Філіп, герцог Единбурзький

чоловік королеви Великої Британії Єлизавети II
(Перенаправлено з Філіпп, герцог Единбурзький)


Філі́п, ге́рцог Единбу́рзький (англ. Prince Philip, Duke of Edinburgh, 10 червня 1921, Корфу, Греція — 9 квітня 2021, Віндзор, Беркшир, Англія) — чоловік королеви Великої Британії Єлизавети II. Він представляв найдовше за часом існування і найстаріше за віком подружжя панівного британського монарха і був найстарішим чоловіком британської королівської сім'ї[5][6].

Філіп Маунтбеттен
Philip Mountbatten
Філіп Маунтбеттен
Філіп 1992 року
Coat of Arms of Philip, Duke of Edinburgh.svg
Герцог Единбурзький
20 листопада 1947 — 9 квітня 2021
Монарх: Георг VI, Єлизавета II
Попередник: нове присвоєння; Альфред (до 1900)
Спадкоємець: Чарльз, принц Уельський
 
Ім'я при народжені: англ. Philip of Greece and Denmark[1]
Народження: 10 червня 1921(1921-06-10)
Керкіра
Смерть: 9 квітня 2021(2021-04-09) (99 років)
Віндзорський замок, Віндзор, Беркшир, Англія
Поховання: каплиця Святого Георгія
Країна: Велика Британія
Релігія: Англіканська церква
Освіта: Школа Ґордонстоун (1939)[2], Cheam Schoold, Schule Schloss Salemd[2] і Britannia Royal Naval Colleged (1939)
Рід: Глюксбурги
Батько: Андрій Глюксбург
Мати: Аліса Баттенберг
Шлюб: Єлизавета II[1][3][…]
Діти:
Монограма: Монограма
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Філіп був п'ятою дитиною та єдиним сином принца Андрія, сина короля Греції Георга I та брата короля Костянтина, який правив того часу. Принц Андрій належав до данського дому Глюксбургів, що правив у Греції, від народження мав титул принца Грецького і Данського (англ. Prince Philip of Greece and Denmark). Його дружина, матір Філіпа, принцеса Аліса належала до роду Баттенбергів, була племінницею російської імператриці Олександри Федорівни. Філіп — правнук данського короля Кристіана IX, праправнук англійської королеви Вікторії і російського імператора Миколи I.

Після того, як 1922 року король Костянтин зрікся престолу, родину принца Андрія видворили з Греції — він з родиною оселився в Парижі. 1928 року Філіпа відправили до родичів у Лондон. У 1933—1935 роках він навчався в школі в Німеччині, потім — у Шотландії. У 1939—1940 роках навчався в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті. Після випуску отримав звання мічмана та пройшов на Військово-морському флоті всю Другу світову війну, наприкінці якої був уже старшим лейтенантом.

 
Філіп 1951 року
 
Філіп 2015 року

У період навчання в коледжі познайомився зі своїми чотириюрідними сестрами, принцесами Єлизаветою і Маргарет, що відвідували навчальний заклад разом із королем Георгом VI. Після цього між Філіпом і Єлизаветою зав'язалося листування, і 1946 року Філіп попросив у короля дозволу одружитися зі спадкоємицею престолу.

Перед укладенням шлюбу прийняв прізвище (Маунтбаттен) (англізовану версію прізвища матері — Баттенберг) і перейшов з грецького православ'я в англіканство[7]. Крім того, він відмовився від титулів «принц Грецький» та «принц Данський» і прийняв британське підданство. Король Георг VI напередодні укладення шлюбу присвоїв майбутньому зятеві титул герцога Единбурзького, графа Меріонетського і барона Гринвіцького.

Одруження Філіпа і Єлизавети відбулося 20 листопада 1947 року. У Філіпа та Єлизавети четверо дітей: Чарльз, принц Уельський (н. 1948), принцеса Анна (н. 1950), принц Ендрю, герцог Йоркський (н. 1960) і принц Едуард, граф Вессекський (н. 1964).

До 1951 року Філіп продовжував службу на флоті. 1952 року, після смерті короля Георга VI і сходження на престол Єлизавети II, став чоловіком панівного монарха, але титул принца-консорта не прийняв. Титул принца (зазвичай присвоюють прямим нащадкам короля) присвоєно Філіпу 1957 року.

З 1952 року принц Філіп повністю присвятив себе службі королівській родині, виконуючи численні церемоніальні та благодійні обов'язки. Був покровителем близько 800 організацій. У 1964—1986 роках був президентом Міжнародної федерації кінного спорту, у 1981—1996 роках — Всесвітнього фонду дикої природи. 1973 року першим із членів британської королівської родини відвідав СРСР[8].

Філіп був найстарішим в історії чоловіком панівного британського монарха. 25 лютого 2013 він став найстарішим в історії членом британської королівської сім'ї чоловічої статі (до цього рекорд належав третьому сину королеви Вікторії, принцові Артуру). Під час святкування свого 90-річчя 2011 року принц Філіп заявив про бажання обмежити свої громадські функції.

Помер 9 квітня 2021 року у Віндзорському замку[9]. Незадовго до цього, на початку березня, принцу провели успішну операцію на серці[10]. 17 квітня його поховали у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку[11].

Філіп і УкраїнаРедагувати

У вересні 1973 року герцог Единбурзький з донькою Анною відвідали Київ для участі принцеси Анни в чемпіонаті Європи з кінного триборства. Для нього була підготовлена резиденція — особняк Полякова на нинішній вул. Грушевського, 22.[12][13]. Під час екскурсії містом королівські особи відвідали Києво-Печерську лавру, а також скуштували українські страви в ресторані «Прага»[14].

Ушанування пам'ятіРедагувати

У кінематографіРедагувати

Життя Філіпа, як члена королівської родини, було висвітлено в серіалі «Корона».

Військові званняРедагувати

Принц Філіп завершив службу на Військово-морському флоті 1951 року в чині лейтенант-командора (капітана 3-го рангу). 1952 року йому присвоїли звання командора (капітана 2-го рангу). Надалі йому присвоювали лише почесні військові звання.

Велика Британія:

Австралія:

Нова Зеландія:

РодовідРедагувати

Предки принца Філіпа, герцога Единбурзького
2. Батько:
Андрій, принц Данський та Грецький
4. Дід:
Георг I, король Греції
8. Прадід:
Крістіан IX, король Данії
9. Прабабуся:
Луїза Гессен-Кассельська
5. Бабуся:
Велика Княжна Ольга Костянтинівна
10. Прадід по жіночій лінії:
Великий Князь Костянтин Миколайович
11. Прабабуся по жіночій лінії:
Александра Саксен-Альтенбургська
3. Мати:
Принцеса Аліса Баттенбергська
6. Дід по жіночій лінії:
Людвіг Олександр Баттенберг
12. Прадід по жіночій лінії:
Олександр Гессен-Дармштадтський
13. Прабабуся по жіночій лінії:
Юлія, графиня Баттенберг
7. Бабуся по жіночій лінії:
Принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська
14. Прадід по жіночій лінії:
Людвіг IV, Великий Герцог Гессенский
15. Прабабуся по жіночій лінії:
Принцеса Аліса Англійська

Нагороди і почесні званняРедагувати

Нагороди за королівським положеннямРедагувати

Держава Дата Нагорода Літери
  Англія 19 листопада 1947 — Королівський лицар ордена Підв'язки KG
  Шотландія 21 квітня 1952 — Лицар ордена Будяка KT
  Велика Британія 22 травня 1953 — Магістр ордена Британської імперії GBE
  Велика Британія 10 червня 1968 Кавалер ордена Заслуг OM
  Нова Зеландія 15 листопада 1981 Компаньон Почесного ордена королеви QSO
  Австралія 13 червня 1988 — Кавалер ордена Австралії AC
  Папуа Нова Гвінея 2005 — Королівський гранд-компаньон ордена Логоху GCL

Почесні

Держава Дата Нагорода Літери
  Велика Британія 1937 Коронаційна медаль короля Георга VI
  Велика Британія 1945 Зірка 1939-1945
  Велика Британія 1945 Атлантична Зірка
  Велика Британія 1945 Зірка Африки
  Велика Британія 1945 Бірманська Зірка з Тихоокеанською зіркою
  Велика Британія 1945 Зірка Італії
  Велика Британія 2 червня 1953 Коронаційна медаль Королеви Єлизавети II
  Велика Британія 1977 Медаль Срібного ювілею королеви Єлизавети II
  Велика Британія 2002 Медаль Золотого ювілею королеви Єлизавети II
  Велика Британія 2007 Королівський Вікторіанський ланцюг
  Велика Британія 2012 Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II

Інші церемоніальні нагородиРедагувати

Держава Дата Нагорода Літери
  Занзібар 1963 — Кавалер Першого класу ордена Діамантової Зірки Занзібару
  Мальдіви 13 березня 1972 — Кавалер Другого класу ордена Видатного Лідера NIIV
  Сінгапур 1972 — Почесний кавалер ордена Тамасека DUT(1)
  Бруней 1972 — Кавалер Першого класу ордена Королівського дому DK

Почесні

Держава Дата Нагорода Літери
  Бруней 1992 Срібна ювілейна медаль Султана Брунею
  Мальта 1992 Медаль 50-річчя Хреста святого Георга

Інших державРедагувати

Держава Дата Нагорода Літери
  Греція 1941 — Ланцюг Королівського династичного ордена Святих Георгія й Костянтина KSGC
  Греція 1947 — Великий хрест ордена Спасителя GCR
  Данія 16 листопада 1947 — Орден Слона RE
  Греція 1950—1975 Великий хрест на стрічці ордена Георга I GCGI
  Греція 1950 — Великий хрест ордена Фенікса GCP
  Монако 1951 — Великий хрест ордена Святого Карла
  Норвегія 1952 — Великий хрест на ланцюгу ордена Святого Олафа
  Панама 29 листопада 1953 — Великий хрест ордена Манюеля Амадора Гуерреро
  Швеція 1954 — Орден Серафимів RSerafO
  Ефіопія 1954 — Великий хрест на ланцюгу ордена цариці Савської
  Португалія 1955 — Великий Хрест Військового ордена Вежі й Меча GCTE
  Ірак 1956 — Кавалер 1 класу ордена короля Файсала I
  Франція 9 квітня 1957 — Великий хрест ордена Почесного легіону
  Італія 1958 — Великий хрест ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
  Нідерланди 26 березня 1958 — Великий хрест ордена Нідерландського лева
  Німеччина 1958 — Орден першого класу «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини»
  Непал 1960 — Великий хрест ордена Оясві Раянья
  Фінляндія 1961 — Командор Великого хреста ордена Білої троянди Фінляндії SVR SR
  Туніс 1961 — Велика стрічка ордена Незалежності
  Ліберія 23 листопада 1961 — Великий бант ордена Зірки Африки
  Колумбія 1962 — Великий хрест ордена Бояки
  Еквадор 1962 — Великий хрест ордена Заслуг
  Перу 1962 — Великий хрест з діамантами ордена Сонця
  Болівія 1962 — Великий хрест ордена Андского орла
  Чилі 1962 — Ланцюг ордена Заслуг
  Бразилія 1962 — Великий хрест ордена Південного Хреста
  Парагвай 1962 — Великий хрест ордена Заслуг
  Аргентина 1962 — Великий хрест ордена Свободи генерала Сан Мартіна
  Бельгія 1963 — Великий хрест ордена Леопольда I
  Ісландія 1963 — Великий хрест ордена Ісландського сокола
  Мексика 1964 — Ланцюг ордена Ацтекського орла
  Йорданія 1966 — Зірка і стрічка ордена Нахдах
  США 1968 — Гранд-командор ордена Морських Заслуг порту Сан-Франциско
  Афганістан 1971 — Орден Сонця Свободи першого класу
  Японія 1971 — Велика стрічка ордена Хризантеми
  Люксембург 1972 — Орден Золотого лева Нассау
  Югославія 19 жовтня 1972—1992 Орден Югославської зірки
  Заїр 1973 — Велика стрічка ордена Леопарда
  Португалія 1973 — Великий хрест ордена Інфанта дона Енріке GCIH
  Нідерланди 1979 — Командор ордена Золотого Ковчега
  Оман 27 лютого 1979 — Військовий орден Омана першого класу
  Катар 22 лютого 1979 — Ланцюг ордена Незалежності
  Португалія 14 серпня 1979 — Великий хрест ордена Авіса GCA
  Марокко 29 жовтня 1980 — Великий хрест з діамантами ордена Мухаммада
  Іспанія 19 жовтня 1986 — Великий хрест ордена Карлоса III
  Польща 1991 — Орден Білого орла
  Португалія 27 квітня 1993 — Великий хрест ордена Христа GCC
  ОАЕ 2010 Орден Федерації
  Саудівська Аравія 2010 Великий ланцюг ордена короля Абдель-Азіза

ПочесніРедагувати

Держава Дата Нагорода Літери
  Греція 1945 Грецький військовий хрест
  Франція 1945 Воєнний хрест з Пальмовою гілкою
  Судан 1964 Знак Республіки першого класу
  Австрія 1966 Велика Почесна Зірка «За заслуги перед Австрійською Республікою»

ПриміткиРедагувати

  1. а б https://www.royal.uk/the-duke-of-edinburgh
  2. а б https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/a-strange-life-profile-of-prince-philip-1563268.html
  3. https://www.royal.uk/70-facts-about-queen-and-duke-edinburghs-wedding
  4. Kindred Britain
  5. https://showbiz.24tv.ua/pomer-prints-filip-istoriya-kohannya-yelizavetoyu-novini-sogodni_n1593608 Помер принц Філіп: історія кохання з Єлизаветою II та фото королівського подружжя (укр.)
  6. https://glavcom.ua/news/pomer-cholovik-korolevi-jelizaveti-ii-princ-filip-748752.html Помер принц Філіп — чоловік британської королеви Єлизавети II (укр.)
  7. Реверанс Її Величності. Королеві Великої Британії — 90 років. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2016-04-15. 
  8. Принц, шпионы и КГБ Источник: The Guardian
  9. Помер принц Філіп, чоловік королеви Єлизавети II. Йому було 99 років. BBC News Україна (uk). 2021-04-09. Процитовано 2021-04-09. 
  10. Британія: принц Філіп переніс «успішну процедуру», пов’язану з хворобою серця. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-04-09. 
  11. Specia, Megan (2021-04-17). Prince Philip’s Funeral: Latest Updates. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-04-17. 
  12. Як КДБ стежив за принцом Філіпом у Києві / Станіслав Цалик для BBC News Україна
  13. EUROPEAN RIDING CHAMPIONSHIP — KIEV — NO SOUND
  14. https://babel.ua/amp/texts/62258-u-1973-roci-princ-filip-prijihav-do-kiyeva-na-chempionat-yevropi-z-kinnogo-sportu-babel-publikuye-urivok-z-nevidanih-memuariv-mera-kiyeva-yakiy-gotuvav-chempionat

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати