Відкрити головне меню

Триметоприм

хімічна сполука

Триметопри́м — синтетичний антибіотик, що є похідним діамінопірімідину, який застосовується перорально та парентерально. Триметоприм застосовується у клінічній практиці з 1962 року, і вперше він почав застосовуватися у Фінляндії для профілактики захворювань сечових шляхів.[1]

Триметоприм
Trimethoprim2DACS.svg
Trimethoprim3Dan.gif
Систематична назва (IUPAC)
5-(3,4,5-Trimethoxybenzyl)pyrimidine-2,4-diamine
Ідентифікатори
Номер CAS 738-70-5
Код ATC J01EA01
PubChem 5578
DrugBank DB00440
Хімічні дані
Формула C14H18N4O3 
Мол. маса 290,32 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 90-100%
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 9-13 год.
Виділення нирковий,фекалії
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B3(AU) C(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) POM (UK) -only (US)

Використання перорально, в/в

Фармакологічні властивостіРедагувати

Триметоприм — синтетичний антибактеріальний препарат, що по хімічній будові є похідним діамінопірімідину, що застосовується перорально та парентерально. Триметоприм має бактеріостатичну дію. По механізму дії препарат відноситься до інгібіторів дигідрофолатредуктази. Триметоприм інгібує метаболізм бактерій та найпростіших, порушуючи синтез фолієвої кислоти шляхом блокування ферменту дифолатредуктази. До препарату чутливими є наступні збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієли, Escherichia coli, сальмонели, нейсерії, Proteus spp., лістерії, Enterobacter spp., Bacillus spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Haemophilus spp., Morganella morganii, Nocardia spp., а також деякі найпростіші — токсоплазми, пневмоцисти. Нечутливими до препарату є Enterococcus spp., Pseudomonas spp. та більшість анаеробних бактерій.

ФармакодинамікаРедагувати

Триметоприм швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в крові препарату досягається на протязі 1—2 годин. Біодоступність триметоприму при пероральному застосуванні становить 90—100 %, при внутрішньовенному застосуванні становить 100 %. Препарат добре зв'язується з білками плазми (на 45 %). Препарат створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму, особливо в печінці, нирках та рідинах організму. Триметоприм добре проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Триметоприм частково метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 9-13 годин. Виводиться триметоприм з організму переважно нирками в незміненому вигляді, частково нирками у вигляді активних метаболітів, частково з калом та жовчю. При нирковій недостатності період напіввиведення препарату може зростати до 50 годин, у новонароджених цей час складає 19 годин.

Показання до застосуванняРедагувати

Триметоприм як самостійний препарат застосовують для лікування інфекцій сечовидільних шляхів. У комбінації з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідними препаратами триметоприм застосовують для лікування при гострому отиті, пневмоцистній пневмонії, токсоплазмозі, нокардіозі, діареї мандрівників. Препарат може застосовуватися у комбінації з дапсоном для лікування пневмоцистної пневмонії.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні триметоприму самостійно побічні ефекти препарату є не дуже частими. Спостерігають частіше такі: висипання на шкірі, синдром Стівенса-Джонсона, діарея, нудоту, блювання, погіршення апетиту, біль у животі, нефропатію, головний біль, асептичний менінгіт, метгемоглобінемія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія. При застосуванні триметоприму сумісно з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідами побічні явища спостерігають значно частіше[2], можливо виникнення наступних побічних ефектів:

У хворих на СНІД частота побічних реакцій, особливо гарячки, висипань на шкірі, лейкопенії і збільшення активності амінотрансфераз, значно підвищується.

ПротипоказанняРедагувати

Триметоприм протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, мегалобластній анемії, дітям раннього віку, при тяжкій печінковій та нирковій недостатності, вагітності та годуванні грудьми, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Форми випускуРедагувати

Триметоприм випускається у вигляді таблеток по 0,1 г. У комбінації з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідами випускається у співвідношенні 5 частин сульфаметоксазолу та 1 частина триметоприму. у вигляді ампул по 5 мл. (400/80 мг); таблеток по 100/20, 200/40, 400/80 та 800/160; та сиропу для застосування всередину по 0,24 мг/5 мл.

Застосування у ветеринаріїРедагувати

Триметоприм застосовується у ветеринарній практиці для лікування телят, ягнят, козенят, свиней та свійської птиці (курей-бройлерів) при захворюваннях травної системи та сечовивідних шляхів (у поєднанні з сульфадіазином)[3]; для лікування інфекцій сечовивідних шляхів або з профілактичною метою самостійно[4] та для лікування інфекцій дихальної системи, травної системи, сечостатевої системи, маститу, септицемії, післяродових інфекцій, інфекцій вушних раковин, очей та ротових ран у великої рогатої худоби, коней та собак (у поєнанні з сульфадіазином)[5]; для лікування шлунково-кишкових інфекцій у телят, кіз, свиней, овець, свійської птиці у поєднанні з колістином.[6]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

ПосиланняРедагувати