Відкрити головне меню

Ян Юзеф Фітцке (пол. Jan Józef Fitzke, *20 січня 1909 р., с. Гдув Малопольського воєводства — †квітень 1940 р., Катинь) — польський історик, археолог, організатор музейної справи у місті Луцьку та на Волині.

Ян Юзеф Фітцке
пол. Jan Józef Fitzke
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Народився 20 січня 1909(1909-01-20)
Гдув
Помер 1940(1940)
Катинь
Поховання Катинь
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяПольща Польща
Діяльність офіцер, історик, археолог
Alma mater Ягеллонський університет
Сфера інтересів археологія

Ян Фітцке у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

 
Ян Фітцке (зліва) та Юліан Нєч на східцях вежі Луцького замку. 1935 рік.

Ян Юзеф Фітцке народився 20 січня 1909 року у с. Гдув Малопольського воєводства (Польща).

В 1929—1933 роках навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію.

З 1930 року Фітцке — член Польського Археологічного Товариства.

Після диплома проводив розкопки у Велюнському, Меховському та Лаському повітах.

У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей).

Протягом 1936—1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найвідоміші дослідження і знахідки були зроблені у Луцьку (в районах Красне, Гнідава, Яровиця), де досліджувалися поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт. Торчині — могильник стжижовської культури епохи бронзи; с. Піддубцях — розкопано кургани Х-ХІІ ст. з тілопокладеними похованнями із супровідним матеріалом (предмети побуту, прикраси, зброя), м. Любомлі — дослідження на давньоруському городищі Х-ХІІІ ст.; с. Боратині та с. Шепель — розкопано кургани епохи бронзи; у с. Дружкополі та с. Черську — кремаційні могильники лужицької культури; у с. Берестяни — давньоруські кургани. Фітцке здійснив також розвідки на поселеннях і городищах у місті Рожище, селах Кульчин, Жидичин, Коршів, Маркостав, Амбуків, Дерев'яне, Баїв, Буяни, Линів, Білосток, Несвіч.

Активну участь брав Ян Фітцке і в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. І. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці.

Важливе значення мала для молодого дослідника і робота у редакційному комітеті щомісячника «Земля Волинська» — органу Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, що був присвячений культурним та краєзнавчим проблематикам. Опублікував тут статті

  • «Праісторичний Любомль»,
  • «Над Случчю»,
  • «Важливі відкриття у замку Любарта в Луцьку»

та ін..

Роботу молодого і перспективного дослідника перервала друга світова війна. За день до її початку, як підпоручик запасу, Ян Фітцке був призваний до Польської армії. Разом із своєю частиною він відбуває до Нового Сончу, а потім до Бережан. За кілька днів піхотна частина, у якій служив Ян Фітцке, потрапляє у полон до підрозділів Червоної Армії. Разом з тисячами інших польських офіцерів він опиняється у таборі для військовополонених у Козельську на Смоленщині, звідки написав до рідних у Краків в листопаді 1939 р. останнього листа. Наприкінці квітня 1940 року, під час ліквідації табору у Катинському лісі, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС (див. «Катинський розстріл»).

Як зазначає відома дослідниця Анна Кульчицька-Лецеєвич:

« …діяльність Яна Фітцке була імпонуюча. Адже він зробив диплом лише в 1933 році, а в 1939 р. все закінчилося. »

Ян Фітцке увічнений на пам'ятній таблиці Ягеллонського університету у Кракові. Не завершені ним археологічні дослідження на теренах Волині були продовжені у радянські часи та за роки незалежності України: у Торчині — М. Пелещишиним, Берестянах — В. Гупало, Шеплі — М. Кучінком, у Луцьку — М. Кучінком, Г. Охріменком та О. Златогорським.

ПраціРедагувати

Найважливіші публікації (волинський період):

  • Археологічна спадщина Яна Фітцке / Упор. Г. Охріменко, О. Златогорський, Пер. з польської Г. Охріменко, В. Дмитрук, О. Златогорський. — Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2005. — 488 с.
  • Jan Fitzke. «Z Wołynia 1936—1939» pod red. Andrzeja Gaczoła i ks. Witolda Józefa Kowalowa, Biały Dunajec — Ostróg 2009 (Бібліотека «Волання з Волині» т. 63). (пол.)
  • Badania w Gródku pow. Łuckim // Światowit. Warszawa, 1937. T.XVII; (пол.)
  • Wczesnohistoryczne kurhany w Poddubcach w pow. Łuckim // Wiadomości archeologiczne. Warszawa, 1939. T.XVI; (пол.)
  • Luboml przedhistoryczny // Ziemia Wołyńska. Łuck, 1938. № 8-9; (пол.)
  • Cmentarzysko kultury ceramiki sznurowej w Torczynie, pow. Łuckim // Sprawozdanie Polskiej Akademii Umiejętności. — Kraków, 1938. — T.XLIII. (пол.)
  • Stanowiska kultury ceramiki wstęgowej na Wołyniu: Odb.: Sprawozdania z Czynności i Posiedzeń Polskiej Akademii Umiejętności. Kraków. T. 43: 1938 nr 1. (пол.)
  • Grób ciałopalny nr 86, z Zalewa II: Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. 1935 t. 5 z. 1. (пол.)
  • Poszukiwania archeologiczne na cmentarzysku łużyckiem w Małej Wsi w pow. wieluńskim (woj. łódzkie): Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 5 z. 1. (пол.)
  • Poszukiwania archeologiczne w Pobiedniku w pow. miechowskim: Poznań : [s.n.], 1933 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 4 z. 3. (пол.)
  • Trzy groby późnolateńskie odkryte na cmentarzysku łużyckiem w Okołowicach, powiat łaski, woj. łódzkie: Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 5 z. 1. (пол.)


ПосиланняРедагувати