Відкрити головне меню

Ушуа́йя (ісп. Ushuaia) — місто в аргентинській частині архіпелагу Вогняна Земля, столиця провінції Вогняна Земля, що часто вважається найпівденнішим містом у світі[1][2]. Місто розташовано на півдні Великого острова Вогняної Землі на березі широкої затоки, між гірським хребтом Мартіаль на півночі і протокою Бігля на півдні. Населення міста оцінюється в 60 тис. мешканців (45430 мешканців в 2001 році[3]). Місто є центром єдиного муніципалітету департаменту Ушуайя, площею 9390 км².

Ушуайя
Ushuaia

Герб
Герб Ушуайї
Вид на місто з затоки
Вид на місто з затоки
Ушуайя
Розташування на мапі провінції Вогняна Земля
Розташування на мапі провінції Вогняна Земля
Основні дані
54°48′57″ пд. ш. 68°19′04″ зх. д. / 54.81583° пд. ш. 68.31778° зх. д. / -54.81583; -68.31778Координати: 54°48′57″ пд. ш. 68°19′04″ зх. д. / 54.81583° пд. ш. 68.31778° зх. д. / -54.81583; -68.31778
Країна Аргентина Аргентина
Регіон Bandera de la Provincia de Tierra del Fuego.svg Вогняна Земля
Столиця для Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики (провінція Аргентини)
Засновано 12 жовтня 1884
Площа 22,6 км²
Населення 56 593 осіб (перепис 2010)
· густота 2460,5 осіб/км²
Висота НРМ 6  м
Офіційна мова іспанська
Міста-побратими Нуук, Пунта-Аренас, Сантус, Ейлат, Мис Барроу, Овіндолі
Телефонний код (+54) 2901
Часовий пояс UTC-3
GeoNames 3833367
OSM 2654896 ·R (Ушуайя)
Поштові індекси V 9410
Міська влада
Мер міста Вальтер Вуото (FpV)
Веб-сторінка www.ushuaia.gov.ar
Мапа
Ушуайя. Карта розташування: Аргентина
Ушуайя
Ушуайя
Ушуайя (Аргентина)
Провінція Вогняна Земля
Ушуайя
Ушуайя
Ушуайя (Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики|Провінція Вогняна Земля)


Ушуайя у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Будинок уряду провінції
 
Поїзд Кінця Світу

Перші люди у цій місцевості з'явилися близько 11 тисяч років тому. Довгий час тут жили племена індіанців ямана, она, ауш, алакалуфів.

18 січня 1869 року в бухті Ушуайя була заснована англіканська місія.

28 вересня 1884 року до поселення британців прибули три сотні аргентинців. Офіційною датою заснування міста вважається 12 жовтня 1884 року, коли Аугусто Лассерре створив субпрефектуру на берегах протоки Бігля з метою підтвердити належність цих земель до Аргентини. Місцеві індіанці і місіонери підписали акт заснування міста.

Назва Ушуайя (вимовляється як МФА[u'swaja]) походить з яґанської мови і складається з двох частин: ush (на дні) і waia (бухта), що разом означають «глибока бухта». У акті заснування міста назва писалася як Oshovia.

25 листопада 1884 року було обрано першого губернатора території Вогняна Земля.

Після приходу білих людей життя корінних мешканців Ушуайї різко змінилося на гірше, і до 1930-х років майже всі місцеві індіанці були винищені.

Рання історія міста детально описана в книзі Лукаса Бріджеса «На самому краю Землі» (англ. Uttermost Part of the Earth, 1948). Між 1902 і 1947 роками місто було невеликим поселенням біля колонії для небезпечних злочинців. Аргентинський уряд створив цю колонію за прикладом Британії, яка відсилала в'язнів до Австралії або Франції, що відсилала їх до Острова Диявола (фр. Île du Diable): втекти з в'язниці на віддаленому острові було неможливо. В'язні, таким чином, ставали примусовими колоністами, та витрачали час на будівництво свого поселення. Одним із найвідоміших в'язнів цієї колонії був український анархіст Симон Радовицький. Також тут була споруджена найпівденніша залізниця у світі, яка проходила від в'язниці до робочих таборів довжиною 7 км. Зараз вона знаходиться у межах національного парку Вогняна Земля і є туристичною пам'яткою під назвою «Поїзд Кінця Світу» (ісп. Tren del Fin del Mundo). Старовинна в'язниця перетворена на музей.

Зараз Ушуайя є важливим туристичним центром Аргентини, де знаходяться гірськолижні і альпіністські курорти, а також Національний парк.

ПриродаРедагувати

 
Протока Бігля з міста

Ушуайя — єдине місто Аргентини, розташоване по той бік Анд[4] і єдине, яке розташоване на березі Тихого океану[5].

Ушуайя оточена Магеллановими субполярними лісами, горби вкрити типовими до цього району рослинами: канело, Maytenus magellanica та кількома видами південного буку - нотофагуса.

Ушуайя знаходиться біля підніжжя андійських хребтів Мартіаль і Сорондо, зокрема таких гір як Мартіаль, Рой, Дос-Бандерас, Клоче (1100 м), Олівія (1318 м) і Сінко-Ерманос (1280 м)[6][7].

У департаменті Ушуайя протікають річки Піпо, Буено, Летісія, Олівія. Також поблизу міста знаходяться озера Фаньяно, Ескондідо і Рока, льодовики Мартіаль і Вінсігерра[8][9].

КліматРедагувати

Клімат Ушуайї субполярний морський. Середня річна температура міста 5,7 °C, зазвичай −0,3 °C у липні і 9,4 °C у січні. Температури більше 15 °C влітку і менше −8 °C взимку нечасті. Абсолютний максимум температури 29,4 °C (у грудні), абсолютний мінімум −25,1 °C (у липні). Кількість опадів у рік становить близько 524 мм. Переважають сильні західні вітри.

Клімат Ушуайї
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 15,0 14,1 12,4 9,8 6,3 4,6 4,5 6,1 8,8 11,1 12,9 13,4
Середня температура, °C 10,3 9,5 7,6 5,7 3,1 1,7 1,6 2,4 4,3 6,5 8,3 9,1
Середній мінімум, °C 5,7 5,2 3,5 2,1 0,1 −1,3 −1,4 −1 0,5 2,3 3,9 4,9
Норма опадів, мм 30.7 33.2 47.8 49.7 54.5 54.7 46.2 60.7 39.5 34.6 35.4 41.0
Джерело: http://www.smn.gov.ar/?mod=clima&id=30&provincia=Tierra%20del%20Fuego&ciudad=Ushuaia

ТранспортРедагувати

 
Порт Ушуайї

Єдиним значним автомобільним шляхом сполучення, який проходить через Ушуайю, є національна траса № 3.

У місті знаходиться морський порт, куди прибувають торгові, туристичні і наукові судна. Порт є важливим пунктом на морському шляху до Антарктиди.

З 27 листопада 1995 року у місті працює міжнародний аеропорт Aeropuerto Internacional de Ushuaia Malvinas Argentinas — найпівденніший в Аргентині і один з найближчих до Антарктиди.

Також через місто проходить залізниця «Поїзд кінця світу», відкрита 1909 року, яка зараз призначена для туристичних екскурсій.

ЕкспедиціїРедагувати

Ушуайя є стандартною точкою зупинки антарктичних експедицій, у тому числі й експедицій Українського антарктичного наукового центру. Зокрема, 2 квітня 2016 року тут зупинилася 21 Українська антарктична експедиція (команда з 12 фахівців). В квітні 2017 р. під час ротації в Ушуаї (готель Вілла Бречія) перебував склад зимівників та сезонників 21-ї та 22 Українських антарктичних експедицій. В попередні роки місцем перебування українських полярників був також хостел Мальвіни.

КультураРедагувати

 
Панорама Ушуайї з боку моря. На фоні гори Мартіаль. Праворуч бухта Ушуайя
 
Архітектура Ушуайї
 
Ушуайя згори
 
Вулиця Ушуайї

У місті Ушуайя знаходяться такі музеї:

  • Морський музей (ісп. Museo Marítimo de Ushuaia) — колишня в'язниця. Відкритий 1998 року. Будівля музею визнана національною історичною пам'яткою[10]. У Морському музеї можна бачити моделі знаменитих вітрильників, зокрема «Бігль», а також копію норвезького «Фрама».
  • Музей Кінця Світу (ісп. Museo del Fin del Mundo) — будівля, зведена 1903 року, у 1911–1978 роках вміщала Національний банк. Музей було відкрито 18 травня 1979 року. У його колекції повна бібліотека регіону[11].
  • Музей Ямана (ісп. Museo Yámana)[12].
  • Музей Акатушун — Станція Харбертон (ісп. Museo Acatushun - Estancia Harberton) — музей південних морських птахів і ссавців та культури аборигенів[13].

Культурні установи міста:

  • Будинок культури «Енрікета Гастелуменді» (ісп. Casa de la Cultura «Enriqueta Gastelumendi») відкритий 2 вересня 1995 року. У Будинку проводяться спектаклі, семінари і конгреси. Тут знаходяться гуртки театральної майстерності, танго, класичних і іспанських танців, музики, живопису, кераміки і скульптури[14].
  • Будинок Бебан (ісп. Casa Beban) — збудований на початку XX ст., до 1915 року вміщував Національний банк Аргентини[15].
  • Алея ремісників (ісп. Paseo Artesanal)
  • Асоціація акторів
  • Бібліотека Сарм'єнто
  • Культурний центр Альмафуерте (ісп. Centro Cultural "Almafuerte")
  • Картинна галерея Морського музею (ісп. Galería de Arte del Museo Marítimo)
  • Ліс Ятана (ісп. Bosque Yatana Fundación Cultivar) — культурна установа, присвячена мистецтву і культурі індіанців

Події, свята і фестивалі:

  • 22 лютого: День Антарктиди[16].
  • 2 квітня: Річниця Мальвінського Подвигу
  • 26 квітня: День провінції Вогняна Земля[17]
  • 1 червня: Річниця Конституції Вогняної Землі
  • 21 червня: Фестиваль Найдовшої Ночі. Святкується з 1970-х[18]
  • 11 жовтня: День Патагонії[19]
  • 12 жовтня: День міста
  • 25 листопада: День аборигенів Вогняної Землі[20]
  • Вечеря поселенців
  • Міжнародний фестиваль Ушуайї, який збирає оркестри класичної музики з усього світу[21]
  • Міжнародний кулінарний фестиваль «Ушуайя на повільному вогні»[22]
  • Міжнародний фестиваль «Джаз врешті-решт» проводиться щочервня. Відбуваються концерти, покази документальних фільмів, виставки тощо[23]
  • Ібероамериканський фестиваль Нової Прози «Фінн»[24]
  • Гірський фестиваль кіно «Ushuaia shh…»[25]

ОсвітаРедагувати

У місті знаходиться відділення Національного Університету Патагонії Сан Хуан Боско, створене 1985 року. У ньому навчаються 1150 студентів на факультетах Інженерії, Соціологічних наук, Економіки. Університет є найпівденнішим у світі. 28 травня 2009 року було запропоновано перетворити відділення на окремий Університет Вогняної Землі[26]. 2010 року було вирішено створити окремий Національний університет Вогняної Землі, Антарктиди і Південної Атлантики на додачу до існуючого вишу.

Іншими важливими навчальними закладами міста є CENT медичного профілю[27] та Провінційний Інститут Вищої Освіти Флорентіно Амегіно[28].

Міста-побратимиРедагувати

Ушуайя має такі міста-побратими:

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. "Introduction to Ushuaia", The New York Times.
  2. «Tierra del Fuego, Argentina». Encarta. Архів оригіналу за 6 грудень 2008. https://web.archive.org/web/20081206035648/http://encarta.msn.com/media_461538660/Tierra_del_Fuego_Argentina.html. Процитовано 11 вересня 2008. 
  3. Ushuaia Архівовано 21 серпень 2007 у Wayback Machine. Tiscali Encyclopaedia
  4. http://satori.geociencias.unam.mx/27-1/(07)Biel.pdf
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтень 2011. Процитовано 21 грудень 2010. 
  6. http://www.e-ushuaia.com/mas_histo_toponimos.htm
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березень 2010. Процитовано 21 грудень 2010. 
  8. http://www.eco2site.com/informes/ramsar%20austral.asp[недоступне посилання з травень 2019]
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудень 2012. Процитовано 21 грудень 2010. 
  10. Museo Marítimo de Ushuaia.
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червень 2011. Процитовано 21 грудень 2010. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютий 2010. Процитовано 21 грудень 2010. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютий 2009. Процитовано 21 грудень 2010. 
  14. http://www.turismoushuaia.com/es/vivo/agenda/venueevents/2-casa-de-la-cultura
  15. http://www.viajoporargentina.com/tierradelfuego/ushuaia/city_tour_esp.htm
  16. http://www.marambio.aq/diaant.htm
  17. http://www.legistdf.gov.ar/lp/leyes/cd%20leyes/LEYESP/Ley697.htm[недоступне посилання з травень 2019]
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпень 2009. Процитовано 21 грудень 2010. 
  19. http://www.legistdf.gov.ar/lp/leyes/cd%20leyes/LEYESP/LEY144.html[недоступне посилання з травень 2019]
  20. http://www.legistdf.gov.ar/lp/leyes/cd%20leyes/LEYESP/LEY029.html[недоступне посилання з травень 2019]
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютий 2011. Процитовано 21 грудень 2010. 
  22. http://www.ushuaiaafuegolento.com.ar/
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютий 2015. Процитовано 21 грудень 2010. 
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березень 2010. Процитовано 21 грудень 2010. 
  25. http://www.bariloche2000.com/la-ciudad/informacion-general/46473-cine-en-las-alturas.html
  26. http://www.unp.edu.ar/
  27. http://observatorio.msal.gov.ar/reuniones/tierra_fuego_2009.ppt#256,1,Recursos
  28. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітень 2009. Процитовано 21 грудень 2010. 
  29. а б в г д Secretaría de Relaciones Exteriores. Asuntos Federales y Electorales. Ciudades y Provincias argentinas hermanadas con contrapartes extranjeras. Архів оригіналу за 2010-04-10. Процитовано 2010-03-13. 
  30. La Nación. Iniciativa de paz: hermandad entre ciudades. La Nación. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2010-03-13.