Єфроси́нія Яросла́вна (нар. 2-га половина XII століття) — руська княгиня з роду Ростиславичів династії Рюриковичів. Донька галицького князя Ярослава Осмомисла та суздальської княжни Ольги Юріївни. Дружина сіверського князя Ігора Святославича. Героїня «Слова о полку Ігоревім»[1].

Єфросинія Ярославна
Пам'ятник Ярославні у Новгород-Сіверському Чернігівської області
Знання мовдавньоруська
РідРюриковичі
БатькоЯрослав Осмомисл
МатиОльга Юріївна
У шлюбі зІгор Святославич
ДітиВолодимир Ігорович, Роман Ігорович, Святослав Ігорович, Олег Ігорович і Ростислав Ігорович

Життєпис

ред.

Точні роки життя дружини Ігоря невідомі, її ім'я в літописах не згадується. У «Родословнику» імператриці Катерини II [1] дружина Ігоря названа Єфросинією. За версією А. В. Соловйова, ім'я Єфросинія сходить до «Любецького Синодика». Р. В. Зотов, дослідник «Любецького синодика», вважав, що ім'я дружини Ігоря було Єфросинія, хоча і сумнівався в ідентифікації згаданого там князя Феодосія з Ігорем Святославичем.[2] Християнським ім'ям Ігоря було Георгій, а Феодосій, на думку С. В. Алексєєва, було християнським ім'ям його молодшого брата, князя Всеволода Святославича.[3] Однак залучення даних «Введенського синодика» дозволяє припустити, що Феодосій було чернечим ім'ям чернігівського князя, з великою ймовірністю саме Ігоря Святославича, інших кандидатів на роль ченця Феодосія серед чернігівських князів немає.[4]

О. В. Творогов припустив, що Ярославні помилково приписали чернече ім'я її матері, Ольги Юріївни.[5] Але ім'я Єфросинія закріпилося в літературі за княгинею.[6]

Єфросинія була дочкою галицького князя Ярослава Володимировича Осмомисла від шлюбу з суздальської княжною Ольгою Юріївною, дочкою князя Юрія Долгорукого. Близько 1169 року її видали заміж за новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. У деяких джерелах Єфросинія вказується другою дружиною Ігоря, дату шлюбу відносять до 1184 р. Вперше ця дата з'явилася в «Родословнику» імператриці Катерини II. На думку сучасних дослідників, ця дата шлюбу виникла в результаті неточного прочитання «Історії Російської» В. Н. Татіщева. Історик А. В. Соловйов довів, що матір'ю всіх дітей Ігоря була Ярославна. Оскільки старший син Ігоря та Ярославни, Володимир, народився в 1171 році, шлюб не міг бути укладений в 1184 году.

Вірна й любляча берегиня князя Ігоря Святославовича відома завдяки «Плачу Ярославни», який розпочинає третю частину «Слова о полку Ігоревім». 23 квітня 1185 р. князь Ігор Святославич вирушив у похід на половців, як описує «Слово о полку Ігоревім». Застереження і вмовляння дружини Єфросинії, яка передчувала біду, не спинили його. Військо Ігоря зазнало поразки, а сам князь був поранений і потрапив у полон до ворога. Землі Ігоря Святославича, як і володіння залежних від нього князів, були спустошені половецькою навалою. Ярославна полишає Новгород-Сіверський, звідки її чоловік виступив у похід, і перебирається до Путивля, де князює їх старший син Володимир. Там, на міській стіні вона плаче-побивається за своїм князем.

Плач Ярославни за чоловіком, який потрапив у полон — один з найпоетичніших фрагментів та найпопулярніших місць «Слова…»[7]. Це оповідь про тугу Єфросинії за своїм чоловіком, її вірність і любов, що, немов оберіг, охороняє у біді, визволяє від смерті та творить диво. Молитвами своєї вірної дружини того ж року князь утік із полону і повернув згодом всі свої волості та міста.

Ярославна вважається символом вірної дружини, яка може завдяки своїй любові зберегти чоловіка на полі битви. Образи з «Плачу Ярославни» використовували в своїх віршах багато поетів, існує велика кількість гравюр, картин і малюнків з її зображенням. В Новгороді-Сіверському Ярославні поставлений пам'ятник. Існує балет «Ярославна», музику до якого написав композитор Б. І. Тищенко.

Сім'я

ред.

Чоловік

ред.

Діти

ред.

Брати, сестри

ред.

Діти Ярослава Осмомисла та 1-ї дружини Ольги Юріївни (?—1181), дочка великого князя київського Юрія Володимировича Долгорукого, мамці Єфросинії Ярославни:

  • Володимир Ярославич (1151—1199), отримав від батька Перемишль, князь галицький (1188—1199), останній представник Ростиславичів у Галичі
  • Вишеслава Ярославна (?—?), дружина Одона Мешковича, князя познаньського.
  • сестра (?-?), дружина угорського князя

Син Ярослава Осмомислі від 2-ї дружини — Настаськи Чагровни з половецького роду Чарг:

  • Олег Ярославич («Настасіч») (?—1188) — був призначений князем спадкоємцем, але сісти на батьків престол йому так і не дали.

Вшанування пам'яті

ред.

Вулиця Ярославни у Дніпрі, Сумах.

У місті Чернігів вулицю Щербини перейменували на вулицю Ярославни.

Примітки

ред.
  1. Войтович, 2000.
  2. Зотов Р.В. О черниговских князьях по "Любецкому синодику" и о Черниговском княжестве в татарское время. Электронная библиотека Руниверс. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  3. Алексеев С. В. Игорь Святославич — С. 218-219.
  4. Келембет С. Олег-Павло Ігоревич, князь курський та великий князь чернігівський (укр.) // Сіверянський літопис. — 2017. — № 04 (136). — С. 3—13 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017.
  5. Творогов О. В. На ком был и женаты Игорь и Всеволод Святославичи? //. ТОДРЛ. — М., 1993. — Т. 48. — С. 48—49. Архів оригіналу за 11 березня 2022.
  6. Прохоров Г. М., Творогов О. В. Игорь Святославич // Энциклопедия «Слова о полку Игореве». Архів оригіналу за 23 травня 2020.
  7. Енциклопедія історії України

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.