Георгіївське гирло
Георгіївське гирло (рум. Brațul Sfântul Gheorghe) — рукав Дунаю у дунайській дельті. Один з трьох основних рукавів Дунаю, крім Кілійського і Сулинського. Повністю протікає територією Румунії.
| Георгіївське гирло | |
|---|---|
 | |
44°53′47″ пн. ш. 29°35′31″ сх. д. / 44.896389° пн. ш. 29.591944° сх. д.  | |
| Витік | |
| • координати | 45.1878/28.8887 |
| Гирло | Чорне море |
| • координати | 44.8802/29.6171 |
| Країни: |  Румунія*Тульча (повіт) |
| Регіон | Румунія[1]  |
| Довжина | 109 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва
ред.В давнину мало назву Іерон-Стоміон (грец. Ιερον Στομιον), тобто Священне устя. Візантійські греки його називали як Агіос-Георгіос (грец. Αγιος Γεωργιος) — Святий Георгій, що й є його сучасною назвою.
Загальні відомості
ред.Біля мису Ізмаїльский Чатал за 80 км від гирла основне русло Дунаю розпадається на Кілійське і Тульчинське. Через 17 км нижче за течією Тульчинське гирло розділяється на Георгієвське та Сулинське гирла, які впадають у Чорне море окремо. Тече від мису Георгіївський Чатал до Чорного моря біля мису Сфинтул-Георге.
Довжина гирла — 109 км, ширина до 400—500 м[2]. Через мілководність та звивистість рукава судноплавство розвинуте найменше з усіх рукавів Дунаю.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
44°52′48″ пн. ш. 29°37′00″ сх. д. / 44.88000° пн. ш. 29.61667° сх. д.
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |