Мік Джаггер
Сер Мік Джа́ггер (англ. Mick Jagger, повне ім'я Майкл Філіп Джаггер, англ. Michael Philip Jagger; нар. 26 липня 1943, Дартфорд, графство Кент) — англійський рок-музикант, актор, продюсер, вокаліст гурту «The Rolling Stones», засновник і учасник рок-супергурту «SuperHeavy».
Мік Джаггер | |
---|---|
англ. Sir Michael Philip Jagger | |
Mick Jagger | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Майкл Філіпп Джаггер |
Дата народження | 26 липня 1943 (81 рік) |
Місце народження | Дартфорд, Англія |
Роки активності | 1960 — донині |
Громадянство | Велика Британія |
Професія | Вокаліст композитор |
Освіта | Wentworth Primary Schoold, Dartford Grammar Schoold і Лондонська школа економіки та політичних наук |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | гітара губна гармоніка піаніно |
Жанр | Рок Рок-н-рол Блюз |
Колективи | The Rolling Stones, SuperHeavy |
Членство | Little Boy Blue & The Blue Boysd і The Rolling Stones[1] |
Лейбли | Virgin Records, ABKCO Recordsd, Universal Music Group і Rolling Stones Records |
Нагороди | |
Батько | Joe Jaggerd[2] |
Мати | Eva Jaggerd[2] |
У шлюбі з | Б'янка Джаггер[3] і Jerry Halld[4] |
Діти (8 і 9) | Corrina Jaggerd, Karis Jaggerd, Джейд Джаггерd, Elizabeth Jaggerd, James Jaggerd, Georgia May Jaggerd, Gabriel Jaggerd, Lucas Jaggerd і Dev Jaggerd |
Брати, сестри | Chris Jaggerd |
MickJagger.com | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Біографія
ред.Майкл Джаггер народився в сім'ї вчителя: його батько працював викладачем фізкультури, а мати брала участь у роботі асоціації консерваторів. Сам він учився в лондонській школі економіки, хоч школа не представляла ніякого інтересу для Майкла. Єдине, що в школі подобалося — це уроки співу: співати він намагався якомога голосніше — і він одного разу настільки захопився, що відкусив собі кінчик язика. Незабаром він залишив школу. Утворений ним разом з Браяном Джонсом та Кітом Річардсом гурт Rolling Stones набирав усе більшої популярності.
Уперше Мік Джаггер і Кіт Річардс познайомилися на ігровому майданчику. У 1958 році Джаггер став учасником блюзової групи «Little Boy Blue & The Blue Boys». Кіт вступив до школи мистецтв, де познайомився зі старим другом Міка і його колегою по «Little Boy Blue» Діком Тейлором. При черговій зустрічі Майка і Кіта товариші зійшлися на тому, що Кіт повинен пройти прослуховування в «Little Boy Blue & The Blue Boys». У 1961 році Майк Джаггер став Міком Джаггером. До того часу Браян Джонс покинув «The Ramrods», в якій він грав на альт-саксофоні, і переїхав до Лондона. Він влаштувався гітаристом в «Blues Incorporated», мріючи про створення власної групи, куди хотів запросити свого друга і колегу, блюзового піаніста Ієна Стюарта. У «Blues Inc.» Грав і Чарлі Воттс. У кінці року відбулося знайомство Брайана з Міком і Кітом. Вони часто грали разом, ангажуючи також Діка Тейлора та Ієна Стюарта.
У 1962 році в «Jazz News» вперше промайнула назва «Rolling Stones». А 12 липня відбувся перший офіційний виступ групи в лондонському клубі «Marquee». У вересні Дік Тейлор покинув команду. А в грудні Білл Ваймен офіційно приєднався до групи як басист. У січні 1963-го до «Stones» приєднався Чарлі Воттс, змінивши Міка Ейворі.
Образ, створений Джаггером на сцені, унікальний. Його голос, часом грубий, часом жіночний і м'який, товсті губи, хтива посмішка, недвозначні сексуальні рухи на концертах перед багатотисячним натовпом, агресія, енергійність, придуркуватість і кривляння — все це зробило Джаггера популярним рок-фронтменом. Заслуги Джаггера на музичному полі були високо оцінено: до 60-річного ювілею королева Єлизавета II посвятила музиканта в лицарі.
В одному з інтерв'ю Джаггер порівнюючи 1968 і 1998 рік, сказав, що раніше в трійці «Секс, наркотики й рок-н-рол» секс стояв на першому місці, а зараз на його місці наркотики. Співак заявив, що кидає пити, палити й вживати наркотики. Причиною такого рішення стало занепокоєння про власне здоров'я, адже Джаггер уже не молодий. «Я дорожу своїм добрим ім'ям і не бажаю уславитися старою руїною. Адже ми все ще „зірки“, хоч і зі статусом „живих легенд“!» — заявив Мік Джаггер.
Активізм
ред.У 2019 Мік Джаггер підтримав екоактивістів на Венеційському кінофестивалі[5]. Мік висловився:
Я радий, що вони це роблять. Тому що саме вони успадкують планету.
28 лютого 2022 року Мік підтримав Україну в Російському вторгненні в Україну, опублікувавши на своїй сторінці в Facebook посилання на статтю з різними способами допомогти у протидії війні[6].
Дискографія
ред.Альбоми
ред.Фільми за участю Міка Джаггера
ред.- «Нед Келлі» (1970)
- «Вистава» (1970)
- «Схильність» (1997)
- «Втеча з Єлисейських полів» (2001)
- «Мистецтво пограбування» (2019)[7]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ McGovern U. Chambers Concise Biographical Dictionary — Единбург: Chambers Harrap, 2003. — ISBN 978-0-550-10062-7
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Parachute Women: Marianne Faithfull, Marsha Hunt, Bianca Jagger, Anita Pallenberg, and the Women Behind the Rolling Stones
- ↑ https://web.archive.org/web/20021028053921/http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/419374.stm
- ↑ Mick Jagger supports climate change protests on Venice red carpet. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Mick Jagger (28 лютого 2022). Meaningful ways to help Ukraine via Global Citizen. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Міку Джаггеру — 80. Найкращі фільми за участю фронтмена The Rolling Stones
Посилання
ред.Це незавершена стаття про британського співака чи співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |