Ярославна
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
| Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю. |
Яросла́вна — застаріла форма патроніма[1][2] від імені «Ярослав»[2], (сучасний варіант — Ярославівна). В ХХ—ХХІ ст. також рідкісне українське і російське жіноче ім'я[1], не тотожне імені «Ярослава». З носительок відомі по-батькові:
- Анастасія (?) Ярославна (бл. 1023—1074/1094) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгігерди Шведської, королева Угорщини, дружина угорського короля Андраша I.
- Єлисавета Ярославна (бл. 1025—?) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгегерди Шведської, королева Норвегії, дружина норвезького конунга Гаральда III Сігурдарсона Суворого.
Пам'ятник французькій королеві Анні Ярославні в Санслісі, Франція (відкрито у 2005 році) - Анна Ярославна (бл. 1024/1032/1036 — не раніше 1075) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгегерди Шведської, королева Франції, дружина французького короля Генріха I. З її іменем пов'язані:
- «Анна Ярославна — королева Франції» — історичний роман Антоніна Ладинського (1961 рік[3], опублікований в 1973 році[4])[5].
- «Анна Ярославна» — опера Антіна Рудницького (1966–1967 рік).
- «Ярославна, королева Франції» — художній фільм Ігоря Масленникова 1978 року, за мотивами історичного роману Антоніна Ладинського.
- Софія Ярославна (бл. 1111—1158) — дочка володимир-волинського князя Ярослава Святополчіча, дружина князя мінського Ростислава Глібовича.
- Прібислава Ярославна (? — бл. 1156) — дочка володимир-волинського князя Ярослава Святополчіча і Рогнеди Мстиславни, дружина князя Помор'я Ратибора I.
- Єфросинія Ярославна (?—?) — дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни, дружина князя новгород-сіверського Ігоря Святославича. Широку популярність придбав т. н. «плач Ярославни» — поетична частина поеми «Слово о полку Ігоревім»
- «Плач Ярославни» — поетична частина поеми «Слово о полку Ігоревім»
- «Плач Ярославны» — картина В. Г. Перова, 1881 р.
- «Плач Ярославны» — картина К. А. Васильева, 1973 р.
- Ярославна Галицька (?—?) — невідома на ім'я дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни, з 1167 по 1168 роки дружина угорського короля Іштвана III.
- Вишеслава Ярославна (бл. 1150—1194 або 1158—1219) — дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни або їх сина галицького князя Володимира Ярославича, дружина князя познанського і калішського Одона I Великопольського.
- Марія Ярославна (1240—?) — дочка великого князя київського і володимирського Ярослава III Всеволодовича і Ростислави Мстиславни.
- Уляна (Євдокія) Ярославна (після 1214—?) — дочка великого князя київського і володимирського Ярослава III Всеволодовича і Ростислави Мстиславни.
- Ксенія Ярославна (?—1286) — дочка тверського князя Ярослава III Ярославича і Ксенії Юріївни, дружина князя белзького, галицько-волинського, луцького, дорогочінського і короля Русі Юрія Львовича.
- Марія Ярославна (? — не раніше 1346/1349) — дочка вітебського князя Ярослава Васильовича, перша дружина великого князя литовського Ольгерда.
- Марія Ярославна (бл. 1418—1484) — дочка серпуховского, борівського і Малоярославского князя Ярослава Володимировича і боярської доньки Марії Федорівни Голтяй Кошкіної, дружина великого князя московського Василя II Темного.
- Олена Ярославна (?—1484) — дочка серпуховського, боровського і малоярославского князя Ярослава Володимировича і боярської доньки Марії Федорівни Голтяй Кошкіної, дружина удільного князя верейського, білозерського і вишгородського Михайла Андрійовича.
| Ярославна — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- «Ярославна-ТМЗ» — жіночий волейбольний клуб з міста Тутаєва Ярославської області.
- «Ярославна» — помилкова (загальноприйнята у вжитку) назва популярної пісні 1970-х «Ярославия» Льва Ошаніна і Павла Аєдоницкого.[6][7]
- «Ярославна» — радянській жіночій парфум парфумерної та косметичної фабрики «Новая заря» (Москва, СРСР), аромат створений у 1963 році. Духи названі на честь першої жінки-космонавта В. Н. Терешкової, уродженки Ярославської області[8]
- 'Ярославна' — сорт хризантеми корейської[9].
- 'Ярославна' — сорт черешні[10]
- «Ярославна» (місцев., род. та знах. відм. ярославн та ярославен) — ненормативний етнохоронім мешканок Ярославля, застосовується в розмовній мові[11]
- Єврорегіон «Ярославна» — єврорегіон, утворений між Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації 24 квітня 2007 року[12]
- «Анна Ярославна» — ювілейна монета номіналом 2 гривні, випущена 22 травня 2014 року Національним банком України[13].
- «Ярославна» — посильне судно флотилії Північного Льодовитого океану, куплене у 1916 році в США (до цього яхта «Лісістрата») для охорони промислів. В період з 26 червня 1920 року по березень 1921 — один з трьох крейсерів-загороджувачів морського загону Морських сил Північного моря[14]. З 5 лютого 1924 року — сторожовий корабель «Воровський»[15].
Примітки ред.
- ↑ а б ЯРОСЛАВНА // Чучка П. П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 415. — 428 с. — ISBN 978-6-175-96041-7
- ↑ а б Ярославна [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] // Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»: В 6 выпусках / Сост. В. Л. Виноградова. — М.— Л.: Наука. Ленингр. отделение, 1965–1984. — Вып. 6. Т—Я и дополнения. — 1984. — С. 198–199.
- ↑ Филатова А. И., Литература и история: избранное. — СПб.: Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов, 2008. — С. 108. — 512 с.
- ↑ Ладинский Ант., Когда пал Херсонес. Анна Ярославна — королева Франции. Последний путь Владимира Мономаха . — М.: Советский писатель, 1973. — 856 с., ил. — 100000 экз.
- ↑ Шалашова З. П., Приключения и путешествия: Рек. указ. лит. / Ред. Н. Иночкина; Худож. ред. А. Жилин. — М.: Книга, 1979. — С. 10. — 128 с.
- ↑ Ярославия [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]. Л. Ошанин — П. Аедоницкий // Русские советские песни (1917–1977). / Сост. Н. Крюков и Я. Шведов. — М.: Художественная литература, 1977. — С. 338. — 752 с.
- ↑ Ярославия [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]. Музыка П. Аедоницкого. Слова Л. Ошанина // Сиреневый туман: Песенник. Любимые песни и романсы для голоса и гитары. — СПб.: Композитор, 2006. — 480 с. — ISBN 5-7379-0194-7
- ↑ Шейпак А. А. История науки и техники. Материалы и технологии: Учеб. пособие. Ч. II. — 2-е изд-е. стереотип. — М.: МГИУ, 2004. — С. 49. — 302 с. — ISBN 5-276-00545-1
- ↑ А.с. 6872 Российская Федерация. Хризантема ЯРОСЛАВНА / Недолужко А. И. (РФ) — № 9400168; заявл. 20.09.1993 // Гос. Реестр селекцион. достиж. — М.: Мин-во сельск. хоз-ва РФ, 2003. — С. 159.
- ↑ Ярославна [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.] — сорт черешни Донецкого филиала Института садоводства УААН, получен от посева семян Дроганы желтой, которая росла в окружении мелитопольских сортов черешни в Новоселидовском ГСУ. Автор Л. И. Тараненко. Включен в Государственный реестр в 1997 г. по Северо-Кавказскому региону.
- ↑ Ахметова М. В. Топонимическая лексика: региональная норма и данные словарей [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]. // Вопросы культуры речи. Выпуск XI. / Отв. ред. А. Д. Шмелёв. — М.: Языки славянской культуры, 2012. — С. 289–295. — 384 с. — ISBN 978-5-9551-0600-7
- ↑ Еврорегион «Ярославна» [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]./ Сост. Главное управление экономики Сумской областной государственной администрации. — Сумы, 2012. — С. 6. — 38 с.
- ↑ Анна Ярославна. Пам'ятні монети України. Серія: Видатні особистості України. http://www.bank.gov.ua/. Національний банк України. 19 червня 2014. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Залесский Н. А. Флотилия Северного Ледовитого океана в гражданскую войну [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] // Исторические записки. — М.: Изд-во Академии наук СССР, 1962. — Т. 71. — С. 252, 258.
- ↑ Сутормин В. А. Сторожевой корабль «Воровский» — полвека в строю [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Судостроение: Научно-технический и производственный журнал. — 2011. — № 6 (ноябрь—декабрь). — С. 70—74. — ISSN 0039-4580