Індустріальна (станція метро, Харків)

«Індустріальна» (до 17 травня 2016 — «Пролетарська») — 13-та станція Харківського метрополітену. Кінцевий пункт першої черги метрополітену. У конструкції цього станційного комплексу багато спільного зі станцією «Проспект Гагаріна», з тією різницею, що тут мають перевагу червонасті та золотаві тони.

Індустріальна
Холодногірсько-Заводська лінія
Metro Kharkiv (Industrialna).jpg
Загальні дані
Тип колонна, мілкого закладення
Проєктна назва Електротяжмаш
Стара назва Пролетарська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Будівництво
Дата відкриття 11 серпня 1978
Архітектор(и) Співачук, Краснолобов, Нікулін, Чечельницький
Транспорт
Наземний транспорт Т: 23, 26
Тр: 7, 45, 46
Залізнична станція Лосєве ІІ
Інше
Географічні координати 49°56′46″ пн. ш. 36°23′55″ сх. д. / 49.9462361° пн. ш. 36.3988111° сх. д. / 49.9462361; 36.3988111Координати: 49°56′46″ пн. ш. 36°23′55″ сх. д. / 49.9462361° пн. ш. 36.3988111° сх. д. / 49.9462361; 36.3988111
Стільниковий зв'язок Київстар
Холодногірсько-Заводська лінія
Нова Баварія
р. Уда
Залютине
Будинок офіцерів
оборотні тупики
Холодна гора
Південний вокзал  +зал
Центральний ринок
р. Лопань
Майдан Конституції
з'їзд до другої лінії
р. Харків
Проспект Гагаріна  +зал
ССГ до третьої лінії
Спортивна
Завод імені Малишева  +зал
Турбоатом
ТЧ-1 «Московське»
Палац Спорту
Армійська
Імені О.С. Масельського
Тракторний завод  +зал
Індустріальна
оборотні тупики
Східна
Роганська
Південна

КонструкціяРедагувати

Колонна трипрогінна мілкого закладення з острівною платформою.

Колійний розвитокРедагувати

Станція з колійним розвитком— 6-стрілочні оборотні тупики в кінці лінії.

Загальний опис станціїРедагувати

Східний вестибюль з'єднаний з найдовшим в Харкові підземним переходом. Виходи з нього ведуть до заводу «Електроважмаш», трамвайної лінії, до автостанції «Заводська», залізничної станції Лосєве ІІ. Тролейбуси й автобуси підвозять до станції мешканців Роганського та Східного масиву. Отже, станція є одним з найбільших транспортних вузлів Харкова.

Злегка розширюються догори колони, оброблені рожевим мармуром «Буровщина» Іркутського родовища. Цей же мармур використаний для обробки цоколів колійних стін і вертикальних вставок, на яких укріплені прикраси з латуні. Колійні стіни облицьовані світло-сірим мармуром Саяно-Шушенського родовища, стіни вестибюлів — білим мармуром «Коєлга». Цікавий геометричний малюнок підлоги набраний з плит лабрадориту і червоного граніту. Станційний зал освітлений люмінесцентними світильниками, розташованими між ребрами плит перекриття.

Оформлення станції включає дві тематичні декоративно-художні композиції з кераміки, встановлені на торцях перекриття над сходами. Правда, західний вестибюль станції, що веде до заводів ДСК-1 і 8-й ДПЗ, закрили в середині 1990-х років через низький пасажиропотік. 16 березня 2009 року його знову відкрито.

Східний вестибюль з'єднаний з довжелезним в Харкові підземним переходом. Виходи з нього ведуть до заводу «Електроважмаш», трамвайної лінії, до автостанції «Заводська», залізничної станції Лосєве ІІ. Тролейбусні та автобусні маршрути підвозять до станції жителів Роганського і Східного жилмасивів. Таким чином, станція є одним з найбільших транспортних вузлів Харкова.

17 травня 2016 року рішенням Харківської обласної державної адміністрації станцію було перейменовано на «Індустріальну»[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати