Єсін Сергій Олександрович

український футболіст

Є́сін Сергі́й Олекса́ндрович (нар. 2 квітня 1975, Керч, СРСР) — український футболіст, що виступав на позиціях захисника та півзахисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі збірної України, сімферопольської «Таврії» та низки інших українських і узбецьких клубів. Переможець першого чемпіонату України з футболу (1992), фіналіст Кубка України (1993/94). Майстер спорту України. Після завершення кар'єри розпочав тренерську діяльність.

Ф
Сергій Єсін
Сергій Єсін
Сергій Єсін
Особисті дані
Повне ім'я Єсін Сергій Олександрович
Народження 2 квітня 1975(1975-04-02)[1][2] (48 років)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст 173 см
Вага 67 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—2000 Україна «Таврія» С 196 (13)
2001—2002 Україна «Металіст» 18 (1)
2001—2002 Україна «Металіст-2» 2 (0)
2002 Україна ПФК «Севастополь» 12 (0)
2003 Узбекистан «Навбахор» 12 (1)
2004 Україна «Таврія» С 12 (0)
2004—2006 Україна «Геліос» 47 (1)
2006—2009 Україна «Закарпаття» 82 (0)
2011 Україна «Берегвідейк» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1997 Україна Україна (U-21) 11 (0)
1996 Україна Україна 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009—2011 Україна «Закарпаття» (мол.)
2013—2015 Україна «Геліос»
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений працівник фізичної культури і спорту Автономної Республіки Крим майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 31 березня 2015.

Життєпис ред.

Сергій Єсін народився у м. Керч[3] і є вихованцем керченського футболу. До «Таврії» потрапив ще у юнацькому віці. Дебютний поєдинок 17-річного півзахисника припав на чемпіонський матч сімферопольців з київським «Динамо» у сезоні 1992, у якому «таврійці» створили справжню сенсацію та перемогли киян з рахунком 1:0. В Лізі Чемпіонів «Таврія» спочатку пройшла ірландський «Шелбурн» (0:0, 2:1), а у наступному раунді поступилася за сумою двох матчів швейцарському «Сьйону» (1:3, 1:4). Втім, у жодному з цих поєдинків Єсін участі не брав. Наступним значним успіхом у складі «Таврії» стала участь у фіналі розіграшу Кубка України 1993/94, в якому сімферопольці поступилися у серії післяматчевих пенальті одеському «Чорноморцю».

За дев'ять з половиною сезонів, які Єсін провів у Сімферополі, він встиг відіграти майже дві сотні матчів у чемпіонаті України та близько трьох десятків поєдинків у Кубку. У 1996 році його залучали до ігор збірної України у відбірковому циклі Чемпіонату світу 1998. Після завершення першої половини сезону 2000/01, втративши місце в основі «Таврії» через важку травму коліна[4], Єсін пристав на пропозицію харківського «Металіста», де відіграв близько дев'яти місяців, після чого знову зник з горизонту українського футболу. Сезон 2002/03 він розпочав у новоствореному «Севастополі», згодом виступав за узбецький «Навбахор», а у 2004 році повернувся до складу «Таврії», щоправда заграти як раніше у рідному клубі йому так і не вдалося.

Влітку 2004 року Єсін перейшов до друголігового «Геліоса», де швидко став одним з основних гравців та здобув разом з командою право на підвищення у класі. Однак вже на початку сезону 2006/07 футболіст опинився у складі ужгородського «Закарпаття», що вело боротьбу за вихід до вищої ліги. Посівши друге місце, закарпатці виконали завдання, однак закріпитися у найвищому дивізіоні не змогли і наступні три сезони виконували роль команди-«ліфта», що мігрувала між вищою та першою лігами. У серпні 2009 року колишній гравець збірної України вирішив повісити бутси на цвях.

Після завершення кар'єри гравця Сергій Єсін працював тренером молодіжного складу ужгородського «Закарпаття», продовжуючи виступи на аматорському рівні у складі ФК «Берегвідейк», разом з яким пробився до розіграшу Кубка України 2011/12. У 2011 році Єсін перейшов до тренерського штабу харківського «Геліоса», де виконував спочатку роль помічника, а згодом тренера-селекціонера. У квітні 2013 року його було призначено виконуючим обов'язки головного тренера клубу після відставки Анатолія Чанцева[5], а у червні того ж року — офіційно затверджено на посаді головного наставника команди[6]. Після двох стартових поразок у весняній частині чемпіонату 30 березня 2015 подав у відставку[7].

З квітня 2015 року — тренер ФК «Океан» (Керч)[8]. З 7 березня 2016 року — головний тренер «Океану»[9]. 30 березня 2017 року Сергія Єсіна було відправлено у відставку з поста головного тренера клубу, але він залишився у штабі нового головного тренера Олега Лещинського[10]. У січні 2018 роки, після звільнення Лещинського, Єсін знову став головним тренером «Океану». Після призначення 18 червня 2018 року головним тренером «Океану» Спартака Жигуліна, Єсін став його помічником[11].

Виступи у збірній ред.

Матчі Сергія Єсіна за національну збірну України
# Дата Місце Стадіон Матч Рахунок Турнір        
01. 05.10.1996   НСК «Олімпійський», Київ   Україна —   Португалія 2-1 Відбірковий матч ЧС-1998
02. 09.11.1996   «Ештадіу даш Анташ», Порту   Португалія —   Україна 1-0 Відбірковий матч ЧС-1998

Досягнення ред.

Командні трофеї
Особисті здобутки

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Личные данные - Сергей Есин. Первый чемпион Украины по футболу. sites.google.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 23 вересня 2016. 
  4. Я же напишу об игроке... (рос.). Офіційний сайт Сергія Єсіна. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014. 
  5. Сергей Есин — исполняющий обязанности главного тренера Гелиоса (рос.). Офіційний сайт ФК «Геліос». Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014. 
  6. Сергей Есин уже не и.о. (рос.). Офіційний сайт ФК «Геліос». Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 3 травня 2014. 
  7. Главный тренер "Гелиоса" оставил занимаемую должность. (рос.). Офіційний сайт ФК «Геліос». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015. 
  8. Команда ФК «Океан». Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 5 лютого 2019. 
  9. Сергей Есин - главный тренер "Океана" - Футбольный клуб "Океан" (Керчь) (рос.). Футбольный клуб "Океан" (Керчь). Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 7 березня 2016. 
  10. В керченском «Океане» сменился главный тренер. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 5 лютого 2019. 
  11. У керченского «Океана» — тоже новый главный тренер. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 5 лютого 2019. 

Посилання ред.