Геологі́чна ка́рта (англ. geological maps, нім. geologische Karten f pl) — карти, що відображають геологічну будову території або якісь її особливості. Складаються на географічній або топографічній основі.

Геологічна карта
Зображення
Зображує Літологія, тектоніка, відклади, геологічна формація і Хроностратиграфія
Досліджується в геологія і geological cartographyd
CMNS: Геологічна карта у Вікісховищі
Геологічна карта — глобальні геологічні провінції
   1. Український щит

Загальна характеристика ред.

Геологічні карти — підсумок геологічної зйомки. Служать основою для всіх видів геологічних досліджень району, виявлення закономірностей розміщення і пошуків корисних копалин, проектування інженерних споруд тощо. Геолог, академік Олексій Борисяк зазначав, що «вінцем геологічного дослідження є складання геологічної карти».

З 30-их років ХХ ст., коли глибини свердловин виросли до 2000 м, геологічне картування ведеться інструментально із застосуванням картувального буріння, в тому числі колонкового.

Класифікація ред.

За масштабом поділяються на

  • оглядові (1:2 500 000 і дрібніше) і регіональні, в тому числі дрібномасштабні (1:1 500 000 — 1:500 000),
  • середньомасштабні (1:200 000-1:100 000),
  • великомасштабні (1:50 000-1:25 000) і
  • детальні (1:10 000 і більше).

Принципи побудови ред.

Основні принципи складання геологічних карт, барвиста легенда й індекси були прийняті на 2-й сесії Міжнародного геологічного конгресу в 1881 р.

На геологічних картах певними кольорами і доповнюючими їх буквено-цифровими індексами згідно із загальною (міжнародною) стратиграфічною шкалою виділяють поширені на території і розчленовані за віком стратифіковані гірські породи. Особливими кольорами й індексами показуються інтрузивні породи. За допомогою штрихових знаків (крапу) показують склад ефузивних та метаморфічних порід. Крап використовують і для показу генетич. типів відкладів (континентальні, льодовикові, лагунні і т. д.) або їх складу (вапняки, мергелі, пісковики тощо). Для відображення будови земної кори регіону, історії його розвитку, типу і віку структур, що утворилися, характеру їхньої тектоніки складають тектонічні і палеотектонічні карти, для показу структури району, морфології складок, різних типів розломів, віку тектонічних деформацій і структур — структурні карти, структурно-геологічні, фаціальні, новітньої тектоніки, сучасних вертикальних рухів земної кори та інші. Металогенічні, рудних формацій, бокситоносності, рудних полів, нафтогазоносності та інші карти містять дані про корисні копалини, закономірності розміщення родовищ і особливості їх розробки. Склад відкладів відображають карти літолого-фаціальні, формаційні, літологічні, петрографічні. Результати геофізичних досліджень території показують на картах аномалії сили тяжіння, граничних швидкостей, сейсмічних, магнітних, петрофізичних. Для різних практичних цілей важливі також К.г. геохімічні, гідрогеологічні, мінеральних і термальних вод, геотермічні, інженерно-геологічні та інші. У гірничій справі використовуються головним чином детальні геологічні карти.

Див. також ред.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
  • (рос.) Бурдэ А. И. и др. Три века геологической картографии России. — М.-СПб., 2000. — С. 439.
  • (рос.) Геологический атлас России / Под ред. А. А. Смыслова. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]].–СПб. : Роскомнедра, Госкомвуз, РАН, Геокарт, 1996.

Інтернет-ресурси ред.