В перший час Nevermind не отримував великої кількості оглядів від преси, а багато видань і зовсім проігнорували альбом. Через місяці після його випуску і після того, як «Smells Like Teen Spirit» отримав широку ротацію на радіо і телебаченні, друковані ЗМІ «схаменулися», щоб написати про феномен, яким став альбом. До цього моменту більша частина уваги впала на Кобейна, а не на сам альбом. Перші огляди, надруковані до «істерії» навколо альбому, були в основному позитивними[1]. Карен Шомер з The New York Times писала: «З цим альбомом Nirvana, звичайно, досягла успіху. В альбомі є достатня кількість загадкових текстур, мінливих настроїв, інструментальних уривків і винахідливої гри слів, щоб забезпечити собі розвагу на довгі години». Шомер завершила: «Nevermind є більш досвідченим і прискіпливим продуктом, ніж роботи їхніх колег по цеху, на кшталт Dinosaur Jr. і Mudhoney, які досі не запропонували нічого подібного»[2].