Баїв

село в Луцькому районі Волинської області України

Баї́в — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 659 осіб.

село Баїв
Baiv prapor.png
Прапор
Баїв - в'їзд.jpg
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Громада Боратинська сільська громада
Код КОАТУУ 0722880301
Основні дані
Засноване 1545
Населення 659
Площа 0,728 км²
Густота населення 905,22 осіб/км²
Поштовий індекс 45643
Телефонний код +380 109
Географічні дані
Географічні координати 50°41′48″ пн. ш. 25°12′49″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Водойми річка Чорногузка
Місцева влада
Карта
Баїв. Карта розташування: Україна
Баїв
Баїв
Баїв. Карта розташування: Волинська область
Баїв
Баїв
Мапа

CMNS: Баїв на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

У 1906 році село Лаврівської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 7 верст, від волості 6. Дворів 65, мешканців 169[1].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 617 осіб, з яких 279 чоловіків та 338 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 657 осіб.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,79 %
російська 1,21 %

Археологічні пам'яткиРедагувати

  • На території села у 1939 р. випадково відкрито скорчене поховання культури лінійно-стрічкової кераміки. Біля кістяка знаходилась глиняна амфора і кам'яна сокира.
  • На околиці села — випадкова знахідка у 1966 р. глиняної амфори волино-люблінської культури.
  • На північній околиці села, на верхній частині високого схилу тераси, на якій знаходиться сільський цвинтар — ґрунтовий могильник вельбарської культури. Він у значній мірі пошкоджений земляними роботами. Пам'ятка випадково виявлена вчителем місцевої школи. У 1985 р. тут провів дослідження Д.Козак. На площі 420 м² виявлено частково зруйновані поховання з тілоспаленням в урнах і одне тілопокладання. Перші три супроводжувалися поховальним інвентарем, серед якого знайдену золоту підвіску у вигляді латинської літери S з філігранними кінцями. Біля тілопокладення виявлено кераміку і залізну фібулу так званої підв'язної конструкції. Поховання датуються ІІ-ІІІ ст. н. е.
  • На східній околиці села — могильник вельбарської культури IV ст. н. е. Досліджувався у 1964—1965 рр. В.Петровим і А.Каліщуком. Виявлено 13 тілопокладних і 19 кремаційних захоронень. У складі поховального інвентаря наявні фібули, пряжки, посуд, підвіска з монети імператора Адріана ІІІ ст. н. е. Участь у розкопках брав і М.Щукін.
  • За 1 км на схід від села, на лівому березі річки Чорногузка, у місці, де проходить меліоративний канал, — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур та давньоруського періоду.
  • За 2 км на південь від села, в урочищі Панське, на правому березі річки Чорногузка — багатошарове поселення доби неоліту, бронзи, ранньозалізної доби і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. Відкрите Г.Охріменком. Досліджувалося під його керівництвом у 2008 р.
  • На східній околиці села, на південь від дороги Луцьк-Цеперів, на схилі лівого берега річки Чорногузки — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури епохи бронзи і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст.
  • За 1,5 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега річки Чорногузки, за 1 км на південь від дороги, яка веде у село Цеперів — двошарове поселення вельбарської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст.

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 176—178.

ПосиланняРедагувати