Клименко Володимир Олексійович
Володимир Олексійович Клименко (КЛІМ) (нар. 9 грудня 1952, село Берездівці у Миколаївському районі Львівської області) — український та російський театральний режисер, драматург, сценарист. Автор театрального проекту «Сходи-древо», присвяченого дослідженню динаміки розвитку індоєвропейської культури.
| КЛІМ | |
|---|---|
| Володимир Олексійович Клименко | |
| Ім'я при народженні | Володимир Олексійович Клименко |
| Народився |
9 грудня 1952 (71 рік) с. Берездівці, Миколаївський район, Львівська область, УРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | режисер, драматург, сценарист |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Роки активності | 1981 — дотепер |
| Нагороди | Лауреат Національної театральної премії «Золота Маска», Росія (1998) |
Біографія ред.
Народився 9 грудня 1952 року у Львівській області.
Працював машиністом сцени в Харківському академічному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Спробував свої сили в аматорських колективах. В 1987 році закінчив режисерський факультет ГІТІС (курс Анатолія Олександровича Васильєва і Анатолія Васильовича Ефроса).
Перші режисерські роботи здійснив у майстерні «Доміно» при «Творчих майстернях» Союзу театральних діячів РРФСР. Наприкінці 1980-х років створив в «Творчих майстернях» лабораторію з вивчення людини як феномена і дослідження простору багатовимірного часу.
Після розпуску «Майстерень» викладав, проводив майстер-класи в Росії і за кордоном. У середині 90-х став співпрацювати як запрошений режисер з театрами Санкт-Петербургу, Києва, Москви, Новосибірська.
На запрошення Владислава Троїцького займався з акторами ЦСМ «ДАХ», писав для них п'єси.[1].
Написав понад 30 п'єс і робіт про театр. Автор кіносценаріїв. Вистави за його п'єсами поставлені в багатьох театрах країни і за кордоном.
Ідеолог та драматург камерної опери «СТУС: ПЕРЕХОЖИЙ»[2], за віршами Василя Стуса, премʼєра якої відбулась в ЦСМ «ДАХ»11 березня 2020року .
Спільні роботи з українськими театрами ред.
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса ред.
- Вистава «Богдан» (2004), неісторична хроніка за КЛІМом
- Проект «Геть від Заратустри», вистава «Так казав Заратустра» (2013), за твором «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше та текстами КЛІМа
- …п'єса Шекспіра «12 ніч» зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра… (2014), за КЛІМом
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка ред.
- «Божественна самотність» (2002)
- «Посеред раю, на майдані…» (2006), режисер Володимир Кучинський
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька ред.
- «Український Декамерон», режисер Владислав Троїцький
Центр сучасного мистецтва «ДАХ» ред.
Проект Владислава Троїцкого за п'єсами КЛІМа «…семь дней с идиотом…» или несуществующие главы романа Ф. М. Достоевского «Идиот»
Призи та нагороди ред.
- Лауреат національної театральної премії «Золота маска», Росія (1998).
Цитати ред.
- «Є періоди, коли будують театральні будівлі, створюють новий простір для гри. А коли театр побудований, там, зазвичай, виникають люди, що несуть справжнє життя. Вони як вода. Вода адже виконує в будівництві дерева певну роль, хоча сама по собі її форма не самоцінна. Будівельники розуміють земну реальність. Вони, як порядні батьки, спочатку створюють матеріальну базу, а потім заводять дітей, які, на жаль, потім часто своїх батьків соромляться, хоча і витрачають зароблені ними гроші. Втрачене покоління — завжди покоління художників. Людей рослинних, оранжерейних»[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Клим: «Нет нации — нет театра» [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Журнал культурного спротиву «ШО», № 3 (29), березень 2008
- ↑ СТУС: ПЕРЕХОЖИЙ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 9 грудня 2022.
Джерела ред.
- Потушняк Н. П. Клименко Володимир Олексійович [Архівовано 31 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
Посилання ред.
- КЛІМ на сайті ЦСМ «ДАХ» [Архівовано 26 Лютого 2014 у Wayback Machine.]