Узагальнений власний вектор

вектор, що задовольняє деяким з критеріїв власного вектора

У лінійній алгебрі, узагальнений власний вектор матриці розміру це вектор, що задовольняє певним критеріям, слабкішим ніж у випадку (звичайного) власного вектора.[1]

Нехай буде -вимірним векторним простором; нехай це лінійне відображення з L(V), множини всіх лінійних відображень з на себе; і нехай буде матричним представленням щодо певного впорядкованого базису.

Не завжди існує повний набір з лінійно незалежних власних векторів які формують повний базис для . Тобто, матриця може бути недіагоналізовною.[2][3] Це трапляється коли алгебрична кратність хоча б одного власного значення більша ніж його геометрична кратність (ступінь виродженості матриці , або вимірність її нульового простору). У такому разі, називається дефектним власним значенням, а називається дефектною матрицею.[4]

Узагальнений власний вектор , що відповідає , разом із матрицею породжує жорданів ланцюг лінійно незалежних узагальнених власних векторів, які утворюють базис для інваріантного підпростору .[5][6][7]

Використовуючи узагальнені власні вектори, множину лінійно незалежних власних векторів можна розширити, якщо необхідно, до повного базису .[8] Цей базис можна використати для побудови майже діагональної матриці у жордановій нормальній формі, подібну до , що корисно для обчислення певних матричних функцій від .[1] Матриця також корисна для розв'язання систем лінійних диференціальних рівнянь де має бути діагоналізовною.[9][3]

Розмірність узагальненого власного простору відповідного заданому власному значеню збігається з алгебричною кратністю .[8]

Огляд і означення ред.

Існує декілька тотожних способів означити звичайний в-вектор.[10][11][12][13][14][15][16][17] Тут ми вважатимемо, що в-вектор   пов'язаний з в-значенням   матриці   розміру   це ненульовий вектор, для якого  , де   це   одинична матриця і   це нульовий вектор завдовжки  .[12] Тобто,   це вектор з ядра відображення  . Якщо   має   лінійно незалежних в-векторів, тоді   подібна діагональній матриці  . Тобто, існує оборотна матриця   така, що   діагоналізовна через перетворення подібності  .[18][19] Матриця   це спектральна матриця для  . Матрицю   називають модальною матрицею для  .[20] Діагоналізовні матриці становлять особливий інтерес завдяки тому, що їхні матричні функції легко обчислити.[21]

З іншого боку, якщо   не має   лінійно незалежних векторів, тоді   не діагоналізовна.[18][19]

Означення: Вектор   це узагальнений власний вектор рангу m матриці  , що відповідає власному значенню   якщо

 

але

  [1]

Очевидно, що узагальнений в-вектор рангу 1 це звичайний в-вектор.[22] Кожна   матриця   має   лінійно незалежних узагальнених в-векторів, можна показати, що вона подібна до майже діагональної матриці   в жордановій нормальній формі.[23] Тобто, існує оборотна матриця   така, що  .[24] Тут матриця   це узагальнена модальна матриця для  .[25] Якщо   це в-значення алгебричної кратності  , тоді   матиме   лінійно незалежних в-векторів відповідних  .[8] Ці результати надають безпосередній метод обчислення певних матричних функцій для  .[26]

Зауваження: для того, щоб матрицю   розміру   над полем   можна було виразити в жордановій нормальній формі, всі в-значення   повинні бути в  . Тобто, має бути можливим повністю факторизувати характеристичний поліном   на лінійні множники. Наприклад, якщо   має дійсно-значимі елементи, то дякі її в-значення і компоненти в-векторів можуть бути комплексні.[4][27][3]

Підпростір натягнутий на всі узагальнені в-вектори для заданого  , утворює узагальнений власний простір для  .[3]

Приклади ред.

Наведемо декілька прикладів, щоб проілюструвати концепцію узагальнених в-векторів.

Приклад 1 ред.

Цей приклад просто, але ясно висвітлює ідею. Такий тип матриць можна часто зустріти в підручниках.[3][28][2] Покладемо

 

Тут лише одне в-значення,  , і його алгебрична кратність m = 2.

Зауважте, що ця матриця в жордановій нормальній формі, але не діагональна. З цього ясно, що матриця недіагоналізовна. Через те, що наявний один наддіагональний елемент, маємо один узагальнений в-вектор рангу більше ніж 1 (також можна помітити, що векторний простір   двовимірний, тому може бути не більше ніж один узагальнений вектор рангу більше ніж 1). Інакше, можна обчислити розмірність p нульового простору  , яка дорівнює 1, і отже існує mp = 1 узагальнений в-вектор рангу більше ніж 1.

Звичайний в-вектор   можна обчислити як зазвичай. Далі, використовуючи цей в-вектор, можна обчислити узагальнений в-вектор   розв'язавши

 

Це можна розписати як:

 

І спростити до:

 

На елемент   немає обмежень. Виходить, що узагальнений в-вектор рангу 2 це  , де a може бути будь-яким скалярним значенням. Зазвичай, найпростішим вибором буде a = 0.

Зауважте, що

 

тобто   це узагальнений в-вектор,

 

отже   це звичайний в-вектор, і вектори   та   лінійно незалежні, а значить є базисом для векторного простору  .

Приклад 2 ред.

Цей приклад складніший ніж попередній. На жаль, вельми складно підібрати цікавий приклад маленького розміру.[29] Матриця

 

має такі в-значення   і   із алгебричними кратностями   and  , але їхні геометричні кратності  і  .

Узагальнені в-простори   обчислено нижче.   це звичайний в-вектор для  .   це узагальнений в-вектор для  .   це звичайний в-вектор для  .   і   це узагальнені в-вектори для with  .

 
 
 
 
 

В-вектори, звичайні й узагальнені, зібрані в базиси узагальнених в-просторів матриці  . Два ланцюги разом породжують простір 5-вимірних векторів стовпчиків.

 

Майже діагональну в жордановій нормальній формі матрицю  , подібну до   отримуємо так:

 
 

де   це узагальнена модальна матриця для  , стовпчики   складають канонічний базис для  , а  .[30]

Жорданові ланцюги ред.

Означення: Нехай   буде узагальненим в-вектором рангу m, що відповідає в-значенню   матриці   Ланцюг утворений   це множина векторів   таким чином

 
 
 

 

 

 

 

 

 

(1)

Тобто, маємо таку формулу,

 

 

 

 

 

(2)

Вектор  , обчислений за (2), це узагальнений в-вектор рангу j, що відповідє в-значенню  . Ланцюг являє собою лінійно незалежну множину векторів.[6]

Канонічний базис ред.

Означення: Множина з n лінійно незалежних узагальнених векторів утворена винятково жордановими ланцюгами це канонічний базис.

Отже, щойно ми визначили, що узагальнений в-вектор рангу m приналежить канонічному базису, з цього випливає, що m − 1 vectors   які входять до жорданового ланцюга породженого   також приналежать канонічному базису.[31]

Нехай   буде в-значенням алгебричної кратності   матриці   розміру   Спочатку знайдімо ранги матриць   Ціле число   визначається як перше ціле для якого   має ранг  

Тепер визначимо

 

Змінна   позначає число лінійно незалежних узагальнених в-векторів рангу k, що відповідають в-значенню   які з'являться в канонічному базисі для . Зауважте, що

 .[32]

Примітки ред.

  1. а б в Bronson, (1970, с. 189)
  2. а б Beauregard та Fraleigh, (1973, с. 310)
  3. а б в г д Nering, (1970, с. 118)
  4. а б Golub та Van Loan, (1996, с. 316)
  5. Beauregard та Fraleigh, (1973, с. 319)
  6. а б Bronson, (1970, с. 194–195)
  7. Golub та Van Loan, (1996, с. 311)
  8. а б в Bronson, (1970, с. 196)
  9. Beauregard та Fraleigh, (1973, с. 316–318)
  10. Anton, (1987, с. 301–302)
  11. Beauregard та Fraleigh, (1973, с. 266)
  12. а б Burden та Faires, (1993, с. 401)
  13. Golub та Van Loan, (1996, с. 310–311)
  14. Harper, (1976, с. 58)
  15. Herstein, (1964, с. 225)
  16. Kreyszig, (1972, с. 273,684)
  17. Nering, (1970, с. 104)
  18. а б Beauregard та Fraleigh, (1973, с. 270–274)
  19. а б Bronson, (1970, с. 179–183)
  20. Bronson, (1970, с. 181)
  21. Bronson, (1970, с. 179)
  22. Bronson, (1970, с. 190,202)
  23. Bronson, (1970, с. 189,203)
  24. Bronson, (1970, с. 206–207)
  25. Bronson, (1970, с. 205)
  26. Bronson, (1970, с. 189,209–215)
  27. Herstein, (1964, с. 259)
  28. Herstein, (1964, с. 261)
  29. Nering, (1970, с. 122,123)
  30. Bronson, (1970, с. 189–209)
  31. Bronson, (1970, с. 196,197)
  32. Bronson, (1970, с. 197,198)

Література ред.

  • Anton, Howard (1987), Elementary Linear Algebra (вид. 5th), New York: Wiley, ISBN 0-471-84819-0
  • Axler, Sheldon (1997). Linear Algebra Done Right (вид. 2nd). Springer. ISBN 978-0-387-98258-8.
  • Beauregard, Raymond A.; Fraleigh, John B. (1973), A First Course In Linear Algebra: with Optional Introduction to Groups, Rings, and Fields, Boston: Houghton Mifflin Co., ISBN 0-395-14017-X
  • Bronson, Richard (1970), Matrix Methods: An Introduction, New York: Academic Press, LCCN 70097490
  • Burden, Richard L.; Faires, J. Douglas (1993), Numerical Analysis (вид. 5th), Boston: Prindle, Weber and Schmidt, ISBN 0-534-93219-3
  • Cullen, Charles G. (1966), Matrices and Linear Transformations, Reading: Addison-Wesley, LCCN 66021267
  • Franklin, Joel N. (1968), Matrix Theory, Englewood Cliffs: Prentice-Hall, LCCN 68016345
  • Golub, Gene H.; Van Loan, Charles F. (1996), Matrix Computations (вид. 3rd), Baltimore: Johns Hopkins University Press, ISBN 0-8018-5414-8
  • Harper, Charlie (1976), Introduction to Mathematical Physics, New Jersey: Prentice-Hall, ISBN 0-13-487538-9
  • Herstein, I. N. (1964), Topics In Algebra, Waltham: Blaisdell Publishing Company, ISBN 978-1114541016
  • Kreyszig, Erwin (1972), Advanced Engineering Mathematics (вид. 3rd), New York: Wiley, ISBN 0-471-50728-8
  • Nering, Evar D. (1970), Linear Algebra and Matrix Theory (вид. 2nd), New York: Wiley, LCCN 76091646