Відкрити головне меню
Enterobacter
Enterobacter cloacae на триптон-соєвому бульйоні[en]
Біологічна класифікація
Царство: Bacteria
Тип: Proteobacteria
Клас: Gammaproteobacteria
Ряд: Enterobacteriales
Родина: Enterobacteriaceae
Рід: Enterobacter
Hormaeche & Edwards 1960
Species
E. aerogenes
E. amnigenus
E. agglomerans
E. arachidis
E. asburiae
E. cancerogenous
E. cloacae
E. cowanii
E. dissolvens
E. gergoviae
E. helveticus
E. hormaechei
E. intermedius
E. kobei
E. ludwigii
E. mori
E. nimipressuralis
E. oryzae
E. pulveris
E. pyrinus
E. radicincitans
E. taylorae
E. turicensis
E. sakazakii Enterobacter soli
Синоніми
Cloaca Castellani & Chalmers, 1919


Aerobacter Hormaeche & Edwards, 1958

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Enterobacter
EOL logo.svg EOL: 83141
ITIS logo.svg ITIS: 246
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 547

Enterobacter — рід грам-негативних паличкоподібних неспороутворюючих факультативно анаеробних бактерій родини Enterobacteriaceae. Декілька штамів бактерій із цього роду є патогенними і спричиняють опортуністичні інфекції в імуноскомпрометованих (здебільшого ушпиталених) господарів, а також в осіб на штучній вентиляції легень[en]. Сечовивідні та дихальні шляхи є найтиповішими ділянками розвитку інфекції. Рід Enterobacter входить до групи коліформних бактерій. Він не належить до фекальних коліформів (як і до термостійких коліформів), на відміну від Escherichia coli, оскільки бактерії цього роду не здатні до росту за температури 44,5 °C в присутності солей жовчних кислот. Деякі з представників роду Enterobacter в дослідженнях показали здатність до відчуття кворуму[1][2].

Єдиним клінічно важливим видом роду Enterobacter є E. cloacae[en].

2018 року, після виявлення наявності п'яти непатогенних для людини штамів Enterobacter bugandensis на Міжнародній космічній станції (МКС), дослідниками було повідомлено про потребу в уважному моніторингу мікроорганізмів на МКС задля забезпечення безпечного для здоров'я астронавтів середовища[3][4].

Біохімічні характеристикиРедагувати

Представники роду Enterobacter ферментують лактозу з утворенням газу при 48-годинній інкубації за температури 35-37 °C в присутності солей жовчних кислот і поверхнево-активних речовин. Ці бактерії є оксидазо- та індол-негативними, а також уреазо-варіабельними[2][5].

Антибактерійні засобиРедагувати

Антибактерійна терапія ентеробактерної інфекції завжди залежить від місцевих тенденцій до антибіотикорезистентності. Застосовуються такі препарати:

  1. Цефепім — цефалоспорин четвертого покоління (група β-лактамних антибіотиків).
  2. Іміпенем (група карбапенемів) — часто є антибіотиком вибору.
  3. Аміноглікозиди на кшталт амікацину також показали свою високу ефективність[5].
  4. Хінолони є ефективними антибіотиками другої лінії[5].

Зв'язок із ожиріннямРедагувати

Докладніше: Ендотоксин

Нещодавнє дослідження показало, що присутність Enterobacter cloacae[en] B29 у кишковому каналі в осіб із ожирінням могла спричинятись до виникнення даного ожиріння. Зменшення бактерійного навантаження в кишках пацієнта з 35 % до невизначального рівня було пов'язане із паралельним зменшенням ендотоксинового навантаження та одночасним суттєвим зниженням маси тіла[6]. Більше того, той самий бактерійний штам, ізольований від пацієнта, індукував ожиріння та інсулінорезистентність[en] у стерильних мишей C57BL/6J, що перебували на дієті з високими вмістом жирів. Дослідження висновує, що E. cloacae B29 може спричинятися до ожиріння у своїх господарів-людей через ендотоксин-індукований, запалення-опосередкований механізм[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Tan, Wen-Si; Muhamad Yunos, Nina Yusrina; Tan, Pui-Wan; Mohamad, Nur Izzati; Adrian, Tan-Guan-Sheng; Yin, Wai-Fong; Chan, Kok-Gan (13 June 2014). Freshwater-Borne Bacteria Isolated from a Malaysian Rainforest Waterfall Exhibiting Quorum Sensing Properties. Sensors 14 (6): 10527–10537. PMC 4118381. PMID 24932870. doi:10.3390/s140610527. 
  2. а б Cabral, JPS (2010). Water Microbiology. Bacterial Pathogens and Water.. Int. J. Environ. Res. Public Health 7 (10): 3657–3703. PMC 2996186. PMID 21139855. doi:10.3390/ijerph7103657. 
  3. BioMed Central (22 November 2018). ISS microbes should be monitored to avoid threat to astronaut health. EurekAlert!. Процитовано 25 November 2018. 
  4. Singh, Nitin K. (23 November 2018). Multi-drug resistant Enterobacter bugandensis species isolated from the International Space Station and comparative genomic analyses with human pathogenic strains. BMC Microbiology 18 (1): 175. PMC 6251167. PMID 30466389. doi:10.1186/s12866-018-1325-2. 
  5. а б в Russo Thomas A, Johnson James R, «Chapter 143. Diseases Caused by Gram-Negative Enteric Bacilli» (Chapter). Fauci AS, Braunwald E, Kasper DL, Hauser SL, Longo DL, Jameson JL, Loscalzo J: Harrison's Principles of Internal Medicine, 17e: http://www.accessmedicine.com/content.aspx?aID=2894446.
  6. а б Fei, Na; Zhao, Liping (December 13, 2012). An opportunistic pathogen isolated from the gut of an obese human causes obesity in germfree mice. The ISME Journal 7 (4): 880–4. ISSN 1751-7362. PMC 3603399. PMID 23235292. doi:10.1038/ismej.2012.153. 

ПосиланняРедагувати