Василик Лев Дмитрович
Лев-Богдан Дмитрович Василик (14 квітня 1921, с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області — 13 червня 2002, м. Івано-Франківськ) — український лікар, громадський діяч. Член ОУН (1937), учасник проголошення 30 червня 1941 у Львові Акту відновлення Української держави[1].
| Лев-Богдан Дмитрович Василик | |
|---|---|
| Народився |
14 квітня 1921 с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області |
| Помер |
13 червня 2002 (81 рік) м. Івано-Франківськ |
| Громадянство |
 Польща →  Українська держава (1941) →  УРСР → Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | фармацевт |
| Alma mater | Львівський медичний інститут |
| Партія | ОУН |
Життєпис ред.
Лев Василик народився у родині Дмитра Василика (1887[2]- після 1940)[1], угринського священика з 1922 до 1940 року, автора опису парафії 1926 року[3], голови читальні при угринському товаристві «Просвіта»[4]. Матір звали Елилія.
Випускник Станиславівської гімназії[5] 1939 р.
З 1937 року — член ОУН. В жовтні 1939 р. спробував вступити на медичний факультет Львівського університету, а у анкеті на питання про батька написав "син селянина, трудящий інтелігент"[6]. У 1941 році поступив на відділення фармакології Львівського медичного інституту (закінчив у 1943 році). Навчаючись в інституті, підтримував контакти із крайовою провідницею Українського Червоного Хреста (УЧХ) Катериною Зарицькою (псевдо «Монета») й Юлією Ганущак (псевдо «Галичанка»), провідницею жіночої сітки і референтури УЧХ Станіславівського обласного проводу ОУН[7]. Брав участь в організації медичної служби УПА, відповідав за забезпечення медикаментами Буковини, Закарпаття та Станіславщини[8]. Крім того, маючи підтримку ректора університету, за завданням Проводу ОУН лікував поранених і хворих у підпільних шпиталях, займався постачанням ліків до відділів самооборони. Брав участь у боях на Станіславщині (нині Івано-Франківська область), зокрема у селах Завій і Грабівка.
Восени 1944 року Лева Василика заарештував відділ СМЕРШ, Станіславським військовим трибуналом він був засуджений до смертної кари. Вирок було замінено на п'ятнадцять років у «Степлагу».
Звільнений 1956 року. Працював фармацевтом, завідувачем аптеки в Івано-Франківську. У 1990-х став ініціатором відродження гімназії в цьому місті, староста її опікунської ради.
Член Братства ОУН і УПА Карпатського краю, голова Івано-Франківської асоціації колишніх гімназистів[9]. Співорганізатор світових з'їздів гімназистів Станіславщини (1992, 2002).
Примітки ред.
- ↑ а б Блаженко, Анна (11 листопада 2016 року). «Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті святою думкою…» (PDF). с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2017.
- ↑ Алфавітний покажчик (по персоналіям): В | Інститут Історії Церкви. ichistory.org.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ Угринська Православна Церква - Історія церкви „УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ”. ugruny.at.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ Історична довідка | | Місцеві ради | Чортківська районна рада - офіційний сайт. chortkivrr.gov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- ↑ Стандартній школі треба творчого вчителя. Збруч. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ Архів Львівського Університету ім. Івана Франка, Фонд 119, опис 1, справа 4889, стор.368-369 (анкета вступника Лев-Богдан Василик, 1939).
- ↑ Юлія Ганущак: "Помилування не просила, бо не так була вихована…". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
- ↑ проекти — Львівський національний університет імені Івана Франка. Василик Лев. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Reporter. Назвалися першими – будьмо такими | «Репортер». "Репортер". Процитовано 11 лютого 2017.
Джерела ред.
- Ониськів М. Василик Лев // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 224. — ISBN 966-528-197-6.
- Салдит Оксана. Св. п. Лев Василик був патріотом [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Свобода, 2002. — 23 серпня. — С. 30.
- Список лиц украинской национальности, отбывавших наказание в спецлагере «Степлаг» в период 1920-1950-х годов. — № 1778. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |