Терешкова Валентина Володимирівна
Валенти́на Володи́мирівна Терешко́ва (біл. Церешкова;нар. 6 березня 1937 року, Масленниково, Тутаєвський район, Ярославська область, РРФСР) — льотчик-космонавт СРСР, перша у світі жінка-космонавт (1963) — вийшла одноосібно у політ, який тривав майже 3 доби на кораблі «Восток-6», який 48 разів облетів Землю, пролетівши у космосі біля 2 млн кілометрів. Герой Радянського Союзу (1963). Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991), депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. У 1995 отримала звання генерал-майор авіації у відставці (перша в російській армії жінка-генерал). Депутат Державної думи Російської Федерації, заступник голови комітету Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації федеративного устрою та місцевого самоврядування з 2011 року. Впродовж політичної кар'єри була палким прихильником Брєжнева, Хрущова та Путіна — останньому ініціювала поновлення термінів президентства до 2036 року. Підтримала війну проти України, голосувала за анексію Криму, підтримала війну в Сирії.
.jpg)
ЖиттєписРедагувати
Валентина Терешкова народилася 6 березня 1937 року в сім'ї колгоспників у селі Велике Масленникове Ярославської області над річкою Волга.
Її батьки були емігрантами з Білорусі й у дитинстві розмовляла білоруською мовою. Білоруське написання прізвища - Церешкова.[4] Її батько Володимир Аксьонович Церешков народився у селі Бєлиницького району Могильовської області, був колишнім трактористом і сержантом, який командував танком у Радянській Армії. Він загинув у Зимовій війні проти Фінляндії, коли Валентині було лише два роки[5]. У нього та її матері Олени Федорівни Терешкової було троє дітей. Мати була родом з села Дубровенського району Вітебської області. Після смерті батька її мати для кращого працевлаштування переїхала з дітьми до міста Ярославль[6], де влаштувалася на тектильній фабриці «Красний Перекоп»[5].
Трудову діяльність почала 1954 року в Ярославлі. Спочатку працювала закрійницею в складальному цеху Ярославського шинного заводу. 1955 року перейшла на Ярославський комбінат технічних тканин «Червоний Перекоп». Працювала ткалею. У 1960—1962 роках була вивільненим секретарем комітету комсомолу цього комбінату.
Працюючи, навчалася. 1960 року закінчила Ярославський заочний технікум легкої промисловості. Займалася парашутним спортом в Ярославському аероклубі. Здійснила 163 стрибки з парашутом. Член КПРС з 1962 року.
У загоні космонавтівРедагувати
У загоні космонавтів з 1962 року.
16—19 червня 1963 року здійснила політ у космос на кораблі «Восток-6». Тривалість польоту становила 2 доби 22 години 50 хвилин. У цей час на орбіті перебував космічний корабель «Восток-5», який пілотував космонавт Валерій Биковський. Під час першого оберту, коли «Восток-6» пройшов за 5 км від «Востока-5» — найближче за весь політ — між кораблями було встановлено прямий радіозв'язок. Політ В. Терешкова перенесла досить важко. За свідченнями доктора медичних наук В. І. Яздовського, який у той період відповідав за медичне забезпечення космічної програми, «Терешкова переговори з наземними станціями вела мляво. Вона різко обмежила свої рухи. Сиділа майже нерухомо. У неї були явні ознаки погіршення стану здоров'я вегетативного характеру». Це стало однією з причин того, що наступний політ жінки в космос відбувся тільки через 19 років.
Після польоту і далі проходила підготовку в загоні космонавтів, але більшість часу стала віддавати громадській роботі. Активно включилась у політичне життя СРСР та стала відомою політикинею з якою фотографувались генсеки, підтримувала у своїх промовах Брежнева, Хрущова.
1969 року закінчила Військово-повітряну академію імені М. Є. Жуковського.
Сімейне життяРедагувати
Була дружиною космонавта Андріяна Ніколаєва, мала тоді прізвище Ніколаєва-Терешкова. У космічної пари народилася донька.
Вдруге одружилася з Юлієм Шапошниковим. Він був генерал-майором медичної служби, директором Центрального науково-дослідного інституту травматології та ортопедії. Помер 4 червня 1999 року.
Громадська діяльністьРедагувати
У 1968–1987 роках була головою Комітету радянських жінок, у 1987–1992 роках — голова Спілки товариств дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами. Від 1994 року — керівник Російського центру міжнародної наукової та культурної співпраці.
Політична діяльністьРедагувати
- У 2014 — Терешкова, як депутат Держдуми РФ, проголосувала за анексію Криму та активно підтримувала подальшу війну з Україною.
- У березні 2020 під час повторної чинної каденції президента Росії Путіна, запропонувала прибрати обмеження щодо кількості президентських термінів у Конституції РФ та обнулити термін після ухвалення поправок до Основного закону країни, заклавши в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду вже відповідно до оновленої Конституції.[7]
- Підтримала війну проти України, голосувала за анексію Криму, підтримала війну в Сирії, символічно, разом з Йосипом Кобзоном відвідувала військову базу РФ, де разом де вони разом поставили свої автографи на фюзеляжі літака під час російських спецоперацій по підтримці режиму Асада, вбивству мирного населення, включаючи застосування хімічної зброї.
У 2020 була чи не єдиною ініціаторкою «обнулення» термінів президентства Путіна, наголошуючи на тому, що про це її «просив народ», згодом поправки затвердив конституційний суд та Путін, отримавши можливість бути президентом РФ до 2036 року. Іменем Терешкової вшановано в Україні цілий ряд вулиць, дитячі табори, пам'ятні дошки. На її честь було названо алмаз — «Валентина Терешкова».
НагородиРедагувати
- Герой Радянського Союзу (1963).
- Герой Соціалістичної Праці ЧССР (1963).
- Герой Соціалістичної Праці НРБ (1963).
- Герой Праці СРВ (1963).
- Герой МНР (1965).
- Нагороджено двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, іншими орденами, медалями.
- орден Олександра Невського на честь 50-ти річчя польоту (2013).
ІншеРедагувати
Іменем Терешкової названо кратер на зворотному боці Місяця.
До 1991 року іменем Терешкової у Львові було названо одну з вулиць. Терешкова свого часу побувала тут на відкритті житлового масиву. Також на цій вулиці поблизу поліклініки є пам'ятник першій у світі жінці-космонавту.
Після її підтримки російської агресії проти України, у багатьох українських містах вулиці на честь Валентини Терешкової були перейменовані.
Почесна громадянка міст Калуга, Ярославль (Росія), Караганда (Казахстан), Вітебськ (Білорусь), Монтре (Швейцарія), Дрансі (Франція), Монтгомері (Велика Британія), Поліцці-Дженероза (Італія), Дархан (Монголія), Софія, Петрич, Стар Загора, Плевен, Варна (Болгарія).
В фантастичному творі Джеймса П. Хоґана Сибірський ендшпіль іменем Тершкової названо космічну станцію СРСР, оснащену лазерною зброєю, здатною знищити США.[8]
ЛітератураРедагувати
- Ніколаєва-Терешкова Валентина Володимирівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 370.
- Семашко И. И. Сто великих женщин. — Москва: Вече, 2002. — С. 564—568.
- В 70-й день рожденья Валентина Терешкова раскрыла тайну // Обозреватель. — 2007. — 6 марта
Див. такожРедагувати
- Ї Со-йон — перша жінка-космонавт Південної Кореї.
- 1671 Чайка — астероїд, названий на честь космонавта(за її позивним)[9].
- Алмаз Валентина Терешкова.
ПриміткиРедагувати
- ↑ BBC Online — 1997.
- ↑ BBC Online — 1997.
- ↑ а б РИА Новости — Россия сегодня, 1961.
- ↑ Першая жанчына‑касманаўт ў дзяцінстве гаварыла па‑беларуску. Наша Ніва (be). Процитовано 2020-03-18.
- ↑ а б Evans, Ben (2 April 2010). Escaping the Bonds of Earth: The Fifties and the Sixties. Springer Science & Business Media. Bibcode:2009ebe..book.....E. ISBN 978-0-387-79094-7
- ↑ Sylvester, Roshanna P. (2011). "She Orbits over the Sex Barrier". In Andrews, James T.; Siddiqi, Asif A. (eds.). Into the Cosmos: Space Exploration and Soviet Culture. University of Pittsburgh Press. ISBN 978-0-8229-7746-9
- ↑ Депутатка Держдуми РФ Терешкова запропонувала обнулити президентські терміни. Єдинороси "за", чекають Путіна. censor.net.ua. 10.03.2020.
- ↑ Collins, Robert A.; Latham, Robert (1988). Science Fiction & Fantasy Book Review Annual (en). Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0-88736-249-1.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Valentina Tereshkova |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Терешкова Валентина Володимирівна |