Гри́нвіч (англ. Greenwich, вимова; МФА[ˈɡrɛnɪtʃ], [ˈɡrɛnɪdʒ] або [ˈɡrɪnɪdʒ]) — колись селище у Великій Британії за декілька кілометрів від Лондона вниз по річці Темзі, а тепер — місцевість Лондона.

Гринвіч
Загальна інформація
51°28′48″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. / 51.48000000002777199° пн. ш. 0.000000000028° сх. д. / 51.48000000002777199; 0.000000000028Координати: 51°28′48″ пн. ш. 0°00′00″ сх. д. / 51.48000000002777199° пн. ш. 0.000000000028° сх. д. / 51.48000000002777199; 0.000000000028
Країна  Велика Британія
Адмінодиниця Гринвіч
Водойма Темза
Площа 5044,18 гектар
Поштовий індекс SE10
Телефонний код 020
Карта
Мапа
CMNS: Гринвіч у Вікісховищі
Королівська Гринвіцька обсерваторія

У свій час Гринвіч був містечком у південно-східному передмісті Лондона, причому неблизько від Лондона: щоб дістатися до нього на конях, було потрібно кілька годин[відсутнє в джерелі]. У наш же час від центру столиці на автомобілі можна дістатися за 15 хвилин.[1]

Гринвіч відомий тим, що в ньому розташована Гринвіцька королівська обсерваторія, якою проходить нульовий меридіан, що розділяє західну і східну півкулі.

У Гринвічі розташовані також Національний морський музей, вілла королеви Анни та пришвартований британський швидкісний кліпер «Cutty Sark». 31 грудня 1999 року в Гринвічі було відкрито комплекс «The Millennium Dome» (або «Купол тисячоліття»).

Топонім Grenewic або Grenevic має саксонське походження й буквально означає the green village або the village on the green («зелене село»)[2].

Прокладений в 1899—1902 рр. під Темзою пішохідний тунель пов'язує Гринвіч з Островом Собак. 1997 року набережна частина Гринвіча в складі Гринвіцького шпиталю і Гринвіцького парку з Квінс-гаусом увійшла в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На честь цього місця названо астероїд 2830 Гринвіч.

Панорама парку у Гринвічі

Персоналії ред.

Виноски ред.

  1. Грінвіч-Історичний район Лондона. Visa4UK (ru-RU). 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2019. 
  2. 'Greenwich', The Environs of London: volume 4: Counties of Herts, Essex & Kent (1796), pp . 426-93 [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.] accessed: 26 May 2007

Посилання ред.

  Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №795 (англ.)