Біллі Голідей

американська джазова співачка

Бі́ллі Го́лідей (англ. Billie Holiday, справжнє ім'я — Елеонора Феган, англ. Eleanora Fagan, *7 квітня 1915, Балтимор, штат Меріленд — †17 липня 1959, Нью-Йорк) — видатна афроамериканська джазова вокалістка. Будь-яку популярну пісню могла перетворити на шедевр завдяки вільній ритмічній інтерпретації, інструментальному тембру та яскравій емоційності виконання. Сиплуватий через зловживання наркотиками тембр її голосу не був вадою - разом з текстами пісень та неповторною манерою виконання він творив цілісний образ. Кожна пісня Біллі Голідей ставала особистою сповіддю, попри те, що співачка не була авторкою слів і до неї ці тексти побували в репертуарі десятків інших виконавців.

Біллі Голідей
англ. Billie Holiday
Billie Holiday 1949 b.jpg
Ім'я при народженні англ. Eleanora Fagan[1][2]
Прізвисько Lady Day
Псевдо Lady Day[3] і Billie Holiday[2]
Народилася 7 квітня 1915(1915-04-07)
Балтимор
Померла 17 липня 1959(1959-07-17) (44 роки)
Нью-Йорк
·цироз печінки
Поховання Saint Raymonds Cemeteryd
Країна US flag 49 stars.svg США
Національність афроамериканці[4]
Місце проживання
Діяльність співачка
Знання мов англійська[5]
Членство Billie Holiday and her Orchestrad і Teddy Wilson and his Orchestrad
Роки активності з 1933
Жанр джаз[6][7], Jazz bluesd[8], балада[9][10][11], Свінг (музика)[12][13][14], vocal jazzd[15][16][17] і блюз
Magnum opus God Bless the Child[d]
Конфесія католицтво[18]
Батько Clarence Holidayd
У шлюбі з Joe Guyd
Нагороди
IMDb nm0390507
Сторінка в Інтернеті billieholiday.com

Ім'я «Біллі» Елеонора запозичила у популярної акторки Біллі Доув, котрою захоплювалася в підлітковому віці. Для сцени переробила прізвище батька (Hallyday). Від відомого джазмена і свого коханого Лестера Янга Біллі отримала прізвисько «Lady Day».

ЖиттєписРедагувати

Росла в бідному чорному кварталі, дитиною стала жертвою насильства, була поміщена в притулок. Музичної освіти не одержала. Здібності успадкувала від батька, що деякий час грав на гітарі в оркестрі Флетчера Хендерсона. Змушена була в ранньому віці заробляти гроші. В 14 років приїхала в Нью-Йорк, почала співати в нічних клубах, але разом з матір'ю була заарештована за проституцію.

Голідей випадково почув у клубі на 133-й вулиці продюсер Джон Хеммонд та в 1933 році організував запис на платівку з Бенні Гудменом (Your Mother's Son-In-Law, Riffin', The Scotch). В 1935-36 році Голідей записувала платівки з Тедді Уілсоном, Баком Клейтоном, Джонні Ходжесом, Риємо Елдріджем, Лестером Янгом, знімалася з оркестром Дюка Еллінгтона в кінофільмі «Чорна симфонія». В 1937 році співала в біг-бендах Каунта Бейсі й Арті Шоу, в оркестрі якого з вини амбіційного керівника постійно відчувала себе людиною другого сорту.

До 1939 року Біллі Голідей стала зіркою, співала в нічних клубах Гарлема, у січні 1944 року дала сольний концерт у Метрополітен-опера. Її хіти — Fine And Mellow, Strange Fruit, Lover Man, Porgy, Good Morning Headache, Now Or Never.

Холідей знімалася в кінофільмі «Новий Орлеан» (1946). В 1956 році вийшла автобіографія Lady Sings The Blues, за якою в 1975 році був поставлений однойменний фільм (Голідей зіграла Даяна Росс).

Наркотична залежністьРедагувати

Незадоволеність особистим життям, нерозбірливість у виборі друзів часто приводили до нервових зривів, Голідей шукала порятунку в алкоголі й наркотиках, які іноді підсилювали емоційність, але робили поведінку непередбачуваною. В 1947 році Голідей була заарештована й рік провела в реабілітаційному центрі Західної Вірджинії. Коли вона з'явилась у наступному році в Карнегі-холі, їй здалось, що люди прийшли не слухати її, а побачити сколоті руки (тому виступала завжди в довгих рукавичках). Надалі ділила час між сценою й лікарнями, кілька разів з величезним успіхом гастролювала в Європі. Найкращі записи останніх років найчастіше ставали розповідями про її життя - Don't Explain, Ain't Nobody's Business, Fine And Mellow, You've Changed. 31 травня 1959 року Голідей у важкому стані доставили в клініку (серцевий напад і цироз печінки), причому там же заарештували за зберігання наркотиків.

ДискографіяРедагувати

Біллі Голідей співпрацювала з чотирма лейблами:

  • Columbia Records (1933—1942, 1958)
  • Commodore Records (1939, 1944)
  • Decca Records (1944—1950)
  • Verve Records (1952—1959)

Студійні записиРедагувати

(Подається скорочено)

Збірники:

  • Lady Day: The Complete Billie Holiday on Columbia (1933—1944)
  • The Complete Commodore Recordings (1939, 1944)
    • For collectors not interested in non-released studio takes, The Commodore Master Takes features only the released versions of Holiday's Commodore recordings.
  • The Complete Decca Recordings (1944—1950)
  • The Complete Billie Holiday on Verve (1945—1959)

Інші записи:

  • Lady in Satin (Columbia, 1958)
  • New Orleans: Original Motion Picture Soundtrack (1946) (Giants of Jazz, 1983)
  • The Sound of Jazz (Columbia, 1958)

Записи живого виконання (подається скорочено)Редагувати

Збірка від лейблу The Columbia:

  • Записи з оркестром Каунта Бейсі (1937)
  • Записи з оркестром Бенні Гудмана (1939),
  • Виступ 1944 на Esquire Jazz Concert.

Збірка від лейблу Verve Records:

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати