Станіславівка (Кам'янець-Подільський район)

село в Хмельницькій області, Україна

Станісла́вівка (раніше Баговицька Слобідка) — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Станіславівка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020230150078721
Основні дані
Засноване 1846
Населення 113
Площа 0,369 км²
Густота населення 306,23 осіб/км²
Поштовий індекс 32394
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°38′2″ пн. ш. 26°44′13″ сх. д. / 48.63389° пн. ш. 26.73694° сх. д. / 48.63389; 26.73694
Місцева влада
Адреса ради 32394, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Врублівці
Карта
Станіславівка. Карта розташування: Україна
Станіславівка
Станіславівка
Станіславівка. Карта розташування: Хмельницька область
Станіславівка
Станіславівка
Мапа
Мапа

Назва

ред.

Перейменоване, історично зафіксовано назву «Баговицька Слобідка». Стара назва походить від сусіднього села Баговиця, як його виселок, тобто «Слобідка» — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії або новозасноване поселення.

Географія

ред.

Подільське село Станіславівка знаходиться на березі річки Баговиця за 10 кілометрів від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

ред.

Станіславівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія

ред.

Перша згадка про поселення в 1840-их роках.

1898 року до складу Баговиці входили села Баговицька Слобідка, або ж тепер Станіславівка, та хутір Баговицький-Кордон. І якщо перші два поселення досі на своїх місцях, то хутір Баговицький-Кордон, що складався з трьох дворів, знаходився при впадінні річки Баговички в Дністер, тепер затоплений після будівництва ГЕС.

Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

ред.

Населення становить 113 осіб.

Мова

ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Охорона природи

ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11