Відкрити головне меню
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Палеоген, P Палеоцен, P1 Данський, P1d молодше
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m 66,0 72,1
Кампанський, K2km 72,1 83,6
Сантонський, K2s 83,6 86,3
Коньякський, K2k 86,3 89,8
Туронський, K2t 89,8 93,9
Сеноманський, K2c 93,9 100,5
Нижня/Рання, K1 Альбський, K1alb 100,5 ~113,0
Аптський, K1apt ~113,0 ~125,0
Баремський, K1br ~125,0 ~129,4
Готерівський, K1g ~129,4 ~132,9
Валанжинський, K1v ~132,9 ~139,8
Беріаський, K1b ~139,8 ~145,0
Юра, J Верхня/Пізня, J3 Титонський, J3tt древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].

Альбський вік і ярус, альб (рос. альбский ярус, альб; англ. Albian; нім. Alb, Albien) — верхній (шостий знизу) геологічний ярус ранньокрейдової епохи крейдової системи[2]. Включає відклади, утворені протягом альбського віку, що тривав від приблизно 113 до 100,5 млн років тому[3]. Вперше встановлений 1842 року французьким натуралістом і палеонтологом Альсідом д'Орбіньї біля р. Альба (тепер Об) у Франції[2]. Альбський ярус підрозділяється на три під'яруси: нижній, середній та верхній. Деякі геологи називали альбський ярус гольтським ярусом (гольтом).

Провідними окам'янілостями альбського ярусу є амоніти:

  • Stoliczkaia dispar,
  • Hoplites dentatus,
  • Douvilleiceras mammillatum,
  • Leymeriella tardefurcata

а також белемніти, пелециподи, форамініфери, спори та пилок.

Відклади альбського яруса поширені в: Середньому Поволжжі, Урало-Ембинському районі, Копет-Даг, на півдні України (Крим), у Північній Америці, Західній Європі та ін. На території України ярус вперше виділений К. М. Феофілактовим 1851 року. Відклади альбу:

Потужність відкладів альбу становить від 4 до 800 м[2]. Альбські відклади залягають з перервою, або безперервно на аптських утвореннях, і перекриваються згідно (рідко з перервою) відкладами сеноманського ярусу. Відклади альбського ярусу перспективні на нафту й природний газ.

ПриміткиРедагувати

  1. Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. а б в г Альбський вік і ярус // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. International Chronostratigraphic Chart (en). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу за 2017-05-15. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати