Відкрити головне меню

Юрій Тенгісович Фокін (нар. 3 січня 1966, Донецьк, УРСР) — радянський та український футболіст, виступав на позиції півзахисника та захисника.

Ф
Юрій Фокін
Особові дані
Повне ім'я Юрій Тенгісович
Фокін
Народження 3 січня 1966(1966-01-03) (53 роки)
  Донецьк, УРСР
Зріст 168 см
Вага 65 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник, захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986—1987 СРСР СКА (Київ) 61 (2)
1988 СРСР «Нафтовик» (О) 48 (5)
1989 СРСР «Нива» (В) 34 (1)
1989—1991 СРСР «Таврія» (С) 90 (2)
1992—1993 Україна «Шахтар» (Д) 42 (3)
1993  Україна «Металург» (К) 18 (1)
1994—1996 Україна «Нафтохімік» (К) 70 (13)
1995  Україна «Таврія» (С) 12 (0)
1996 Україна «Шахтар» (М) 5 (0)
1996—1998 Україна «Нива» (Т) 62 (4)
1999 Україна «Металург» (Д) 12 (0)
1999 Україна «Прикарпаття» (ІФ) 14 (0)
1999  Україна «Прикарпаття-2» 1 (0)
2000—2002 Україна «Таврія» (С) 30 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005[1]
2007
2010
Україна «Таврія-92»
Україна «Фенікс-Іллічовець»
Україна «Саки»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єра гравцяРедагувати

Ранні роки та радянський періодРедагувати

Юрій Фокін народився 3 січня 1966 року в Донецьку. Вихованець місцевого «Шахтаря», перший тренер — П. Пономаренко. З 1983 по 1986 роки виступав за дублюючий склад гірників, у 1984 та 1985 роках відзначився 4-ма голами в першості дублерів, у 1986 році зіграв 13 матчів (2 голи) у цьому змаганні. У 1986—1987 роках проходив військову службу в київському СКА, яке виступало в другій союзній лізі. У футболці київських армійців зіграв 61 матч та відзначився 2-ма голами. У 1987 році повернувся до складу донецьких «гірників», але зіграв у їх складі усього 2 матчі у першості дублерів. У 1988 році захищав кольори друголігового охтирського «Нафтовика» (48 матчів та 5 голів у чемпіонаті, 1 поєдинок — у кубок СРСР), а наступного року виступав в іншій друголіговій команді — вінницькій «Ниві», у футболці якої зіграв 34 матчі та відзначився 1 голом. У 1989 році став гравцем сімферопольської «Таврії», яка виступала в першій союзній лізі. Дебютним голом у футболці сімферопольської команди відзначився 19 квітня 1991 року на 42-ій хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 4-го туру проти ризької «Пардаугави». Юрій вийшов у стартовому матчі та відіграв увесь матч[2]. Загалом у футболці «Таврії» в чемпіонатах СРСР зіграв 90 матчів та відзначився 2-ма голами, ще 4 поєдинки провів у кубку СРСР.

«Шахтар»Редагувати

У 1992 року Юрій знову повертається до рідної команди, донецького «Шахтаря». Дебютував за головну команду гірників 1 березня 1992 року в переможному (2:1) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти львівських «Карпат». Фокін вийшов на поле в стартовому складі, а на 75-ій хвилині його замінив Олександр Барабаш[3]. 7 березня 1992 року провів свій дебютний поєдинок у першому розіграші Вищої ліги чемпіонату України в рамках 1-го туру проти запорізького «Металурга» (нічия, 1:1). Юрій вийшов на поле на 60-ій хвилині, замінивши Сергія Ященка[4]. Дебютним голом у складі «гірників» відзначився 26 травня 1992 року на 2-ій хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 1/2 фіналу кубку України проти харківського «Металіста». Юрій вийшов у стартовому складі, а на 60-ій хвилині його замінив Сергій Ателькін[5]. Дебютним голом у чемпіонатах України відзначився 9 червня 1992 року на 55-ій хвилині переможного (3:2) виїзного поєдинку 18-го туру 1-ої підгрупи вищої ліги чемпіонату України проти кременчуцького «Кременя». Фокін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Загалом у складі «Шахтаря» зіграв 42 матчі (3 голи) у Вищій лізі та 7 матчів (1 гол) у кубку України. Також у першій частині сезону 1993/94 років на правах оренди виступав у фарм-клубі гірників, друголіговому костянтинівському «Металурзі», в складі якого зіграв 18 матчів (1 гол) у чемпіонаті та 2 поєдинки у кубку України.

«Нафтохімік» та «Таврія»Редагувати

Під час зимової перерви сезону 1993/94 років перейшов до складу кременчуцького «Нафтохіміка». Дебютував у складі свого нового клубу 26 березня 1994 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 23-го туру Другої ліги чемпіонату України проти одеського «Чорноморця-2». Юрій вийшов на поле в стартовому складі, а на 80-ій хвилині його замінив Олександр Коломієць[7]. Дебютним голом у кременчуцькому клубі відзначився 18 червня 1994 року на 50-ій хвилині переможного (4:3) виїзного поєдинку 41-го туру другої ліги проти севастопольської «Чайки». Фокін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. За підсумками сезону 1993/94 року «Нафтохімік» з допомогою Юрія Фокіна посів 4-те місце в другій лізі та підвищився до Першої ліги. Загалом у складі «Нафтохіміка» у чемпіонатах України зіграв 70 матчів та відзначився 13-ма голами, ще 3 поєдинки (2 голи) провів у кубку України.

У 1995 році на правах оренди захищав кольори сімферопольської «Таврії». Дебютував у футболці кримського клубу 25 липня 1995 року в програному (3:4) виїзному поєдинку 1-го туру Вищої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Фокін вийшов на поле на 89-ій хвилині, замінивши Сергія Єсіна[9]. У складі «Таврії» зіграв 12 матчів.

«Шахтар» (Макіївка) та «Нива» (Тернопіль)Редагувати

У серпні 1996 року захищав кольори макіївського «Шахтаря». Дебютував у складі макіївського клубу 4 серпня в програному (1:2) домашньому поєдинку 1-го туру першої ліги чемпіонату України проти маріупольського «Металурга». Юрій вийшов на поле в стартовому складі, а на 72-ій хвилині його замінив Костянтин Громов[10]. У складі макіївських «гірників» зіграв 5 поєдинків.

У вересні того ж року перейшов до складу вищолігової тернопільської «Ниви». Дебютував у складі тернопільської команди 7 вересня 1996 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 7-го туру проти запорізького «Торпедо». Фокін вийшов на поле на 46-ій хвилині, замінивши Олега Мішеніна[11]. Дебютним голом у складі тернополян відзначився 14 квітня 1997 року на 2-ій хвилині переможного (3:0) домашнього поєдинку 21-го туру проти одноклубників з Вінниці. Юрій вийшов у стратовому складі, а на 67-ій хвилині його замінив Андрій Шпак[12]. Протягом свого перебування у Вінниці в чемпіонаті України зіграв 62 матчі та відзначився 4-ма голами, ще 7 матчів (2 голи) провів у кубку України.

«Металург» (Донецьк) та «Прикарпаття»Редагувати

Під час зимової перерви в сезоні 1998/99 років перейшов у донецький «Металург». У складі «металургів» дебютував 7 березня 1999 року в програному (0:4) домашньому поєдинку 16-го туру Вищої ліги проти своєї рідної команди, донецького «Шахтаря». Юрій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[13]. У футболці «Металурга» зіграв 12 матчів.

Напередодні початку сезону 1999/00 років перейшов до івано-франківського «Прикарпаття». Дебютував у футболці івано-франківського клубу 12 липня 1999 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 1-го туру Вищої ліги проти свого колишнього клубу, донецького «Металурга». Фокін вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[14]. У складі «Прикарпаття» зіграв 14 матчів. 6 вересня 1999 року провів свій єдиний поєдинок у складі друголігового фарм-клубу івано-франківців, «Прикарпаття-2» (перемога, 4:0) в рамках 6-го туру групи «А» другої ліги чемпіонату України проти львівських «Карпат-2». Юрій вийшов у стартовому складі, а на 46-ій хвилині його замінив Тарас Ковальчук[15].

У 2000 році захищав кольори аматорського клубу «Шахта Україна» (Українськ), в складі якої зіграв 6 матчів.

Повернення в «Таврія» та завершення кар'єриРедагувати

Влітку 2000 року в черговий раз повернувся до сімферопольської «Таврії». Дебютував у футболці кримчан 12 липня 2000 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-го туру Вищої ліги проти тернопільської «Ниви». Фокін вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[16]. Єдиним голом у футболці «Таврії» відзначився 21 квітня 2001 року на 13-ій хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 19-го туру Вищої ліги проти полтавської «Ворскли». Юрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 59-ій хвилині отримав жовту картку[17]. Загалом у складі сімеропольців у чемпіонатах України зіграв 30 матчів (1 гол), ще 4 матчі провів у кубку України. У сезоні 2001/02 років також зіграв 2 поєдинки в 3-му раунді кубку Інтертото. По завершенні того сезону вирішив закінчити кар'єру професіонального футболіста.

У 2003 році захищав кольори аматорського клубу «Таврія-ТНУ» (Сімферополь). Наступного року перейшов до іншого аматорського клубу з Криму, «Фенікс-Іллічовця», кольори якого захищав до 2005 року (у сезоні 2005 року зіграв 9 матчів за «феніксів»). Востаннє виходив на футбольне поле в 2010 році будучи граючим головним тренером ФК «Саки».

Тренерська діяльністьРедагувати

Тренерську діяльність розпочав одразу після завершення кар'єри професіонального футболіста. У 2003 році був граючим тренером «Таврії-ТНУ». З 2005 по вересень 2006 року працював у клубній структурі сімферопольської «Таврії». З вересня 2006 по червень 2008 року допомагав тренувати «Хімік» (Красноперекопськ). З жовтня 2007 року був головним тренером «Фенікс-Іллічовця», після чого до 23 квітня 2010 року допомагав тренувати команду. З серпня 2010 року обіймав посаду граючого головного тренера ФК «Саки».

Цікаві фактиРедагувати

19 травня 2008 року Фокін був нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради Криму за виступи в сімферопольській «Таврії» та за перемогу в чемпіонаті України 1992 року[18]. Тим не менше у Вищій лізі чемпіонату України 1992 року Фокін захищав кольори донецького «Шахтаря» й взяв участь в обох поєдинках донецького клубу того сезону проти сімферопольців, при чому в одному з них отримав жовту картку.


ПриміткиРедагувати

  1. Чемпіонат міста Сімферополь. Рада Регіонів (ФФУ). 15 червня 2005 року.
  2. «Пардаугава» (Рига) — «Таврія» (Сімферополь)
  3. «Карпати» (Львів) — «Шахтар» (Донецьк)
  4. «Металург» (Запоріжжя) — «Шахтар» (Донецьк)
  5. «Металіст» (Харків) — «Шахтар» (Донецьк)
  6. «Кремінь» (Кременчук) — «Шахтар» (Донецьк)
  7. «Чорноморець-2» (Одеса) — «Нафтохімік» (Кременчук)
  8. «Чайка» (Севастополь) — «Нафтохімік» (Кременчук)
  9. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) — «Таврія» (Сімферополь)
  10. «Шахтар» (Макіївка) — «Металург» (Маріуполь)
  11. «Нива» (Тернопіль) — «Торпедо» (Запоріжжя)
  12. «Нива» (Тернопіль) — «Нива» (Вінниця)
  13. «Металург» (Донецьк) — «Шахтар» (Донецьк)
  14. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) — «Металург» (Донецьк)
  15. «Прикарпаття-2» (Івано-Франківськ) — «Карпати-2» (Львів)
  16. «Таврія» (Сімферополь) — «Нива» (Тернопіль)
  17. «Таврія» (Сімферополь) — «Ворскла» (Полтава)
  18. Про нагородження працівників різних галузей. Верховна Рада Криму.

ПосиланняРедагувати