Пізнє шоу з Девідом Леттерманом

Пізнє шоу з Девідом Леттерманом (англ. Late Show with David Letterman) — американська телепередача, нічне ток-шоу на телеканалі CBS, ведучим якого був відомий тележурналіст Девід Леттерман.

Пізнє шоу з Девідом Леттерманом
Late Show with David Letterman
Типток-шоу
Телеканал(и)США CBS
Україна 1+1 (1999-2014)
Україна Новий канал (2004-2015)
Україна ICTV (2010-2014)
Жанрвечірнє ток-шоуd
ВедучийДевід Леттерман
Тривалість серії62 хв (+реклама)
Тривалість62 хв.
КомпаніяWorldwide Pantsd
Керівник проєктуДевід Леттерман
Виконавчий продюсерRobert Mortond
У головних роляхПол Шаффер
CBS Orchestrad
Текст за кадромBill Wendelld і Alan Kalterd
КомпозиторПол Шаффер
Країна-виробникСША США
Мова оригіналуанглійська
Перша поява30 серпня 1993
Перший показ20 травня 2015 — 20 травня 2015
Кількість сезонів22
Кількість серій4 263
ПослідовникThe Late Show with Stephen Colbert
Схожі передачіThe Late Show with Stephen Colbert
Посилання

Історія

ред.
 
Перша леді США Мішель Обама під час інтерв'ю з Девідом Леттерманом

Перший випуск вийшов в ефір 30 серпня 1993 року[1] і був створений компанією Леттермана, Worldwide Pants Incorporated. Музичний керівник шоу — Пол Шаффер, головний сценарист — Метт Робертс, диктор — Алан Калтер. Передача неодноразово визнавалася найпопулярнішим нічним ток-шоу в країні. В 2009 році телепередача отримала прибуток від реклами у 271 млн доларів США.[2]

На більшій частині території США телепередача виходила в ефір о 23 годині 35 хвилин за східним/тихоокеанським часом, а записувалася з понеділка по середу в 16:30 і по четвергах о 15:30 і 18:00. Другий записаний в четвер епізод зазвичай транслювався у п'ятницю того ж тижня.[3]

У 2002 році телепередача посіла сьоме місце в списку П'ятдесят найкращих телешоу всіх часів за версією TV Guide.[4] CBS мала контракт з Worldwide Pants Incorporated на продовження випуску шоу до 2014 року.[5] У квітні 2014 року Девід Леттерман заявив, що 2015 рік стане останнім для нього як ведучого, а його місце займе Стівен Кольбер.[6] Останній випуск шоу з'явився на екранах 20 травня 2015 року.[7] З 8 вересня 2015 канал CBS почав транслювати Пізнє шоу зі Стівеном Кольбером.

Нагороди

ред.

Телепередача 16 разів поспіль номінувалася на Прайм-тайм премію «Еммі» в категорії «Найкраще вар'єте, музична або комедійна програма» з сезону 1993-1994 по 2008-2009, при цьому шоу отримало 6 нагород. З 2010 року передача не номінувалася.[8]

Трансляція в Україні

ред.

Шоу проходив на телеканалі 1+1, Новий канал та ICTV з українським субтитром.

Примітки

ред.
  1. Late Night with David Letterman / Late Show with David Letterman [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] from the Museum of Broadcast Communications
  2. Steinberg, Brian (1 березня 2010). Leno's Triumphant Return to Late Night May No Longer Matter. AdAge.com (infographic). Advertising Age. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2012. Late Show with David Letterman – $271m; The Tonight Show – $175.9m; Jimmy Kimmel Live – $138.1m; The Daily Show – $52.4m; The Colbert Report – $41.8m; Chelsea Lately – $40.7m; Lopez Tonight – $9.1m
  3. When the hell does Letterman tape his shows?. TV Squad. 3 квітня 2006. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 15 травня 2011.
  4. TV Guide Names Top 50 Shows. Архів оригіналу за 2 серпня 2002. Процитовано 2 жовтня 2015.
  5. CBS ANNOUNCES NEW CONTRACT EXTENSIONS WITH LATE NIGHT STARS DAVID LETTERMAN AND CRAIG FERGUSON THROUGH 2014. Press release. CBS Corporation. 3 квітня 2012. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 19 жовтня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |7= (довідка)
  6. Stephen Colbert will succeed David Letterman as host of 'Late Show'. The Verge. 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  7. Review: David Letterman Says Goodbye, With Self-Mockery and a Little Mush. New York Times. 21 травня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  8. Conan O'Brien Ousts Jay Leno and David Letterman from Emmys". Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2015.

Посилання

ред.