Відкрити головне меню

Гдиня

місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві
(Перенаправлено з Ґдиня)

Гди́ня, Ґди́ня (Аудіо польська вимоваопис файлу, пол. Gdynia, кашуб. Gdiniô, нім. Gdingen) — місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки.

Гдиня, Ґдиня
Gdynia

Герб Прапор
герб Ґдині прапор Ґдині
Гдиня, Ґдиня
Розташування міста Гдиня, Ґдиня
Основні дані
54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д. / 54.50000° пн. ш. 18.53333° сх. д. / 54.50000; 18.53333
Країна Польща
Адмінодиниця Поморське воєводство
Гданське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Гданськ, Картузький повіт, Сопот, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди ?
Засновано приблизно 1253
Статус міста 1926
Площа 135,14 км²
Населення 249138 (2011)[1]
· густота 1852 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 1 080 700
Висота НРМ 0-205,7  м
Міста-побратими Клайпеда (12 січня 1993)[3][4], Ольборг (1966)[5], Барановичі (6 лютого 1993)[6][7], Бруклін, Хайкоу, Калінінград, комуна Карлскруна (1990)[8], Котка (1961)[9][10], Крістіансанн, Kunda City[d] (2001)[11], Лієпая (1999)[12], Плімут (11 вересня 1976)[13][14], Сієтл (22 квітня 1994)[15][16], Балтійськ, Кіль (25 липня 1985)[17], Члухув (19 червня 2008), Руставі (29 березня 2010), Aalborg Municipality[d] (1966)
Телефонний код (48) 58
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GA
GeoNames 3099424
OSM 130975 ·R (Поморське воєводство, Гданське воєводство)
Поштові індекси 81-000 до 81-919
Міська влада
Мер міста Wojciech Szczurek[d]
Веб-сторінка gdynia.pl
Мапа


Гдиня, Ґдиня у Вікісховищі?
Red Bull Air Race Gdynia - 2014

Розташована в Кашубії, в Гданській Померанії, Ґдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Ґдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Ґдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382–1772 років Ґдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Ґдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990–1308.

У 1309–1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772, в складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Ґдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Ґдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Ґдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського портуРедагувати

Рішення побудувати головне портове місто в селі Ґдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Ґдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт о будівництві портового міста Ґдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Ґдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

 
Ґдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Ґдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Ґдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931–1939 роки гавань Ґдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Ґдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46% польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Ґдині почала будувати її перше морське судно.

Ґдиня під час Другої Світової війни (1939–1945)Редагувати

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Ґдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і верф, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90% з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Ґдиня після II Другої Світової війниРедагувати

28 березня 1945, Ґдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.[18]

Порт ҐдиняРедагувати

  • Статистика перевантаження
    • 1924: 10,000 тонн
    • 1929: 2,923,000 тонн
    • 1938: 8,700,000 тонн
    • 2002: 9,365,200 тонн
    • 2003: 9,748,000 тонн
    • 2004: 10,744,000 тонн
    • 2005: 12,230,000 тонн
    • 2006: 14,199,000 тонн
    • 2007: 17,025,000 тонн

Населення і площаРедагувати

Рік Населення Площа
1870 1200
1920 1300
1926 12,000 6 км²
1939 127,000 66 км²
1945 70,000 66 км²
1960 150,200 73 км²
1970 191,500 75 км²
1975 221,100 134 км²
1980 236,400 134 км²
1990 251,500 136 км²
1994 252,000 136 км²
1995 251,400 136км²
2000 255,420 135.49 км²
2003 251,000 136 км²

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][19]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 118549 20703 81920 15926
Жінки 130589 19542 76944 34103
Разом 249138 40245 158864 50029

Населення за роками:

 

Міста-побратимиРедагувати

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
  • (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
  • Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
  • J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
  • B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920–1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
  • M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926–1939., Gdańsk 1970
  • (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
  • Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
  • H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
  • Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I–IV, Poznań 1969–2003
  • (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
  • L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
  • L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
  • B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
  • Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
  • M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
  • B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
  • K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939–1945., Warszawa 1972
  • Gdynia city website
  • Gdynia Portal (pl)
  • Marina in Gdynia
  • Maritime School
  • Seattle sister city of Gdynia
  • Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939–1945)
  • Open Directory Project — Gdynia


ПриміткиРедагувати

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
  4. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
  5. http://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/gdynia-polen
  6. http://gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/baranowicze,341504
  7. https://www.intex-press.by/2017/06/20/dvadtsat-tri-gorodov-pobratimov-baranovichej-chto-my-o-nih-znaem/
  8. https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
  9. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
  10. http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
  11. https://viru-nigula.ee/documents/7609076/0/Viru_Nigula_PROFIIL_01.08.2018.pdf/474c2a93-c5d7-4e80-a771-f967335a08eb?version=1.0&inheritRedirect=true
  12. https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
  13. http://www.visitoruk.com/Plymouth/20th-century-T1342.html
  14. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/plymouth,341488
  15. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/seattle,341505
  16. http://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-21-sister-cities/gdynia
  17. https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Gdynia.php
  18. Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)
  19. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.