Відкрити головне меню

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь)

Це́рква Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці — православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Угринь Чортківського району Тернопільської області.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Угрнь - Церква Успіння Пресвятої Богородиці - ПЦУ.JPG

48°58′03″ пн. ш. 25°50′39″ сх. д. / 48.967556° пн. ш. 25.844417° сх. д. / 48.967556; 25.844417Координати: 48°58′03″ пн. ш. 25°50′39″ сх. д. / 48.967556° пн. ш. 25.844417° сх. д. / 48.967556; 25.844417
Статус діюча
Країна

 Україна

Розташування Угринь, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія ПЦУ
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1885
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь) (Україна)

ІсторіяРедагувати

За переказами, в селі був дерев'яний храм святої великомучениці Варвари. Церква згоріла, а ікона збереглася. Жителі села незадовго збудували більший храм та освятили його на честь святого проповідника Параскевича.

  • 1885 — розпочато будівництво кам'яного храму, яке завершили 1870 року. Митрополит Йосиф (Сембратович) освятив храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Трактористи випадково знайшли дзвін. Встановили разом з двома меншими того ж дня.
  • 1991 — за пожертви парафіян, колгоспу, братства та сестринства церкву заново поштукатурили.
  • 1994 — облаштували та освятили місце об'явлення ікони Божої Матері.
  • 1997 — художники з Бучача та дяк із Чорткова розписали церкву всередині.
  • 2005 — одна сім'я офірувала нову вхідну браму. У тому ж році парафіяни впорядкували та виклали плиткою церковне подвір'я.
  • 2006 — розпочато ремонт храму. Один хрест купила сім'я, а середній хрест офірували багато сімей.
  • 15 грудня 2018 — храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].

Над чудотворною іконою зберігся тризуб 1870 року.

ПарохиРедагувати

  • о. Михайло Левицький
  • о. В. Саранчуцький (1785—1813)
  • о. В. Лисенець (1813—1853)
  • о. Л. Вокоасхі (1853—1855)
  • о. Емельян Брилівський (1885—?)
  • о. Л. Січинський (?—1988)
  • о. М. Бачинський (1888—1889)
  • о. Л. Січинський (1889—1897)
  • о. П. Петрицький (1897—?)
  • о. К. Гуглевич (?—1918)
  • о. Д. Василик (?—1940)
  • о. Антон Ричаківський
  • о. І. Скорохід
  • о. Д. Паляниця (1943—1946)
  • о. Я. Скороп'ях
  • о. Г. Новосад
  • о. Микола Ференц (1987—2017)
  • о. Володимир Галак (з 2017)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати