щоб провести велику соціологічну подію в 70-х ... Я чесно не знаю, що станеться на даний момент. У нас є максимум пару тижнів, щоб спробувати зібрати цю справу разом. Ми можемо спробувати це знову наступного року.
Законодавчі збори округу сказали, що вони знають, що це неконституційно та завдає шкоди рок-музиці в цілому ... але хто має час на судову справу? Це настільки відверте обмеження права на зібрання та свободу слова, що це жарт. — Морріс про фестиваль Woodstock '79[84] |
Woodstock '79 Reunion
ред.Відбувся 8 вересня цього ж року о 8 ранку і закінчилося опівночі на іподромі Suffolk Meadows (Parr Meadows), що знаходиться у місцевості Япанк (Нью-Йорк) біля Брукгевена. Він зібрав приблизно від 18 000 до 40 000 осіб[88] і був організований Роном Парром[88] й промоутером Річардом Надером до 10-ї річниці.[89] Ціна квитків була від 15 до 25 доларів США.[90] Це була одна з кількох подій возз'єднання Вудстоку того року.
Артисти
ред.Серед артистів були:[91]
Артисти | Сет-ліст | Примітки | |
---|---|---|---|
Рік Данко та Пол Баттерфілд | 1. «I Love You Too Much» 2. «Stage Fright» 3. «Crazy Mama» 4. «Semolina» 5. «The Unfaithful Servant» 6. «Good Feeling» 7. «Brainwash» 8. «Sail On, Sailor» 9. «Born in Chicago» 10. «Java Blues» (cпільно з Джоном Себастьяном), 11. «Mystery Train» (cпільно з Джоном Себастьяном) |
1 й 6. кавер гурту The Paul Butterfield Blues Band; 3. на Джей Джей Кейла; 4. на Блонді Чапліна; 8. на гурт The Beach Boys; 9. на гурт The Nick Gravenites John Cipolina Band; 11. на гурт Little Junior's Blue Flames | |
Майкл Шрів | 1. «Part 1» 2. «Part 2» 3. «Part 3» 4. «Part 4» 5. «Percussion Jam» |
||
Йорма Кауконен | 1. «Too Long Out/Too Long In» 2. «Wanna Rock n' Roll» 3. «Valley of Tears» 4. «Milk Cow Blues» 5. «Happy Go Lucky Space Rats on Parade» 6. «Straight Ahead» 7. «Volunteers» (спільно з Стівеном Стіллзом та Леслі Уєстом) 8. «Call It Stormy Monday but Tuesday Is Just as Bad» (спільно з Стівеном Стіллзом та Леслі Уєстом) 9. «Roll Oven Beethoven» |
4. кавер на Кокомо Арнольда 8. на Ті-Боун Вокера; 9. на Чака Беррі | |
Джонні Доусон Вінтер III | 1. «Hide Away» 2. «Messing With the Kid» 3. «Johnny B. Goode» 4. «Come On in My Kitchen» 5. «Roll and Tumble Blues» 6. «Help Me» 7. «Stranger's Blues» 8. «Jumpin' Jack Flash» 9. «Bony Moronie» |
1. кавер на Фредді Кінга; 2. на Мел Лондона; 3. на Чака Беррі; 4. на Роберта Джонсона; 5. на Хембоун Віллі Ньюберн 6. на Сонні Вільямса; 7. на Сіпі Уоллес; 8. на гурт The Rolling Stones; 9. на Ларрі Вільямса | |
Джон Себастьян | 1. «Mobile Line» 2. «Welcome Back», 3. «Nashville Cats» 4. «Link in the Chain» 5. «Freezin' from the Inside Out» 6. «Looking for Something More» 7. «Younger Generation» 8. «She's a Lady» 9. «Don't You Run With Him» 10. «Red Eye Express» 11. «Daydream» 12. «Woodstock Toot» 13. «Darlin' Be Home Soon» |
||
Кантрі Джо Макдональд | 1. «Bring Back the Sixties Man» 2. «Entertainment Is My Business» 3. «Janis» 4. «Kiss My Ass» 5. «Tricky Dicky» 6. «Rock and Roll Again» 7. «Oh, Jamaica» 8. «Acid Commercial» 9. «The Return of Martha Lorraine» 10. «No So Sweet Martha Lorraine» 11. «Holy Roller» 12. «Colors for Susan» 13. «Save the Whales!» 14. «I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag» |
||
Canned Heat | 1. «On the Road Again» 2. «Bullfog Blues» 3. «Chicken Shack Boogie» 4. «Stand Up (for What You Are)» 5. «Going Up the Country» 6. «Don't Know Where She Went (She Split)» 7. «Human Condition» 8. «Shake'n Boogie» |
2. кавер на Вільяма Харріса; 3. на Еймоса Мілберна | |
Стівен Стіллз | 1. «Precious Love» 2. «Go Back Home» 3. «Fine Love» 4. «For What It's Worth» 5. «Make Love to You» 6. «Part Time Love» 7. «Cherokee» 8. «I'm Your Hoochie Coochie Man» 9. «Rocky Mountain Way» 10. «Woodstock» 11. «Treetop Flyer» |
6. кавер на Джоні Маррета 8. на Віллі Діксона; 9. на Джо Волша; 10. на Роберту Джоан Андерсон |
Організаційні труднощі
ред.Концерт слугує заміною заходу, який деякі з тих самих промоутерів сподівалися провести минулого місяця на місці оригінального фестивалю або поблизу нього, але були змушені відмовитися через відсутність місця.[90] Цей концерт зіткнувся з організаційними труднощами, подібними до оригінального Вудстоку, але в набагато меншому масштабі. У п'ятницю, 7-го числа серпня, за день до шоу, вишикувавшись на своїх автомобілях уздовж Вільям-Флойд-Паркуей та кількох миль LIE. Тієї ночі, коли температура впала, натовп запалив багаття з деревини, і до ранку біля воріт зібрався галасливий натовп під спостереженням невеликих сил Patron Security і SCPD.[ком. 6] Побоюючись заворушень, промоутери відкрилися о 6 ранку, а потім швидко припинили контролювати рух на вході чи виїзді, обмежувати приплив їжі, напоїв, інгаляцій.[88]
Хмара диму була настільки густою, —згадує Парр, — що доводилося розмахувати руками, щоб пройти |
Летальні випадки
ред.На відміну від оригінального Вудстоку, де було передозування наркотиків й інцидент з трактором, серйозних медичних випадків не було.[88]
Запис концерту
ред.Концерт був записаний, а згодом транслювався на радіостанції King Biscuit Flower Hour. Більшість ранніх архівів King Biscuit було знищено під час пожежі 1982 року.[88][92]
Woodstock '89
ред.Відбувся в 15-17 серпня 1989 року на місці оригінального фестивалю Woodstock '69 як святкування 20-річчя події. Він зібрав приблизно від 30 000 [93]— 150 000 осіб[94]
Під час концерту в ніч з 16 на 17 серпня сталося повне місячне затемнення. В цей час Джек Харді виконав пісню під назвою «Call Down the Moon» гурту Man.[95]
Фестиваль також називають «The Forgotten Woodstock»[93] [95]
Підготовка
ред.Річ Пелл — вчитель, фолк-гітарист, організатор;[95] отримав дозвіл від Чарльза[95] та Джун Геліш,[96] які володіли майном. За допомогою Вілла Хоппі, Пелл організував усі аспекти концерту від замовлення вантажівок з водою до визначення того, хто виступить на сцені. Річ також вів фестиваль як ведучий.
Подію рекламували лише усно,[93] і спочатку здавалося,що не буде ні сцени, ні освітлення, а виконавців буде небагато, поки волонтери не почали привозити їх. Їжу та напої не продавали, учасники приносили власні запаси та торгували один з одним. На вихідних сцена та звукова система розрослися, щоб вмістити велику кількість глядачів.
Паркування автомобілів
ред.Попри те, що власники землі брали по 5 доларів США за паркування,[97] практично не було жодної комерційності. Оскільки учасникам дозволялося паркувати транспортні засоби біля своїх наметів по всьому майданчику, за винятку головної зони виступу, велика частина поля, яке було так щільно вкрито людьми в 1969 році, знову була заповнена, але цього разу автомобілями.[98]
Артисти
ред.Весь захід був спонтанним. Виступати запрошували будь-кого, незалежно від рівня кваліфікації.[95]
Серед артистів були: Мелані Сафка, гурт Savoy Brown,[95] Джимі Хендрікс та його батько Аль Хендрікс[99]. Також серед місцевих артистів були: гурт Ice Nine, Вілл Хоппі, Річ Пелл, гурт The Psychedelic Kitchen, Target, Білл Мітчелл і Джек Харді.
Woodstock '94
ред.Відбувся 12—14 серпня 1994 року в честь 25-річчя оригінального фестивалю. Його рекламували як «2 More Days of Peace and Music».[100] Woodstock '94 також називали Mudstock (або Mudstock '94), через дощову погоду, яка призвела до грязьових ям.
Планування
ред.Спочатку концерт був запланований на вихідні 13—14 серпня, а третій день [п'ятниця 12 серпня] було додано пізніше. Подія відбулася на ферми Вінстона, що на захід від Соджертіс приблизно за 100 миль [160 км] на північ від Нью-Йорка та за 70 миль [110 км] на північний схід від початкового місця проведення фестивалю 1969 року біля Бетеля, де до речі було 12 000 осіб які також святкували ювілей.
Артисти
ред.На фестивалі було три сцени, серед артистів окремо виділяється Тодд Рандґрен який протягом усього фестивалю мав декілька виступів, серед інших артистів були:[101]
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Roguish Armament with Rekk | ||
Master of None | ||
3 | ||
Futu Futu | ||
Abba Rage | ||
Lunchmeat | ||
The Paul Luke Band | ||
Peacebomb | ||
The Goats | ||
Huffamoose | ||
Orleans | 1. «Dance With Me» 2. «Still the One» |
|
Blues Traveler | 1. «Crash Burn» 2. «Support Your Local Emperor» 3. «But Anyway» 4. «Low Rider» 5. «Go Outside & Drive» 6. «The Star-Spangled Banner» 7. «Optimistic Thought» |
4. кавер пісні гурту War. Також гурт виконав гімн США [6 композиція] |
Jackyl | 1. «Mental Masturbation» 2. «Headed for Destruction» 3. «I Stand Alone» 4. «Push Comes to Shove» 5. «Down on Me» 6. «Dirty Little Mind» 7. «Redneck Punk» 8. «The Lumberjack» 9. «She Loves My Cock» |
|
Del Amitri | 1. «Just Like a Man» 2. «Crashing Down» |
|
Live | 1. «Iris» 2. «Top» 3. «The Beauty of Gray» 4. «Selling the Drama» 5. «Shit Towne» 6. «Lightning Crashes» 7. «I Alone» 8. «Operation Spirit (The Tyranny of Tradition)» 9. «White, Discussion» |
|
James | 1. «Johnny Yen» 2. «Sometimes (Lester Piggot)» 3. «Laid» 4. «Sit Down» 5. «Honest Joe» |
|
King's X | 1. «Dogman» 2.«Black Flag» 3. «It's Love» 4. «Manic Depression» 5. «Over My Head» 6. «Moanjam» |
4. кавер пісні гурту The Jimi Hendrix Experience |
Шерил Кроу | 1. «Can't Cry Anymore» 2. «All I Wanna Do» 3. «Love Is a Good Thing» 4. «Run, Baby, Run» 5. «Leaving Las Vegas» 6. «The Na-Na Song / I've Got a Feeling» 7. «I Shall Believe» |
|
Collective Soul | 1. «Simple» 2. «Gel» 3. «Untitled» 4. «Breathe» 5. «Goodnight Good Guy» 6. «Heaven's Already Here» 7. «Shine» 8. «Love Lifted Me» 9. «Hymn No. 24» |
|
Candlebox | 1. «Arrow» 2. «Cover Me» 3. «Change» 4. «Don't You» 5. «No Sense» 6. «Bothered» 7. «You» 8. «Far Behind» 9. «Voodoo Child (Slight Return) |
9. кавер пісні гурту The Jimi Hendrix Experience |
Violet Femmes | 1. «Dance Motherfucker Dance» 2. «Kiss Off» 3. «Blister in the Sun» 4. «I Held Her in My Arms» |
1. кавер пісні гурту Voot Warnings |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Aphex Twin | 1. Untitled («Elephant Song») | Виступ припинився після того, як продюсери дізналися, що він підписав свій контракт під фальшимим іменем[102] |
Deee-Lite | ||
DJ Spooky | ||
Doc Martin | ||
Френкі Боунс | ||
Кевін Сондерсон | ||
Little Louie Vega | ||
The Orb | 1. «Outlands» 2. «Valley» 3. «Towers of Dub» |
|
Orbital | ||
Soul Singer | ||
DJ Scotto | ||
Тодд Рандґрен | 1. «Chant» 2. «Proactivity» 3. «No World Order» 4. «Day Job» |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Джо Кокер | 1. «Feelin' Alfight?» 2. «Hitchcock Railway» 3. «You Can Leave Your Hat On» 4. «When the Night Comes» 5. «The Simple Things» 6. «Summer in the City» 7. «Up Where We Belong» 8. «Shelter Me» 9. «Unchain My Heart» 10. «The Letter» 11. «With a Little Help From My Friends» 12. «Cry Me a River» 13. «Yoy Are So Beautiful» 14. «High Time We Went» |
1. кавер версія пісні гурту Traffic; 3. Ренді Ньюмана; 6. гурту The Lovin' Spoonful; 9. Рея Чарльза; 10. гурту The Box Tops; 11. гурту The Beatles; 12. Джулі Лондон; 13. Біллі Престона |
Blind Melon | 1. «Intro» 2. «2×4» 3. «Tones of Home» 4. «Soup» 5. «Wilt» 6. «No Rain» 7. «Time» 8. «I Wonder» 9. «Working Class Hero» 10. «St. Andrew's Fall» 11. «Paper Scratcher» 12. «Change» 13. «Deserted» 14. «Soak the Sin» |
9. кавер версія пісні Джона Леннона. Пісня «Change» була виконана разом з Денні Клінчем |
Cypress Hill | 1. «What Go Around Come Around, Kid» 2. «Insane in the Brain» 3. «Cock the Hammer» 4. «How I Could Just Kill a Man» 5. «Stoned Is the Way of the Walk» 6. «Pigs» 7. «Lick a Shot» 8. «Hand on the Pump» 9. «I Wanna Get High» 10. «When the Shit Goes Down» 11. «Hits From the Bong» 12. «I Ain't Goin' Out Like That» |
|
Rollins Band | 1. «Step Back» 2. «Wrong Man» 3. «Right Here Too Much» 4. «Alien Blueprint» 5. «Civilized» 6. «Fool» 7. «Disconnect» 8. «Shine» 9. «Liar» |
|
Мелісса Етерідж | 1. «Come to My Window» 2. «If I Wanted To» 3. «Silent Legacy» 4. «Bring Me Some Water» 5. «Like the Way I Do» 6. «Try (Just a Little Bit Harder)» 7. «Cry Baby» 8. «Move Over» 9. «Piece of My Heart» 10. «I'm the Only One» |
Виконала кавер версії: 6, 8. Дженіс Джоплін; 7. гурту Garnet Mimms; 9. Ерми Франклін |
Crosby, Stills, Nash & Young | 1. «Love the One You're With» 2. «Military Madness» 3. «Helplessly Hoping» 4. «Déjà Vu» 5. «Only Waiting for You» 6. «Marrakesh Express» 7. «It Won't Go Away» 8. «Unequal Love» 9. «In My Life» 10. «Long Time Gone» 11. «Street to Learn On» 12. «For What It's Worth» 13. «Pre-Load Downs» 14. «Southern Cross» 15. «Wooden Ships» 16. «Carry On» 17. «Woodstock» |
Гурт виконав кавер версії пісень: 9. гурту The Beatles; 12. гурту Buffalo Springfield; 17. Роберти Джоан Андерсон |
Nine Inch Nails | 1. «Pinion» 2. «Terrible Lie» 3. «Sin» 4. «March of the Pigs» 5. «Something I Can Never Have» 6. «Closer» 7. «Reptile» 8. «Wish» 9. «Suck» 10. «Burn» 11. «The Only Time» 12. «Down in It» 13. «Dead Souls» 14. «Help Me I Am in Hell» 15. «Happiness in Slavery» 16. «Head Like a Hole» |
9. кавер версія гурту Pigface; 12. гурту Joy Division |
Metallica | 1. «The Ecstasy of Gold» 2. «Breadfan» 3. «Master of Puppets» 4. «Whenever I May Roam» 5. «Harvester of Sorrow» 6. «Fade to Black» 7. «For Whom the Bell Tolls» 8. «Seek & Destroy» 9. «Guitar Solo» 10. «Nothing Else Matters» 11. «Creeping Death» 12. «Whiplash» 13. «Sad but True» 14. «One» 15. «Enter Sandman» 16. «So What» |
Гурт виконав кавер версії пісень: 1. Енніо Морріконе; 2. гурту Budgie; 16. гурту Anti-Nowhere League |
Aerosmith | 1. «Eat the Rich» 2. «Toys in the Attic» 3. «Fever» 4. «Draw the Line» 5. «Rag Doll» 6. «Cryin'» 7. «Crazy» 8. «Monkey on My Back» 9. «Mama Kin» 10. «Boogie Man» 11. «Shut Up and Dance» 12. «Stop Messin' Around» 13. «Walk On Down» 14. «Janie's Got a Gun» 15. «Love in an Elevator» 16. «Dude (Looks Like a Lady)» 17. «Sweet Emotion» 18. «Dazed and Confused» 19. «Peter Gunn» 20. «Come Together» 21. «Dream On» 22. «Livin' on the Edge» 23. «Mother Popcorn» 24. «Walk This Way» |
Гурт виконав кавер версії пісень: 1. гурту Fleetwood Mac; 18. Джейка Холмса; 19. Генрі Манчіні; 20. гурту The Beatles; 23. Джеймса Брауна |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Ненад Бах | ||
The Cranberries | 1. «Sunday» 2. «Pretty» 3. «Wanted» 4. «Linger» 5. «Zombie» 6. «Dreams» 7. «(They Long to Be) Close to You |
7. кавер версія пісні Берта Бакарака |
Дзуккеро | ||
Юссу Н'Дур | 1. «New America» 2. «Undecided (Japoulo)» 3. «Maybe Tonight» |
|
The Band (спільно з Hot Tuna, Брюсом Хорнсбі, Роджером МакКуином, Робом Вессерманом, Бобом Вейрем) | 1. «Caldonia» 2. «Remedy» 3. «Blind Willie McTell» 4. «It Makes No Difference» 5. «Atlantic City» 6. «Rag Mama Rag» 7. «Coledonia Mission» 8. «Crazy Mama» 9. «Baby Don't You Do It» 10. «My Back Pages» 11. «Knockin' on Heaven's Door» [Роджер МакКуин] 1. Embryonic Journey [Hot Tuna] 1. Willie and the Hand Jive» 2. «The Shape I'm In» 3. «The Genetic Method» 4. «Chest Fever» [Брюс Хорнсбі] 1. «Hang Up My Rock & Roll Shoes» 2. «Take Me to the River» 3. «I Shall Be Released» [Боб Вейр]. 1.«Java Blues» 2. «The Weight» 3. «Mystery Train» 4. «Stuff You Gotta Watch» 5. «Stage Fright» 6. «Ophelia» 7. «Life Is a Carnival» [The Band] |
[Роджер МакКуин]: виконав кавер версії пісень гурту 1. Woody Herman and His Orchestra; 3, 10, 11. Боба Ділана; 5. Брюса Спрінгстіна; 8. Джона Кейла; 9. Марвіна Ґея. [Hot Tuna]: гурт виконав кавер версію пісні гурту Jefferson Airplane. [Брюс Хорнсбі]: 1. виконав кавер версію гурту The Johnny Otis Show. [Роб Вессерман]: виконав кавер версії пісень: 1. Чака Уілліса разом з Робом Вессерманом та Брюсом Хорнсбі; 2. Ела Гріна разом з Робом Вессерманом; 3. Боба Ділана разом з Робом Вессерманом. [The Band]: гурт виконав кавер версії пісень: 3. Little Junior's Blue Flames разом з Йормою Кауконеном й також з Джеком Кессіді; 4. Мадді Вотерса. Також гурт разом з Йормою Кауконеном, Джеком Кессіді та Брюсом Хорнсбі виконали пісню «The Weight» |
Primus(спільно з Джеррі Кантреллом) | 1. «Clown Dream» 2. «To Defy the Laws of Tradition» 3. «Here Come the Bastards» 4. «Those Damned Blue-Collar Tweekles» 5. «Bob» 6. «My Name Is Mud» 7. «Jerry Was a Race Car Driver» 8. «Seas of Cheese» 9. «The Air Is Getting Slippery» 10. «Nature Boy» 11. «Harold of the Rocks» 12. «Master of Puppets» (Intro) |
Разом з Джеррі Кантреллом виконали передостанню композицію. Також було виконано інструментальна кавер версія пісні гурту Metallica – «Master of Puppets». Під час виступу пісні «My Name Is Mud» відбувся інцидент – коли Лес Клейпул почав вступний риф він зробив помилку через що люди почали поливати брудом сцену, попри це гурт продовжив грати.[103] |
Salt-N-Pepa | 1. «Push It» 2. «Tramp» 3. «No One Does It Better» 4. «Independent» 5. «Whatta Man» 6. «Groove Me» 7. «Let's Talk About Sex» 8. «Expression» 9. «Shoop» |
|
Vinx |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Тодд Рандґрен | 1. «Fever Broke» 2. «Proactivity» 3. «Fascist Christ» 4. «International Feel» 5. «Secret Society» 6. «No World Order» 7. «Don't You Ever Learn?» 8. «Black and White» 9. «Fever Broke» 10. «Day Job» 11. «Worldwide Epiphany» 12. «Feel Too Good» 13. «Bang the Drum All Day» 14. «Cliché» 15. «One World» 16. «International Feel» 17. «Day Job» 18. «Worldwide Epiphany» 19. «Time Stood Still» 20. «Chant» 21. «Secret Society» 22. «Day Job» 23.«Fever Broke» |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
The Sisters of Glory (спільно з Тельма Х'юстон, Сесилієй Пеністон, Фібі Сноу, Мевіс Стейплз, Лоїс Волден) | 1. «Ahen the Saints Go Marching In» 2. «Walk Around Heaven All Day» 3. «Move On Up A Little Higher» 4. «How I Got Over» 5. «Will The Circle Be Unbroken» 6. «No Change» 7. «He's Got the Whole World in His Hands» 8. «Amazing Grace» 9. «Precious Lord» 10. «Precious Memories» 11. «Glory, Glory Halleluja» 12. «Surely God Is Able» 13. «I'll Take You There» 14. «Oh Happy Day» |
Гурт виконав спіричуели: «When the Saints Go Marching In», «He's Got the Whole World in His Hands»; християнський гімн Чудова ласка та госпел — «Precious Memories» |
Arrested Development | 1. «Shell» 2. «Ease My Mind» 3. «Mr. Wendal» 4. «Fishin' 4 Religion» 5. «In the Sunshine» 6. «Tennessee» 7. «People Everyday» 8. «United Front» |
|
The Allman Brothers Band | 1. «Statesboro Blues» 2. «Blue Sky» 3. «The Same Thing» 4. «Soulshine» 5. «Midnight Rider» 6. «Jessica» 7. «No One to Run With» 8. «Back Where It All Begins» 9. «One Way Out» 10. «Whipping Post» |
Гурт виконав кавер версії пісень: 1. Блайнда Віллі Мактелла; 3. Віллі Діксона разом з Дуейном Беттсом [наступна пісня також була з ним]; 9. Алека Форда Міллера |
Traffic | 1. «Pearly Queen» 2. «Medicated Goo» 3. «Rock and Roll Stew» 4. «Mozambique» 5. «The Low Spark of High Heeled Boys» 6. «Glad» 7. «Freedom Rider» 8. «Empty Pages» 9. «Light Up or Leave Me Alone» 10. «Dear Mr. Fantasy» 11. «Gimme Some Lovin'» |
Гурт виконав кавер версію пісні «Gimme Some Lovin'» гурту The Spencer Davie Group |
Spin Doctors | 1. «Jimmy Olsen's Blues» 2. «You Let Your Heart Go Too Fast» 3. «Big Fat Funky Booty» 4. «Cleopatra's Cat» 5. «What Time Is It?» 6. «Off My Line» 7. «How Could You Want Him (When You Know You Could Have Me?) 8. «Refrigerator Car» 9. «Mary Jane» 10. «Little Miss Can't Be Wrong» 11. «Beasts in the Woods» 12. «Indifference» 13. «Two Princes» 14. «Woodstock» |
Гурт виконав кавер версію пісні «Woodstock» Роберти Джоан Андерсон |
Porno for Pyros | 1. «Hey Baby (New Rising Sun)» 2. «Sadness» 3. «Meija» 4. «Bad Shit» 5. «Porpoise Head» 6. «Packin'.25» 7. «Tahitian Moon» 8. «Cursed Female» 9. «Pets» 10. «Dominator» 11. «Blood Rag» 12. «Good God's://Urge!» 13. «Porno for Pyros» |
Гурт виконав кавер версію пісні «Hey Baby (New Rising Sun)» Джимі Гендрікса |
Боб Ділан | 1. «Jokerman» 2. «Just Like a Woman» 3. «All Along the Watchtower» 4. «It Takes a Lot to Laugh, It Takes a Train to Cry» 5. «Don't Think Twice, It's All Right» 6. «Masters of War» 7. «It's All Over Now, Baby Blue» 8. «God Knows» 9. «I Shall Be Released» 10. «Highway 61 Revisited» 11. «Rainy Day Women #12 & 35» 12. «It Ain't Me, Babe» |
|
Red Hot Chili Peppers | 1. «Grand Pappy Du Plenty» 2. «Give It Away» 3. «Suck My Kiss» 4. «Warped» 5. «Stone Cold Bush» 6. «If You Have to Ask» 7. «Organic Anti-Beat Box Band» 8. «Aeroplane» 9. «Blood Sugar Sex Magik» 10. «Pea» 11. «My Lovely Man» 12. «Higher Ground» 13. «Under the Bridge» 14. «Me & My Friends» 15. «The Power of Equality» |
Гурт виконав кавер версію пісні «Higher Ground» Стіві Вандера |
Пітер Ґебріел | 1. «Come Talk to Me» 2. «Quiet Steam» 3. «Steam» 4. «Shakin' the Tree» 5. «San Jacinto» 6. «Red Rain» 7. «Solsbury Hill» 8. «Digging in the Dirt» 9. «Sledgehammer» 10. «Secret World» 11. «In Your Eyes» 12. «Biko» |
Виконав кавер версію пісні «Shakin' the Tree» разом з оригінальним автором цієї пісні. Також з ним було виконано пісню «In Your Eyes» |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Джон Себастьян з J-Band | 1. «Harmonica Solo» 2. «Mornin' Blues» 3. «Mobile Line (Gonna Carry Me Away from the Bull Frog Blues)» 4. «I Want My Roots» 5. «Daydream» |
|
Кантрі Джо Макдональд | 1. «Save the Whales!» 2. «The "Fuck" Cheer» 3. «I-Feel-Like-I'm-Fixin'-to-Die Rag» |
|
Ґіл Скотт-Герон | 1. «There's a War Going On» 2. «Is That Jazz?» 3. «The Bottle» |
|
WOMAD | ||
Xalam 2 | ||
Джефрі Оріема | ||
Хасан Хакмон | ||
Green Day | 1. «Welcome to Paradise» 2. «One of My Lies» 3. «Chump» 4. «Longview» 5. «Basket Case» 6. «When I Come Around» 7. «Burnout» 8. «F.O.D.» 9. «Paper Lanterns» |
Під час виступу пісні «Paper Lanterns» відбулася бійка між Біллі Джо Армстронгом з натовпом[104] |
Пол Роджерс (спільно з Slash, Нил Шоном, Анді Фразером, Джейсон Бонем) | 1. «Rock 'n' Roll Fantasy» 2. «Can't Get Enough» 3. «Feel Like Makin' Love» 4. «Wishing Well» 5. «Fire and Water» 6. «Little Bit of Love» 7. «Muddy Water Blues» 8. «Rollin' Stone» 9. «Standin' Round Crying» 10. «I Don't Live Today» 11. «The Hunter» 12. «Bad Company» 13. «All Right Now» |
Виконав кавер версії пісень: 8 й 9 Мадді Вотерса; 10. гурту The Jimi Hendrix Experience разом з гуртом Slash; 11. Альберта Кінга разом з гуртом Slash. Також з останнім гуртом виконали пісню «Bad Company» |
The Neville Brothers | 1. «Hey Pocky A-Way» 2. «Yellow Moon» 3. «Voodoo» 4. «Fever» 5. «Don't Take Away My Heaven» 6. «Wildflower Song» 7. «Brother John» 8. «Sands of Time» 9. «Ayiti» 10. «Come Together» 11. «Let My People Go» 12. «Get Up, Stand Up» 13. «Amazing Grace» 14. «One Love» |
Виконав кавер версії пісень: 1. гурту The Meters; 4. Вілліама Едварда Джона; 10. гурту The Beatles; 12 й 14. Bob Marley & The Wailers. Також гурт виконав християнський гімн Чудова ласка |
Santana (спільно з Еріком Гейлзом) | 1. «Soul Sacrifice» 2. «A Love Supreme» 3. «Peace on Earth... Mother Earth... Third Stone From the Sun» 4. «Luz, amor y vida» 5. «Angels All Around Us» 6. «Spirits Dancing in the Flesh» 7. «Somewhere in Heaven» 8. «Savor» 9. «Make Somebody Happy / Get It in Your Soul» 10. «Wings of Grace» 11. «Black Magic Woman / Gypsy Queen» 12. «Oye cómo va» 13. «Toussaint L'Ouverture» 14. «Balacao con pan» 15. «Europa (Earth's Cry, Heaven's Smile)» 16. «Jin-go-lo-ba» |
Виконано кавер версію: 2. Джона Колтрейна; 12. Тіто Пуенте; 16. Бабатунде Олатунджі |
Джимі Кліфф (спільно з Рітою Марлі, Eek-A-Mouse, Шаба Ранкс) | 1. «You Can Get It If You Really Want» 2. «Treat the Youths Right» 3. «You are My Rub-A-Dub / Bend Down Low / Reggae Down Babylon» 4. «We Are All One» 5. «Many Rivers to Cross» 6. «Save Our Planet Earth» 7. «All for Love» 8. «Samba Reggae» 9. «Ashe Music (Higher & Higher)» 10. «Wonderful World, Beautiful People» 11. «The Harder They Come» 12. «Love Me Love Me» 13. «Stir It Up» 14. «One More» 15. «Vietnam» 16. «I Can See Clearly Now» 17. «Higher and Deeper Love» |
Виконав кавер версії: 13. гурту Bob Marley & Tge Wailers; 16. Джонні Неша |
Артисти | Сет-ліст | Примітки |
---|---|---|
Тодд Рандґрен | 1. «Proactivity» 2. «Worldwide Epiphany» 3. «Black and White» 4. «Word Made Fresh» 5. «Pulse» 6. «No World Order» |
Відхилені або пропущені запрошення
ред.- Guns N' Roses запросили з'явитися на фестивалі, але група перебувала в центрі внутрішньої боротьби, яка призвела до того, що гітарист Slash зрештою покинув гурт. Останній виступав разом із Полом Роджерсом.[105]
- Джонні Кеша також запросили виступити в останній день фестивалю, але він відмовився, дізнавшись що він не буде виступати на головній сцені.[106]
- Alice in Chains була в афіші фестивалю. Однак гурт не був на фестивалі через проблеми з наркотиками вокаліста Лейна Стейлі.[107]
- Nirvana у той час група вийшла з фестивалю Lollapalooza через стан здоров'я співака Курта Кобейна.[108] До того часу, коли фестиваль мав відбутися, смерть Курта Кобейна та роспуск Nirvana унеможливлювала появу гурту на фестивалі.
Продажі квитків
ред.Ціна квитків була 135 доларів США. Хоча було продано лише 164 000 квитків,[100] натовп на фестиваль 1994 року оцінювався від 350 000[105] — до 550 000.[100]
Організаційні труднощі
ред.Погода
ред.У п'ятницю погода була спекотною та сухою, але рано вдень суботи почалися шторми. Дощі перетворили більшу частину поля на бруд.[109]
Логістика
ред.Натовп був більшим, ніж планували організатори концерту, і до другої ночі багато правил проведення заходу були неможливими з логістики.
Безпека
ред.Основні проблеми стосувалися безпеки, коли відвідувачі прибували, залишали або поверталися на місце, а також офіційної політики щодо продавців їжі та напоїв на концерті, яка спочатку обмежувала відвідувачів із запасами їжі, напоїв і, перш за все, алкоголю. З огляду на те, що місце проведення концерту здебільшого огороджено простими ланцюговими огорожами, багатьом відвідувачам навряд чи було труднощів вільно зайти туди з пивом та іншими забороненими предметами. Співробітники служби безпеки разом із персоналом входу та виходу не могли продовжувати обґрунтований моніторинг зростаючої кількості людей, які входили та виходили, водночас зберігаючи безпеку, та мирну атмосферу.
Летальні випадки
ред.Підтверджено три смерті на фестивалі. 45-річний чоловік помер у суботу від ускладнень діабету. У неділю 20-річний хлопець помер від розриву селезінки. Також 4 000[110]— 5 000 отримали допомогу в медичних наметах, 2 000 людей пройшли лікування в лікарняному відділенні побудованому для фестивалю,[110] а 800 були доставлені в лікарні.[111]
Запис концерту
ред.Фестиваль був знятий за допомогою ранньої аналогової системи HD 1125-line Hi-Vision у форматі 16:9. Відео буде використано для запланованого документального фільму. Відео у форматі HD було змішано у прямому етері в стандартну чіткість 4:3 NTSC для кабельного телебачення.[112] Фестиваль транслювався в прямому етері на MTV через плату за перегляд у США та Канада.[113] У Великої Британії аудіо з події транслювалася на BBC Radio 1.[114]
Woodstock '99
ред.Woodstock '09
ред.Примітки
ред.Зауваги
ред.Джерела
ред.- ↑ а б Jesse, Jarnow. Woodstock Music and Arts Fair (англ.). Oxford Music Online – Oxford University Press. doi:10.1093/gmo/9781561592630.article.A2258729. ISBN 978-1-56159-263-0. Архів оригіналу за 15 квітня 2019.
- ↑ Max Yasgar Dies; Woodstock Festival Was on His Farm (англ.). The New York Times. 10 лютого 1973. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 вересня 2019.
- ↑
- Music, art fair ends; 2 are dead. Chicago Tribune (англ.). UPI. 18 серпня 1969. с. 3, sec. 1. Архів оригіналу за 8 вересня 2017.
- Peace and sharing dominate festival. Spokane Daily Chronicle (англ.). (Washington). Associated Press. 18 серпня 1969. с. 10. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020.
- Rock, Naomi (18 серпня 1969), 'Great' rock festival ends without violence, Eugene Register-Guard (англ.), (Oregon), Associated Press, с. 4A, архів оригіналу за 26 жовтня 2020
- ↑ Woodstock Changed The World. Here's The Inside Story Of How Max Yasgur Made It Happen (англ.). Forward.
- ↑ Music festivals: What's the world's biggest? (англ.). BBC News. 4 липня 2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
- Woodstock The Biggest Music Festival in History. www.english-online.at (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2022.
- London, Luxury (6 липня 2021). The most legendary music festivals of all time. Luxury London (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2022.
- How Woodstock Became a Symbol of U.S. Counterculture • Madame Blue. themadameblue.com (англ.). 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 жовтня 2023.
- ↑ а б в г д е ж Roberts, John; Rosenman, Joel; Pilpel, Robert H. (1974). Young Men with Unlimited Capital: The Inside Story of the Legendary Woodstock Festival Told By The Two People Who Paid for It (англ.) (вид. 1st). New York: Harcourt Brace Jovanovich. ISBN 9780151559770. OCLC 922819.
- ↑ Benarde, Scott R. (1 липня 2003). Stars of David: Rock'n'roll's Jewish Stories (англ.). Brandeis University Press. с. 126. ISBN 978-1584653035. Архів оригіналу за 10 травня 2024.
Four Jews organized the Woodstock Festival: Michael Lang, Artie Kornfeld, John Roberts, and Joel Rosenman
- ↑ Lang, Michael; George-Warren, Holly (30 червня 2009). The Road to Woodstock (англ.). New York: Ecco. ISBN 978-0061576584.
- ↑ Spitz, Robert Stephen (1979). Barefoot in Babylon (англ.). The Viking Press, New York. ISBN 978-0-670-14801-1.
- ↑ а б в Evans, Mike; Kingsbury, Paul, ред. (2010). Woodstock: Three Days That Rocked the World (англ.). New York: Sterling. ISBN 978-1402780349.
- ↑ а б How Woodstock Happened ... Part 1 (англ.). The Herald-Record. Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 14 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Elliot Tiber & Tom Monte (2007). Taking Woodstock (англ.). SquareOne Publishers. ISBN 978-0-75-70-0293-9.
- ↑ Bill Bleyer (8 серпня 2009). The road to Woodstock runs through Sunken Meadow State Park (англ.). Newsday. Архів оригіналу за 30 квітня 2021.
- ↑ Pop Rock Festival Finds New Home (англ.). The New York Times. 23 липня 1969.
- ↑ Matthew Wills (9 травня 2019). Woodstock: Sex, Drugs, and Zoning. JSTOR Daily (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2019.
- Woodstock: The Oral History (англ.). SUNY Press. с. 329. ISBN 978-1-4384-2975-5. Архів оригіналу за 10 травня 2024 — через Google Books.
- James E. Perone (30 січня 2005). Woodstock: An Encyclopedia of the Music and Art Fair. Bloomsbury Academic. с. 104. ISBN 978-0-313-33057-5. Архів оригіналу за 10 травня 2024 — через Google Books.
- Ronald Helfrich Jnr (5 квітня 2013). I, Ron, eek!: "What Can a Hippie Contribute to our Community?": Culture Wars, Moral Panics, and the Woodstock Festival (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2019.
- ↑ Stop Work Order, липня 1969 (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2019.
- ↑ Letter to Woodstock Ventures (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за липня 12, 2019.
- ↑ Parnelli Innovator Honoree, Father of Festival Sound (англ.). Front of House. Архів оригіналу за 30 вересня 2008. Процитовано 13 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Hopkins, Jerry (1970). Festival! The Book of American Music Celebrations (англ.). New York: Macmillan Publishing. ISBN 978-0-02-580170-7.
- ↑ From Live Peace in Toronto to the Thin End of Wedgies in Soweto (англ.). The Hidden Years. 3rd Ear Music.
- ↑ Peace and Prosperity: How A Three-Day Festival Became A Four-Decade Business (англ.). Т. 121, № 31. Billboard. с. 22. ISSN 0006-2510.
- ↑ Joel Mankower. The oral history of Woodstock (англ.). SUNY Press. с. 278. ISBN 9781438429755. Архів оригіналу за 10 травня 2024.
- ↑ а б Chip Monck: The man who shined light on Woodstock (англ.). Chron [Houston Chronicle]. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 13 липня 2024.
- ↑ а б
- 1634—1699 John J. McCusker: How Much Is That in Real Money? A Historical Price Index for Use as a Deflator of Money Values in the Economy of the United States: Addenda et Corrigendra (PDF) (англ.). Американське антикварне товариство.
- 1700—1799 John J. McCusker: How Much Is That in Real Money? A Historical Price Index for Use as a Deflator of Money Values in the Economy of the United States (PDF) (англ.). Американське антикварне товариство.
- 1800—сьогодення: Федеральний Резервний Банк Міннеаполіса Consumer Price Index, 1800— (англ.).
- ↑ Dowling, Stephen (15 серпня 2019). 50 Facts about Woodstock at 50: Money (англ.). BBC. Архів оригіналу за 15 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи The Woodstock '69 Lineup (англ.). woodstock.com.
- ↑
- 10 Must-Hear Tracks From the Massive New Woodstock Anniversary Box Set (англ.). Billboard.
- 46 Years Ago: Bert Sommer, Woodstock's Forgotten Star (англ.). Diffuser.
- ↑ «Coming Into Los Angeles» Arlo Guthie 1968 (англ.). Los Angeles Times.
- ↑ Joan Baez on 3 Days of Pregnancy and Priggishness at Woodstock (англ.). The New York Times.
- ↑ How Santana Hallucinated Through One of Woodstock's (англ.). The New York Times.
- ↑ Leslie West. Encyclopedia of Popular Music (англ.) (вид. 4th ed. Ed. Colin Larkin.). Oxford Music Online. Oxford University Press.
- ↑ John Fogerty on the Grateful Dead at Woodstock: «They sabotaged our chance in the limelight» (англ.).
- ↑ The Irony of Woodstock: The Celebration of the Age of Aquarius was also the weekend the music turned into money (англ.). Los Angeles Times.
- ↑ а б When Abbie Hoffman interrupted The Who at Woodstock (англ.). Far Out.
- ↑ Abbie Hoffman Dies (англ.). The New York Times.
- ↑ Nicky Hopkins, 50, Studio Keyboardist In Rock Recording (англ.). The New York Times.
- ↑ Day Three, Performer 6: Blood, Sweat, & Tears (англ.). BethelWoods Center for the Arts. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 16 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Crosby, Stills and Nash facts: Members, break-ups, reunions and hit songs of the folk rock supergroup (англ.). goldradiouk.com.
- ↑ Woodstock was a myth. Sha Na Na's Henry Gross, who played before Hendrix, wants to bust it (англ.). Tampa Bay Times.
- ↑ Hendrix and Woodstock: 10 Little Known Factsabout the Performance That Defined the '60s (англ.). Worcester Polytechic Institute. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 15 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ а б Why John Lennon Couldn't Play at Woodstock: 'Our Government Was Not Interested in Having Him' (англ.). Showbiz CheatSheet. 10 січня 2022.
- ↑ Annette Carson (2001). Jeff Beck: Crazy Fingers (англ.). San Francisco: Backbeat Books. с. 96. ISBN 9781617744846.
- ↑ An Unplugged Interview With The Silent- Giant Of The Music Industry -Joe Lala (Інтерв'ю) (англ.). Інтерв'юери: Ray Shasho. Classic Rock Here And Now. 7 жовтня 2011.
- ↑ Johnny Rogan (1997). The Byrds: Timeless Flight Revisited (англ.). Rogan House, London. с. 293. ISBN 978-0-9529540-1-9.
- ↑ Cetera lends voice to SuperPops opener (англ.). The Spokesman-Review. 21 вересня 2008.
- ↑ Ray Manzarek and Robby Krieger Live Chat Log-July 3, 1996. The Doors (Transcript) (англ.). 3 липня 1996. Архів оригіналу за 15 липня 2006.
- ↑ Bob Dylan. Chronicles Volume One (англ.). с. 116. ISBN 978-0-7435-4309-5.
- ↑ а б в г д Passing On Woodstock: Who and Why. Woodstock Story (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021.
- ↑ Why did The Guess Who miss Woodstock?. YouTube (англ.). 26 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 лютого 2024. Процитовано 14 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Original Woodstock Wallkill Poster. Woodstock Story (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2013.
- ↑
- Scott Iwasaki (8 жовтня 2014). It's a Beautiful Day will burst onto the Egyptian Theatre stage. Park Record (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2023.
- Dave Thompson. It's a Beautiful Day – interview with David LaFlamme. Goldmine Magazine (англ.).
- ↑ Album notes for Tommy James and the Shondells: Anthology, pp. 8, 12. Rhino Records Inc.
- ↑ Lauren Moraski (15 серпня 2014). Acts that almost made it to Woodstock. CBS News (англ.).
- ↑ Dave Lewis (1997). Led Zeppelin: The Concert File (англ.). Omnibus Press. ISBN 978-0-7119-5307-9.
- ↑ John Bush. Lighthouse Artist Biography. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2024.
- ↑
- Frank Houston (4 квітня 2000). Joni Mitchell. Salon.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2011.
- Jim Farber (13 серпня 1998). Joni-Come-Lately. Daily News (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2014.
- ↑ Essra Mohawk Dies: Singer-Songwriter Who Performed With Frank Zappa, Jerry Garcia, But Missed Woodstock Was 75 (англ.). Deadline.
- ↑ Poco Performs at Iron Horse. Courant (англ.). 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2021.
- ↑ Woodstock Music and Art Fair. Advanced Placement American History (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2012.
- ↑ About The Rascals. www.therascalsarchives.com (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2019.
- ↑ Marty Angelo (2005–2006). Once Life Matters: A New Beginning (англ.). Impact Publishers. ISBN 0-9618954-4-6.
- ↑ Jeff Dufour (16 березня 2012). Woodstock producer: Roy Rogers, not Hendrix, could have closed. Washington Examiner (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2014.
- ↑ Deriso, Nick (15 серпня 2014). 10 Rock Stars Who Didn't Play Woodstock. Ultimate Classic Rock (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019.
- ↑ Joe Morella & Patricia Barey (1991). Simon & Garfunkel: Old Friends, A Dual Biography. New York: Carol Pub. Group. с. 261. ISBN 1559720891.
- ↑ Spirit: The Best But Most Neglected L.A. Band From the 60's (англ.). jambands.com.
- ↑ Michael Limnios (24 липня 2013). An Interview with drummer Gene Gunnels of Strawberry Alarm Clock: Live life to the fullest without regrets (англ.). Blues.Gr. Архів оригіналу за 25 червня 2021.
- ↑ L. Kent Wolgamott. Drummer on only No. 1 hit to come out of Lincoln dies at 72 (англ.). Lincoln Journal Star. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 14 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ 1969: Woodstock music festival ends (англ.). BBC News.
- ↑ How Woodstock Happened ... Part 3 (англ.). Times Herald-Record.
- ↑ а б в г Woodstock Now & Them (англ.). VH1. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 13 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ 200 000 Thronging To Rock Festival Jam Roads Upstate; 200 000 Bound for Rock Festival Jam Roads, Upstate (англ.). The New York Times.
- ↑ Statement on the Historical and Cultural Significance of the 1969 Woodstock Festival Cite (англ.). Woodstock Preservation Archive. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Harry Shapiro & Caesar Glebbeek (1995). Jimi Hendrix, Electric Gypsy (англ.). Macmillan. с. 384-385. ISBN 978-0-312-13062-6. Архів оригіналу за 10 травня 2024.
- ↑ а б
- 10 Things You May Not Know About Woodstock (англ.). HISTORY.
- 50 Facts about Woodstock (англ.). Musicians Hall of Fame and Musium.
- ↑ People Were Born and Died at Woodstock. Here Are Their Stories (англ.). Time.
- ↑ Joel Makower (1 липня 2009). My search for the Woodstock (англ.). GreenBiz.
- ↑ а б Bernard L. Collier. Tired Rock Fans Begin Exodus (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 13 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ OTD in History... August 15-18, 1969, Woodstock music festival held three days of peace and music (англ.). Medium.
- ↑
- Nightmare in the Catskills (англ.). The New York Times.
- Woodstock 1969: A Story Vastly Bigger Than Editors Realized (англ.). The New York Times.
- ↑ а б Pete Fornatale (2009). Back to the Garden: The Story of Woodstock (англ.). Simon & Schuster. ISBN 9781416591191.
- ↑ Pop Rock Festival Finds New Home (англ.). The New York Times.
- ↑ Simon Warner (травень 2004). Reporting Woodstock: Some contemporary press reflections on the festival. У Andy Bennett (ред.). Remembering Woodstock (англ.). Aldershot, United Kingdom: Ashgate Publishing. ISBN 978-0-7546-0714-4.
- ↑ *Sex, Drugs, Rock 'N Roll in Redneck Country (англ.). The Huffington Post.
- David E. Romm. In His Own Words: The «Record» on Woodstock (англ.). The Times Herald-Record. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 14 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - Woodstock: Celebrating the 40th Anniversary (англ.). The Times Herald-Record. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 15 липня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
- David E. Romm. In His Own Words: The «Record» on Woodstock (англ.). The Times Herald-Record. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ а б в г Upstate New York Counties Thwart a Woodstock Encore (англ.).
- ↑ Woodstock:A Hip Country Town (англ.). The New York Times.
- ↑ а б Music: Remembrances of a Time Past (англ.). The New York Times.
- ↑
- 24 Серпня: Setlist Woodstock '79 - Celebration: Ten Years Later (англ.). Setlist.fm.
- 24—25 Серпня: Setlist Woodstock '79 - Celebration: Ten Years Later (англ.). Setlist.fm.
- ↑ а б в г д Kominicki: I came upon a child of God, he was walking the LIE (англ.). Long Island Business News.
- ↑ Chronology Woodstock Music Art Fair (англ.). woodstockwhisperer.info.
- ↑ а б Woodstock Reunion Show Set for Saturday on L.I. (англ.). The New York Times. 3 вересня 1979.
- ↑ Parr Meadows Yaphank Concert Setlists (англ.). setlift.fm.
- ↑ Fire Sweeps Tower's Lower Floors (англ.). The New York Times. 3 січня, 1982.
- ↑ а б в Revisiting The «Forgotten Woodstock» Of 1989 (англ.). Ultimate Classic Rock.
- ↑ How WOODSTOCK HAPPENED: PART 11 of 12 (англ.). Times Herald-Record.
- ↑ а б в г д е The Forgotten Woodstock: The oral History of Woodstock '89, The Inpromptu Little Festival That Could (англ.). Billboard.
- ↑ June Gelish, 67; Owned Concert Site (англ.). The New York Times.
- ↑ This Time, A Personal Woodstock (англ.). The New York Times.
- ↑ Recalling Woodstock's 20th Anniversary In 1989 — It Was Also Magical, An Essay (англ.). Cape Cod Wave.
- ↑ Despite Hendrix, One Woodstock Fizzles (англ.). The New York Times.
- ↑ а б в 50 facts about Woodstock at 50: Legacy (англ.). BBC.
- ↑
- Woodstock '94 — August 12 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 12 & 13 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 12 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 13 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 13 & 14 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 14 (англ.). setlist.fm.
- Woodstock '94 — August 14 (англ.). setlist.fm.
- ↑ My Name Is Mud: Remembering Woodstock 94, 30 years on (англ.). Mixdown Magazine.
- ↑ Exclusive: Primus' Les Claypool Talks Woodstock '94, 20 Years Later (англ.). Billboard.
- ↑ Green Day: Paper Lanterns / Midnight [Woodstock 1994 25th Anniversary] (англ.). Youtube.
- ↑ а б The «Forgotten» Woodstock? 7 Things You Didn't Know About Woodstock '94 (англ.). 96.9 Wour.
- ↑ Johnny Cash Says He's Out (англ.). The New York Times.
- ↑ Alice in Chains No More? (англ.). Entertainment Weekly.
- ↑ Woodstock in 1994 (англ.). Entertainment Weekly.
- ↑ Woodstock revelers slog home (англ.). The Register-Guard.
- ↑ а б On the Morning After, Memories and Debris of Woodstock '94 (англ.). The New York Times.
- ↑
- Tales from the Turntable: Woodstock '94, a prelude to disaster (англ.). The Daily Campus.
- «Trainwreck» Netflix: Did Anyone Die at Woodstock '99? (англ.). Newsweek.
- ↑ Caillouet C.R; Charles Pantuso. Woodstock '94: A Live Multi-Format Production (Technical report). NHK Enterprises, USA and NHK (Japan Broadcast Corporation).
- ↑ Woodstock '94 MTV Coverage (англ.).
- ↑ Programme Index 1994/08/13 (англ.). BBC Radio 1 England.
Посилання
ред.- woodstock69.com [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |