Кубок Інтертото
Кубок Інтертото (англ. UEFA Intertoto Cup)[1] — літній клубний турнір, що проводився з 1961 по 2008 рік і був під егідою УЄФА з 1995 по 2008 рік[2]. В ньому брали участь команди, що не отримали путівки ані до Ліги чемпіонів, ані до Кубку УЄФА. Переможці (до 2007 року їх було 3, потім 11) отримували право на участь у Кубку УЄФА. У 2008 році розігрувався востаннє, після чого був скасований[3].
Засновано | 1961 рік |
---|---|
Реорганізовано | з 1995 під егідою УЄФА |
Скасовано | 2008 рік |
Конфедерація | УЄФА (Європа) |
Кількість команд | 50 |
Поточний чемпіон | Брага |
Сайт | Офіційний сайт |
Кубок Інтертото 2008 |
Турнір було засновано у сезоні 1961/1962, а у 1995 УЄФА взяло його під свій патронат.
Історія ред.
Ідея створення Кубку Інтертото належить засновникові Кубку ярмарків, швейцарцю Ернсту Томену і австрійському тренеру Карлу Раппану. Перший турнір відбувся 1961 року за спонсорської підтримки букмекерських контор. Вони були зацікавлені у такому літньому турнірі, щоб не припиняти свою роботу[4] .
Спочатку турнір називався Міжнародним футбольним кубком (англ. International Football Cup). Він не був визнаний УЄФА і мав неофіційний статус. Кубок складався з групового етапу, раунду плей-оф і фіналу.
Починаючи з 1967 року було складно організовувати ігри, тому плей-оф і фінал не проводилися, не було одноосібного переможця, а визначалися лише переможці в групових турнірах.
У 1995 УЄФА вирішила взяти турнір під свій контроль і змінити його формат. Спочатку два переможці отримували місця в Кубку УЄФА[5]. Один з перших переможців, Бордо, діставшись фіналу Кубку УЄФА сезону 1995/1996, надихнув УЄФА додати ще одне місце у Кубку УЄФА. Таким чином, три переможці турніру отримували місця в Кубку УЄФА.
Багатьом клубам не подобався цей турнір через те, що він заважав їм готуватись до наступного сезону. В результаті, вони не брали участь у змаганнях. У наступні роки УЄФА дозволила країнам відмовлятися від своїх місць. Наприклад, у 1998 році Шотландія, Сан-Марино, Молдова відмовилися від своїх місць, а Англія[6], Португалія, Греція від одного з двох своїх місць. Інші ж клуби будували фундамент свого успіху у Кубку УЄФА на виступах у Кубку Інтертото. Більше того, УЄФА заперечувала той факт, що турнір шкодить клубам.
Все ж таки, 2006 року УЄФА вкотре змінила формат турніру, зменшивши навантаження на клуби. Цей розіграш став новаторським ще й тому, що УЄФА вирішила нагородити англійський Ньюкасл[7] кубком за те, що він пройшов далі за всіх у розіграші Кубку УЄФА з тих команд, які потрапили туди завдяки виступам у Кубку Інтертото[8].
У грудні 2007 року, після обрання нового президента УЄФА, Мішеля Платіні, було оголошено, що з 2009 року Кубок Інтертото буде скасований. Це була частина цілої низки змін, які повинні були провестись у системах розіграшу Ліги чемпіонів, Кубку УЄФА. Відтак, команди, які б мали брати участь у Кубку Інтертото, тепер виступають у кваліфікаційних етапах Ліги Європи УЄФА, що були розширені до чотирьох раундів щоб умістити їх.
Переможці ред.
1961—1967 ред.
Сезон | Переможець | Фіналіст | Рахунок |
---|---|---|---|
1961–62 | Аякс (Амстердам) | Феєнорд | 4:2 |
1962–63 | Словнафт (Братислава) | Падова | 1:0 |
1963–64 | Словнафт (Братислава) | Полонія (Битом) | 1:0 |
1964–65 | Полонія (Битом) | Лейпциг | 5:1, 0:3 |
1965–66 | Локомотив (Лейпциг) | Норрчепінг | 4:0, 0:1 |
1966–67 | Айнтрахт (Франкфурт) | Словнафт (Братислава) | 1:1, 3:2 д.ч. |
1967—1994 ред.
У цей період у турнірі не визначався єдиний переможець, проходили лише групові раунди.
Регіональна система (1967, 1968, 1970) ред.
Рік | Група A1 | Група A2 | Група A3 | Група A4 | Група A5 | Група A6 | Група B1 | Група B2 | Група B3 | Група B4 | Група B5 | Група B6 | Група B7 | Група B8 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1967 | Лугано | Феєнорд | Лілль | Льєрс | – | – | Ганновер 96 | Заглембє (Сосновець) | Полонія (Битом) | Гетеборг | Рух (Хожув) | Кошице | КБ (Копенгаген) | Фортуна (Дюссельдорф) |
1968 | Нюрнберг | Аякс (Амстердам) | Спортінг (Лісабон) | Феєнорд | Еспаньйол | АДО Ден Гаг | Карл-Маркс-Штадт | Емпор (Росток) | Слован (Братислава) | Кошиці | Локомотив (Кошиці) | Одра (Ополе) | Айнтрахт (Брауншвейг) | Легія |
1970 | Слован (Братислава) | Гамбург | Уніон (Теплиці) | МВВ | Кошиці | – | Айнтрахт (Брауншвейг) | Славія (Прага) | Олімпік (Марсель) | Естерс | Вісла (Краків) | Аустрія (Зальцбург) | Банік (Острава) | Полонія (Битом) |
Нерегіональна система (1969, 1971—1994) ред.
1995—2005 ред.
У турніру було три (1995 — два) переможці, які кваліфікувались до Кубка УЄФА.
Рік | Переможці | Фіналісти | Результат |
---|---|---|---|
1995 | Страсбур | Тіроль (Інсбрук) | 7–2 |
Бордо | Карлсруе | 4–2 | |
1996 | Карлсруе | Стандард (Льєж) | 3–2 |
Генгам | Ротор (Волгоград) | 2–2 (г.) | |
Сількеборг | Сегеста | 2–2 (г) | |
1997 | Бастія | Гальмстад | 2–1 |
Олімпік (Ліон) | Монпельє | 4–2 | |
Осер | Дуйсбург | 2–0 | |
1998 | Валенсія | Аустрія (Зальцбург) | 4–1 |
Вердер | Воєводина | 2–1 | |
Болонья | Рух (Хожув) | 3–0 | |
1999 | Монпельє | Гамбург | 2–2 (3–0 пен.) |
Ювентус | Ренн | 4–2 | |
Вест Гем Юнайтед | Мец | 3–2 | |
2000 | Удінезе | Сігма (Оломоуць) | 6–4 |
Сельта | Зеніт (Санкт-Петербург) | 4–3 | |
Штутгарт | Осер | 3–1 | |
2001 | Астон Вілла | Базель | 5–2 |
Парі Сен-Жермен | Брешія | 1–1 (г.) | |
Труа | Ньюкасл Юнайтед | 4–4 (г.) | |
2002 | Малага | Вільярреал | 2–1 |
Фулгем | Болонья | 5–3 | |
Штутгарт | Лілль | 2–1 | |
2003 | Шальке 04 | Пашинг | 2–0 |
Вільярреал | Геренвен | 2–1 | |
Перуджа | Вольфсбург | 3–0 | |
2004 | Лілль | Уніан Лейрія | 2–0 дч |
Шальке 04 | Слован (Ліберець) | 3–1 | |
Вільярреал | Атлетіко (Мадрид) | 2–2 (3–1 пен.) | |
2005 | Гамбург | Валенсія | 1–0 |
Ланс | ЧФР (Клуж-Напока) | 4–2 | |
Олімпік (Марсель) | Депортіво (Ла-Корунья) | 5–3 |
2006—2008 ред.
Перераховано всі 11 команд, які виграли свої фінали турніру, кваліфікуючись до Кубка УЄФА. Володарі кубку (визначений за найкращими результатами в Кубку УЄФА) виділені жирним шрифтом.
Примітки ред.
- ↑ Most precisely, from Fußball-Toto (football pool); cf. Hesse-Lichtenberger, Ulrich (2005). Flutlicht und Schatten: die Geschichte des Europapokals (нім.). Bielefeld: Verlag Die Werkstatt. с. 183. ISBN 38-95-33474-X.
- ↑ UEFA Intertoto Cup history. UEFA. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Chaplin, Mark (1 грудня 2007). Champions League changes agreed. UEFA. Архів оригіналу за 24 February 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
- ↑ Elbech, Søren Florin. Background on the Intertoto Cup. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ New look for Intertoto Cup. UEFA. Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 20 February 2007.
- ↑ Intertoto Cup: English Joy. Процитовано 7 June 2006.
- ↑ Newcastle to lift Intertoto Cup. BBC Sport. December 2006. Процитовано 20 February 2007.
- ↑ Regulations of the Intertoto Cup 2006. UEFA. Процитовано 15 квітня 2007. «The clubs which qualify for ... the UEFA Cup and which subsequently go furthest in the competition each receive a UEFA Intertoto Cup trophy»
Посилання ред.
Це незавершена стаття про футбол. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |