Станіславівка (Кам'янець-Подільський район)
Станісла́вівка (раніше Баговицька Слобідка) — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Станіславівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230150078721 |
Основні дані | |
Засноване | 1846 |
Населення | 113 |
Площа | 0,369 км² |
Густота населення | 306,23 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32394 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°38′2″ пн. ш. 26°44′13″ сх. д. / 48.63389° пн. ш. 26.73694° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32394, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Врублівці |
Карта | |
Мапа | |
Назва
ред.Перейменоване, історично зафіксовано назву «Баговицька Слобідка». Стара назва походить від сусіднього села Баговиця, як його виселок, тобто «Слобідка» — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.
Географія
ред.Подільське село Станіславівка знаходиться на березі річки Баговиця за 10 кілометрів від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат
ред.Станіславівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
ред.Перша згадка про поселення в 1840-их роках.
1898 року до складу Баговиці входили села Баговицька Слобідка, або ж тепер Станіславівка, та хутір Баговицький-Кордон. І якщо перші два поселення досі на своїх місцях, то хутір Баговицький-Кордон, що складався з трьох дворів, знаходився при впадінні річки Баговички в Дністер, тепер затоплений після будівництва ГЕС.
Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
ред.Населення становить 113 осіб.
Мова
ред.У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Охорона природи
ред.Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Див. також
ред.- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
ред.- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11