«Чайка»
Chajka kozacka 1664.jpg
Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана
Служба
Тип/клас Човен
Держава прапора Flag of the Cossack Hetmanat.svg Військо Запорозьке
Спущено на воду XVI ст.
Ідентифікація
Параметри
Довжина 18 м
Ширина 4 м
Осадка 1,5 м
Технічні дані
Екіпаж 50 осіб
Озброєння
Артилерія 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм)

Ча́йка — безпалубний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками. Довжина — близько 18 м, ширина й висота бортів — до 4 м. Ззовні бортів для захисту від стріл і куль кріпився пояс із очерету. Чайки мали поперечні перебірки й лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла, вміщували до 70 осіб. Озброєння — 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм).

Запорожці на «чайках» нападають на турецьку галеру
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують турецький флот і захоплюють Кафу в 1616 році
Запорожці в «чайках» нападають на турецькі галереї, 1636 р.
Розгром козаками литовської флотилії на Дніпрі 1651 р.
Не випущена марка 1920 р. — Запорожці на Чорному морі

ОписРедагувати

Човен у вигляді величезної видовбаної колоди (з верби або липи), по бортах обшитої дошками. Довжина — 15,5 — 21,5 м, ширина й висота бортів — до 4 м.

Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його, зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль[1].

За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті[1].

Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра[1].

На борту очеретовий пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.

У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.

 
Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Французький інженер Ґійом Боплан, який у XVII столітті перебував на польській службі і керував будівництвом фортець в Україні, писав:

  «Козаки будують човни довжиною 60, шириною від 10 до 12, і глибиною і 12 футів. Човни ці без кіля, дно їх складається з видовбаної вербової або липової колоди, довжиною близько 45 футів, воно обшивається з боків на 12 футів догори дошками, завдовжки від 10 до 12, і завширшки1 фут і прибиваються одна до одної так точно, як і при побудові річкових суден... Довжина човна поступово збільшується догори: це ясніше видно із прикладеного малюнка. На ньому можна помітити товсті канати з очерету, які обвиті ликами або глодом й, як зв'язані бочечки, обхоплюють човен від корми до носа... Човни козацькі, маючи з кожного боку по 10-15 весел, плавають на веслах швидше за турецькі галери... Помічають же ворожий корабель чи галеру швидше, ніж турки помітять їх човни, що піднімаються над морською поверхнею не більше ніж на 2,5 фути».  

Походження назвиРедагувати

Існують кілька версій походження назви «чайка»:

  1. Від тур. şayka, şayika — «трищогловий корабель» (надалі могло зазнати контамінації з укр. чайка). Припускають, що звідси походить і слово «шайка» («зграя», «банда», первісне значення — «екіпаж піратського корабля»)[2]
  2. Назва походить від птаха чайки і підкреслює легкість, швидкість і маневровість човна[3].
  3. «Чайка» походить від татарського «каїк», тобто «круглий човен»[2][3].
  4. Назва пішла від староруської назви невеликого судна «шайки», яке широко застосовувалося ушкуйниками . Очевидно, шайка мала округлу форму. Так само називали і круглу посудину для миття в бані. Через розбійницьку вдачу ушкуйників, назва судна перенеслася і на його команду[3].

ВідновленняРедагувати

У ХХ і ХХІ ст українські археологи віднайшли залишки декількох «чайок». Частину з них відновлено. На думку генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Максима Остапенка «У прісній воді дерев'яні частини зберігаються набагато краще, а якщо вони знаходяться ще й під шаром мулу і піску, то вони взагалі пречудові».[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Винаходи та інновації. Винахідники України. www.logos.biz.ua. Процитовано 2016-03-16. 
  2. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. а б в Козацька Чайка «Спас» / Про нас / Історичні основи / Походження назви:. 2011-08-13. Процитовано 2016-03-16. 
  4. http://expres.ua/news/2016/12/18/218522-arheology-vidnovyly-unikalni-kozacki-korabli

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати