Ендрю, герцог Йоркський

Принц Ендрю, герцог Йоркський (англ. Prince Andrew Duke of York, повне ім'я Ендрю Альберт Крістіан Едвард, англ. Andrew Albert Christian Edward; нар. 19 лютого 1960) — британський принц, віцеадмірал (2015). Третя дитина і другий син королеви Великої Британії Єлизавети II. Посідає 9-е місце в порядку спадкування британського престолу (після народження 2021 року дочки Лілебет у Гаррі, герцога Сассекського, і його дружини Меган Маркл).

Принц Ендрю, герцог Йоркський
англ. Prince Andrew, Duke of York
Принц Ендрю, герцог Йоркський
Принц Ендрю
Coat of Arms of Andrew, Duke of York.svg
герцог Йоркський
з 1986
Монарх: Єлизавета II
 
Ім'я при народженні: англ. Andrew Albert Christian Edward
Народження: 19 січня 1960(1960-01-19) (61 рік)
Букінгемський палац[1]
Країна: Велика Британія
Релігія: Англіканська церква
Освіта: Britannia Royal Naval Colleged, Heatherdown Preparatory Schoold, Lakefield College Schoold (червень 1977) і Школа Ґордонстоун
Рід: Віндзори
Батько: Філіп, герцог Едінбурзький
Мати: Єлизавета II
Шлюб: Сара, герцогиня Йоркська[2]
Діти: Беатріс, Євгенія
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 19 лютого 1960 року. Він є третім з чотирьох дітей в королівській родині: перший є Чарльз, спадкоємець британського престолу, який народився 1948 року, другою є принцеса Анна — яка народилася на два роки пізніше, а принц Едвард, граф Вессекський, є наймолодшою дитиною, народився 1964 року. 8 квітня 1960 архієпископ Кентерберійський Джеффрі Фішер охрестив хлопчика в Музичній кімнаті Букінгемського палацу. Ендрю став першою дитиною, народженою в сім'ї панівного монарха (Єлизавета II зійшла на престол 1952 року), з часу принцеси Беатріс — дочки королеви Вікторії (1837—1901)[3]. Як і старші брат і сестра, Ендрю виховувався в стінах Букінгемського палацу гувернанткою[4]. Вона ж навчала його до 5 років, потім хлопчика відправили в приватну школу Хезердаун недалеко від Аскота, графство Беркшир[5]. У вересні 1973 року принц вступив до елітної школи-пансіону Ґордонстоун на півночі Шотландії[6]. У юності він легко справлявся з навчальним матеріалом, і з січня до червня 1977 року стажувався в коледжі Лейкфілд у Канаді[7]. Два роки по тому він закінчив Ґордонстоун, склавши іспит з англійської мови, історії, економіці і політології[8]. У квітні 1979 року Ендрю вирушив навчатись до Британського королівського військово-морського коледжу на пілота військової авіації.

Звинувачення у домаганняхРедагувати

9 серпня 2021 року американка Вірджинія Джуффре (Робертс) подала позов до окружного суду США на Мангеттені, стверджуючи, що постраждала від сексуального насильства з боку принца Ендрю в Лондоні та Нью-Йорку. Жінка стверджує, що її продав для сексу американський фінансист Джеффрі Епштайн, який дружив із принцом. Також стверджується, що жінка зазнала сексуального насильства з боку Епштейна у період з 2000 до 2002 року, коли їй було 17 років. Джуффре заявила, що насильство з боку принца відбулось, коли вона теж була неповнолітньою[9][10].

Родовід Ендрю Віндзора, герцога ЙоркськогоРедагувати

Пращури 1. Ендрю Віндзор, герцог Йоркський
2. Батько:
Філіпп Маунтбеттен, герцог Единбурзький
4. Дід:
Андрій, принц Данський і Грецький
8. Прадід:
Георг I, король Греції
9. Прабабуся:
Велика Княжна Ольга Костянтинівна
5. Бабуся:
Принцеса Аліса Баттенберзька
10. Прадід, жіноча лінія:
Людвиг Александр Баттенберг
11. Прабабуся, жіноча лінія:
Принцеса Вікторія Гессен-Дармштадтська
3. Мати:
Єлизавета II, королева Великої Британії
6. Дід, жіноча лінія:
Георг VI, король Великої Британії
12. Прадід, жіноча лінія:
Георг V, король Великої Британії
13. Прабабуся, жіноча лінія:
Марія Текська
7. Бабуся, жіноча лінія:
Єлизавета Боуз-Лайон
14. Прадід, жіноча лінія:
Клод Джордж Боуз-Лайон
15. Прабабуся, жіноча лінія:
Сесилія Ніна Кавендіш-Бентінк

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.telegraph.co.uk/news/uknews/queen-elizabeth-II/9689145/Queens-Blue-Sapphire-wedding-anniversary-65-years-of-landmarks.html
  2. Kindred Britain
  3. Royal Family tree and line of succession. BBC News (en-GB). 2020-01-09. Процитовано 2020-05-14. 
  4. Prince Andrew: Envoy career plagued with controversy. BBC News (en-GB). 2011-07-21. Процитовано 2020-05-14. 
  5. Barkham, Patrick (2004-07-09). The Guardian profile: Prince Andrew. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2020-05-14. 
  6. Olito, Frank. 15 exclusive boarding schools that are attended by royal families around the world. Insider. Процитовано 2020-05-14. 
  7. Early Life & Education. The Duke of York (en-GB). Процитовано 2020-05-14. 
  8. Rose, Hilary. The life and times of Prince Andrew — born to be spare (en). ISSN 0140-0460. Процитовано 2020-05-14. 
  9. На сина Єлизавети II подали до суду — його звинувачують у насильстві. Українська правда (українською). 10 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  10. На принца Ендрю подали в суд за сексуальне насильство. BBC News (українською). 10 червня 2021. 

ПосиланняРедагувати