Вікіпедія

Ходорівці

село в Хмельницькій області, Україна

Хо́дорівці — село в Україні, в Кам'янець-Подільській міській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Ходорівці
Герб Ходорівців Прапор Ходорівців
Свято-Михайлівська церква
Свято-Михайлівська церква
Свято-Михайлівська церква
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район Кам'янець-Подільський район
Громада Кам'янець-Подільська міська громада
Основні дані
Засноване 1460
Населення 872 мешканці (1998 рік)
Поштовий індекс 32361
Географічні дані
Географічні координати 48°35′41″ пн. ш. 26°31′23″ сх. д. / 48.59472° пн. ш. 26.52306° сх. д. / 48.59472; 26.52306Координати: 48°35′41″ пн. ш. 26°31′23″ сх. д. / 48.59472° пн. ш. 26.52306° сх. д. / 48.59472; 26.52306
Місцева влада
Карта
Ходорівці. Карта розташування: Україна
Ходорівці
Ходорівці
Ходорівці. Карта розташування: Хмельницька область
Ходорівці
Ходорівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ходорівці у Вікісховищі

Географія ред.

Подільське село Ходорівці розташоване за 11,2 кілометрів від Кам’янця-Подільського вздовж річки Кармалітанка. Рельєф, де розміщується населений пункт - легка хвиляста рівнина. Село являє собою невелику долину і рівнину, є невеликі підвищення. У 2-х кілометрах від села розташовано ліс – ділянкою 300 га, державного підпорядкування. Ґрунти місцевості – чорноземні. На відстані 1-го кілометра від центру села проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат ред.

Ходорівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На території села виявлено залишки поселення скіфських часів.

Перша згадка в документах про село — 1460 року, як село в числі 32 інших подільських сіл, що подаровані польським королем Кам'янецькій біскупії за те, що біскуп допомагав магнатам захопити Поділля у 1436 році.

Судячи по налогових документах село швидко зростало. У 1530-1542 роках Ходорівці сплачували податки за сім плугів, або сім ланів і належали панам Копиченському і П'ясецькому. В 1565 році Ходорівцями володіли пани Сокиринський і Іван Кримський. В 1678 році Ходорівці числилися за панами Дубровськими, Поплавськими, Грушецькими. В 1771 році Ходорівцями володіла поміщиця Розалія Рознятовська, а потім Мартин Деревський.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Церква святого Миколи відома з 1707 року. Вона була дерев’яна, з балок, обліплених глиною, з одним низьким верхом. В 1759 році крита гонтою. Нова дерев’яна церква збудована в 1783 – 1789 роках — з ялинового дерева, верх восьмигранний. Під час ремонту 1883 році до церкви прибудована дзвіниця.[1]

В революцію 1905-1907 роках селяни підняли повстання, в цей час в село прибув Петро Савчук – робітник, який організував селян на боротьбу з поміщиками.

 
Поштова марка, зображено стрільця УГА

Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

Село славилося розписами хат, про що 1928 року в Києві видала спеціальну працю Марія Олександрівна Щепотьєва «Розписи хат в селі Ходорівцях на Кам’янеччині».

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

За час німецької окупації в Німеччину було забрано 138 людей, багато з яких не повернулося. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1965 році введений в експлуатацію новий будинок культури на 450 місць. 1972 року в селі Ходорівці відкрито нову двоповерхову школу.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад, село увійшло до складу міської територіальної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

16 травня 2022 року віряни релігійної громади святого Архистратига Михаїла у селі Ходоровці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3]

Населення ред.

За даними на 1998 рік: дворів — 320, мешканців — 872.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 876 осіб.[4]

Згідно перепису 2015 року селі проживало 775 осіб, населення села скоротилось на 11,53 % порівняно зі 2001 роком та 11,12 % з 1998.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,84 %
російська 1,59 %
румунська 0,23 %
вірменська 0,11 %
угорська 0,11 %
білоруська 0,11 %

Релігія ред.

  • Церква Святого Архистратига Михаїла (ПЦУ)

Відомі люди ред.

Народились ред.

Проживали, перебували ред.

Охорона природи ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Біля села розташована ботанічна пам'ятка природи — «Алея горіха волоського».

Світлини ред.

  •  
    Свято-Михайлівська церква
  •  
    Старостат
  •  
    Клуб
  •  
    Школа
  •  
    Пекарня

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Ходорівці с.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  3. ↑ Московські попи зачинились у храмі: громада на Кам’янеччині “за” перехід до ПЦУ.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела ред.

  • Повернувся гранітним у село // Кам'янець у серпні. — 2001. — С. 17.
  • Твої герої, Кам'янеччино. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 94—103.
  • Ходорівці // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 364.
  • Chodorówce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 610. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ходорівці&oldid=42290259