Угринь

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Угри́нь — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Угринської сільської ради. До сільської ради належало с. Синякове (нині віднесене до м. Чортків).

село Угринь
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заводська селищна громада
Облікова картка Угринь 
Основні дані
Засноване 1427
Населення 831 (на 2021)[1]
Територія 2.8 км²
Густота населення 411.48 осіб/км²
Поштовий індекс 48550
Телефонний код +380 380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. / 48.97028; 25.84028Координати: 48°58′13″ пн. ш. 25°50′25″ сх. д. / 48.97028° пн. ш. 25.84028° сх. д. / 48.97028; 25.84028
Водойми р. Серет
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Місцева влада
Адреса ради 48523, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Заводське, вул. Чарнецького, 7.
Карта
Угринь. Карта розташування: Україна
Угринь
Угринь
Угринь. Карта розташування: Тернопільська область
Угринь
Угринь
Мапа
Мапа
Дорога до села із Залісся
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1870)
Куточок відпочинку за селом

Етимологія ред.

За переказами, Угринь заснували угри (угорці), які володіли Галичиною наприкінці XVI столітті. В церковному описі парафії (1926 р.) священик Дмитро Василик стверджував, що село започаткували у XVII ст. угорські колоністи, які згодом змішалися з місцевим населенням. Жителі Угриня займалися рільництвом, тваринництвом, вирощували капусту.

Географія ред.

Розташування ред.

Розташоване на лівому березі р. Серету (ліва притока Дністра), за 12 км від районного центру та 4 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Західною околицею села пролягла об'їзна дорога м. Чортків, складова частина автошляху Луцьк–Тернопіль–Чернівці.

Місцевості ред.

  • За селом — хутір, розташований за 2 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 жителів.

Історія ред.

Давні часи ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців III—IX ст. У цих написах поєднані повні магічні закодовані слова і символи, що мають сакральне значення. Пам'ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.

Середньовіччя, Новий Час ред.

Перша письмова згадка датована 1427 р.

Відомо, що 1785 р. у селі проживали 709 осіб.

XX століття ред.

Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Тадеушеві Потоцькому. За статистикою, в селі у 1900 р. — 1574 жителі, 1910—1711, 1921—1360, 1931—1705; у 1921 р. — 323, 1931—393 двори.

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився мешканець села Михайло Коцюба.

Деякий період Угринь був центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934[2] до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.

Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади органи НКВС у Чортківській тюрмі знищили жителів селя Василя Бегара, Богдана Дутку, Осипа Кобзара, Павла Межиброцького, Северина Штиру; розстріляли в місті Умані на Черкащині Петра Лесіва.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Михайло Андрійчук (нар. 1914),
  • Іван Андрусів (нар. 1925),
  • Захарій (нар. 1903),
  • Петро Балакунець(нар. 1920),
  • Йосип Бас (нар. 1924),
  • Павло Бас (нар. 1911),
  • Роман Бас (нар. 1908),
  • Євстахій Безпалько (нар. 1911),
  • Андрій Богун (нар. 1908),
  • Петро Бурдинський (нар. 1919),
  • Василь Данилович (нар. 1923),
  • Василь Романович (нар. 1925),
  • Василь Тимофійович (нар. 1914),
  • Володимир Вівчар (нар. 1912),
  • Костянтин Вівчар (нар. 1921),
  • Петро Гнибіда,
  • Роман Гулька,
  • Йосип Гут.

В УПА воювали:

Період Незалежности ред.

З 11 серпня 2015 року Угринь належить до Заводської селищної громади[3].

12 листопада 2021 року утворено Угринський старостинський округ з центром в селі Угрині[1]

Пам'ятки ред.

Поселення Угринь І ред.

Розташоване в західній околиці села, на високому правому березі р. Серет. Поселення перерізає об'їзна дорога Чорткова. Площа — 5 га.

Під час обстеження виявлено трипільську (V-IV тис. до н.е.) та голіградську культури (ХІІ-VIII ст. до н.е); давньоруський час, ХІІ-ХІІІ ст. У 2011 р. обстежувалося В. Добрянським та у 2013 р. М. Ягодинською та В. Ільчишином.[4]

Пам'ятники ред.

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987),
  • Тарасові Шевченку (1991),
  • пам'ятний знак УСС (1992)
  • хрест на честь проголошення незалежності України (1992).

Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни ред.

Пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 869[5].

Споруджений з бетону в 1985 р. за архітектурним планом І. Маркевича.[6]

Освіта ред.

Протягом певного часу в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Юліан Голодзинський (пол. Julian Głodziński).[7]

Потім протягом певного часу діяла філіальна школа. Учителями в ній працювали: у 1875 році — Юліан Родзинський (пол. Julian Rodziński)[8], у 1880 — Мечислав Хімяковський (пол. Mieczysław Chimiakowski).[9]

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання (від 1865), за Польщі — 3-класна утраквістична (двомовна).

У січні 1970 року введено в експлуатацію двоповерховий будинок. У 1970-х роках у восьмирічній школі працювали 12 вчителів, які навчали більше 200 учнів.

У 1990-х роках школа стає дев'ятирічною.

У 2021 році реорганізована у філію опорного навчального закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів»[10].

Директори: Байрак Зиновій Михайлович, Пастухов Василь Трохимович, Біль Михайло Автанович, Гаврилюк Василь Ярославович, Ільницький Михайло Миколайович, Самолюк Юрій Юрійович, Подоляк Наталія Олександрівна.[11]

Завідувачі: Наталія Подоляк (від 2021)[12].

Релігія ред.

Населення ред.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018 2021
1574 1711 1360 1705 1005 989[14] 831[1]

Мовні особливості ред.

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані в Угрині:


  • босаки — босоніжки
  • бурти — сукняне взуття
  • жидик — птах, який перед дощем квилить
  • закоп'янки — вид чобіт
  • карніші — карнизи
  • кобрак — тепла безрукавка
  • марок — прилад для проведення рядків на полі
  • палюшки — галушки з тертої картоплі і борошна
  • райтки — штани-галіфе
  • сволок — брус, що підтримує стелю
  • тирба — суп із кукурудзяного борошна
  • шмір — мазут
  • япко — яблуко 
  • банєчок — чашка
  • ябчанка, ябчєнка — зупа з яблук
  • ягодянка — зупа із ягід
  • балакати — говорити
  • восипка — зерно
  • путня — відро
  • видіти — бачити.

Соціальна сфера, господарство ред.

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива.

У 1940 р. примусово створено колгосп, який відновив роботу 1947 р.

Протягом 1960–1980-х рр. функціонував (до розпаювання земель і майна) колгосп; діяв цегельний завод.

До 2021 року функціонував будинок культури та бібліотека, які реорганізували в студію Центру культурних послуг Заводської селищної ради[15].

Нині діють школа, дитячий садочок, студія Центру культурних послуг Заводської селищної ради (від 2021)[15], ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Відомі люди ред.

Народилися
Проживали
  • Петро Онищук (1993—2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни[16].
Почесні громадяни села
  • Іван Сов'як[17] (нар. ?).

Примітки ред.

  1. а б в   s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...».
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  3. ВВРУ, 2015, № 49-50, стор. 2478
  4. Наказ департаменту культури, релігій та національностей Тернопільської ОДА від 15.05.2014 № 76-од
  5. Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 26 серпня 1986 р. № 250.
  6. Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1871. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1871. — S. 399. (пол.)
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1875. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1875. — S. 415. (пол.)
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1880. — S. 391. (пол.)
  10. Рішення Заводської селищної ради від 3 лютого 2021 р. № 68 «Про утворення Опорного закладу «Заводська загальноосвітня школа I-III ступенів Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області».
  11. Угринська ЗОШ I—II ст. // ТерноВікі
  12.   s:Наказ директора Заводської загальноосвітньої школи від 17.08.2021 р. № 43-к/тр.
  13. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  14. Лист Чортківської РДА від 9 липня 2018 р. № 01-1026 [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  15. а б   s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...».
  16. Іноземцева, Ю. Без тата залишились двоє діток. На Чортківщині прощаються із захисником Петром Онищуком // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 21 липня.
  17. Рішення Заводської селищної ради № 177 від 19 липня 2016 року «Про затвердження Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин села Угринь «Про присвоєння Селітбовському Владиславу Альбіновичу звання «Почесний громадянин села Угринь»

Джерела ред.

Посилання ред.