Центральний ринок (станція метро)
Центральний ринок — 3-тя станція Харківського метрополітену. Розташована на Холодногірсько-Заводській лінії метро між станціями «Південний вокзал» та «Майдан Конституції». Відкрита 23 серпня 1975 року.
| Центральний ринок | |
|---|---|
|
Холодногірсько-Заводська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна, мілкого закладення |
| Проєктна назва | Комунальний ринок |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 року |
| Архітектор(и) | Співачук |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Пашков, Лисенко |
| Транспорт | |
| Виходи до | вул. Різдвяна, вул. Ярославська, вул. Чоботарська, вул. Суздальські ряди; автостанція №2 "Суздальські ряди" |
| Наземний транспорт |
Т 7, 12, 20 |
| Інше | |
| Стільниковий зв'язок | Київстар |
 | |
Розташування ред.
Станція «Центральний ринок» розташована в центральній частині міста і названа по розташованому поруч центральному ринку, званому також в народі «Благбаз» (скорочено від «Благовіщенський базар»). Спочатку станцію, що мала проектну назву «Комунальний ринок», передбачалося розташувати в районі Благовіщенського собору. Але при проведенні попередніх вишукувань в цьому районі виявилися несприятливі гідрогеологічні умови, і трасу довелося перенести в сторону. Станція розташована в районі одного з найбільших ринків Харкова. Тут же знаходиться автостанція № 2, у якій сходяться приміські маршрути Золочівського, Богодухівського та Валківського напрямків, а також міжміські маршрути, що зв'язують Харків з населеними пунктами Полтавської та Сумської областей. Біля станції розташована будівля управління Харківського метрополітену, яке з'єднане зі станцією службовим підземним переходом.
Технічна характеристика ред.
Односклепінна станція мілкого закладення з острівною платформою, перекрита монолітним залізобетонним склепінням, зведеним за допомогою пересувної опалубки.
Колійний розвиток ред.
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення ред.
Завдяки єдиному монолітному склепінню, що перекриває вестибюлі і станційний зал, створено величезний простір. Колійні стіни, що продовжують обриси склепіння, оздоблені плитами сірого мармуру з різьбленими декоративними вставками в характері українського рослинного орнаменту. Малюнок підлоги платформи, покритого полірованими плитами різнобарвного граніту, нагадує килим. Широкі сходи в кінцях платформи ведуть в вестибюлі, які продовжують простір станційного залу. Стіни вестибюлів оздоблені світло-сірим і світло-рожевим мармуром.
У результаті рясних зливових опадів, що пройшли влітку 1996 року, рівень ґрунтових вод в районі станції «Центральний ринок» різко підвищився — до п'яти метрів від головок рейок. Була пошкоджена платформна частина станції.
У 1968—1975 роки, коли станція «Центральний ринок» будувалася, ґрунтові води були тут невисокі і ніякої загрози для споруди не представляли. Тоді й народилося нещасливе рішення: з метою економії коштів підставу склепінчастої станції зробити у вигляді бетонної плити. Надалі, враховуючи досвід метробудування в країні, склепінні станції будувалися вже із зворотним склепінням в основі. Особливість цього склепіння в тому, що воно витримує значно більші навантаження від гірського тиску ґрунтових вод. Починаючи з «Армійської» всі станції Харківського метрополітену мають зворотне склепіння, для надійності. Ну а односклепінні станції першої черги — «Центральний ринок», «Спортивна», «Турбоатом» — побудовані за здешевленої технології.
Реконструкція ред.
Реконструкція «Центрального ринку» велася близько року, при цьому станція продовжувала функціонувати протягом усього цього часу в звичайному режимі. У ході реконструкції під платформу було укладено 404 кубічних метри бетону, 35 тонн арматури, в лоткову частину станції для усунення течі нагнітали 185 тонн цементного розчину. На платформі встановили колони, що виконують функцію зміцнення бетонної основи. Всього на виконання цих робіт було витрачено 2,2 мільйона гривень. Привантажувач і установка колон дали свої результати — станція повернулася в початкове положення, деформації припинилися, рух поїздів можна було здійснювати з встановленими швидкостями.
Так у Харкові з'явилася унікальна станція колонного типу з односклепінним перекриттям, аналогів якої немає на теренах колишнього СРСР, а можливо, і в усьому світі. На жаль, колони, що нагадують великі торшери, вносять деяку дисгармонію в архітектурну композицію станції через оздоблення рожевим мармуром, а сама станція виконана в сірих тонах. До реконструкції склепіння прикрашали виготовлені з листового профільованого алюмінію світильники, що своєю формою нагадують журавлів, що летять у небі.
Література ред.
- Х23 Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель / [Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц].- Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил.