Феофілактов Костянтин Матвійович
| Феофілактов Костянтин Матвійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
20 жовтня (1 листопада) 1818 Петербург | ||||
| Помер |
3 лютого (21 січня) 1901 (82 роки) Київ | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Місце проживання | Київ | ||||
| Країна |
 Російська імперія | ||||
| Діяльність | науковець | ||||
| Alma mater | Головний педагогічний інститут, Петебург | ||||
| Галузь | геологія | ||||
| Заклад | Київського університету Св. Володимира | ||||
| Посада | Ректор Київського університету | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Відомий завдяки: | засновник київської школи геологів та петрографів | ||||
| Нагороди |
| ||||
Костянти́н Матві́йович Феофіла́ктов (* 20 жовтня (1 листопада) 1818, Петербург — 21 січня (3 лютого) 1901, Київ) — геолог. Вважається засновником київської школи геологів та петрографів.
БіографіяРедагувати
Закінчив фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту Санкт-Петебурга. З 1845 працював у Київському університеті (з 1852 — професор, 1880 — 81 — його ректор). Викладав в університеті курси мінералогії та геології на природничому відділенні фізико-математичного факультету та на медичному факультеті й завідував кабінетом мінералогії та геології.
Основні праці присвячені геології Правобережжя, зокрема Київщини; він вперше склав геологічну карту Київської губернії (1:420 000) і Києва (1:16 800), дослідивши проблеми зсувів київських гір.
Своїми геологічними розвідками Костянтин Феофілактов передбачив існування Дніпровсько-Донецького прогину, що нині є основним нафтогазовим джерелом України.
1877–1878 — голова Київського товариства природознавців.
Геологічні колекції, зібрані К. М. Феофілактовим, перейшли у власність університету. За його участі поповнилися цінними експонатами мінералогічний кабінет (більше як на 3000 одиниць) та створена ним мінералогічна лабораторія з великою бібліотекою спеціальної літератури.
За даними краєзнавця Дмитра Гамалія, Костянтин Феофілактов мав садибу у Броварах.[1]
Помер у Києві, похований на новому Байковому цвинтарі.
ПриміткиРедагувати
- ↑ 1-10 номер 1992 рік. Нове життя: № 7 (8250), стор. 3, 22.01.1992
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Шаталов Н.Н. Патриарх украинской геологии. К 200-летию професора К.М. Феофилактова // Мінеральні ресурси України, 2021. № 3. С. 43-47.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |