Ян Юзеф Фітцке (пол. Jan Józef Fitzke, *20 січня 1909, с. Гдув Малопольського воєводства — †квітень 1940, Катинь) — польський історик, археолог, організатор музейної справи в місті Луцьк та на Волині.

Ян Юзеф Фітцке
пол. Jan Józef Fitzke
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Народився 20 січня 1909(1909-01-20)
Ґдув, Ґміна Ґдув, Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер квітень 1940 (31 рік)
Катинь, Смоленський район, Смоленська область, РРФСР, СРСР
·розстріл
Поховання Катинь
Країна Російська імперіяПольща Польща
Діяльність офіцер, історик, археолог
Alma mater Ягеллонський університет

CMNS: Ян Фітцке у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Ян Фітцке (зліва) та Юліан Нєч на східцях вежі Луцького замку. 1935 рік.

Ян Юзеф Фітцке народився 20 січня 1909 року в с. Гдув Малопольського воєводства (Польща).

В 1929—1933 роках навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію.

З 1930 року Фітцке — член Польського Археологічного Товариства.

Після диплома проводив розкопки у Велюнському, Меховському та Лаському повітах.

У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей).

Протягом 1936—1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найвідоміші дослідження і знахідки були зроблені в Луцьку (в районах Красне, Гнідава, Яровиця), де досліджувалися поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт. Торчині — могильник стжижовської культури епохи бронзи; с. Піддубцях — розкопано кургани Х-ХІІ ст. з тілопокладеними похованнями із супровідним матеріалом (предмети побуту, прикраси, зброя), м. Любомлі — дослідження на давньоруському городищі Х-ХІІІ ст.; с. Боратині та с. Шепель — розкопано кургани епохи бронзи; у с. Дружкополі та с. Черську — кремаційні могильники лужицької культури; у с. Берестяни — давньоруські кургани. Фітцке здійснив також розвідки на поселеннях і городищах у місті Рожище, селах Кульчин, Жидичин, Коршів, Маркостав, Амбуків, Дерев'яне, Баїв, Буяни, Линів, Білосток, Несвіч.

Активну участь брав Ян Фітцке і в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. І. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці.

Важливе значення мала для молодого дослідника і робота у редакційному комітеті щомісячника «Земля Волинська» — органу Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, що був присвячений культурним та краєзнавчим проблематикам. Опублікував тут статті

  • «Праісторичний Любомль»,
  • «Над Случчю»,
  • «Важливі відкриття у замку Любарта в Луцьку» та ін.

Роботу молодого і перспективного дослідника перервала друга світова війна. За день до її початку, як підпоручик запасу, Ян Фітцке був призваний до Польської армії. Разом із своєю частиною він відбуває до Нового Сончу, а потім до Бережан. За кілька днів піхотна частина, у якій служив Ян Фітцке, потрапляє в полон до підрозділів Червоної Армії. Разом з тисячами інших польських офіцерів він опиняється в таборі для військовополонених у Козельську на Смоленщині, звідки написав до рідних у Краків в листопаді 1939 р. останнього листа. Наприкінці квітня 1940 року, під час ліквідації табору в Катинському лісі, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС (див. «Катинський розстріл»).

Тіло науковця знайшли в 1943 році. У кишені мундира Фітцке були документи, поштівки та записки на аркушах. Це дозволило ідентифікувати знавця музейної справи.

Під номером 2482 прізвище історика зафіксовано в ексгумаційному списку. У документах, які передані владі Польщі радянським президентом Михайлом Горбачовим, дата смерті не вказана. За записами солдат, яких відвезли до Смоленська та згодом знайшли в Катинському лісі, визначили останнє місцеперебування Яна Фітцке.

Як зазначає відома дослідниця Анна Кульчицька-Лецеєвич:

  …діяльність Яна Фітцке була імпонуюча. Адже він зробив диплом лише в 1933 році, а в 1939 р. все закінчилося.  

Ян Фітцке увічнений на пам'ятній таблиці Ягеллонського університету в Кракові, на меморіальній дошці в Луцьку. Не завершені ним археологічні дослідження на теренах Волині були продовжені в радянські часи та за роки незалежності України: у Торчині — М. Пелещишиним, Берестянах — В. Гупало, Шеплі — М. Кучінком, у Луцьку — М. Кучінком, Г. Охріменком та О. Златогорським.

Праці ред.

Найважливіші публікації (волинський період):

  • Археологічна спадщина Яна Фітцке / Упор. Г. Охріменко, О. Златогорський, Пер. з польської Г. Охріменко, В. Дмитрук, О. Златогорський. — Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2005. — 488 с.
  • Jan Fitzke. «Z Wołynia 1936—1939» pod red. Andrzeja Gaczoła i ks. Witolda Józefa Kowalowa, Biały Dunajec — Ostróg 2009 (Бібліотека «Волання з Волині» т. 63). (пол.)
  • Badania w Gródku pow. Łuckim // Światowit. Warszawa, 1937. T.XVII; (пол.)
  • Wczesnohistoryczne kurhany w Poddubcach w pow. Łuckim // Wiadomości archeologiczne. Warszawa, 1939. T.XVI; (пол.)
  • Luboml przedhistoryczny // Ziemia Wołyńska. Łuck, 1938. № 8-9; (пол.)
  • Cmentarzysko kultury ceramiki sznurowej w Torczynie, pow. Łuckim // Sprawozdanie Polskiej Akademii Umiejętności. — Kraków, 1938. — T.XLIII. (пол.)
  • Stanowiska kultury ceramiki wstęgowej na Wołyniu: Odb.: Sprawozdania z Czynności i Posiedzeń Polskiej Akademii Umiejętności. Kraków. T. 43: 1938 nr 1. (пол.)
  • Grób ciałopalny nr 86, z Zalewa II: Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. 1935 t. 5 z. 1. (пол.)
  • Poszukiwania archeologiczne na cmentarzysku łużyckiem w Małej Wsi w pow. wieluńskim (woj. łódzkie): Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 5 z. 1. (пол.)
  • Poszukiwania archeologiczne w Pobiedniku w pow. miechowskim: Poznań : [s.n.], 1933 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 4 z. 3. (пол.)
  • Trzy groby późnolateńskie odkryte na cmentarzysku łużyckiem w Okołowicach, powiat łaski, woj. łódzkie: Poznań : [s.n.], 1935 : Odb.: Przegląd Archeologiczny. T. 5 z. 1. (пол.)

Посилання ред.