Вікіпедія

Абелізаврові

родина викопних плазунів
(Перенаправлено з Abelisauridae)

Abelisauridae — викопна родина тероподних динозаврів. Двоногі хижаки середніх і великих розмірів. Передні кінцівки редуковані, як у тиранозаврових, черепи короткі.

Абелізаврові
Період існування: середня юра-пізня крейда, 170–66 млн р. т.
Реконструкція скелета Aucasaurus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Клада: †Abelisauria
Родина: †Абелізаврові (Abelisauridae)
Бонапарте та Новас, 1985
Типовий вид
†Abelisaurus comahuensis
Бонапарте та Новас, 1985
Клади
Вікісховище: Abelisauridae

Найбільше різноманіття мали протягом крейдового періоду на південному суперконтиненті Гондвана. Їхні рештки знайдені на територіях Європи, континентальної Африки, Південної Америки, Індії та Мадагаскарі. Найдавніший відомий абелізавровий жив у ранній середній юрі, і декілька видів існували в маастрихті наприкінці мезозою.

В кінці крейдового періоду були найбільшими наземними хижаками у більшості світу: Південній Америці, Африці, Європі й Індії[2]. У Північній Америці й Азії таку нішу займали тиранозаврові[3], а південно-східній Бразилії крокодилоподібні Baurusuchidae[4].

Опис

ред.
 
Відтворений вигляд карнотавра.

Як і більшість тероподів, абелізаврові були м'ясоїдними двоногими.

Розміром від 3,4 м і вагою 240 кг (екземпляр LPRP/USP L0020)[5] до 8,9±0,3 м довжини (Pycnonemosaurus). Найбільші абелізаврові важили близько 2 тонн[6]. Genusaurus був завдовжки 3,6 м, Carnotaurus — 7,8±0,3 м, Abelisaurus — 7,4±0,7 м, Ekrixinatosaurus — 7,4±0,8 м. Протягом еволюції, максимальна довжина абелізаврових поступово збільшувалась[7]. Найбільших своїх розмірів досягли вже в середині крейдового періоду[6].

Як мінімум деякі види абелізаврових різних розмірів співіснували. Ймовірно, малі, середні та великі види займали різні екологічні ніші[8].

Серед збережених примітивних рис, порівняно з тиранозавровими: лускате покриття і відносно малий мозок[9].

Відбитки шкіри Carnotaurus єдині відомі серед не-тетанурів і найповніше збереглися серед усіх тероподів[10].

Передні лапи сильно зменшені — ліктьові кістки і променеві кістки практично не більші за зап'ястя. Дуже сильне зменшення передніх кінцівок було притаманне також тиранозавровим, але відрізняються анатомічно й функціонально (наприклад, інший простір можливих рухів). Гадані функції рук тиранозаврових не підходять абелізавровим, і можливо, що руки абелізаврових не мали жодної функції[11]. На відміну від решти непташиних тероподів з редукованими руками, абелізаврові зберегли відносно розвинений скапулокоракоїд[8][12].

Відносно короткі й кремезні задні кінцівки вказують, що абелізаврові були повільніші за інших тероподів таких самих розмірів. Проте, якщо їхньою головною здобиччю були повільні завроподи, в них не було потреби бути швидкими[13].

У деяких видів кістки тазу з порожнинами[14].

Як у всіх непташиних тероподів, під час онтогенезу росли циклічно, з періодами сповільненого або призупиненого росту. Ріст зупинявся у зрілому віці[15].

Череп

ред.

Черепи сильні, високі й широкі. Зуби товсті. Можливо, високі черепи й міцна шия це пристосування для стилю полювання, наприклад, тривалого контакту з жертвою[16].

Передщелепна кістка має 4 зуби, верхньощелепна від 12 (Carnotaurus) до >20 (Rugops), нижньощелепна кістка від 12 (екземпляр з формації Ламета[en]) до 19 (Ekrixinatosaurus). Зуби мають доволі характерні риси, які дозволяють ідентифікувати їх приналежність до родини[2].

Хоча б частково, будова черепної коробки і її внутрішньої поверхні досліджені у Viavenator, Majungasaurus, Abelisaurus, Aucasaurus, Carnotaurus[16] і Niebla[8].

Порівняно з Majungasaurus, клаптики (flocculi) у Viavenator та Aucasaurus помітно видовжені. Це дозволяє припустити, що південноамериканські абелізаврові мали швидші рухи голови та складнішу систему стабілізації погляду, ніж африканські. Можливо, у них були відмінності у полюванні[16].

Загальна будова внутрішнього вуха вивчених абелізаврових мало відрізняється від будови в інших тероподів середніх розмірів. Діапазон чутних частот, ймовірно, був вужчий, ніж у тиранозаврових[16].

Поширення

ред.

Рештки знайдені на територіях Європи (Франція, Угорщина, Португалія, Іспанія, Румунія), Азії (Саудівська Аравія, Індія), Африки (Мадагаскар, Єгипет, Лівія, Марокко, Нігер) і Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Колумбія)[17].

Перші абелізаврові були невеликими хижаками порівняно зі спинозавровими і кархародонтозавровими сусідами. У пізній крейді родина вже була досить поширена у Гондвані (південний суперконтинент). У північній півкулі вони, ймовірно, були або обмежені лише Європою або були рідкісними[18].

Після вимирання згаданих двох груп тетанурів в кінці турону (пізня крейда, близько 90 млн років тому), абелізаврові стали найбільшими хижаками своїх ареалів[19]. Клада включає найбільших хижаків Південної Америки, Індії, Мадагаскару і Європи в пізній крейді.

Приблизно 100-90 млн років тому Гондвана розділилася на Африку, Південну Америку, Індо-Мадагаскар і Австрало-Антарктику, тож в пізній крейді існували кілька гілок абелізаврових: південноамериканські Furileusaura; Індо-Мадагаскарські Majungasaurus, Indosaurus і Rajasaurus; європейська гілка, яка включає Arcovenator; африканська гілка, яка включає Chenanisaurus[9].

За статистикою, рештки абелізаврових зустрічаються на віддалених від моря територіях частіше, ніж рештки кархародонтозаврових і, можливо, спинозаврових[17].

Філогенія

ред.

Є сестринською групою для Noasauridae.

Кладограма абелізаврових згідно з авторами опису Viavenator 2016 року[20]:

Abelisauridae
 

Kryptops

 
 
 

Rugops

 
 
Majungasaurinae
 
 

Genusaurus

 
 

Arcovenator

 
 
 
 

Rajasaurus

 
 

Indosaurus

 
 

Majungasaurus

 
 
 
Brachyorostra
 

Xenotarsosaurus

 
 
 
 

Dahalokely

 
 

Rahiolisaurus

 
 
 
 
 

Ilokelesia

 
 
 

Ekrixinatosaurus

 
 

Skorpiovenator

 
 
 
Furileusaura
 

Pycnonemosaurus

 
 

Quilmesaurus

 
 

Viavenator

 
 
 

Carnotaurus

 
Abelisaurinae
 

Aucasaurus

 
 

Abelisaurus

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Історія вивчення

ред.

Таксон запропонували Бонапарте і Новас (1985), щоб виокремити пізньокрейдового Abelisaurus. Список відомих абелізаврових швидко збільшувався, до групи включили: Carnotaurus (Бонапарте та інші, 1990), Xenotarsosaurus (Мартінез та інші, 1986), Indosaurus (пізня крейда Індії; von Huene and Matley, 1933; Chatterjee, 1978; Bonaparte and Novas, 1985; Bonaparte, 1991), Majungasaurus (кампанський ярус Мадагаскару; Lavocat, 1955; Bonaparte; 1991; Sampson et al., 1996).

Список родів
Рід Рік віднесення до родини Країни, в яких знайдені рештки Стратиграфічний підрозділ Відомі на сьогодні рештки Примітки
Abelisaurus 1985 Аргентина ранній маастрихт майже повний череп [21]
Carnotaurus 1985 Аргентина кампан—маастрихт майже повний скелет [22]
Xenotarsosaurus 1986 Аргентина сеноман[23] неповна задня кінцівка, кілька хребців [24]
Indosaurus 1986[24]. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром[21] Індія маастрихт[25] кістка черепа [26]
Indosuchus 1991[24]. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром[21] Індія маастрихт[25] частина черепа [26]
Tarascosaurus 1991 [9]
Majungasaurus 1996. У 1985 було припущення про приналежність до абелізаврових. Мадагаскар кампан багато фрагментарних особин різної зрілості, які в сукупності дають неповний скелет, майже повний череп [27]
Aucasaurus 2002 Аргентина кампан майже повний скелет став другим після Carnotaurus (1985) абелізавровим зі збереженими передніми кінцівками, а також вперше надав рештки нижньої частини ніг[28]
Pycnonemosaurus 2002 Бразилія турон-сантон, 93.9 — 83.6 млн років тому [29]
Ilokelesia 2003[30] Аргентина альб-сеноман фрагментарний скелет [31]
Rajasaurus 2003 Індія маастрихт неповний скелет; нині втрачені фрагменти Lametasaurus (Matley, 1923), можливо, насправді належали Rajasaurus [32]
Rugops 2004 Нігер сеноман можливо, не входить в родину
Ekrixinatosaurus 2004 Аргентина альб-сеноман фрагментарний скелет [33]
Vitakridrinda 2006 [9]
Quilmesaurus 2007 Аргентина кампан-маастрихт [34]
Skorpiovenator 2008 Аргентина пізній сеноман—ранній турон майже повний скелет [35]
Kryptops 2008 Нігер апт–альб, 112 млн років тому кілька фрагментарних скелетів [36] можливо, не входить в родину
Rahiolisaurus 2010 Індія маастрихт багато фрагментарних скелетів, що належать особинам різної зрілості [37]
Eoabelisaurus 2012 Аргентина середня юра, близько 163 млн р. т. майже повний скелет [38]
Arcovenator 2014 Франція пізній кампан голотип: частини черепа, зуби, хребці, гомілкові кістки; паратип: зуби і хребці пролив світло на те, як абелізаврові розповсюждувалися протягом свого існування[39]
Dahalokely 2016. З часу опису в 2013 розглядався, як ноазавровий[20]. Мадагаскар турон, бл. 90 млн років тому неповний осьовий скелет [40]
Viavenator 2016 Аргентина сантон фрагментарний скелет [20]
Genusaurus 2016 [20]
Chenanisaurus 2017 Марокко пізній маастрихт нижньощелепна кістка перший відомий абелізавровий з пізньої крейди Африки[9]
Genyodectes 2017 можливо, не входить в родину[9]
Thanos 2018 [41]
Tralkasaurus 2019 Аргентина середній сеноман - ранній турон, бл. 97-93 млн р. т. верхньощелепна кістка, хребці, фрагменти тазу відносно малий за розмірами[42]
Spectrovenator 2020 Бразилія пізній баремський вік - ранній аптський вік майже повний скелет перший ранньокрейдовий абелізавровий відомий за повним черепом[43]
Niebla 2020 Аргентина маастрихтський вік фрагментарний скелет [8]
Llukalkan 2021 Аргентина сантон неповний череп [44]
Kurupi 2021 Бразилія маастрихтський вік три хвостові хребці і частковий тазовий пояс [45]
Elemgasem 2022 Аргентина пізній турон — ранній коньяк фрагментарний скелет [46]


Посилання

ред.


Примітки

ред.
  1. ↑ Tortosa, Thierry; Buffetaut, Eric; Vialle, Nicolas; Dutour, Yves; Turini, Eric; Cheylan, Gilles (2014). A new abelisaurid dinosaur from the Late Cretaceous of southern France: Palaeobiogeographical implications. Annales de Paléontologie. 100: 63—86. doi:10.1016/j.annpal.2013.10.003.
  2. ↑ а б Hendrickx, Christophe; Tschopp, Emanuel; Ezcurra, Martín d. (April 2020). Taxonomic identification of isolated theropod teeth: The case of the shed tooth crown associated with Aerosteon (Theropoda: Megaraptora) and the dentition of Abelisauridae. Cretaceous Research. 108: 104312. doi:10.1016/j.cretres.2019.104312.
  3. ↑ [Holtz Jr., Thomas R. (2012). Theropods. У Brett-Surman, M. K.; Holtz Jr., Thomas R.; Farlow, James O. (ред.). The complete dinosaur (вид. 2nd). Indiana University Press, Bloomington., розділ „Early Theropods: Coelophysoids, Dilophosaurids, Ceratosaurs, Spinosauroids, and Carnosaurs“
  4. ↑ Montefeltro, F. C., Lautenschlager, S., Godoy, P. L., Ferreira, G. S., & Butler, R. J. (2019). A unique predator in a unique ecosystem: modelling the apex predator from the Late Cretaceous crocodyliform-dominated fauna in Brazil. DOI:10.1101/843334
  5. ↑ Delcourt, Rafael; Langer, Max Cardoso (2022). A Small Abelisaurid Caudal Vertebra from the Bauru Basin (Late Cretaceous, Brazil) Adds Information About the Diversity and Distribution of Theropods in Central South America. SSRN Electronic Journal. doi:Delcourt, Rafael and Langer, Max Cardoso, A Small Abelisaurid Caudal Vertebra from the Bauru Basin (Late Cretaceous, Brazil) Adds Information About the Diversity and Distribution of Theropods in Central South America. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=4084409 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4084409. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)
  6. ↑ а б Chiarenza, Alfio Alessandro; Cau, Andrea (29 лютого 2016). A large abelisaurid (Dinosauria, Theropoda) from Morocco and comments on the Cenomanian theropods from North Africa. PeerJ. 4: e1754. doi:10.7717/peerj.1754.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. ↑ Grillo, Orlando Nelson; Rafael Delcourt (2017). Allometry and body length of abelisauroid theropods: Pycnonemosaurus nevesi is the new king. Cretaceous Research. 69: 71—89. doi:10.1016/j.cretres.2016.09.001. ISSN 0195-6671. шаблон
  8. ↑ а б в г Aranciaga Rolando, Mauro; Cerroni, Mauricio A.; Garcia Marsà, Jordi A.; Agnolín, Federico l.; Motta, Matías J.; Rozadilla, Sebastián; Brisson Eglí, Federico; Novas, Fernando E. (October 2020). A new medium-sized abelisaurid (Theropoda, Dinosauria) from the late cretaceous (Maastrichtian) Allen Formation of Northern Patagonia, Argentina. Journal of South American Earth Sciences: 102915. doi:10.1016/j.jsames.2020.102915. шаблон
  9. ↑ а б в г д е Longrich, Nicholas R.; Xabier Pereda-Suberbiola, Nour-Eddine Jalil, Fatima Khaldoune, Essaid Jourani (2017). An abelisaurid from the latest Cretaceous (late Maastrichtian) of Morocco, North Africa. Cretaceous Research. 76: 40—52. doi:10.1016/j.cretres.2017.03.021. ISSN 0195-6671.
  10. ↑ Hendrickx, Christophe; Bell, Phil R. (December 2021). The scaly skin of the abelisaurid Carnotaurus sastrei (Theropoda: Ceratosauria) from the Upper Cretaceous of Patagonia. Cretaceous Research. 128: 104994. doi:10.1016/j.cretres.2021.104994.
  11. ↑ Gianechini, Federico A.; Apesteguía, Sebastián; Landini, Walter; Finotti, Franco; Juárez Valieri, Rubén; Zandonai, Fabiana (May 2015). New abelisaurid remains from the Anacleto Formation (Upper Cretaceous), Patagonia, Argentina. Cretaceous Research. 54: 1—16. doi:10.1016/j.cretres.2014.11.009.
  12. ↑ Burch, Sara H. (October 2017). Myology of the forelimb of Majungasaurus crenatissimus (Theropoda, Abelisauridae) and the morphological consequences of extreme limb reduction. Journal of Anatomy. 231 (4): 515—531. doi:10.1111/joa.12660.
  13. ↑ Thomas R. Holtz Jr. 2012, розділ «Theropod Locomotion»
  14. ↑ Brum, Arthur Souza; Machado, Elaine Batista; Campos, Diogenes de Almeida; Kellner, Alexander Wilhelm Armin (May 2016). Morphology and internal structure of two new abelisaurid remains (Theropoda, Dinosauria) from the Adamantina Formation (Turonian – Maastrichtian), Bauru Group, Paraná Basin, Brazil. Cretaceous Research. 60: 287—296. doi:10.1016/j.cretres.2015.11.013.
  15. ↑ Canale, Juan I.; Cerda, Ignacio; Novas, Fernando E.; Haluza, Alejandro (July 2016). Small-sized abelisaurid (Theropoda: Ceratosauria) remains from the Upper Cretaceous of northwest Patagonia, Argentina. Cretaceous Research. 62: 18—28. doi:10.1016/j.cretres.2016.02.001.
  16. ↑ а б в г Paulina-Carabajal, Ariana; Leonardo Filippi (2017). Neuroanatomy of the abelisaurid theropod Viavenator: The most complete reconstruction of a cranial endocast and inner ear for a South American representative of the clade. Cretaceous Research. doi:10.1016/j.cretres.2017.06.013. ISSN 0195-6671.
  17. ↑ а б Sales, Marcos A. F.; Lacerda, Marcel B.; Horn, Bruno L. D.; de Oliveira, Isabel A. P.; Schultz, Cesar L.; Bibi, Faysal (1 лютого 2016). The “χ” of the Matter: Testing the Relationship between Paleoenvironments and Three Theropod Clades. PLOS ONE. 11 (2): e0147031. doi:10.1371/journal.pone.0147031.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Rauhut, Oliver W.M.; Pol, Diego (листопада 2021). New theropod remains from the Late Jurassic Cañadón Calcáreo formation of Chubut, Argentina. Journal of South American Earth Sciences. 111: 103434. doi:10.1016/j.jsames.2021.103434.
  19. ↑ Thomas R. Holtz Jr. 2012, «With the extinction of those two tetanurine groups, however, abelisaurids seem to have come into their own.»
  20. ↑ а б в г Filippi, Leonardo S.; Méndez, Ariel H.; Juárez Valieri, Rubén D.; Garrido, Alberto C. (June 2016). A new brachyrostran with hypertrophied axial structures reveals an unexpected radiation of latest Cretaceous abelisaurids. Cretaceous Research. 61: 209—219. doi:10.1016/j.cretres.2015.12.018.
  21. ↑ а б в Bonaparte, J. F. and F. E. Novas. 1985. Abelisaurus comahuensis, n.g., n.sp., Carnosauria del Crétacico Tardio de Patagonia. Ameghiniana 21:259-265. Translation by Matthew Carrano, SUNY at Stony Brook, 1998.
  22. ↑ Bonaparte, José F.; Novas, Fernando E.; Coria, Rodolfo A. (1990). Carnotaurus sastrei Bonaparte, the horned, lightly built carnosaur from the Middle Cretaceous of Patagonia (PDF). Contributions in Science. Natural History Museum of Los Angeles County. 416. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2010. Процитовано 2 вересня 2016.
  23. ↑ Про геологічну формацію решток Xenotarsosaurus на paleobiodb.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  24. ↑ а б в J. F. Bonaparte. 1991. The Gondwanian theropod families Abelisauridae and Noasauridae. Historical Biology 5(1):1-2
  25. ↑ а б Про геологічну формацію решток Indosaurus та Indosuchus на paleobiodb.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  26. ↑ а б S. Chatterjee, 1978, «Indosuchus and Indosaurus, Cretaceous carnosaurs from India», Journal of Paleontology 52(3): 570—580
  27. ↑ Krause, David W.; Sampson, Scott D.; Carrano, Matthew T.; O'Connor, Patrick M. (2007). Overview of the history of discovery, taxonomy, phylogeny, and biogeography of Majungasaurus crenatissimus (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Madagascar. У Sampson, Scott D.; Krause, David W. (ред.). Majungasaurus crenatissimus (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Madagascar. Society of Vertebrate Paleontology Memoir 8. с. 1—20.
  28. ↑ Coria, Rodolfo A.; Chiappe, Luis M.; Dingus, Lowell (8 липня 2002). A new close relative of Bonaparte 1985 (Theropoda: Abelisauridae) from the Late Cretaceous of Patagonia. Journal of Vertebrate Paleontology. 22 (2): 460—465. doi:10.1671/0272-4634(2002)022[0460:ANCROC]2.0.CO;2.
  29. ↑ Pycnonemosaurus на paleobiodb.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  30. ↑ paleobiodb.org [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] посилаючись на RAUHUT, O.W.M. 2003. The Interrelationships and Evolution of Basal Theropod Dinosaurs. Special Papers in Palaeontology, 69, 1-213.
  31. ↑ Rodolfo A. Coria, Leonardo Salgado. A Basal Abelisauria Novas, 1992 (Theropoda-Ceratosauria) from the Cretaceous of Patagonia, Argentina. (December 1998.) Lisbon. Gaia Nº 15. Pp. 89–102
  32. ↑ Wilson, J.A., Sereno, P.C., Srivastava, S., Bhatt, D.K., Khosla, A. and Sahni, A. (2003). «A new abelisaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Lameta Formation (Cretaceous, Maastrichtian) of India.» [Архівовано 18 лютого 2012 у Wayback Machine.] (PDF) Contributions from the Museum of Paleontology University of Michigan, 31(1): 1-42.
  33. ↑ Coria, Rodolfo A; Currie, Philip J; Carabajal, Ariana Paulina (September 2006). A new abelisauroid theropod from northwestern Patagonia. Canadian Journal of Earth Sciences. 43 (9): 1283—1289. doi:10.1139/e06-025.
  34. ↑ Quilmesaurus на paleobiodb.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  35. ↑ Canale, Juan I.; Scanferla, Carlos A.; Agnolin, Federico L.; Novas, Fernando E. (5 грудня 2008). New carnivorous dinosaur from the Late Cretaceous of NW Patagonia and the evolution of abelisaurid theropods. Naturwissenschaften. 96 (3): 409—414. doi:10.1007/s00114-008-0487-4.
  36. ↑ Sereno, Paul C.; Brusatte, Stephen L. (January 2008). Basal Abelisaurid and Carcharodontosaurid Theropods from the Lower Cretaceous Elrhaz Formation of Niger. Acta Palaeontologica Polonica. 53 (1): 15—46. doi:10.4202/app.2008.0102.
  37. ↑ Novas, Fernando E., Chatterjee, Sankar, Rudra, Dhiraj K., Datta, P.M. (2010). «Rahiolisaurus gujaratensis, n. gen. n. sp., A New Abelisaurid Theropod from the Late Cretaceous of India[недоступне посилання]» in: Saswati Bandyopadhyay (ed.): New Aspects of Mesozoic Biodiversity. Springer Berlin / Heidelberg. pp. 45–62. DOI:10.1007/978-3-642-10311-7. ISBN 978-3-642-10310-0.
  38. ↑ Pol, Diego; Rauhut, Oliver W. M. (22 серпня 2012). A Middle Jurassic abelisaurid from Patagonia and the early diversification of theropod dinosaurs. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 279 (1741): 3170—3175. doi:10.1098/rspb.2012.0660.
  39. ↑ Tortosa, Thierry; Buffetaut, Eric; Vialle, Nicolas; Dutour, Yves; Turini, Eric; Cheylan, Gilles (January 2014). A new abelisaurid dinosaur from the Late Cretaceous of southern France: Palaeobiogeographical implications. Annales de Paléontologie. 100 (1): 63—86. doi:10.1016/j.annpal.2013.10.003.
  40. ↑ Farke, Andrew A.; Sertich, Joseph J. W.; Butler, Richard J. (18 квітня 2013). An Abelisauroid Theropod Dinosaur from the Turonian of Madagascar. PLoS ONE. 8 (4): e62047. doi:10.1371/journal.pone.0062047.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ Delcourt, Rafael; Vidoi Iori, Fabiano (2018). A new Abelisauridae (Dinosauria: Theropoda) from São José do Rio Preto Formation, Upper Cretaceous of Brazil and comments on the Bauru Group fauna. Historical Biology.
  42. ↑ Cerroni, M.A.; Motta, M.J.; Agnolín, F.L.; Aranciaga Rolando, A.M.; Brissón Egli, F.; Novas, F.E. (March 2020). A new abelisaurid from the Huincul Formation (Cenomanian-Turonian; Upper Cretaceous) of Río Negro province, Argentina. Journal of South American Earth Sciences. 98: 102445. doi:10.1016/j.jsames.2019.102445. шаблон
  43. ↑ Zaher, Hussam; Pol, Diego; Navarro, Bruno A.; Delcourt, Rafael; Carvalho, Alberto B. (12 October 2020). An Early Cretaceous theropod dinosaur from Brazil sheds light on the cranial evolution of the Abelisauridae. Comptes Rendus Palevol (6). doi:10.5852/cr-palevol2020v19a6. шаблон
  44. ↑ Gianechini, Federico A.; Méndez, Ariel H.; Filippi, Leonardo S.; Paulina-Carabajal, Ariana; Juárez-Valieri, Rubén D.; Garrido, Alberto C. (30 березня 2021). A New Furileusaurian Abelisaurid from La Invernada (Upper Cretaceous, Santonian, Bajo De La Carpa Formation), Northern Patagonia, Argentina. Journal of Vertebrate Paleontology: e1877151. doi:10.1080/02724634.2020.1877151.
  45. ↑ Iori, Fabiano Vidoi; Ismael de Araújo-Júnior, Hermínio; Simionato Tavares, Sandra A.; da Silva Marinho, Thiago; Martinelli, Agustín G. (September 2021). New theropod dinosaur from the late Cretaceous of Brazil improves abelisaurid diversity. Journal of South American Earth Sciences: 103551. doi:10.1016/j.jsames.2021.103551.
  46. ↑ Baiano, Mattia A.; Pol, Diego; Bellardini, Flavio; Windholz, Guillermo J.; Cerda, Ignacio A.; Garrido, Alberto C.; Coria, Rodolfo A. (вересня 2022). Elemgasem nubilus : a new brachyrostran abelisaurid (Theropoda, Ceratosauria) from the Portezuelo Formation (Upper Cretaceous) of Patagonia, Argentina. Papers in Palaeontology. 8 (5). doi:10.1002/spp2.1462.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абелізаврові&oldid=40807798