Тарас (ім'я)

чоловіче особове ім’я (Тарас)

Тара́сій або Та́рас (дав.-гр. ταρασσο — хвилювати, збуджувати, дав.-гр. ταραψηοσ — хвилювання) — християнське чоловіче ім'я грецького походження, похідне від Τάραντος. Зменшено-пестливі форми: Тарасик, Тараско.

Тарас
Особове ім'я
Статьчоловіче ім'я
По батькові чолТарасович
По батькові жінТарасівна
Варіанти іменіТарасій
Похідні прізвищаТарасенко, Тарасенков, Тарасов, Тарасовський, Тарасьєв, Тараскін, Тарасюк, Тарасевич, Тарасович
ПопулярністьУкраїна
Іншими мовами:
біл. Тарас
рос. Тарас
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Тарас у Вікісховищі
Тарас на дельфіні на древній монеті з міста Таранто

Історичне походження

ред.

Тарас (дорична форма Тарантос, дав.-гр. Τάρας, Τάραντος) — персонаж давньогрецької міфології. Син Посейдона і місцевої німфи, міфологічний засновник грецької колонії Тарас у Великій Греції (сучасне Таранто, Італія)[1]. За різними версіями, син німфи Сатири, або Посейдона і Сатири, дочки Міноса[2], або онук Геракла[3]. Його зображення було в Дельфах[4].

Поширена версія, нібито ім'я Тарас грецькою означає «бунтівник» чи «бунтівний» унаслідок співзвучності зі словом «бунт» — ταραχή (тарахі), але цю версію не підтверджено. У Греції та на Кіпрі ім'я Тарас практично невідоме.

Поширеність

ред.

Ім'я Тарас досить поширене в Україні. Це пояснюється популярністю в Україні поета Тараса Григоровича Шевченка, як фігури, що об'єднує український народ. У Росії та Білорусі практично не зустрічається. У наш час свідченням колишньої поширеності імені Тарас у Росії є велика кількість носіїв прізвища Тарасов.

У культурі

ред.

У літературній творчості ім'я Тарас представлено в повісті ''Тарас Бульба'' письменником Миколою Васильовичем Гоголем у якості імені патріота Руської землі, козацького полковника Тараса Бульби, батька двох синів, молодший з яких, Андрій, закохується в дівчину-полячку з обложеного козаками міста Дубно, після чого переходить на бік, який протистоїть козакам. У ході вирішальної битви з ворогом Тарас Бульба зустрічається з Андрієм і вбиває його, мотивуючи свій учинок зрадою Андрія.

Іменини

ред.
  •   25 лютого
  •   25 лютого у високосні роки)[5] — святого Тарасія, патріарха Константинопольського, а також:
    • 9 березня — Тарасія Лікаонійського.
    • 7 червня — мученика Тарасія;
    • 2 серпня — Тарасія;
    • 12 жовтня — преподобного ігумена Тарасія Глушицький[6].

Відомі носії

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Павсаній. Опис Еллади X 10, 8; Страбон. Географія VI 3, 2 (стр. 279)
  2. Проб. Коментар до «Георгіки» Вергілія IV 125; Проб. Коментар до «Енеїди» Вергілія III 551 / / Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.122
  3. Сервій. Коментар до «Георгіки» Вергілія IV 125; Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія III 551 / / Malkin I. Myth and territory in the Spartan Mediterranean. Cambridge UP. 2003. P.133
  4. Павсаній. Опис Еллади X 13, 10
  5. За григоріанським цей випадає на 25 лютого у звичайні роки і у високосні
  6. День ангела Тараса

Література

ред.
  • Справочник личных имён народов РСФСР. Рекомендуется Министерством юстиции РСФСР в качестве практического пособия для работников органов записи актов гражданского состояния РСФСР / Под редакцией: А. В. Суперанской (ответственный редактор), Ю. М. Гусева. — 3—е, исправленное. — Москва : «Русский язык», 1987. — С. 524. — 80 000 прим. (рос.)