Чіатура

місто у Грузії

Чіатура[1][2][3][4] (ჭიათურა) — місто в муніципалітеті Чіатура, мхаре Імеретія, Грузія.

місто (1921)
Портал:Грузія
Чіатура
груз. ჭიათურა
Chiatura COA.gif
Герб
Chiatura Cable Cars 12.jpg
Чиатура, река, вид на ущелье, ведущее в Сачхере. (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg
Chiatura. A municipal building (Photo A. Muhranoff, 2011).jpg
Chiatura (14682256062).jpg
ჯრუჭულა.jpg
Chiatura 15257 (9093560005).jpg
Основні дані
42°17′25″ пн. ш. 43°16′55″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Імереті
Муніципалітет Чіатура
Адміністративний центр Муніципалітет Чіатура

Засновано 1879
Статус з 1921 року

Водойма Квіріла (річка)
Населення 12 803 осіб (2014)
Часовий пояс UTC+4
Міста-побратими Нікополь, Сігулда, Кейла (6 квітня 2009), Бірштонас, Мурґулd
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 615211
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Чіатура. Карта розташування: Грузія
Чіатура
Чіатура
Чіатура (Грузія)
Чіатура. Карта розташування: Імереті
Чіатура
Чіатура
Чіатура (Імереті)

CMNS: Чіатура у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване в ущелині річки Квіріла (притока Ріоні) і на прилеглих плато. Усі місцевості Чіатура пов'язані з середмістям пасажирськими повітряно-канатними дорогами.

КліматРедагувати

Кліматограма Чіатури
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
122
 
 
4
−5
 
 
101
 
 
5
−4
 
 
130
 
 
9
−1
 
 
123
 
 
14
4
 
 
116
 
 
19
9
 
 
110
 
 
23
13
 
 
94
 
 
26
16
 
 
78
 
 
27
17
 
 
90
 
 
22
12
 
 
114
 
 
17
8
 
 
116
 
 
10
1
 
 
124
 
 
5
−3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1318 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[5]

НазваРедагувати

 
Річка Квіріла

Існує версія, що назва міста походить від груз. ჭია (чіа), трансліт. мурашка — мурашка та ура — закінчення прикметників в грузинській мові.

ЕкономікаРедагувати

Видобування та збагачення марганцевої руди на Чіатурському родовищі, кварцового піску, видобування мармуру; завод силікатної цегли, чайна, швейна фабрики.

Чіатура — центр видобутку марганцю[6]. У 1879 році почалося видобування марганцевих руд у Чіатурі[7]. Високий вміст металу в руді, сприятливі умови залягання та зручне географічне розташування (близькість до чорноморських портів) надають особливе значення чіатурському марганцю. Рудники Чіатури у 1970-х роках видавали чверть всього видобутку марганцю в СРСР[8].

Тривалий час промисловий комплекс (6 шахт та збагачувальне підприємство), що є основним джерелом доходів місцевих мешканців, знаходився в запустінні, проте нині він починає розбудовуватися, поступово починають працювати копальні. У листопаді 2006 року уряд Грузії продав марганцевий комбінат АТ «Чіатурмарганець», а також ліцензію на видобування марганцевої руди на 40 років британській компанії «Stemcor» за $20,075 мільйона.

ТранспортРедагувати

 
Канатна дорога

Чіатуру недаремно називають «столицею канатних доріг»[9]. Екстремальне географічне розташування міста сприяло створенню в ньому мережі канатних доріг, які сполучили центр практично з усіма житловими та промисловими районами. Загальна протяжність підвісних канатних доріг склала понад 6 км. Спочатку на ній діяли понад 20 маршрутів. Нині, через 60 років після запуску, працюють лише 15 маршрутів. Незважаючи на похилий вік підвісна канатна дорога залишається найшвидшим та найзручнішим способом пересування містом. Усі підвісні канатні дороги одновагонні, двоканатні, маятникового типу[10].

З 1967 по 2008 рік діяв міжміський тролейбусний маршрут «Чіатура — Сачхере». Лінія, що проходила серед гір уздовж річки Квіріла, була однією з найбільш мальовничих у СРСР. З самого заснування і до закриття лінії її обслуговували тролейбуси Škoda 9Tr. Після розпаду СРСР, тролейбусна лінія працювала дуже нестабільно, в місті часто виникали проблеми з електрикою, і тролейбус змушений був простоювати по кілька місяців (як і канатні дороги). У 2008 році система була закрита остаточно. Перед закриттям до міста надходили списані у Тбілісі тролейбуси Škoda 14Tr, однак вони так і ніколи не вийшли у Чіатурі на лінію. В деяких місцях залишилася контактна мережа та розтяжки, а також списані тролейбуси на території колишнього депо.

В місті знаходиться залізнична станція Чіатура на лінії Зестафоні — Сачхере (від лінії Самтредія — Хашурі).

КультураРедагувати

Визначні пам'яткиРедагувати

  • Печери Джарбелі
  • Чіатурська фортеця
  • Поблизу міста, в селі Кацхі, зберігся унікальний купольний храм Мацховарі (X—XI століття) із залишками розпису. Унікальний він тим, що побудований на вершині 40-метрової скелі, стовпа Кацхі, сходи, які ведуть до нього, називаються «сходами на небеса». Десь 20 років тому в занедбаній церкві оселилися грузинські ченці, які вирішили відродити древнє святилище[11].

НаселенняРедагувати

Чисельність населення міста, станом на 2022 рік, налічує 12 348 осіб.

Рік Чисельність
1922 3243 [12]
1926 4359 [12]
1939 13 926 [12]
1959 21 521 [12]
Рік Чисельність
1970 25 474 [12]
1979 26 715 [12]
1989 29 228 [12]
2002 13 835 [13][12]
Рік Чисельність
2014 12 803
2016 12 782 [12]
2017 12 720 [12]
2018 12 704 [12]
Рік Чисельність
2019 12 620 [12]
2020 12 550 [12]
2021 12 496 [12]
2022 12 348 [12]

Видатні особиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • ჯაოშვილი ვ, ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. 1, თბ., 1975. — გვ. 393-394(груз.)

ПриміткиРедагувати

  1. Іван Ющук. Українська мова в школі: методичні поради для вчителя. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2013. — 256 с. ISBN 978-966-10-2925-4
  2. Історія українського правопису XVI–XX століття: Хрестоматія / Упорядн.: В. В. Німчук, Н.В. Пуряєва. — Київ: Наукова думка, 2004. — 582 с. ISBN 966-00-0261-0
  3. Петро Масляк. Географія для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням географії : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів / П. О. Масляк, С. Л. Капіруліна. — Харків: Вид-во «Ранок», 2017. — 240 с.: іл. ISBN 978-617-09-3372-0]
  4. Юрій Громик. Український правопис: навчальний посібник. — Київ: Центр учбової літератури, 2013. — 140 с. ISBN 978-617-673-141-2
  5. Чіатура «Climate-Data.org» (англ.)
  6. Мала гірнича енциклопедія, т. 2 / За редакцією В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2007. — 652 с. ISBN 57740-0828-2
  7. Марганцеворудна промисловість. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 червня 2014. 
  8. Грузія (економіко-географічна характеристика країни). Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 11 червня 2014. 
  9. Місто канатних доріг — Чіатура. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014. 
  10. Банько В. Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Дакор, 2008. (рос.)
  11. Унікальна церква і сходи до неба. Стовп Кацхі в Грузії. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 11 червня 2014. 
  12. а б в г д е ж и к л м н п р с http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
  13. перепис населення Грузії 2002 рокуNational Statistics Office of Georgia, 2002.

ПосиланняРедагувати