Відкрити головне меню

1915—1918, ЛьвівРедагувати

«Українське Слово», щоденник у Львові 1915 —1918, видання Українського Комітету, редагований з позицій більшости в Загальній Українській Раді; ред. Федь Федорців і Степан Чарнецький. З 1916 «У. С.» перебрав власник концесії о. Т. Войнаровський, і воно відбивало наставлення опозиції (Євгена Петрушевича) у Заг. Укр. Раді; ред. С. Чарнецький і Сидір Голубович.

1917, ОдесаРедагувати

«Українське Слово», часопис, що почав видаватися в Одесі з З березня 1917 року за редакцією Лідера місцевої Української соціал-демократичної робітничої партії Володимира Чехівського.

1921—1926, Берлін, видавництвоРедагувати

«Українське Слово», видавництво, його організував на початку 1920 р. ад'ютант гетьмана Павла Скоропадського полковник Гнат Зеленевський (1875—1949), який на еміграції проживав у Берліні. Він також деякий час був видавцем часопису «Українське Слово». в Берліні 1921 —1926, видавало газету цієї ж назви (1921—1923), журнал «Літопис політики і письменства» (1923—1924) і Бібліотеку «Українське Слово» (1921—1926), в якій вийшло понад 50 книг (серед інших словник Грінченка-Уманця, «Слов'янський світ» Дмитра Дорошенка, чотиримовна монографія про Олександра Архипенка, антологія української поезії «Золоті струни», курси заочної освіти тощо). Директор видавництва і редактор всіх видань Зенона Кузеля.

1921—1923, Берлін, виданняРедагувати

«Українське Слово», півтижневик, з кінця грудня 1921 щоденник і з березня 1922 тижневик гетьманського напряму, виходив у Берліні 1921 — 23 у видавництві цієї ж назви; головні редактори Зенон Кузеля і Дмитро Дорошенко.

1922—1926, ЛьвівРедагувати

«Українське Слово» (1922—1923 «Слово»), політично-економічний тижневик, виходив у Львові 1922—1926, орієнтувався на політику Є. Петрушевича; ред. І. Кузьмич.

1928—…, Буенос-АйресРедагувати

 
«Українське Слово» у 2010 р.

«Українське Слово» тижневик націоналістичного напряму (ОУН С. Бандери), перший український часопис в Аргентині, що виходить з 15 січня 1928 р. у Буенос-Айресі і є офіційним органом Українського культурного Товариства «Просвіта» в Аргентині. Серед ін. ред. Г. Голіян (1953—1978), М. Данилишин.[1]

1929—1939, ЯворівРедагувати

«Українське Слово», повітова газета, виходила у Яворові 1929 —1939, спершу двотижневик, з 1933 місячник; ред. Євген Яворівський, з 1933 — С. Харамбура.

1933—…, Париж-Львів-КиївРедагувати

 
«Українське слово» у 1991 р.

«Українське Слово», тижневик націоналістичного напряму, виходить у Парижі з 1933 (з перервою у 1941 —1948), неофіційний орган Проводу ОУН (Андрія Мельника). Редактори: Олекса Бойків (1933—1934), Володимир Мартинець (1934—1940), Олег Штуль-Жданович (1948—1977), Мирослав Стиранка (з 1977). Видавцем «У. С.» був спершу Український Народний Союз, а з 1939 — Перша Українська Друкарня у Франції. Серед співробітників були: Микола Сціборський, Микола Капустянський, Олег Ольжич, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, Богдан Кентржинський та ін. «Українське Слово» — цінне джерело до історії українського визвольного руху, зокрема ОУН. Деякий час в «Українське Слово» появлялися сторінки молоді «Смолоскип» (1952—1956), дитяча сторінка «Веселка», «Військові Вісті», «Українська культура». Націоналістичне Видавництво в Европі (офіційна назва «Перша Українська Друкарня у Франції») видавало, крім «У. С.», альманахи, книжки українською і французькою мовами, зокрема політичного змісту і (з 1967) «самвидавні» матеріали з України (В. Чорновіл «Лихо з розуму», 1967, «Український Вісник», 1 — 8), а також антології української прози, з історії тощо.[2]

З проголошенням незалежності України Провід ОУН прийняв рішення видавати газету «Українське Слово» в Україні. Після короткого підготовчого періоду 21 листопада 1991 р. у Львові вийшло її перше число. Редактором був Йосип Лось, редакція розміщувалася в будівлі Львівського університету ім. Івана Франка. Наклад першого числа становив 12 тис., другого — 25 тис. Згодом кількість примірників досягла 40 тис. Часопис швидко переріс львівські «рамки» і редакцію перенесли до Києва.

З 17 січня 1993 р. «Українське Слово» виходить у Києві як всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. Спочатку видання містило 8 сторінок, а з 1994 року — 16. Новим керівником видання було призначено члена ПУН Мирослава Вербового. Редакція перший час містилася на вул. Лєскова, 8, а з травня 1993 року — на вул. Січневого повстання, 6 (тепер — вул. Івана Мазепи, 6). У листопаді 1993 року газету було перереєстровано, її засновником стала Фундація ім. О. Ольжича, а від початку 2000 року — Видавництво ім. О. Теліги.

У січні 1999 р. головним редактором було призначено Михайла Сидоржевського. З вересня 2000 р. до серпня 2001 р. колектив редакції очолював член Проводу ОУН Богдан Червак. З початку 2003 р. до вересня 2004 р. головним редактором був Євген Петренко. З 2004 до 2010 рр. — Володимир Гаптар, а потім Григорій Кримчук. Від травня 2010 р. відділом «Українського Слова» видавництва імені Олени Теліги керує Євген Петренко, а головним редактором тижневика з другої половини 2010 року є Ольга Дубовик.[3] Друкований тижневик виходив ще в 2016 році.[4]

 
«Українське Слово» у 2016 р. (ukrslovo.org)

«Українське слово» (ukrslovo.org) — інтернет-видання, з'явилося у 2009 — видавалось до 2013 року.[5] Його редактором спочатку був Євген Петренко, а згодом — Богдан Олексюк.

Як друкований тижневик, так і інтернет-видання є речниками ОУН, але вони стали визнаними загальнонаціональним виданнями, які відстоюють ідеї українського націоналізму як організованої форми політичного і громадського життя українського народу, що особливо важливо на сучасному етапі української державності. Коло тем і авторів «Українського Слова» дуже широке — це політичні, державні, громадські діячі, відомі науковці, та літератори. Плюралізм думок обох видань провокує читачів до вдумливого аналізу і дискусій стосовно стану та перспектив української політики, економіки, суспільства і культури.

1932—1938, УжгородРедагувати

 
«Українське Слово», Ужгород

«Українське слово» — суспільно-політичний двотижневик (1938 тижневик і півтижневик) національно-демократичного напряму, виходив в Ужгороді в 1932—1938 роках, з літературним додатком «Слово».

Видавець і редактор Михайло Бращайко. Головні співробітники: о. Кирило Феделеш, Іван Роман, Володимир Бірчак, Василь Ґренджа-Донський.

1941, Житомир—КиївРедагувати

 
«Українське Слово» 1941 р.

«Українське Слово» — щоденник, що виходив у вересні—листопаді 1941 року спершу в Житомирі, згодом у Києві з додатком «Література і Мистецтво» за редакцією Івана Рогача, Петра Олійника, Ореста Чемеринського (всі 3 — члени Похідних груп ОУН А. Мельника); наклад 50 000 примірників. З газетою з самого початку співпрацювала Олена Теліга. За націоналістично-самостійницький напрям «Українського Слова» німці заборонили часопис, а редакторів заарештували і розстріляли. Пізніше виходило у Києві пронімецьке «Нове Українське Слово» (редактор Кость Штепа).[6]

1941—1942, СтаниславівРедагувати

 
«Українське Слово» 1942 р.

«Українське Слово», тижневик, виходив у Станиславові 1941—1942; заборонений після 37 ч. нім. владою, гол. ред. Д. Ґреґолинський. Замість «У. С.» (а червня) 1942 —1944 виходило тричі на тиждень «Станиславівське Слово», вид. Нім.-Укр. видавництва часописів і журн. для дистрикту Галичина; відповідальний редактор А. Княжинський.

1943—1965, Вінніпег (Канада)Редагувати

«Українське Слово», советофільський тижневик, виходив у Вінніпегу (Канада 1943—1965), поширений серед фермерів і робітників. «Українське Слово» інформувало про життя в УССР, критикувало укр. нац. табір і зах. політику щодо СССР. Ред. М. Шатульський, з 1952 — М. Гринчишин. 1965 року "Українське Слово об'єдналося з газетою «Укр. Життя» і виходить у Торонто під назвою "Життя і Слово (ред. П. Кравчук).

1947, Реґенсбурґ (Німеччина)Редагувати

«Українське Слово», видавнича спілка «Українське Слово». Видавало творів Івана Смолія, Андрія Чайковського, Ореста Зибачинського, Оскара Вайльда, Юліяна Бескида, Гриця Божока.

2002—…, Чикаго (Сполучені Штати Америки)Редагувати

 
«Українське Слово» (ukrslovo.net)

«Українське Слово» — це тижневик, головним гравцем на українському етнічному медіа-ринку в Північній Америці. «Українське Слово» — безкоштовний, повний колір на 64 газетних сторінках, котрий перш за все, обслуговує Українське суспільство в Північній Америці.

Газета нагороджена орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого.

ПриміткиРедагувати

  1. „Українське слово” з Аргентини: „Українське слово” з Аргентини, accessdate: September 25, 2016
  2. Радько, А. І. "Українське слово": від Парижа до Києва - А. І. Радько; Матеріали науково - теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів факультету іноземної філології та соціальних комунікацій, Суми, 18 -23 квітня, 2011р. / Відп. за вип. В.В. Опанасюк. -Суми : СумДУ, 2011. - Ч.2. - С. 6-7]
  3. Історія: Українське слово. Історія і сьогодення, accessdate: September 25, 2016
  4. Smartpress.: газета УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО, подписка онлайн, купить, 2016 | Smartpress., accessdate: September 25, 2016
  5. Шановні читачі тижневика «Українське слово»! / «Українське Слово» Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик, accessdate: September 25, 2016
  6. Архів Української періодики он-лайн: Українське слово (Київ) - Видання - LIBRARIA - Архів Української періодики он-лайн, accessdate: September 25, 2016

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати