Богдан Остапович Червак (нар. 29 червня 1964, м. Дрогобич) — український громадський і політичний діяч, ГоловаГО " ОУН". Перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України[1]. Державний службовець з 2001 року.

Богдан Остапович Червак
Богдан Остапович Червак

Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg 6-й Голова ОУН Flag of OUN(640х480).jpg
Нині на посаді
На посаді з 26 травня 2012
Попередник Микола Васильович Плав'юк

Народився 29 червня 1964(1964-06-29) (53 роки)
Дрогобич, Львівська область, Україна
Релігія Греко-Католик

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 29 червня 1964 року в м. Дрогобичі (Львівська область). У 1992 році закінчив Дрогобицький педагогічний інститут ім. Івана Франка. За спеціальністю — вчитель української мови і літератури. З 1992 по 1995 рік навчався в аспірантурі й паралельно працював викладачем кафедри української літератури Дрогобицького педінституту.

У 1995 році переїхав до Києва. З 2001 року — головний редактор тижневика «Українське слово».У вересні 2001 року перейшов на роботу в Кабінет Міністрів України. Працював головним спеціалістом Управління Департаменту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів, а також завідуючим сектором з моніторингу та підготовки матеріалів для ЗМІ Управління зв'язків з громадськістю. З 2002 року працює у Державному комітеті телебачення і радіомовлення України.

Громадська та політична діяльністьРедагувати

Обирався депутатом Трускавецької міської ради. Член Організації Українських Націоналістів. З 1995 року працював головою Секретаріату ОУН. Член Центрального Проводу ОУН, Провідник Київської міської організації ОУН.

26 травня 2012 обраний Головою ОУН.

21 травня 2016 року на XXI Великому Зборі Українських Націоналістів одностайно переобраний Головою ПУН і ОУН.

Сімейний станРедагувати

Одружений. Має двох дітей: доньку — Надію та сина — Остапа.

Список друкованих робітРедагувати

  • «Образ гетьмана Виговського в українській літературі». — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1993 р.
  • «Між лезом меча і сріблом полину». — Дрогобич : Націоналістичний клуб ім. О. Ольжича, 1994 р.
  • «Наперед, українці» (до питання: Іван Франко і національна ідея). — К. : Фундація ім. Ольжича, 1995 р.
  • «Український націоналізм: дослідження, інтерпретації, портрети». — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1996 р.
  • «Лицарі духу» (українські письменники-націоналісти — «вістниківці») — у співавторстві з О. Баганом та З. Гузаром. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1996 р.
  • «Олена Теліга: життя і творчість» — К. : Видавицтво імені Олени Теліги, 1997 р.
  • «Правда про український Київ у 1941—1942 роках» — К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2003 р.
  • «Уроки націоналізму» — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2003 р.
  • «Битва за Волинь» — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2004 р.
  • «Слово, що стало зброєю» (До 100-річчя від дня народження О.Ольжича) — К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2007 р.
  • «Націоналізм. Нариси» — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2007 р.
  • «Україна: між перемогами і поразками» (Роздуми на теми вітчизняної історії) — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2008 р.
  • «Націоналізм. Націоналістичний рух. ОУН» — К. : Київська міська організація ОУН, 2009 р.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати