Вікіпедія

Форманчук Олександр Іванович

український актор театру, кіно, телебачення та дубляжу

Олександр Іванович Форманчук (нар. 2 жовтня 1982, Житомир, УРСР, СРСР) — український актор театру, кіно, телебачення та дубляжу, народний артист України (2021), заслужений артист України (2010)[1].

Олександр Форманчук
Ім'я при народженні Олександр Іванович Форманчук
Народився 2 жовтня 1982(1982-10-02) (41 рік)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Дружина Ксенія Баша(Форманчук)
IMDb ID 5335879
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Народний артист України
Зовнішні відеофайли
#NeoСцена — випуск №5. Олександр Форманчук

Життєпис ред.

Олександр Форманчук народився 2 жовтня 1982 року в місті Житомирі[2], у нього п'ятеро рідних сестер[3].

У 2004 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Олега Шаварського).

З 2004 року Олександр Форманчук актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

24 серпня 2021 року присвоєно звання «Народний артист України»[4].

Театр ред.

Навчальний театр КНУТКТ
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Ролі на сцені театру ім. І. Франка:[5]

Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса

Фільмографія ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2021—2022 с «Водна поліція» Сергій Полянський
2020 с «Сага» Михайло
2019 с «В полоні у перевертня» постпродукція[15]
2018 с «Два береги надії» рос. «Два берега надежды» фанат
2018 с «Обручка з рубіном» Микола
2017—2018 с «Лікар Ковальчук» Борис Зуєв, невролог, колишній чоловік Оксани[16][17]
2017 с «Ментовські війни. Київ» рос. «Ментовские войны. Киев» Каттані, головна роль
2017 с «Пес-4» рос. «Пёс-4» Борода
2017 с «Забута жінка» рос. Забытая женщина Віктор[18]
2016 с «Гроза над Тихоріччям» рос. Гроза над Тихоречьем епізодична роль
2016 с «Пес-3» рос. «Пёс-3» Олег Нерпін
2016 с «Друге життя» рос. «Вторая жизнь» Костянтин Шелест, головна роль[19]
2016 с «На лінії життя» рос. На линии жизни Олександр Краско
2015 с «Пес» рос. «Пёс» Олексій Скворцов, охоронець
2014 с «Поверни моє кохання» рос. Верни мою любовь Георгій Трофимов, бізнес-консультант
2013 с «Пастка» рос. «Ловушка» Стас Кондратьєв
2011 с «Повернення Мухтара-7» рос. «Возвращение Мухтара-7» Михайло Льовкін «Бетмен»
2011 кф «MANU 18347»
2010 с «1942» рос. «1942» епізодична роль
2009 с «Територія краси» рос. «Территория красоты» Михайло
2005 с «Новий російський романс» рос. «Новый русский романс» охоронець

Дублювання та озвучення українською ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Указ Президента України від 27 січня 2010 року № 71/2010 «Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
  2. ↑ Олександр Форманчук: «Лише свідома людина керує собою». «Кіно-Театр». березень 2013. Процитовано 3 липня 2019. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  3. ↑ Галина Ярема (8 листопада 2017). «Перед прем’єрою вистави про Голодомор мій організм відмовився від їжі. І я схуд на вісім кілограмів». «Високий Замок». Процитовано 3 липня 2019.
  4. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  5. ↑ Форманчук Олександр на сайті театру ім. І. Франка
  6. ↑ Олександр Форманчук: велика складність — в простоті «АртКавун»
  7. ↑ Музику до нової вистави Олександра Білозуба «…Я згадую… Амаркорд» написав італійський композитор Алессіо Влад Газета «Україна Молода»
  8. ↑ Дві квітки кольору індиго [Архівовано 2019-07-03 у Wayback Machine.] «Театри»
  9. ↑ «У неділю рано зілля копала»: померти від кохання [Архівовано 3 липня 2019 у Wayback Machine.] «Сумно?»
  10. ↑ Анна Веселовська (17 травня 2017). Щедрий «Скупий». У Національному театрі ім. І. Франка зі смаком грають Мольєра (ua) . «День» №81. Процитовано 2019-7-03.
  11. ↑ Любов БАЗІВ (25 лютого 2018). Як франківці «оживили» роман Кобилянської «Земля». «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
  12. ↑ Любов БАЗІВ (8 грудня 2018). Дмитро Богомазов, головний режисер національного драмтеатру імені І.Франка. «Укрінформ». Процитовано 3 липня 2019.
  13. ↑ Олена Варварич (2 березня 2007). «Голодний гріх». Театральна версія української новелістики. «День». Процитовано 3 липня 2019.
  14. ↑ «Одіссея» Олександра Білозуба: сенс життя – у постійному очікуванні. «Сумно?». 25 квітня 2007. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  15. ↑ ICTV розпочав зйомки бойовика «В полоні у перевертня». «Детектор медіа». 20 серпня 2018. Процитовано 3 липня 2019.
  16. ↑ Марія Ряпулова (2 листопада 2017). «Лікар Ковальчук» – ще один медичний серіал чи особливий проект?. «Детектор медіа». Процитовано 3 липня 2019.
  17. ↑ Телеканал «Україна» працює над другим сезоном серіалу «Лікар Ковальчук». «Детектор медіа». 26 квітня 2018. Процитовано 3 липня 2019.
  18. ↑ Канал «Україна» покаже серіал «Забута жінка». «Детектор медіа». 30 березня 2017. Процитовано 3 липня 2019.
  19. ↑ «Інтер» покаже український серіал «Друге життя». «Детектор медіа». 21 вересня 2016. Процитовано 3 липня 2019.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про українського актора чи акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Форманчук_Олександр_Іванович&oldid=41865328