Жовтець
Жовте́ць[1] (Ranunculus), також яскі́р[2] або боло́тне зі́лля[3], — рід рослин родини жовтецевих. Це однорічні або багаторічні, водні або наземні трави з їдким, а іноді і отруйним соком.
Жовтець | |
---|---|
Жовтець їдкий (Ranunculus acris) — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
Родина: | Жовтецеві (Ranunculaceae) |
Підродина: | Ranunculoideae |
Триба: | Ranunculeae |
Рід: | Жовтець (Ranunculus) L., 1753 |
Вікісховище: Ranunculus |
Іноді в популярній літературі як назва роду використовується транслітерація наукової латинської назви — «ранункулюс» (рідше «ранункулус»). Наукова назва походить від лат. Rana — «жаба».
Ботанічний опис
ред.Листки чергові, цілісні або розсічені.
Квіти поодинокі або зібрані в складні суцвіття. Чашолистків три-п'ять, у більшості видів п'ять; пелюсток в основному п'ять, зрідка менше або більше цього числа; пелюстка у своїй основі має медову ямку, голу або прикриту невеликою лусочкою тичинок і маточок багато; маточка складається з одного плодолистка, з одногніздною зав'яззю. Має корінь та кореневище.
Поширення та екологія
ред.Рід налічує понад 1600 видів, більшість з них зустрічається в помірних і холодних кліматах Північної півкулі[6].
Значення і застосування
ред.Жовтець значного практичного застосування не має. Деякі його види (Ranunculus acris L., Ranunculus auricomus L., Ranunculus flammula L.) застосовуються у народній медицині проти багатьох хвороб, а деякі садові, переважно махрові різновиди (наприклад, з жовтими квітами — різновиди Ranunculus acris L., або з білими — різновиди Ranunculus aconitifolius L.; з різнокольоровими квітами — Ranunculus asiaticus L.) розводять у садах як декоративні рослини. Жовтець їдкий (Ranunculus acris), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos), жовтець повзучий (Ranunculus repens) і жовтець-пшінка (Ranunculus ficaria) входять до списку дикорослих корисних рослин України[7].
Види
ред.Рід містить понад 1600 видів, з них в Україні росте понад 40 видів[1]:
- жовтець їдкий (Ranunculus acris)
- жовтець водяний (Ranunculus aquatilis)
- жовтець польовий (Ranunculus arvensis)
- Ranunculus breyninus (syn. Ranunculus oreophilus)
- Ranunculus brutius (syn. Ranunculus brutius subsp. crimaeus)
- жовтець бульбистий (Ranunculus bulbosus)
- жовтець карпатський (Ranunculus carpaticus)
- жовтець кашубський (Ranunculus cassubicus)
- жовтець кавказький (Ranunculus caucasicus)
- жовтець грецький (Ranunculus chius)
- жовтець закручений (Ranunculus circinatus)
- жовтець константинопольський (Ranunculus constantinopolitanus)
- жовтець розсічений (Ranunculus dissectus)
- жовтець-пшінка (Ranunculus ficaria)
- жовтець вогнистий (Ranunculus flammula)
- жовтець ілірійський (Ranunculus illyricus)
- жовтець вовнистий (Ranunculus lanuginosus)
- жовтець бокоцвітий (Ranunculus lateriflorus)
- жовтець язиколистий (Ranunculus lingua)
- жовтець торочкуватий (Ranunculus marginatus)
- жовтець гірський (Ranunculus montanus)
- жовтець колючкуватий (Ranunculus muricatus)
- жовтець неапольський (Ranunculus neapolitanus)
- жовтець одеський (Ranunculus odessanus)
- жовтець вужачколистий (Ranunculus ophioglossifolius)
- жовтець гостронасінний (Ranunculus oxyspermus)
- жовтець стополистий (Ranunculus pedatus)
- жовтець пензликовий (Ranunculus penicillatus)
- жовтець платанолистий (Ranunculus platanifolius)
- жовтець рясноцвітий (Ranunculus polyanthemos)
- жовтець ряснолистий (Ranunculus polyphyllus)
- жовтець коренистий (Ranunculus polyrhizos)
- жовтець повзучий (Ranunculus repens)
- жовтець сланкий (Ranunculus reptans)
- жовтець Ріона (Ranunculus rionii)
- жовтець сардинський (Ranunculus sardous)
- жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus)
- жовтець сербський (Ranunculus serbicus)
- жовтець щетинкуватий (Ranunculus strigulosus)
- жовтець круглолистий (Ranunculus thora)
- жовтець волосолистий (Ranunculus trichophyllus)
- Ranunculus tuberosus (syn. Ranunculus nemorosus)
Примітки
ред.- ↑ а б Ranunculus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Яскір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Верхратський, Іван (1864). Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі. Львів: Печатня М. Ф. Поремби. с. 18.
- ↑ Барабанов Е.И. Ботаника: учебник для студ.высш.учеб.заведений. — М : Издательский центр «Академия», 2006. — С. 237. — ISBN 5-7695-2656-4.
- ↑ Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. — 3-е, перераб. и доп. — М : Колос, 2005. — С. 396. — ISBN 5-9532-0114-1.
- ↑ Ranunculus L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 30.05.2021.
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Посилання
ред.- Ranunculus в базі даних «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40022595 [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про жовтецеві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |