Харків (річка)

річка в Україні й Росії

Харків — річка в Україні (Харківський район Харківської області) та Росії (Бєлгородська область). Ліва притока Лопані (басейн Сіверського Дінця).

Харків
LopanStrelkaKharkov.jpg
Лопанська стрілка в Харкові — місце впадіння річки Харків у Лопань
Kharkiv.png
50°26′14″ пн. ш. 36°26′23″ сх. д. / 50.43724800002777187° пн. ш. 36.43989700002777710° сх. д. / 50.43724800002777187; 36.43989700002777710
Витік на схід від смт Октябрського (Росія)
• координати 50°26′14″ пн. ш. 36°26′23″ сх. д. / 50.43724800002777187° пн. ш. 36.43989700002777710° сх. д. / 50.43724800002777187; 36.43989700002777710
висота, м 160 м
Гирло Лопань (в місті Харкові)
• координати 49°59′06″ пн. ш. 36°13′25″ сх. д. / 49.985254000027772747° пн. ш. 36.2237640000277779° сх. д. / 49.985254000027772747; 36.2237640000277779
Країни:
Україна Україна
Харківська область
Регіон Харківська область
Бєлгородська область
Довжина 71 км
Площа басейну: 1 160 км²
Середньорічний стік 0,083 км³/рік
Притоки: Ліві: Липець, Муром, В'ялий, Немишля
код ДВР Росії значення не задано
CMNS: Харків у Вікісховищі

ОписРедагувати

Довжина 71 км. Площа водозбірного басейну 1 160 км². Похил річки 0,8 м/км. Річкова долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки 2 км. Заплава двостороння заболочена, завширшки до 0,5—1,5 км. Річище звивисте, завширшки до 15 м, завглибшки до 3 м. Використовується на водопостачання, зрошення, рекреацію. На річці (та її притоках) створено ставки, а також Трав'янське, Муромське та В'ялівське водосховища.

Весняні розливи в межах Харкова трапляються на в районі Журавлівки (район станції метро «Київська» та вище супермаркету «Рост». Нижче річка протікає у високих берегах[1][2][3] та зарегульована Гончарівською греблею, яка розташована нижче її устя на річці Лопань[4][5].

Історичні розливи річки Харків навесні регулярно спричиняли повені у міст Харкові протягом XVIII — початку ХХ століття, зокрема, у 1785, 1805, 1853, 1877, 1883, 1889, 1893, 1915 роках[6] та 1925 роках. Після повені 1893 року набережні у Харкові були підняті на 4 сажені[7].

РозташуванняРедагувати

Харків бере початок на схід від смт Октябрського (Росія). Тече на південний захід, на південь і знову на південний захід. Впадає до Лопані в центральній частині міста Харкова у місцевості під назвою Лопанська стрілка.

ВодовикористанняРедагувати

На річці Харків у 1962 році побудовано Журавлівську греблю для регулювання стоку води на річці та створення Журавлівського водосховища об'ємом 2,5 млн м3, де було влаштовано Журавлівський гідропарк[8]. Протягом 2013—2018 року було проведено реконструкцію греблі щодо посилення її несучих конструкцій та укріплення підвідного та відвідного каналів[9][10][11][12][13][14].

Гончарівська гребля здійснює обводнення і регулювання рівня стоку для попередження повеней та підтоплень у нижній течії річки Харків поблизу її устя у центральній частині міста. Регулярно відбувається водоскид та обмілення річки для нормалізації річки та для очищення її берегів від сміття чи для ремонтних робіт.[4][15][16][17][18][19][20] Такі обмілення викликали незадоволення і ставали приводом для створення петицій до міської влади від мешканців Харкова[21][22].

Річковий транспорт у ХарковіРедагувати

На початку ХХ століття до Харківської міської думи було адресоване звернення щодо розробки проекту обводнення харківських річок та створення судноплавного шляху від Бєлгорода та Харкова до Ростова-на-Дону. Пізніше, вже за радянської влади у 1920-1930-ті роки виникла ідея сполучити Харків з Азовським морем. Але наприкінці 1930-х років від них відмовились через нереалістичність цих планів.[7][23]

У 1932 році на річках Лопань та Харків відкрився рух «водних трамваїв» — катерів на 24 особи. Перший маршрут пролягав від Харківського мосту до Митрофанівського виселку на Журавлівці. У 1933 році човни вже вміщували до 40 осіб. Їх кількість збільшилась до 10-ти, а вартість проїзду становила 25 коп. Навігація на річках мала тривати 200 днів на рік.[7] Після Другої світової війни ці катери певний час перевозили пасажирів до 1953 року, після чого річкові перевезення припинилися.[23][24]

У 1996 році до Харкова перевезли прогулянковий теплохід «Павлік Морозов», який до того плавав на Дніпрі. Після відновлювальних робіт теплохід під іменем «Ластівка» здійснював прогулянкові перевезення, але по річці Харків він не ходив через низький пішохідний підвісний міст біля з'єднання річок Харкова та Лопані.[23][24][25][26] Проте на річці поблизу Горбатого мосту проходили ходові випробування судна[24]. Перед «Євро-2012» у Харкові на річці Лопань біля вливу в неї річки Харків відкрили човнову станцію.[23][27]

ФотографіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Марина Ачкасова (26 лютого 2010). 300 курсантов, вертолёт, ломы и лопаты. Как Харьков подготовился к паводку. MediaPort. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  2. Харьков может утонуть?. Стройобзор. 25 грудня 2014. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  3. Ирина Канунникова (21 лютого 2017). Как Харьков переживет весеннее половодье. Вечерний Харьков. Процитовано 4 травня 2020.  (рос.)
  4. а б Гончаровской плотине в Харькове – более 80 лет (ФОТО). Городской дозор. 14 січня 2015. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  5. Полина Мирер (28 жовтня 2008). Реки Харькова снова наполнили водой. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  6. Харьковские наводнения: проделки водной стихии. Городской дозор. 7 березня 2019. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  7. а б в Трипутина Н. (5 грудня 2011). История обводнения рек Харькова. Вечерний Харьков. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  8. Лобойченко В. М., Жук В. Н. Оценка гидроэкологического состояния городских водоемов на примене Алексеевского пруда города Харькова // Вісник Кременчуцького нацыонального уныверситету імені Михайла Остроградського. — 2017. Випуск 4 (105). — С. 76. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  9. На харьковской Журавлевке занялись ремонтом плотины. Харьковские известия. 13 грудня 2012. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  10. На Журавлівській греблі триває капітальний ремонт. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 29 липня 2015. Процитовано 5 травня 2020. 
  11. Журавлёвская плотина на реконструкции. Харьковские Известия. 29 липня 2015. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  12. Василий Голосный (29 липня 2015). Капитальный ремонт на Журавлевской плотине. Городской Дозор. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  13. Юлиана Шаповалова (25 лютого 2016). В Харькове подходит к завершению ремонт Журавлевской плотины. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  14. В Харькове реконструировали Журавлевскую плотину. Городской Дозор. 16 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  15. Полина Мирер (14 жовтня 2008). Ремонт Гончаровской плотины – впервые за много десятилетий. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  16. Макс Стативко (26 серпня 2011). В двух реках на три месяца спустили воду. MediaPort. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  17. Наталья Амирхарян (27 серпня 2011). О лодочных прогулках можно забыть до весны. КП в Украине. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  18. Две речки в Харькове принудительно обмелеют. Вечерний Харьков. 27 червня 2013. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  19. Почему в Харькове до сих пор низкий уровень воды в реках. Городской дозор. 15 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  20. Із харківських річок дістали 100 тонн сміття. Depo Харків. 26 липня 2019. Процитовано 5 травня 2020. 
  21. Елена Трубина (2 травня 2019). Харьковчане просят повысить уровень воды в городских реках. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  22. В Харькове спустили реки Харьков и Лопань (ФОТО). Новости Харькова. 14 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  23. а б в г Харьков судоходный. Очевидное – невероятное. Status quo. 21 травня 2018. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  24. а б в Евгений Боровик (12 травня 2006). "Ласточка": разбор полетов. Харьков транспортный [передрук із гезети «Слобода»]. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  25. Харьков с высоты — мост любви. Городской дозор. 7 грудня 2015. Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  26. Андрей Кравченко (22 червня 2010). Подвесной мост возле цирка снесут. Архитекторы и градостроители решают, каким будет новый. Медиа группа «Объектив». Процитовано 5 травня 2020.  (рос.)
  27. Харківський теплохід «Ластівка» може бути відновлений. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 2 червня 2011. Процитовано 5 травня 2020. 


ЛітератураРедагувати